Геополітичні орієнтири для Берліна, Європи та світу

У німецькій щоденній ілюстрованій газеті Bild наприкінці червня ц. р. з’явився матеріал про офіційну зустріч лідерів двох провідних європейських держав — президента Франції Еммануеля Макрона та канцлера Німеччини Ангели Меркель, — що відбулася напередодні початку головування Німеччини в Раді Європейського Союзу (Council of the European Union). Це керівники тих двох держав, що утворюють так звану потужну силову вісь Європи. Обидва політики, зазначає Bild, прагнуть продемонструвати Європі власну міць.

Після того, як закінчилися переговори у палаці Мезерберг (резиденції німецького уряду), обидва лідери двох країн провели прес-конференцію, де А. Меркель перш за все підкреслювала, наскільки важливими є відносини між Німеччиною та Францією. Адже спільними зусиллями Франція та Німеччина можуть ініціювати подальший правильний напрям європейського розвитку. Із закликом до спільних дій А. Меркель емоційно звернулася до журналістів та учасників прес-конференції. Вона вважає, що лише так ЄС може стати більш сильним і виконувати позитивну роль у світі, впоратися з викликами часу, ефективно використати цифрові перетворення (діджиталізацію), захистити навколишнє середовище, вплинути на проблеми війни і миру у повному сенсі цього слова. Вона пообіцяла, що Німеччина співпрацюватиме з Францією задля того, щоб Європа успішно впоралася з теперішньою кризою, яка ще тривалий час буде даватися взнаки.

Президент Франції Е. Макрон висловився про «момент істини для Європи» з огляду на великі виклики, що спричинила для країн-членів ЄС пандемія коронавірусної хвороби.

Дипломатія з дотриманням дистанції. Канцлер Німеччини А. Меркель і президент Франції Е. Макрон

Головне завдання цієї зустрічі було визначене ще напередодні. А саме, — забезпечення єдності між Берліном та Парижем у часи кризи. Без тісної кооперації з Францією канцлер Німеччини не матиме у Брюсселі потрібного простору для політичного маневру. Від неї особисто та головування Німеччини протягом наступних шести місяців в Раді ЄС очікують значних політичних досягнень.

____________________________

Сім головних завдань для А. Меркель і Е. Макрона

1. Подолання пандемії коронавірусної хвороби

Для того, щоб взяти під контроль поширення інфекції, необхідно максимально рівномірно по всій Європі запровадити і правила регулювання, і правила поведінки громадян. Дотепер кожна з країн ЄС відповідала за це окремо. Проте пропозиції координувати дії, що надходять з Брюсселю, стають щоразу виразнішими. Йдеться, зокрема, про єдині для всіх правила подорожування територією ЄС, про прикордонний рух та, наскільки це можливо, запровадження в усій Європі програми запобігання захворюванню на коронавірус Corona-Warn-Apps. Тільки так можна повернути країнам ЄС безпечне суспільне життя, економічну стабільність.

2. Пакет фінансової допомоги у розмірі 750 млрд євро

А. Меркель та Е. Макрон ще у травні ц. р. запропонували створити фонд для відновлення Європи у розмірі 500 млрд євро. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала збільшити цей фонд ще на 250 млрд євро. Згідно із затвердженим планом, Єврокомісія виділятиме кредити для подолання наслідків кризи, які будуть погашатися спільним коштом ЄС.

Президент Е. Макрон виклав свої жорсткі вимоги щодо надання фінансової допомоги для відбудови ЄС після пандемії. Він підкреслив на зустрічі з А. Меркель, що у липні ц. р. повинна бути досягнута єдність щодо фінансових рамок для ЄС та плану відбудови, вказавши, що «це є нашим найбільшим пріоритетом». Очікування та зволікання з питанням погодження фінансових аспектів не полегшить теперішній стан справ, вважає Е. Макрон.

За погодженим обома лідерами у травні ц. р. планом відбудови економіки ЄС на суму 500 млрд євро, Франція (яка найбільше постраждала від пандемії коронавірусу) сподівалася, за повідомленнями з Єлисейського палацу, отримати від 30 до 40 млрд євро. Важливим у згаданому плані є те, що 500 млрд євро повинні надаватися країнам в якості грантів, які країни-отримувачі не повинні повертати. Інша частина суми програми ЄС є кредитом.

