Чітка заява канцлера Німеччини: спочатку НАТО, у другу чергу – Україна
17.09.2022 р. «Die Welt», Німеччина
Серед проблематики європейської політики безпеки та загального ставлення об’єднаного Заходу до війни Росії в Україні продовжує займати окреме місце політика теперішнього Федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца та деяких представників очолюваного ним уряду. Звичним стало невиразне ставлення лідера Німеччини до надання військової допомоги Україні важкою зброєю із запасів Бундесверу та шляхом прямих постачань від підприємства оборонної промисловості Німеччини. Шольца такий категоричний і простий підхід не влаштовує. Тривалий період ухиляння та вигадування відмовок під благовидним приводом від постачань систем важкого озброєння, запит на які були здійснені Україною, нещодавно був припинений чіткою заявою Надзвичайного і Повноважного Посла США у Німеччині пані Емі Гутманн, в її інтервю для 2-го каналу німецького телебачення ZDF та її коротким дописом у Твіттері. Подальші дії Німеччини щодо надання систем озброєння Україні США не вбачають у прямій залежності від політики США та синхронних діях з Вашингтоном. Німеччина, якщо вона дійсно має намір зберегти своє провідне місце в Євросоюзі та в НАТО, повинна не лише декларувати свої наміри, але й діяти.
Привернула увагу з приводу сучасного стану на полях війни в Україні та доцільної політики Німеччини заява Генерального інспектора ЗС Німеччини генерала Еберхарда Цорна (Eberhard Zorn), виголошену ним 15 вересня ц. р. Генерал намагався применшити значення успішного контрнаступу ЗС України на сході України, подати його як лише тактичний успіх, що не впливає суттєво на перебіг подій на фронті, а Росія має ще достатньо резервів, аби відкрити другий фронт в Європі, зокрема й проти країн НАТО. Зважаючи на це, вважає діючий Генеральний інспектор Бундесверу, Німеччина повинна більш стримано відправляти зброю до України, дбаючи про боєготовність власних збройних сил.
До злагодженого хору політичних голосів, що виступають проти надання військової допомоги Україні важкою зброєю, давно долучилася представниця Лівої партії Німеччини Сара Вагенкнехт (Sahra Wagenknecht). Політик періодично виступає з апокаліптичними прогнозами для Європи з огляду на розпочату Росією війну, на підтримку України та виступає проти запровадження санкцій стосовно Росії.
Федеральний міністр оборони, представниця Соціал-демократичної партії Німеччини Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) також є апологетом припинення військової допомоги Україні, використовуючи привід щодо необхідності забезпечення обороноздатності Бундесверу, східного флангу НАТО та відсутності можливостей у Німеччини надавати допомогу Україні за рахунок власних запасів.
Реакцією на виголошену критичну позицію США з приводу політики затягування Німеччиною передачі важкої зброї Україні стала заява Федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца на традиційному заході з відвідування ним національних збройних сил, Бундесверу. Захід відбувся 16 вересня ц. р. у Берліні, його перебігу на наслідкам присвячена стаття німецького видання «Die Welt». Видання надрукувало статтю власного кореспондента з політичних питань Торстена Юнгхольта (Thorsten Jungholt), в якій висвітлює категоричну позицію Олафа Шольца, сформовану, очевидно, під впливом комплексу зовнішніх чинників та політичних впливів на нього всередині країни.
Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (СДП)
виступає на зустрічі з представниками Бундесверу у Берліні.
Джерело: JENS SCHLUETER/AFP
Видання зазначає, зокрема, що на конференції Бундесверу (Bundeswehrtagung) канцлер зробив чітку класифікацію, а саме, Стратегія національної безпеки Німеччини візьме до уваги уроки з так званого «переломного моменту». Він підкреслив також, що «національна оборона Німеччини та оборона Альянсу будуть у подальшому на першому місці».
