Протистояння між США і Китаєм: конкуренція між «автократією та демократією»

Китай таки залишається найбільшим викликом для США та їх союзників

 

 

 

Протистояння США і Китаю не припиняється, і навіть більше — починає набувати ознак ескалації, хоча новий президент США Джозеф Байден ніби й не збирався дотримуватися політики свого попередника. У питанні двосторонніх відносин з головним геополітичним супротивником США — Китаєм — він несподівано для багатьох таки виявився послідовником такої політики.

Як доказ — американський уряд в черговий раз заборонив американські інвестиції для китайських компаній (цього разу таких налічується 59). У «чорному» списку опинилася компанія Huawei (китайський виробник смартфонів і постачальник мережевого обладнання), яка вже давно класифікується Сполученими Штатами, як ризик для національної безпеки, та такий мобільний оператор, як China Mobile Communications Group, чи третя за величиною китайська державна нафтова компанія CNOOC і літакобудівна компанія Avic.

Відповідне розпорядження президент США підписав ще 3 червня ц. р., про що повідомляється у німецькому виданні Тagesspiegel. До слова, цим 59-ти китайським підприємствам закидається співробітництво з державним апаратом та військовим відомством КНР і висуваються звинувачення, що вони сприяють порушенню прав людини у вигляді, зокрема впровадженні технологій стеження. Відповідальність за виконання розпорядження американського уряду покладається на міністерство фінансів США.

 

Китай обурився

…Адміністрація Дж. Байдена вважає відносини з Китаєм головним викликом для себе…

Щодо згаданого розпорядження, то воно вимагає у повній мірі відмінити американські інвестиції для китайських компаній, які, як вказується, «підривають безпеку та демократичні цінності США та їх союзників». Також від 2 серпня ц. р. американські інвестори більше не матимуть змоги торгувати цінними паперами згаданих китайських компаній. До речі, зазначається, що за необхідності список китайських компаній постійно оновлюватиметься.

Китайський уряд гостро протестує проти таких планів США. Прес-секретар міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбінь оприлюднив звернення до Вашингтону, у якому міститься пункт про необхідність відкликати такий список. Він заявив, що США проігнорували деякі факти, а тому повинні «припинити завдавати шкоди фінансовим ринкам та інтересам інвесторів».

До слова, китайський виробник смартфонів Xiaomi не без успіху подає судові позови проти санкцій США, зокрема, завдяки судовому рішенню у Вашингтоні домігся свого вилучення з «чорного» списку, складеного ще за часів президента Дональда Трампа.

Прес-секретар МЗС Китаю Ван Веньбінь

Конкуренція систем

Взаємостосунки з Китаєм для адміністрації Дж. Байдена можна вважати найбільш геополітично важливими протягом найближчих десятиліть. Адже мається на увазі набагато більше, ніж просто економічна конкуренція — Дж. Байден тлумачить про конкуренцію між «автократією та демократією».

Торгове протистояння між США і Китаєм, яке загострилося три роки тому у вигляді запровадження США штрафних мит щодо китайського імпорту, Д. Трамп обґрунтовував великим дефіцитом США в торгівлі з Китаєм. Коли це почало позначатися на політиці, то Вашингтон почав гостро критикувати Пекін за утиски уйгурів, мусульманської меншини, тибетців і демократичного руху в Гонконзі.

США все частіше сприймають з тривогою той факт, що китайське керівництво за допомогою передових технологій масово стежить за китайськими громадянами не лише у себе вдома, але й за кордоном. Це й спричинило появу вищезгаданих санкцій, бо Вашингтон не хоче брати участь у поширенні таких технологій, тим більше — займатися їх експортом до інших країн.

 

Байден пропонуватиме Китаю співпрацювати у питанні захисту клімату

…Нова адміністрація США сприймає Китай як загрозу колективній безпеці та розвитку…

Вступаючи на посаду на початку поточного року, демократ Дж. Байден заявив, що переглядатиме політику попередньої адміністрації щодо Китаю. Але й чітко дав зрозуміти, що при цьому має намір дотримуватися жорсткого курсу і що пасивно не спостерігатиме, як авторитарний Пекін перехоплює ініціативу у світовій торгівлі та глобальній конкуренції перспективних технологій.

