«Гарячий» червень 2021 року. США, КНР, Росія, ЄС, НАТО і Україна

За будь-якого режиму у Кремлі будуть робити все для того, щоб знищити нашу державу

 

 

Іван Січень

Початок поточного літа насичений визначальними подіями як для світу, так і для України. Основними із них стали: перший візит Дж. Байдена до Європи в якості президента США, зустріч лідерів «Великої сімки» у Великобританії, саміти НАТО і США-ЄС у Брюсселі, а також переговори між президентами США та Росії в Женеві. Підсумки цих заходів дозволяють зробити висновки стосовно перспектив розвитку ситуації у світі, особливостей у відносинах між провідними державами та їх об’єднаннями, а також ролі та місця України в системі міжнародних відносин. Оскільки це безпосередньо стосується інтересів України, то події слід розглянути більш детально.

 

Немає необхідності переказувати те, які питання обговорювалися під час згаданих заходів і які рішення були ухвалені. Всі вони добре відомі із засобів масової інформації. Хотілося б лише нагадати особливості загального фону, на якому такі події відбувалися.

Головними з таких особливостей є: продовження пандемії COVID-19; поступове відновлення світової економіки; новий спалах конфронтації між Росією та Заходом; відновлення діалогу між США та Китаєм при збереженні напруженості у відносинах сторін; посилення російської військової активності довкола України.

Крім того, вкотре актуалізувалися проблеми, пов’язані з ядерними програмами Ірану та Північної Кореї, збройними конфліктами в різних регіонах світу, що розташовані на перетині американсько-російських і американсько-китайських інтересів, з міжнародним тероризмом та глобальними кліматичними змінами.

…Росія розгорнула потужні угруповання військ на Північно-Західному та Південно-Західному напрямках — по суті, створила два фронти проти США/НАТО та України…

Все це супроводжується масштабними демонстраціями військової сили з боку Росії та США/НАТО. Так, з березня–квітня поточного року під приводом підготовки стратегічного командно-штабного навчання «Захід-2021» Росія розгорнула потужні угруповання військ на Північно-Західному та Південно-Західному напрямках, а, по суті, створила два фронти проти США/НАТО та України. А відразу ж після того, як Дж. Байден прибув до Європи 9 червня ц. р., Москва оголошує про початок активної фази згаданого навчання.

В цей же час США/НАТО розпочали основний етап стратегічного військового навчання «Захисник Європи-2021». В його рамках були фактично створені такі ж два фронти проти Росії в Чорноморському та Балтійському регіонах, в тому числі за участю американських військ, перекинутих з континентальної частини США.

Наведені процеси та тенденції і стали ключовими темами міжнародних зустрічей в червні ц. р. При цьому: в рамках G7 в основному розглядалися питання світового рівня; саміту НАТО — перспективи розвитку організації та загрози трансатлантичній безпеці; саміту США-ЄС — можливості поглиблення економічного співробітництва між Америкою та Європою; зустрічі Дж. Байдена та В. Путіна — проблеми у американсько-російських відносинах, включно з ситуацією довкола України. Підсумки обговорення цих питань і проблем дозволяють зробити наступні висновки:

 

…Процес відновлення глобального протистояння між Росією та Заходом супроводжується появою нової лінії напруженості між Америкою/Європою та Китаєм…

Протягом останніх років світ дійсно став більш складним, навіть за той, який був за часів минулої холодної війни. Так, якщо тоді головною загрозою стратегічній безпеці у світі була конфронтація між США/НАТО і СРСР, то тепер — процес відновлення глобального протистояння між Росією та Заходом супроводжується появою нової лінії напруженості між Америкою/Європою та Китаєм.

 

Пандемія COVID-19 і надалі становитиме глобальну небезпеку людству, що визнають провідні західні країни. При цьому вона постає окремим чинником впливу на міжнародні відносини, в тому числі між Заходом та Китаєм. Так, країни G7 фактично звинуватили КНР у штучному створенні вірусу COVID-19. Своєю чергою, за ініціативою Пекіну, Всесвітня організація охорони здоров’я закликала всі країни не політизувати ситуацію довкола пандемії. Певним компромісом у цьому питанні стало рішення «Великої сімки» збільшити обсяги допомоги найбільш постраждалим країнам, зокрема, шляхом поставок їм антикоронавірусних вакцин.