Як зазначено в Основному законі Німеччини, у мирний час Федеральний міністр оборони країни має повноваження здійснювати керівництво збройними силами. У військовий час керівництво збройними силами переходить до Федерального канцлера Німеччини. Проте, зазначає видання, як можна було спостерігати на конференції Бундесверу (Bundeswehrtagung) в Берліні цього тижня, у правлячій так званій «світлофорній коаліції» Німеччини, де-факто все вважається інакше. Після виступів Крістіне Ламбрехт і Олафа Шольца (обидва члени СДП) військове і цивільне керівництво Бундесверу повернулося до виконання своїх посадових обов’язків з усвідомленням того, що стратегічний шлях для збройних сил визначає лише федеральний канцлер. Причому, навіть не беручи до уваги можливий сценарій здійснення Бундесвером оборонних операцій у воєнний час.
Метою конференції було визначити, яким саме чином буде впливати на Бундесвер «переломний момент», який Шольц проголосив 27 лютого ц. р. Що означає для німецьких збройних сил загарбницька війна Росії проти України? Чого очікує уряд від своїх солдатів у майбутньому і чого він хоче досягти, окрім створення спеціального фонду фінансування у розмірі 100 мільярдів євро, які зараз закріплені в конституції, та за допомогою яких мають бути ліквідовані найбільші прогалини в оснащенні Бундесверу? І як це все вписується в постачання Німеччиною зброї в Україну?
Крістіне Ламбрехт завжди робить лише ефектні заяви, зазначає видання, вона хоче представити свою комплексну концепцію після «критичної інвентаризації» Бундесверу, яка триває вже дев’ять місяців і яка має бути завершена до кінця поточного року. Ще у четвер 15 вересня ц. р. у своєму виступі вона посилалася на канцлера, виступ якого відбувся наступного дня у п’ятницю. Федеральний міністр оборони Німеччини заявила, що «іноді ЗМІ запитують, чому Федеральний канцлер так часто робить заяви щодо оборонної політики». Вона не можете зрозуміти цього запитання. У попередні роки, тобто з Ангелою Меркель (ХДС), було інакше, і вона була «рада, що у нас є канцлер, який дуже зацікавлений у політиці безпеки та оборони» і «завжди відкритий до проблем Бундесверу».
Канцлер Шольц знав про очікування його виступу. Він почав свою промову з повідомлення, що від збройних сил він отримав побажання висловлюватися конкретно. І для політика, чиї часто непереконливі промови призвели до створення у Німеччині нового дієслова «шольцен» (scholzen), він насправді виголосив відверту промову. Генерал НАТО Генріх Браус (Heinrich Brauß) написав у Twitter, що він «ніколи не чув такої промови, що визначає майбутні тенденції, від його попередниці Меркель».
Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту до Бундесверу 16 вересня ц. р.
Джерело: Thorsten Jungholt, «Die Welt»
З точки зору Брюсселя така оцінка зрозуміла, зазначає «Die Welt» але не з точки зору України. Адже Шольц зробив чітку категоризацію, яка передбачає, що інтереси НАТО на першому місці, України – на другому (Nato first, Ukraine second). Шольц заявив, що Стратегія національної безпеки, яку зараз розробляє Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини, візьме до уваги уроки з «переломного моменту», які будуть означати, що «Національна оборона та захист Альянсу перш за все». Все інше випливає з цього підходу, заявив Шольц, «усі інші завдання повинні бути йому підпорядковані. Це моє прагнення як канцлера. Ви можете вимірювати мене цим».
Це смілива заява канцлера, зазначає видання «Die Welt», тому що оцінка дій Олафа Шольца відбуватиметься протягом цього законодавчого періоду. На останньому саміті НАТО в Мадриді Шольц пообіцяв, що до 2025 року Бундесвер має внести значний внесок у НАТО, включно повністю оснащену та боєготову сухопутну дивізію у складі 15 000 солдатів і ефективний флот літаків і бойових кораблів.
