Результати земельних виборів на сході Німеччини
Berliner Zeitung, Німеччина
Результати гучних перемог прокремлівських партій на земельних виборах у східних областях Німеччини свідчать про загострення внутрішньополітичної ситуації у цій головній промислово розвиненій країні ЄС. Прихильність значної частини населення східних федеральних земель Німеччини до Росії та її лідера може негативно вплинути на загальну підтримку Німеччиною антипутінської коаліції в Європі.
Німецька столична Berliner Zeitung надрукувала статтю власного кореспондента Томаса Фасбендера (Thomas Fasbender), де зазначається, що у східних федеральних землях Німеччини немає інтересу до війни з Росією, а успіхи на виборах «Альтернативи для Німеччини» (AfD) і «Союзу Сари Вагенкнехт» (BSW) також є плебісцитом проти ще більшої конфронтації та ескалації. Як зазначає автор, результати волевиявлення у трьох федеральних землях також містять зовнішньополітичне послання: значна частина населення Східної Німеччини (майже половина всіх виборців) не погоджується з позицією федерального уряду щодо війни в Україні.
Боєприпаси для довгого конфлікту. Американські збройові менеджери демонструють свою продукцію президенту України Володимиру Зеленському.
Джерело: Офіційне інтернет-представництво Президента України
Усвідомлення того, що сприяння Україні «до перемоги» зустрічає лише обмежену підтримку серед німців також відображено в катастрофічних результатах ліберальної «Вільної демократичної партії Німеччини» (FDP), що входить до складу коаліційного уряду ФРН. Існують різні причини незадовільних результатів вільних демократів на трьох земельних виборах поспіль. Проте фактом є те, що розхвалена солідарність із «вільним світом» мало впливає на німецький схід.
Чи насправді земельні вибори не мають сенсу з точки зору зовнішньої політики Німеччини?
Безумовно, можна стверджувати, що земельні вибори не мають сенсу з точки зору зовнішньої політики. Але чи дійсно це так? Відповідь починається з зовнішньополітичного комітету Бундесрату. Саме існування цього комітету свідчить про зацікавленість засновників федеративної держави, тобто земель, у передачі свого зовнішньополітичного суверенітету державі в цілому на певних умовах.
Сфера відповідальності комітету здебільшого відповідає міністерству закордонних справ. Його нинішнім головою є прем’єр-міністр федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер. Вже сама його персона говорить про те, що східнонімецькі землі намагатимуться стримувати прихильників жорсткої лінії серед тих, хто підтримує Україну.
Навіть важливішим за інституційний вимір є вплив останніх виборів на політичні настрої. Зараз як всередині країни, так і за кордоном зрозуміло, що німці на сході (та дедалі більше й на заході) не прагнуть війни та ескалації. Це означає, що відповідна політика федерального уряду Німеччини не має законної основи.
У ситуації, коли впливові сили в обох війнах (а саме Україна та Газа/Ліван) і з обох сторін готові вести конфлікт тривалий час лише для реалізації своїх геостратегічних цілей, рішення такої посередницької сили, як Німеччина, має відповідну вагу. Чи будуть берлінські політики та в якій мірі перебувати на боці однієї з ворогуючих сторін, чи постачатимуть і в якому обсязі гроші та зброю, є важливим для подальшого розвитку подій.
Це також стосується рішення США, яке, очевидно, без опору прийняв німецький уряд, у 2026 році (вперше за 20 років) розмістити на території Німеччини нові ракети середньої дальності. У надзвичайних ситуаціях їх застосування могло б відбуватися без згоди німецького уряду Де-факто розгортання ракет може відновити ризик ескалації до рівня, що мав місце на піку холодної війни в середині 1980-х років.
Запуск крилатої ракети Tomahawk з есмінця ВМС США USS Barry.
Джерело: Navy Visual News Service (NVNS)
Критики зазначають, що зброя такого класу не є ні необхідною, ні відповідною до реальної загрози. Колишній полковник Бундесверу та багаторічний військовий радник ООН і ОБСЄ Вольфганг Ріхтер приходить до висновку, що навіть без будь-якої модернізації та дооснащення «повітряні та військово-морські сили НАТО значно перевершують російські за якістю та кількістю».
Серед багатьох інших речей результати виборів популістських партій AfD і BSW на сході (і подібна, хоча й слабша, тенденція на заході) Німеччини відображають зростаючий дискомфорт від сценарію, здавалося б, неминучого військового зіткнення з Росією наприкінці десятиліття. Зрештою, мова не йде про прислужництво Путіну, а радше про альтернативи війні, кровопролиттю та руйнуванням.
У будь-якому разі підсумки трьох виборів у федеральних землях на сході Німеччини стали попереджувальним пострілом, зокрема й зовнішньополітичним. Існує можливість відкинути волевиявлення людей у нових федеральних землях як маргінальних, адже вони становлять лише п’яту частину всього населення, або як відсталих чи залежних. Тим не менш, психологічно вони мають свого роду блокуючу меншість у Німеччині загалом. Це означає, що навіть якщо колишні федеральні республіканці хотіли б повернення холодної війни, вони її не отримають, зазначає німецьке столичне видання.
Підготував Сергій Польовик
