Підсумки саміту Євросоюзу

Ухвалення семирічного бюджету ЄС та кліматичної угоди

 

 

Süddeutsche Zeitung, Німеччина

 

Одним з важливих досягнень засідання Європейської ради 10–11 грудня ц. р. стало ухвалення семирічного бюджету Європейського Союзу, яким передбачається виділення значних коштів, зокрема, й на подолання наслідків пандемії коронавірусу. Для досягнення такого рішення головуючій у Раді Європи Німеччині довелося докласти значних зусиль, щоб уникнути вето, обіцяного Польщею та Угорщиною, яким не подобалися принципи розподілу бюджетних коштів для країн-отримувачів. Інакше кажучи, вони побоювалися, що внаслідок обґрунтованих претензій з боку ЄС до організації саме їх внутрішнього судочинства вони не отримають належних фінансів.

Протягом майже чотирьох тижнів федеральний уряд Німеччини закликав Угорщину та Польщу не блокувати пакет в обсязі 1,8 трлн євро із семирічного бюджету ЄС та пакет допомоги Євросоюзу, що призначається для підтримки у справі подолання наслідків пандемії коронавірусу.

Також на саміті ЄС продовжено санкції стосовно Росії через її агресію проти України та окупацію Криму. Глави держав і урядів країн-членів ЄС домовились продовжити такі економічні санкції проти Росії на наступні шість місяців. Востаннє Євросоюз продовжив обмеження торгівлі та інвестицій з Росією до 31 січня 2021 року у червні ц. р., незважаючи на те, що європейські компанії втрачають через це мільярдні статки. Тепер санкції будуть чинні до кінця липня наступного року.

Крім того, ухвалене рішення про посилення заходів з охорони навколишнього середовища на період до 2030 року. Про таке рішення саміту ЄС оголосив голова Європейської ради Шарль Мішель. Передбачається, що шкідливі викиди парникових газів зменшаться щонайменше на 55 % (якщо порівнювати з показником 1990 року). Досі задекларований показник становив мінус 40 %. Посилення обмежень на викиди парникових газів повинне допомогти втілити Паризьку кліматичну угоду і стримати небезпечне глобальне потепління на земній кулі. Новий показник офіційно буде повідомлений ООН до кінця поточного року.

До речі, новообраний президент США Джо Байден заявив, що США повернуться до Паризької кліматичної угоди, з якої вони вийшли за наполяганням Дональда Трампа.

На саміті 27 глав держав та урядів країн-членів ЄС сперечалися всю ніч, намагаючись дійти згоди щодо угоди про захист клімату. Такі країни Східної Центральної Європи, як Польща, Чеська Республіка та Угорщина, вимагали додаткових фінансів для припинення виробництва електроенергії на основі вугілля і запровадження альтернативного виробництва. Польща ще до початку роботи саміту вже займала з цього приводу жорстку позицію.

Мета полягає у тому, щоб до 2050 року ЄС став кліматично нейтральним, тобто, щоб його члени уникали у процесі виробництва утворення парникових викидів. А це, серед іншого, негайна відмова від вугілля, нафти та газу, швидкий перехід на використання екологічно чистої електроенергії та транспортних засобів без викидів, модернізація й оновлення житла. На це потрібні додаткові витрати і мільярдні інвестиції. Але прихильники змін передбачають також реструктуризацію економіки, створення нових робочих місць та зростання рівня благополуччя населення.

Для фінансової підтримки держав-членів та для того, щоб досягти такої мети, ЄС залучатиме потужні фінансові інструменти, зокрема: Фонду модернізації, який наповнюватиметься за рахунок доходу від торгівлі викидами; Фонду справедливих змін, а також Фонду подолання наслідків коронавірусу у розмірі 750 млрд євро, принаймні 30 % з яких піде на реалізацію кліматичних цілей.

На саміті ЄС глави держав та урядів також домовились про нові санкції стосовно Туреччини. Вони досить м’які за своїм характером. Бо у суперечці зі своїм партнером по НАТО Євросоюз поки що не вдається до більш жорстких економічних санкцій. Санкції стосуватимуться лише фізичних осіб, причетних до розробки газових родовищ.

Глави держав та урядів країн-членів ЄС наполягали, щоб Туреччина поступилася у суперечці щодо розвідки родовища біля узбережжя Кіпру та Греції. За словами європейських дипломатів, на саміті лунали заклики запровадити щодо Анкари більш жорсткі заходи. Наразі Євросоюз наголошує, що він і надалі буде прагнути до конструктивного діалогу з Туреччиною, зокрема, турбуватиметься про сирійських біженців, які перебувають у Туреччині.

Геополітичні перегони основних країн-суб’єктів міжнародної політики не припиняються. В основному головні їх зусилля зосереджуються на вимаганні додаткових матеріальних та фінансових благ. Винятком є хіба що Паризька кліматична угода, рішення щодо якої ухвалене як непріоритетне і зумовлюється необхідністю повернути США на орбіту європейських справ.

 

Схожі публікації