Проте рішення щодо цього пакету фінансової допомоги ще не ухвалене, повідомляється у статті Bild. Поважні країни ЄС, зокрема Австрія, Швеція, Данія, Нідерланди, досі блокують фінансові «подарунки від ЄС» без визначення обов’язкового повернення коштів. А. Меркель має намір подолати опір цих країн, надаючи їм увагу при одночасних переговорах щодо бюджету ЄС, який складатиме 1,1 трлн євро (на період від 2021 до 2027 років).

У Bild зазначається, що головна проблема залишається невирішеною. Адже деякі країни, зокрема Італія, Іспанія та Греція, вже зараз мають надмірні боргові зобов’язання і навряд чи нові гранти та виділені для них мільярди євро якось змінять ситуацію на краще.

3. Цілі щодо захисту навколишнього середовища до 2030 року

Водночас із процесом відбудови економіки ЄС після пандемії коронавірусу президент Єврокомісії У. фон дер Ляєн має намір до 2030 року вжити заходів, які на 40 % скоротять в ЄС викиди парникових газів (у порівнянні з 1990 роком). Частка відновлюваних джерел енергії повинна зрости на 32 %, а середня енергоефективність — на 32,5 %. Це означає, що кошти, передбачені програмою відбудови ЄС, повинні додатково узгоджуватися з планом У. фон дер Ляєн щодо захисту навколишнього середовища (Green Deal). Європейський центральний банк та Європейський інвестиційний банк повинні допомагати впроваджувати винятково корисні екологічні проекти. І при обговоренні цього питання також сперечаються, зазначає німецьке видання. Але такі проблеми повинні бути усунені протягом наступних місяців.

4. Договір з ЄС щодо Брекзіт

До кінця поточного року Великобританія остаточно вийде з ЄС. Проте, у питанні оформлення відповідного договору з ЄС з цього приводу поки що немає якогось прогресу. Якщо Лондон бажає мати доступ до спільного внутрішнього ринку ЄС, то йому слід, застерігає Брюссель, дотримуватися запроваджених в ЄС правил.

У випадку провалу переговорів канцлер Німеччини також зобов’язана забезпечити уникнення жорсткого Брекзіту і негативних наслідків від цього.

5. Протистояння з Китаєм

Європа, на вимогу численних країн-членів ЄС, повинна більш енергійно протистояти економічним та політичним зазіханням з боку Китаю. Тривалий час європейські політики, відвідуючи Пекін, відкрито закликали його до економічного співробітництва на справедливих умовах. Проте, якихось досягнень у цьому поки що немає, зазначається у Bild. Навпаки, під час пандемії коронавірусу залежність європейців від Китаю стала більш виразною, наприклад у питаннях забезпечення захисними масками та медикаментами.

Канцлер А. Меркель планувала обговорити з президентом Сі Цзіньпіном на великому саміті «ЄС-Китай» нові правила стосунків. Захід планували повести у Ляйпцігу на початку вересня ц. р. Але з огляду на обставини, пов’язані з пандемією, саміт скасували.

Не можна не зважати на те, що за лаштунками офіційних переговорів Китай відчутно тисне на партнерів з метою примусити європейців не виключати своїх постачальників, зокрема концерн Huawei, з планів створення в Європі швидкісних телекомунікаційних мереж 5G. Це також може зіграти свою роль, вважає Bild, у процесі боротьби за геополітичну владу. Отож протистояння далеке від того, щоб вважати його закінченим.

