Критичний погляд з Німеччини на політику Ердогана
19.09.2022 р. «Die Zeit», «Die Welt», Німеччина
Протягом останніх місяців все більш помітну роль у зонах свого геополітичного впливу намагається відігравати Туреччина. Авторитарний лідер країни Реджеп Тайїп Ердоган забезпечує Туреччині все більш провідну роль та наполегливе домінування у міжнародних утвореннях за її участі та впливи на події у головних центрах напруженості воєнно-політичної ситуації на Кавказі, в Сирії, у відносинах з провідними суб’єктами міжнародної політики США, Китаєм, Індією та Росією. Останні наміри Ердогана вступити до Шанхайської організації співробітництва (ШОС), про що лідер Туреччини відверто заявив під час спілкування з журналістами після візиту до Узбекистану на саміт ШОС та про що повідомила турецька газета Haberturk, викликали неабияку стурбованість у Німеччині. Вступ Туреччини, як країни НАТО до ШОС, вважають німецькі аналітики, неминуче означатиме зближення Туреччини з Росією та Китаєм та вірогідне її дистанціювання від ЄС та від європейських цінностей.
Німецькі ЗМІ аналізують загальні перспективи таких процесів, звертаючи увагу на заяви провідних політиків правлячої коаліції в уряді Німеччини.
Зокрема, 19 вересня ц. р. німецька «Die Zeit» надрукувала редакційну статтю, в якій висвітлюється заклик представників так званої «світлофорної» коаліції зробити висновки після заяви Ердогана стосовно вступу його країни-члена НАТО до ШОС разом з Росією та Китаєм.
Зокрема, зазначає видання, речник із питань зовнішньої політики коаліційної партії «Зелені» Юрген Тріттін (Jürgen Trittin) заявив для німецького видання «Die Welt», що НАТО і Європейський Союз повинні дати собі відповідь на запитання, як довго вони ще будуть дозволяти Ердогану «танцювати навколо них на носі».
Речник із зовнішньополітичних питань партії «Зелені» у Бундестазі Юрген Тріттін.
Джерело: © Kay Nietfeld/dpa
Досвідчений німецький політик вважає, що «Туреччина заважає НАТО контролювати ембарго ООН на поставки зброї Лівії. Вона здійснює буріння для видобування корисних копалин в економічній зоні Греції. Туреччина, яка є членом НАТО, робить більше, ніж Китай, щоб обійти санкції Європи проти Росії. Ердоган стримує вступ Фінляндії та Швеції до НАТО. І зараз він хоче приєднатися до ШОС разом з Іраном. Настав час для «більш жорсткої політики щодо Туреччини». Політик робить висновок, що, оскільки нікого не можна виключити з НАТО, необхідно розглянути економічні заходи проти Туреччини.
Речник із зовнішньополітичних питань коаліційної парламентської фракції Соціал-демократичної партії Німеччини Нільс Шмід (Nils Schmid) вважає намір Ердогана серйозною помилкою та новою його спробою відвернути увагу від внутрішньополітичних труднощів у країні. Політик вважає, що «з точки зору зовнішньої політики, це було б ще одним символічним кроком у напрямку віддалення від Заходу та його цінностей та серйозною політичною помилкою для майбутнього Туреччини».
Ердоган посилається на «історичні та культурні» зв’язки
У суботу після саміту ШОС у Самарканді, Узбекистан, Ердоган оголосив, що Туреччина має намір наступного року обговорити мету членства на зустрічі цієї організації, що відбудеться в Індії.
Ердоган заявив, що Туреччина має «історичні та культурні» зв’язки з азіатським континентом і хоче відігравати певну роль в організації, члени якої разом складають «30 відсотків світового економічного виробництва». Наразі Туреччина входить до списку Шанхайської організації співробітництва в якості країни-партнера по діалогу. У разі вступу Туреччина стане країною-першим членом організації ШОС, яка також належатиме до західного оборонного альянсу НАТО.
До групи країн ШОС, створеної у 2001 році для боротьби з тероризмом, належать Китай, Росія, Індія, Пакистан, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан і Узбекистан. На останньому саміті до ШОС також був прийнятий Іран, який, як і Білорусь та Монголія, раніше мав статус спостерігача організації. Також розпочався процес прийняття Білорусі, яка вважається останньою диктатурою в Європі.
