Євросоюз впроваджує власну стратегію в Індійсько-Тихоокеанському регіоні

Реакція Європи на нову безпекову ініціативу США

 

 

 

На оприлюднену 15 вересня ц. р. безпекову ініціативу США за участі Великобританії та Австралії про створення нового альянсу в Індійсько-Тихоокеанському регіоні незадоволено відреагував один з європейських партнерів американців і член «ядерного клубу» — Франція. Вашингтон прагне вжити заходів на міжнародній арені, щоб якось обґрунтувати такий досить несподіваний для європейців крок та мінімізувати іміджеві збитки, пов’язані в тому числі з виведенням американського військового контингенту з Афганістану. Але йому навряд чи вдасться заспокоїти партнерів і переконати їх, що такі дії адміністрації США необхідні саме зараз, що новий стратегічний альянс допоможе приборкати надмірну активність Китаю.

AUKUS (Australia, the United Kingdom, and the United States)Створенням нової ініціативи трьох країн під назвою AUKUS (акронім від назв Австралії, Великобританії та США) в Індійсько-Тихоокеанському регіоні передбачається озброїти одного з ключових учасників альянсу, Австралію, підводними човнами з ядерною силовою установкою. Але проблема в тому, що такою ініціативою Сполучених Штатів порушуються домовленості та укладений між Австралією та Францією контракт 2016-го року на мільярди доларів, коли обидві країни домовилися збудувати на французьких корабельнях 12 підводних човнів з неядерною силовою установкою. Оприлюднений план про отримання Австралією ядерних підводних човнів (хоча й без ядерної зброї, але забезпечених передовими технологіями США) обурив французів. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан назвав таке рішення «крахом довіри». І дорікнув президенту США Джо Байдену, що той не прораховує своїх кроків, на зразок того, як це робив його попередник Дональд Трамп. Втім, Джо Байден намагається якось послабити напругу у відносинах з Францією. З цією метою він повідомив, що США прагнуть тісно співпрацювати в Індійсько-Тихоокеанському регіоні саме з ключовим партнером, яким є Франція.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан

Примітно, що Європейський Союз проголосив наступного дня, 16 вересня ц. р., свою стратегію з політичних і оборонних відносин з країнами-партнерами в Індійсько-Тихоокеанському регіоні (EU Strategy for cooperation in the Indo-Pacific). Так, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила з цього приводу, що від східного узбережжя Африки до тихоокеанських острівних держав Індійсько-Тихоокеанський регіон набуває все більшого значення в економічному, демографічному та політичному аспектах. Завдяки сьогоднішнім пропозиціям і зважаючи на спільні цінності, ЄС пропонує зміцнювати партнерство, щоб стимулювати торгівлю, інвестицій та зв’язки, адекватно при цьому реагувати на загальні глобальні виклики та зміцнювати міжнародний порядок, що ґрунтується на праві. ЄС наразі вже є найбільшим інвестором, провідним донором у рамках розвитку співробітництва та одним із найважливіших торговельних партнерів Індійсько-Тихоокеанського регіону.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн

Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель підкреслив, що гравітаційний центр світу все більше переміщується до згаданого регіону як в геоекономічному, так і в геополітичному аспектах. Майбутнє ЄС та Індійсько-Тихоокеанського регіону тісно пов’язане. ЄС має на меті зберегти цей регіон вільним та відкритим для всіх, водночас налагодити міцні довготривалі партнерські відносини аби вчасно вирішувати питання екології, морської політики, цифровізації, безпеки і оборони.

Верховний представник Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель

Зокрема, Європейський Союз передбачає наступні заходи для реалізації своєї стратегії в Індійсько-Тихоокеанському регіоні:

  • завершення торгових переговорів з Австралією, Індонезією та Новою Зеландією; відновлення торгових та інвестиційних переговорів з Індією; укладання угоди про економічне партнерство зі Східно-африканським співтовариством (EU-EAC Partnership Agreement); визначення перспектив щодо відновлення торговельних переговорів з Малайзією, Філіппінами та Таїландом, а також переговорів з приводу міжрегіональної торговельної угоди з країнами АСЕАН;
  • укладення угод про партнерство та співробітництво (Partnership and Cooperation Agreements) з Малайзією та Таїландом; початок переговорів про партнерство та співробітництво з Мальдівами та всеосяжне виконання майбутньої угоди про партнерство між ЄС та країнами Африки, Карибського басейну та Тихого океану (EU/Africa-Caribbean-Pacific Partnership Agreement);
  • налагодження «зелених альянсів» та партнерських відносин з амбітними індійсько-тихоокеанськими партнерами у боротьбі зі зміною клімату та деградацією навколишнього середовища; першу таку угоду укладено з Японією в травні 2021 року;
  • укріплення морської політики в регіоні, включно з посиленням підтримки ЄС систем управління та контролю рибальства в країнах Індійсько-Тихоокеанського регіону, боротьбою з незаконним та нерегульованим рибальством та впровадженням партнерських угод щодо сталого рибальства (Sustainable Fisheries Partnership Agreements);
  • розширення мережі цифрових партнерств (Digital Partnership Agreements) з індійсько-тихоокеанськими партнерами та вивчення можливості укладання нових угод про цифрове партнерство з Японією, Республікою Корея та Сінгапуром;
  • активізацію встановлених партнерських відносин (Connectivity Partnerships) з Японією та Індією; надання допомоги партнерам у створенні відповідного регуляторного середовища та сприяння мобілізації необхідних фінансових ресурсів для покращення зв’язків на місцях між Європою та Індійсько-Тихоокеанським регіоном;
  • пожвавлення співпраці у сфері досліджень та інновацій у рамках програми Horizon Europe; визначення доцільності участі у цій програмі таких індійсько-тихоокеанських партнерів-однодумців, як Австралія, Японія, Республіка Корея, Нова Зеландія та Сінгапур;
  • визначення перспектив і способів посилення військово-морських операцій держав-членів ЄС з метою захисту ліній зв’язку та вільного судноплавства в Індійсько-Тихоокеанському регіоні, з одночасною розбудовою потенціалу індійсько-тихоокеанських партнерів для гарантування морської безпеки;
  • збільшення підтримки ефективності систем охорони здоров’я та готовності до протистояння пандеміям у найменш розвинених країнах Індійсько-Тихоокеанського регіону, сприяння спільним дослідженням інфекційних хвороб у рамках дослідницької програми Horizon Europe.
Стратегія ЄС зі співробітництва в Індійсько-Тихоокеанському регіоні

Спільне повідомлення Єврокомісії від 16 вересня ц. р. ухвалювалося на основі висновків Ради ЄС щодо стратегії ЄС зі співробітництва в Індійсько-Тихоокеанському регіоні, що затверджувалися 19 квітня 2021 року. Повідомляється, що ЄС поглиблюватиме співпрацю з партнерами в Індійсько-Тихоокеанському регіоні, відповідно реагуючи на нову динаміку, що впливає на регіональну стабільність. ЄС сприятиме багатосторонньому співробітництву, у тому числі з АСЕАН, щоб бути спроможним протидіяти глобальним викликам, розпочинаючи з пандемії COVID-19 і до захисту клімату, від морської політики і до цифровізації.

Участь ЄС у процесах в Індійсько-Тихоокеанському регіоні буде принциповою і довготривалою, сприятиме інклюзивному та ефективному багатосторонньому співробітництву, заснованому на спільних цінностях та принципах, включно з зобов’язаннями поважати демократію, права людини та верховенство права.

Цікаво, що затверджена ще у квітні поточного року Стратегія ЄС зі співробітництва в Індійсько-Тихоокеанському регіоні втілилася у Спільне повідомлення Єврокомісії лише зараз, після відомих подій в Афганістані, і коли стало зрозуміло, що США втрачають контроль над ситуацією, внаслідок чого і намагаються створити в Індійсько-Тихоокеанському регіоні зі своїми союзниками безпековий альянс.

Але з огляду на поточний перебіг подій і реакцію на них насамперед Китаю, а також розбіжності між партнерами США по НАТО в Європі, щойно згадані ініціативи ЄС в регіоні послужать підставою для подальших геополітичних кроків основних гравців.

 

Схожі публікації