Нова адміністрація США сприймає Китай як загрозу колективній безпеці та розвитку. Наприкінці березня ц. р. державний секретар США Е. Блінкен заявив, що Китай намагається підірвати і правила міжнародної системи взаємовідносин, і західні цінності. Але адміністрація Дж. Байдена намагатиметься залучити Китай до співпраці у питаннях захисту клімату.

Наскільки ефективною може бути посилена політика санкцій — покаже майбутнє, зазначається у німецькому виданні. Насправді було б успіхом, якби у цьому питанні долучилися до співпраці союзники США в Європі та в Азії.

Питання спільної політики США і союзників у відносинах з Китаєм порушувалися під час першої поїздки Дж. Байдена до Європи в якості президента США. Його обговорювали на саміт G7 у Великобританії та на саміті НАТО у Брюсселі. Партнери США підтримали принциповість Дж. Байдена у відносинах з Китаєм, вірогідно розраховуючи на лібералізацію торговельних і економічних відносин з Європою та повернення їх до того рівня, що був до приходу у владу Д. Трампа… Все ще актуальним залишається питання імплементації ухвалених рішень та готовності США і їх союзників реагувати на контрзаходи з боку Китаю.

До слова, швейцарська Neue Zürcher Zeitung повідомляє, що несподіваним проявом політики Дж. Байдена щодо Китаю стали наміри призупинити будівництво крупних військових кораблів в якості відповіді на військові дії Китаю. Повідомляється, що військово-морським силам США наразі складно знайти адекватну відповідь на агресивні дії Пекіна у військових справах. Дедалі більш очевидним стає така реальність, що простим збільшенням кількості військових кораблів, їх габаритів та бойових спроможностей США не вдається запобігти агресивним устремлінням Китаю. Актуальними для США стають нелінійні відповіді та нетрадиційні підходи щодо ведення бойових дій та набуття геополітичних переваг. Отож будівництво великих та недешевих кораблів ВМС США стає недоцільним, оскільки кораблі попередніх проектів ще перебувають у бойовому складі, а видатки на розвиток більш сучасних суден «перевищують їх ефективність».

Авіаносець ВМС США Nimitz незабаром підпорядкують Тихоокеанському командуванню ВМС США. Проте зростають сумніви: а чи здатні великі військові кораблі, на зразок цього авіаносця, надійно протистояти Китаю?

Відповідь президента США щодо призупинення будівництва нових кораблів та пошук більш ефективних альтернативних варіантів йде врозріз із традиційними підходами політиків у профільних комітетах Палати представників Конгресу США, які налаштовані продовжувати традиційне нарощення потужностей військового флоту США та лобіювати будівництво новітніх підводних човнів та військових кораблів.

Ситуацію щодо ухвалення політичних рішень у США ускладнює політичне протистояння між провідними політиками Конгресу — представниками протиборчих політичних партій. Зокрема, між конгресменами Джо Кортні, який очолює комітет з питань збройних сил і відповідальний за морську політику та є представником Демократичної партії США, та конгресменом-республіканцем Робом Віттманом, який є його заступником, листування та обмін інформацією припинені, а діалог між ними відсутній взагалі. Обидва політики зацікавлені у будівництві військових кораблів, що гарантують нові робочі місця та забезпечують голоси виборців. На батьківщині Дж. Кортні, у штаті Коннектикут, такими будують атомні підводні човни; а у Вірджинії, де проживає Р. Вітман, будуються авіаносці та інші великі військові кораблі.

Конгресмен Джо Кортні відвідує суднобудівну компанію Newport News Shipbuilding у штаті Вірджинія, США

Очевидно, що рішення, ухвалені на саміті керівників країн та урядів G7 та саміті НАТО у Брюсселі, мають непублічний характер, зокрема у частині реалізації досягнутих компромісів. Проте основні тренди залишилися очевидними: найбільшим викликом для США та їх союзників у світі залишається таки Китай. Дж. Байдену вдалося консолідувати союзників та повернутися до європейських партнерів в якості гаранта стабільності та продовження попередньої політики безпеки. Чи стануть США надійним гарантом безпеки та гарантуватимуть дотримання інтересів своїх партнерів у протистоянні з Китаєм — покажуть подальші події, йдеться у статті.

Але ось президенту США доводиться, окрім реагування на зовнішні виклики та пошуку варіантів протистояння Китаю, боротися з внутрішньополітичним лобі кораблебудування флоту США.

 

Схожі публікації