Ердоган звинувачує організації НАТО та ЄС, в яких Туреччина має статус кандидата від 1999 року, так і не досягнувши жодного значного прогресу щодо набуття повноправного членства, у відсутності підтримки Туреччини. Туреччина та Росія, своєю чергою, мають спільні інтереси та добрі стосунки в деяких сферах, хоча уряд в Анкарі засуджує напад Росії на Україну. Нещодавно Туреччина намагалася стати посередником між ворогуючими сторонами, зокрема, у питанні експорту українського зерна через Чорне море.
https://www.zeit.de/politik/ausland/2022-09/tuerkei-erdogan-beitritt-sco-nato-trittin-konsequenzen
______________________________________________
«Die Welt»
Німецька «Die Welt» також друкує статтю власного кореспондента, керівника відділу політики Клаудії Каде (Claudia Kade) на цю тематику, в якій автор, підтверджуючи стурбованість у Федеральному уряді Німеччини перспективою вступу до ШОС країни-члена НАТО та ЄС Туреччини, звинувачує Федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца у бездіяльності. Стаття має назву «Ми повинні подумати про заходи економічного примусу проти Туреччини».
Президент Туреччини Ердоган, президент Росії Путін, президент Китаю Сі Цзіньпін.
Джерело: picture alliance/AA; Сергій Бобилєв/picture alliance/dpa/ТАСС; монтаж: інфографіка WELT
На вихідних 17-18 вересня ц. р., повідомило видання, Ердоган заявив, що Туреччина прагне до членства в економічному, державному та безпековому альянсі ШОС разом з Китаєм та Росією.
Видання «Die Welt» додає, що перед тим Росія і Китай лише в п’ятницю оголосили про їх намір розширити співпрацю з іншими країнами Шанхайської організації співробітництва, що має на меті створити противагу західним альянсам.
Видання також звернуло увагу на категоричну заяву представника правлячої коаліційної партії Німеччини «Зелені» Юрген Тріттін (Jürgen Trittin), який вважає, що НАТО та ЄС більше не можуть бути наївними та заплющувати очі на наявні факти, тому «настав час для більш жорсткої політики стосовно Туреччини».
Ламбсдорф: Не слід переоцінювати здійснений Туреччиною крок
Заступник голови парламентської фракції Вільної демократичної партії (ВДП) Александер Граф Ламбсдорф (Alexander Graf Lambsdorff) був більш стриманим у своїх оцінках та висловлюваннях. Він вважає, що ШОС – це просте об’єднання дуже різних країн з такими саме різними інтересами. Адже демократична Індія є таким же членом ШОС, як і диктатури Китай та Росія. Політик Ламбсдорф додав, що «своїм зближенням із союзом ШОС Туреччина хоче сигналізувати США та ЄС, що вона є членом НАТО, але також намагається посилити свій вплив також і в інших регіонах». На думку політика він партії ВДП, «саме тому, що ШОС має надзвичайно низький рівень інтеграції, цей крок Ердогана не слід переоцінювати».
Водночас опозиція в Німеччині розцінює заяву Ердогана як результат провалів канцлера Олафа Шольца (партія СДП). Зокрема, лідер парламентської фракції Союзу партій ХДС-ХСС Йоганн Вадефул (Johann Wadephul, ХДС) заявив, що в останні роки Туреччина під керівництвом Ердогана неодноразово робила кроки, які викликали сумніви щодо того, чи серйозно країна налаштована на членство в НАТО. Вадефул переконаний, що «загравання Ердогана з ШОС робить ще один крок далі від європейських партнерів та Заходу. Організація ШОС має явно інші цінності та концепції, ніж НАТО, і тому спрямована проти нас». Таким кроком Ердоган діяв би не в інтересах власного народу, також вважає опозиційний політик. Звертаючи увагу на недоліки зовнішньої політики уряду Німеччини та доцільні подальші кроки, однопартієць колишнього канцлера Німеччини Ангели Меркель вважає, що «йому потрібно дуже чітко вказати, що курс відхилення Туреччини від політики Заходу неможливий, її курс має бути пов’язаним з основними цінностями НАТО». Йоганн Вадефул вважає, що ситуація із заявою Ердогана ще раз показує, наскільки проблематичним є те, що канцлер Шольц досі не встановив хороший, надійний контакт з Ердоганом».
Лідер право-популістської націоналістичної партії Німеччини AfD захищає Ердогана
Лідер парламентської фракції партії «Ліві» Дітмар Барч (Dietmar Bartsch) назвав «абсурдом, коли країна-член НАТО Туреччина представляє себе так званим «альянсом цінностей НАТО».
Голова націоналістичної право-популістської партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) Тіно Хрупалла (Tino Chrupalla) висловився на захист Ердогана: «Під час війни в Україні Туреччина, очевидно, визнала, що в багатополярному світі потрібні численні політичні варіанти. Наша країна була відрізана від таких варіантів передусім через Федеральних міністрів світлофорного уряду від правлячої партії «Зелені», наразі однобічна залежність від Заходу залишається». Туреччина, на думку Тіно Хрупалла, залишається стратегічно важливим партнером Німеччини та Європи.
_________________________________