Пандемія COVID-19 і надалі становитиме глобальну небезпеку людству

…Прискорення темпів росту світового ВВП до 5,6 % стане найбільшим «стрибком» за останні 80 років…

Світова економіка, незважаючи на продовження пандемії COVID-19, починає активно відновлюватися. Лідери «Великої сімки» погодились з прогнозом Світового банку щодо можливості прискорення темпів росту світового ВВП з 4,1 % до 5,6 %. Це стане найбільшим «стрибком» за останні 80 років. Такий показник буде забезпечений насамперед за рахунок пришвидшення розвитку найбільших світових економік, а саме — США на 6,8 % та Китаю на 8,5 %. Але для країн, що розвиваються, прогноз знижено до 2,9 %. Для України згаданий показник у 2021 році очікується на рівні 3,8 %.

 

«Колективний Захід» на чолі зі США відновлює свої позиції у світі, які були порушені внаслідок ізоляціоністської політики колишнього американського президента Д. Трампа. Саміти G7, НАТО та США-ЄС продемонстрували єдність підходів до розв’язання міжнародних проблем, а також прихильність провідних західних країн до спільних цивілізаційних цінностей та готовність до їх відстоювання.

Крім того, поряд зі зміцненням трансатлантичної солідарності передбачається також поглиблення економічних зв’язків між США та Європою в рамках створення спільної зони вільної торгівлі. Першим кроком до цього стало взаємне призупинення митних стягнень.

Як наслідок, Захід знову посідає лідируюче положення у світі і стає здатним визначати світову політику. За рахунок цього підтверджується ідея переваги демократичних норм над принципами тоталітаризму, що дає змогу Заходу розмовляти з зі своїми супротивниками з позиції сили.

«Колективний Захід» відновлює свої позиції у світі і знову стає здатним визначати світову політику

США не підуть на «перезавантаження» відносин з Росією, як це сталося у 2009 році, та продовжуватимуть жорстко тиснути на неї аби змусити її припинити агресивні дії проти Заходу та його партнерів, насамперед, — України.

На відміну від тих випадків, коли США та Європа «пробачили» Росії напад на Грузію чи той же переділ активів компанії ЮКОС між російськими олігархами та арешт її засновника М. Ходорковського, а також інші порушення норм міжнародного права та демократичних принципів, російську анексію Криму та окупацію Донбасу Захід визначив як «червоні лінії».

США не підуть на «перезавантаження» відносин з Росією, а російська анексія Криму та окупація Донбасу стали «червоними лініями» для Заходу

…Саме зростання загроз з боку Росії та Китаю стало головним чинником консолідації Західного світу довкола США…

Союзники США, як в Європі, так і в Азії, підтримують американську політику щодо Росії та Китаю. Більш того, саме зростання загроз з їх боку стало головним чинником консолідації Західного світу довкола США. Так, на всіх міжнародних заходах за участю США, країн G7, НАТО та ЄС зазначалася зловмисна поведінка Москви та її дестабілізуюча роль у світі, зокрема втручання у демократичні системи інших країн.

Своєю чергою, головною загрозою з боку КНР була названа її економічна експансія, що супроводжується нарощуванням військового потенціалу та проекцією збройної сили у різних регіонах світу. З огляду на це, учасники G7 вперше узгодили план протидії Китаю в Азії, Африці та Латинській Америці. Зокрема, до 2035 року передбачається виділити близько 40 трлн дол. США на розвиток у згаданих регіонах транспортної та енергетичної інфраструктури, що має стати певною альтернативою китайській ініціативі «Пояс і шлях».

 

Військові плани США/НАТО зі стримування Росії та Китаю стають за характером остаточними і незворотними. Згідно з проектом нової Стратегічної концепції НАТО до 2030 року, яку планується ухвалити у поточному році, протидія згаданим країнам визначена одним із основних завдань Альянсу. У рамках підготовки концепції учасники саміту НАТО визначили низку основних напрямів роботи Північноатлантичного союзу, які передбачають зміцнення системи колективної оборони та стримування противників, поглиблення співробітництва з ЄС та країнами Латинської Америки і Азійсько-Тихоокеанського регіону задля посилення міжнародного порядку, підвищення можливостей для країн-партнерів.

Військові плани США/НАТО зі стримування Росії та Китаю стають за характером остаточними і незворотними

Незважаючи на негативний вплив західних санкцій, діюча правляча верхівка Росії також не піде на поступки та надалі протистоятиме Заходу до останньої можливості. При цьому, як і раніше, Росія буде вдаватися до антизахідної політики у взаємодії із Китаєм та іншими країнами «третього світу», у яких свої суперечності зі США та ЄС, а також продовжуватиме вдаватися до підривних дій проти Заходу та демонструвати військову силу.

