Польща і Угорщина погрожують накласти вето на ухвалення бюджету ЄС

Підвищення градусу внутрішнього протистояння у Євросоюзі

 

 

Berliner Zeitung, Німеччина

 

Увагу європейського суспільства привертає спільна заява прем’єр-міністрів Угорщини і Польщі про те, що вони не ухвалюватимуть бюджет Європейського Союзу. Так, німецька Berliner Zeitung розмістила на своїх сторінках репортаж власного кореспондента Томаша Куріяновича про таку «принципову позицію обох країн», що входять до складу Вишеградської групи та, як відносно молоді члени ЄС, широко користуються його фінансовими інструментами та отримують фінансову допомогу з консолідованого бюджету для вирішення власних національних проблем. Сьогодні вони раптом почали погрожувати, що заблокують ухвалення нового семирічного бюджету ЄС. Обидва прем’єр-міністри, зазначає видання, вважають, що Євросоюз, мовляв, втручається у внутрішні справи їх держав, а це виходить за межі його компетенції.

Через це у Європейському Союзі, зазначає Berliner Zeitung, знову підвищується градус внутрішнього протистояння. Адже першим було різке оголошення угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана стосовно того, що він не має наміру голосувати за новий бюджетний план Євросоюзу. Своєю оприлюдненою позицією його підтримав прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. У на своїй сторінці у Facebook він написав, що підтримає бюджет ЄС лише в тому випадку, якщо Євросоюз відмовиться від своїх намірів ставити виділення будь-якої фінансової допомоги для нових країн ЄС у залежність від дотримання ними принципів верховенства права.

Прем’єр-міністри Угорщини і Польщі В. Орбан і М. Моравецький на зустрічі у польському місті Люблін 11 вересня ц. р.

Кілька тижнів тому депутати Європарламенту ухвалили саме такий регламент. Інститути ЄС критикують польський уряд, зокрема, за судову реформу та реорганізацію конституційного суду у Польщі. А Угорщину — за бажання обмежити права ЛГБТ-груп. Польща з Угорщиною вважають, що це не інакше, як зазіхання на їх суверенітет. Прем’єр-міністри М. Моравецький і В. Орбан вимагають від ЄС кошти на підтримку розвитку своїх країн без будь-яких умов.

 

Пандемія не полегшує переговори

Ще на саміті Європейського Союзу у липні ц. р. голова Європейської Ради Шарль Мішель намагався пов’язати виплати субсидій від ЄС з конституційними гарантіями та сформулювати відповідні конкретні критерії. На той час Польщі та Угорщині вдалося пом’якшити такі вимоги ЄС. Однак, згодом з таким досягнутим компромісом парламентарі ЄС від Німеччини не погодились.

Зараз суперечка переходить до наступного раунду, зазначає німецьке видання. Лише минулого місяця в Польщі було продемонстровано, що саме може означати політизація судів. Зокрема, Конституційний суд країни визнав неконституційним компроміс щодо заборони абортів. Якщо новий вирок суду набув би остаточної юридичної сили, зазначає Berliner Zeitung, вагітним жінкам не дозволили б переривати вагітність навіть у випадках неправильного перебігу вагітності чи з важкими вадами розвитку плоду. Рішення Конституційного суду може призвести до того, що в Польщі діятиме найсуворіша у світі заборона абортів. Сама постанова спровокувала в країні серйозні протести. Уряд був настільки цим стривожений, що досі не опублікував вирок Конституційного суду. Так уряд, пояснює німецьке видання, намагається виграти час і уникнути державної кризи.

Berliner Zeitung відзначає, що демонстративну відмову Польщі затвердити поточний бюджет ЄС на наступні сім років слід розглядати саме у такому контексті. Німецьке видання запитує: як далеко зайде Брюссель на конфронтаційному курсі? Адже і пандемія не допоможе зробити переговори успішними.

* * * * *

Таке використання окремими західними країнами наявних у них важелів впливу на ухвалення рішень в рамках Євросоюзу на свою користь свідчить, що навіть залежні у фінансовому плані східні країни Євросоюзу не зупиняються перед можливістю вдатися до тиску заради досягнення національних інтересів. Жодні союзницькі зобов’язання не стають на заваді проведенню жорсткої політики національного егоїзму та досягненню цілей в інтересах свого уряду чи отримання переваг для своєї держави. Геополітична суб’єктність Польщі та Угорщини, зрілість їх інститутів державного управління та традиційний національний егоїзм дозволяють цим країнам нехтувати думкою інших суб’єктів-партнерів по ЄС. Вочевидь, за заявами, що протирічать загальному демократичному тренду в ЄС, стоїть точний розрахунок щодо наслідків від протидії нормам ЄС, здійснений на підставі наявної в урядів інформації та на оцінці сценаріїв можливих кризових ситуацій.

Дотримання Угорщиною і Польщею жорсткої лінії поведінки всупереч політиці ЄС свідчить, по-перше, про недостатню керованість інституціями ЄС та їх неавторитетність, навіть в очах фінансово дотаційних членів Євросоюзу.

По-друге, розрахунок можливих фінансових втрат від неотримання фінансування від ЄС вважається маловірогідним. Або таким, що не є критичними для держави, фінансові втрати якої можуть бути компенсовані третьою стороною або з невизначених на сьогодні альтернативних джерел.

По-третє, нехтування консолідованою політикою ЄС свідчить про зневажливе ставлення керівництва Польщі та Угорщини до інституції ЄС загалом, оскільки він вже достатньо інтегрований в інфраструктурні проекти обох країн, а геополітичні втрати внаслідок ескалації напруженості з ними та застосування фінансових санкцій може більше завдати шкоди самому ЄС, ніж його окремим членам.

Отож, можна дійти висновку, що такі чинники, як слабкість ЄС і його залежність від глобальних гравців — США і Китаю, а також від Росії, дають можливість керівництву Польщі та Угорщини вести подвійну гру з цими геополітичними гравцями. Якими будуть наслідки такої гри і наскільки вона слушна в даний час — той же час і покаже.

 

Схожі публікації