6. Міграційний пакт ЄС

Також не спостерігається якихось спільних дій і змін у міграційній політиці ЄС, охопленою кризою ще з 2015 року. Окремі політики Німеччини, зокрема голова фракції Європейської народної партії у Бундестазі Манфред Вебер вимагають проводити контроль та надавати міграційні дозволи на зовнішніх кордонах Євросоюзу уповноваженими посадовими особами ЄС. В інтерв’ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung М. Вебер заявив, що не має сенсу спочатку розподіляти людей у Європі, щоб після негативного розгляду запитів на міграційний дозвіл знову їх повертати до країн, звідки вони прибувають. Наразі близько 60 % мігрантів, які опинилися у Європі, не отримали ані політичного притулку, ані права уникнути громадянської війни чи інших проблем на батьківщині. І у такому питанні канцлер А. Меркель також повинна домогтися єдності в ЄС. Країни Євросоюзу, що не готові приймати мігрантів, могли би брати участь у справі контролювання фінансових надходжень або захисту зовнішніх кордонів, вважає політик.

7. Справедливі цифрові перетворення (діджиталізація)

Європа повинна врешті-решт стати незалежною від американських чи китайських технологічних гігантів, зазначається в амбітній стратегії цифрових перетворень Єврокомісії. Для того, щоб забезпечити захист чутливих даних і створити в Європі технології майбутнього, такі як штучний інтелект, лише виділених коштів не достатньо. Необхідно скоординувати наукову роботу, правильно налаштувати як діяльність науково-дослідницьких центрів в країнах ЄС, так і стабільне виділення ресурсів. Такі завдання А. Меркель має намір вирішити, очоливши Раду ЄС. Для лише шести місяців головування Німеччини в Раді ЄС завдань більш ніж достатньо, зазначається у виданні.

____________________________

Оптимізм президента Європарламенту

Розвиваючи тему головування Німеччини в Раді ЄС, німецька газета Süddeutsche Zeitung розмістила інтерв’ю з президентом Європейського парламенту Давидом Сассолі. Лейтмотивом висловлювань італійського політика стало: «…Нам не потрібна німецька Європа, ми потребуємо європейської Німеччини».

Видання підкреслює, що президент Європарламенту підтримує намір канцлера Німеччини зосередити зусилля на подоланні наслідків пандемії коронавірусу. Щодо умов завершення процесу виходу Великобританії з ЄС, то він вважає, що Брекзіт без відповідної угоди про вихід (No-deal Brexit) є вірогідним, якщо прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон не припинить свої ілюзії. Щодо сприйняття Німеччини в його рідній Італії, то Д. Сассолі не бачить у цьому жодних проблем.

У Süddeutsche Zeitung зазначається, що очікування від головування Німеччини в Раді ЄС є надзвичайно високими, зокрема й у Європарламенті. Д. Сассолі у згаданому інтерв’ю висловив сподівання, що федеральний уряд Німеччини досягне потрібного результату, а ЄС стане більш сучасним, у ньому буде більше одностайності.

Президент Європарламенту Давид-Марія Сассолі

Д. Сассолі тричі використав в інтерв’ю термін «лідерство» (leadership), коли йшлося про провідну роль Німеччини та авторитет федерального канцлера Німеччини. Розмірковуючи про наслідки від головування Німеччини в Раді ЄС та планів канцлера А. Меркель, Д. Сассолі заявив, що пріоритети завжди правильні, якщо вони відповідають тому, що сьогодні абсолютно необхідно Європі і що план з відбудови Європи після пандемії повинен бути амбітним та рішучим. Такі підходи відповідають інтересам Німеччини, інтересам Італії і інших країн-членів ЄС.

Геополітичні орієнтири для Німеччини, як головуючої в Раді ЄС країни, та для європейської спільноти загалом означені достатньо чітко. Залишається лише подолати національний егоїзм деяких країн-членів ЄС та створити умови для ефективної відбудови Європи після пандемії.

Окреме амбітне завдання особисто для А. Меркель — продемонструвати собі, європейцям і своєму народу свою працездатність та ефективність у конкуренції за лідерство в Європі з традиційним другом-суперником Францією та її молодим амбітним президентом Е. Макроном. За наслідками головування Німеччини в Раді ЄС буде, найбільш вірогідно, ухвалюватися рішення щодо продовження політичного майбутнього А. Меркель. Найближчі шість місяців очікується напружена боротьба за геополітичні впливи та позиції для впливу не лише в Європі, але й у світі.