Поставки зброї в Україну, за Шольцом, навпаки, мають лише другорядне значення. У той час як інша позиція у правлячій «світлофорній коаліції», насамперед партія «Зелені» та Вільна демократична партія (ВДП) відстоює думку, що наразі ніхто не робить більше для національної оборони Німеччини та оборони Альянсу, ніж українські солдати, які дорогою ціною сковують і послаблюють військовий потенціал Росії на полі бою, а Україна саме через це хоче отримувати важке озброєння, канцлер Шольц вперто перебуває на своїй позиції.
Військові успіхи України: БМП Marder принесе цю вирішальну перевагу в контрнаступі.
Бойова машина піхоти Marder може відіграти важливу роль в українському контрнаступі, навіть якщо вона не «найновіша», як змушений визнати Рейнхард Вольскі.
Джерело: «Die Welt»
Водночас канцлер наголошує, що його уряд «порушив попередню державну практику поставок зброї» і постійно надсилає військові матеріали в Україну, чим Німеччина може «пишатися». На конференції Бундесверу він наказав міністру оборони Крістіне Ламбрехт оголосити про поставку Україні ще двох реактивних систем залпового вогню Mars II, а також 200 ракет і 50 транспортних автомобілів Dingo. Це, безсумнівно, цінні внески, зазначає німецьке видання, але вони ігнорують бажання учасників бойових дій на нинішньому етапі війни.
Зокрема, Київ просить бойові танки і БТР, щоб мати можливість продовжити контрнаступ. Але канцлер здебільшого ігнорує ці побажання, як і зміну політичного курсу генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга (Jens Stoltenberg) та частини адміністрації США. Столтенберг чітко дав зрозуміти, що вважає поразку України більш небезпечною, ніж планове наповнення зброєю складів Альянсу. В конфіденційному документі військового відомства Німеччини йдеться про те, що Держсекретар США Ентоні Блінкен доповів Північноатлантичній раді про термінову потребу Києва в бойових танках і бронетранспортерах. І Берлін, як щойно прояснили в дипломатичному представництві США в столиці Німеччини, може сам вирішити, яким саме чином він може надати допомогу.
Більша військова потужність
Але Шольц ухиляється від цього. У п’ятницю 16 вересня ц.р. він заявив, що до поставок зброї ще «досить далеко». Він вважає, що має порозуміння з Бундесвером і населенням Німеччини у своєму підході, який означає, що «все, що ми робимо, є дуже рішучим, але завжди виваженим. Цього чекають від нас громадяни». Таким чином, канцлер дотримується довільно проведеної ним червоної лінії, згідно з якою певні категорії зброї можуть призвести до ескалації війни, можливо, за межами України та в ядерному вимірі. Але чому саме бойові танки Leopard або бойові машини піхоти Marder могли би призвести до такої ескалації, залишається загадкою.
У НАТО немає іншого виходу: військовий альянс повинен озброїтися на кордоні з Росією хоча б для того, щоб заспокоїти своїх членів у Балтії та Східній Європі.
Але дехто сумнівається, чи добре Бундесвер готовий до цієї роботи.
Джерело: стоп-кадр відео, © Axel Springer SE
Шольц вважає за краще відправити партію з 40 БМП Marder, які проходять капітальний ремонт в основному на заводах німецької збройної промисловості, до Греції, яка має доставити Україні БМП-1. Внаслідок реалізації наміру Шольца, зазначає «Die Welt», більш потужна бойова техніка Німеччини незабаром буде розміщена на грецьких островах, а Київ матиме справу із застарілою технікою радянських зразків.
У Бундесвері погляди на такий підхід Шольца щонайменше неоднозначні. Думка про те, що запаси Бундесверу вичерпані для подальших передавань зброї, була улюбленою темою міністра Крістіне Ламбрехт протягом кількох місяців. Але коли тиск з боку членів їхньої власної коаліції щодо нових поставок зростає, Шольц регулярно поступається, зазначає видання. Зокрема як у випадку з реактивними системами залпового вогню (РСЗВ) Mars II та броньованими автомобілями Dingo, які використовуються для патрулювання та розвідки.
Мужнє рішення?
