Для чого Кремлю потрібні військовики-іноземці?
Круглий стіл, організований директором Інституту зовнішньополітичних досліджень Г. Перепелицею наприкінці минулого місяця, став черговим поважним заходом, де розглядалися і аналізувалися життєдайні для України питання. Цього разу запрошені до спілкування аналітики обговорювали зміст «Плану перемоги В. Зеленського та стратегію його реалізації». Кожен з присутніх порушував свою тему, викладаючи свої погляди, але слід зазначити, що у них були узагальнені висновки, якими підтверджувалася вагомість такого Плану, значення якого, на їхнє переконання, переоцінити важко. І зрозуміло саме чому.
На організованих Г. Перепелицею таких заходах зазвичай оприлюднюються цікаві факти, завдяки яким усвідомлюються ті чи інші проблеми, що постають перед Україною і її суспільством. Цього разу запрошені виступити не просто порушували актуальну сьогодні тему, але й визнавали за належне вказати, наприклад, на причини тих подій, що нині відбуваються на наших теренах, пов’язаних з російсько-українською війною. Про це йшлося у виступах керівника Центру військово-правових досліджень О. Мусієнка, директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння В. Бадрака, експерта Центру оборонних стратегій О. Хари, директора військових програм Центру Разумкова М. Сунгуровського. Але слід також звернути увагу на виступ запрошеного до круглого столу А. В’юника, директора НВП «Атдлон Авіа», де розробляється і випускається безпілотна техніка для ЗСУ.
 |
 |
|
 |
|
Якщо поцікавитися в Інтернеті змістом цього круглого столу, то можна побачити і почути чимало корисного, що пов’язується з поточними подіями, зокрема, про дилему миру і безпеки. Це і наслідки перемир’я між Україною і РФ (якщо воно станеться), і що може забезпечити мир для нашої держави (коли нам важливо повернути загарбані росіянами території), і якою має бути роль західних партнерів, спроможних підтримати той же План перемоги В. Зеленського (де йдеться також про вступ України до НАТО) тощо.
Ясна річ, присутні не могли оминути своєю увагою Курську операцію, де українські військовослужбовці доводять свою спроможність завдавати ворогові втрат на його ж території. Слід при цьому зауважити, що це сьогодні досить актуально, оскільки кремлівські так зв. можновладці визнали за належне використати на території Курської області військових… з КНДР. Чому? Забракло росіянам особового складу? Безсумнівно. Кремль такий спосіб намагається вивести війну на міжнародну арену і таким чином ще щось продемонструвати світові? Безумовно. Але тут може критися ще одна причина, про яку не згадується на різних політичних сценах, хоча її не можна вважати оригінальною. Пригадаймо, як сто років тому, під час першої світової війни, на російсько-австрійському фронті з’явилися поруч з російськими військами озброєні представники інших народів, і не обов’язково тих, що були у складі російської імперії. Наприклад, чехів. Це пояснювалося ніби бажанням підтримати росіян. Та була і інша причина. Річ у тому, що царський режим Росії почав остерігатися своїх же військових, які воювали на фронтах Першої світової. І щоб запобігти їх можливим виступам протесту та так зв. походам на столицю, царат з готовністю приймав іноземців, які не пішли б проти самодержавства і запобігали б такому в разі фронтових бунтів. Себто, уся така суть — у російському керівництві, довіру до якого втрачало російське суспільство, зокрема, особовий склад воюючих частин.
То ж чому таке не може статися знову, під час нинішньої російсько-української війни?.. Адже ж пам’ятаємо про нещодавній «пригожинський бунт», коли російські вояки вирішили знятися з фронту і вирушити «на розбірки» до російської столиці! І не факт, що щось подібне не може трапитися знову, що ще важко й передбачити. Кремлю впоратися з такою проблемою практично навряд чи вдасться, що може викликати ланцюгову реакцію на всіх російських теренах (принаймні, на більших їх площах). А ось «гості з північної Кореї» на таке не наважаться, бо вони — іноземці. Тому Кремль може бути спокійний за стан справ хоча б на тій фронтовій дільниці, яка в руках північнокорейців…
До такого конкретного обговорення присутні на круглому столі не дійшли. Але були інші їхні цікаві і корисні висновки та зауваження.
Звичайно, з часом такі коментарі можна порівняти з подальшими подіями в Україні і світі. Але якщо повернутися до вищезгаданого президентського Плану перемоги, то він заслуговує на увагу навіть тому, що в даний час для нас, українців, важливі будь-які заходи, які зможуть цю перемогу наближати.
Запис заходу можна переглянути за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=4X7iy4nnC8A&t=1659s.
Олег Махно