Звертаючись до присутніх на заході військовослужбовців, Шольц заявив, що він «дуже вдячний за те, що Бундесвер використовував в надзвичайних ситуаціях свої дефіцитні запаси там, де це було розумно». Однак деякі військові вважають такі витрати не виправданими. За даними ЗМІ, наприклад, армія має в цілому 16 систем готових до застосування ракетних установок Mars II. Якщо на додаток до трьох переданих раніше трьох з них будуть передані тепер ще дві системи, то серйозна експлуатація цієї артилерійської системи в Бундесвері буде вже неможлива.
Міністр оборони Ламбрехт заявила, що надасть Україні ще дві системи залпового вогню Mars II і 50 броньованих машин Dingo.
Джерело: WELT / Christoph Hipp
Далі канцлер поставив запитання, на яке відповідь знає він, але не обов’язково знають військовослужбовці Бундесверу. Зокрема Шольц запитав у присутніх, чому першими до України не поставляються системи, запропоновані збройною промисловістю Німеччини, такі як Marder або Leopard 1, замість того, щоб спричиняти подальшу втрату бойових спроможностей Бундесверу?
Шольц не повідомив присутнім, що рішення стосовно отримання прямих поставок систем озброєнь від промисловості Німеччини спочатку повинне бути затверджене на державному рівні відповідним органом уряду і парламенту. Тобто, перебуває фактично в його компетенції та зоні його відповідальності.
На конференції Бундесверу Шольцу вдалося отримати певні компліменти на свою адресу та обіцянки від присутніх. Але для цього він використав ненадійні аргументи, зазначає німецьке видання. Він знову оголосив, що підвищить оборонний бюджет до двох відсотків ВВП, що дотепер ще не включено до фінансового плану уряду. Він пообіцяв також швидко придбати нові системи озброєння за 100 мільярдів євро спеціальних видатків з державного бюджету, але жодного контракту досі ще не укладено. І оголосив про «підтримку сміливих рішень» щодо структурних реформ Бундесверу, які його міністр ще не підготувала.
Отже, поворотний момент у політиці Олафа Шольца дотепер ще не супроводжувався послідовною політикою в галузі забезпечення безпеки. Залишається сумнів у наявності підтримки в Німеччині ініціатив канцлера щодо відмови Україні в будь-якій підтримці, водночас не наблизившись до свого проголошеного пріоритету забезпечення дієвого рівня оборони Альянсу.
_________________________________________
Позиція вищого воєнно-політичного керівництва Німеччини щодо війни Росії в Україні та доцільних адекватних кроків Берліну у відповідь залишається програшною. Тоді як ще один стратегічний партнер по НАТО і великий прихильник телефонних переговорів з Путіним, президент Франції Еммануель Макрон витримує тривалу інформаційну паузу, Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц вирішив оприлюднити свої позицію та підтвердити рішення уряду й надалі затягувати питання щодо надання ефективної важкої зброї Україні. З огляду на перебіг бойових дій та успіхи на сході України, які були помилково і упереджено оцінені Генеральним інспектором Бундесверу Еберхардом Цорном як незначний локальний успіх, та за партійної підтримки певної частини політичного істеблішменту Німеччини, канцлер Шольц зі своїм урядом може залишитися осторонь історичних процесів, відкинувши свою країну на другі ролі в Євросоюзі та у двосторонніх відносинах з партнерами.
Останні події на саміті Шанхайської організації співробітництва ШОС, де Путіну було декілька разів виразно продемонстровано лідерами країн, зокрема й лідером Китаю Сі Цзіньпіном, що позиція Росії у війні проти України не підтримується, Берлін ризикує сам потрапити під критику ЄС і НАТО. В Європі вже лунають запитання стосовно надійності і послідовності Німеччини, що всіляко й терміново намагався подолати Олаф Шольц на зустрічі з Бундесвером у Берліні. Подальші його спроби вести невпевнену політику стосовно підтримки України з посиланням на певні надумані приводи можуть поставити питання стосовно цінності самої Німеччини для партнерства в рамках ЄС і НАТО. Для Шольца і уряду Німеччини настав час ставати на демократичну сторону та припинити загравання з кремлівським правителем.