Росія продовжуватиме вдаватися до підривних дій проти Заходу та демонструвати військову силу

В умовах збереження та очевидно подальшого посилення протистояння між США/НАТО/ЄС та Росією і Китаєм, сторони намагатимуться утримуватися від надмірного загострення відносин, а тип паче — виникнення збройного конфлікту між протиборчими сторонами. Не виключаються також певні компроміси між ними з окремих питань, що становлять взаємний інтерес, зокрема, в сфері глобальної безпеки у світі.

 

…Найбільш важливим підсумком є те, що Україна і надалі знаходитиметься в центрі протистояння між Росією та Заходом…

Що це все означає для України? Найбільш важливим підсумком є те, що Україна і надалі знаходитиметься в центрі протистояння між Росією та Заходом, що пов’язано з роллю нашої держави, як одного із вирішальних чинників впливу на баланс сил в Європі.

Зважаючи на це, Україна зберігатиме стратегічне значення для США і НАТО як «форпост» Заходу у стримуванні Росії та один із «наріжних каменів» європейської безпеки. Внаслідок цього США, НАТО та ЄС продовжуватимуть активно підтримувати Україну і надаватимуть їй допомогу у політичній, економічній та військовій сферах.

…Україна зберігатиме стратегічне значення для США і НАТО як «форпост» Заходу у стримуванні Росії та один із «наріжних каменів» європейської безпеки…

Це підтверджується практичними діями наших західних партнерів. Зокрема, в березні 2021 року США виділили 125 млн дол. на придбання для України патрульних катерів Mark VI, радіолокаційних станцій, призначених для визначення артилерійських позицій противника, засобів боротьби з безпілотними летальними апаратами, техніки захищеного зв’язку та радіоелектронної боротьби. А в червні ц. р., на фоні підготовки зустрічі Дж. Байдена та В. Путіна, США виділили Україні ще 150 млн дол. військової допомоги, в тому числі на розвиток українських авіаційних баз.

І навіть більше, Україну вже фактично включено до оперативних планів США/НАТО в Центрально-Східній Європі та Чорноморському регіоні. Про що свідчить її залучення до військових навчань США/НАТО у згаданих регіонах, включно з «Захисником Європи-2021».

При цьому НАТО залишається відкритим для України, що було офіційно закріплено у підсумковій декларації Альянсу. Крім того, підтверджена позиція Північноатлантичного союзу щодо відсутності у Росії права вето на рішення НАТО, в тому числі з питань прийняття нових членів до його складу.

НАТО залишається відкритим для України, що було офіційно закріплено у підсумковій декларації Альянсу

Водночас західні країни і надалі будуть знаходитись на боці України у вирішенні проблеми врегулювання конфлікту на Донбасі. Незважаючи на спроби Москви подавати його як «громадянську війну» в Україні, США та Європа однозначно вважають Росію стороною цього збройного протистояння.

 

…У найближчій перспективі Україну не приймуть до складу Альянсу, тому найбільш важливе значення мають політична воля керівництва нашої держави у стримуванні Росії, а також чітке розуміння неможливості досягнення з нею жодних конструктивних домовленостей…

Втім, з огляду на небажання європейських країн входити у пряме військове протистояння з Росією, на відсутність в Україні одностайності щодо її членства в НАТО, на зволікання з реформами, на недоліки у боротьбі з корупцією та інші подібні проблеми, у найближчій перспективі її не приймуть до складу Альянсу і навіть не нададуть статусу учасника програми «План дій щодо членства».

Тому на Україну і надалі не розповсюджуватиметься пряма дія статті 5 Вашингтонського договору щодо колективної оборони. Як наслідок, нам слід спиратися насамперед на власні сили. Тим паче, що Україна і надалі залишатиметься об’єктом агресії з боку Росії. В цьому зв’язку найбільш важливе значення мають:

  • політична воля керівництва нашої держави у стримуванні Росії, а також чітке розуміння неможливості досягнення з нею жодних конструктивних домовленостей. Як свідчить історичний досвід та сьогоднішні події, Росія завжди як була, так і залишається головним ворогом України, та за будь-якого режиму у Кремлі будуть робити все для того, щоб нашу державу знищити;
  • зміцнення Збройних Сил України, розвідки та інших спецслужб. Саме вони і є головними гарантами безпеки нашої держави та її громадян. Через це жодним чином не припустимі жодні дії зі скорочення силового блоку України під приводом того, що війна з Росією нібито закінчилася. Насправді, саме зараз вона розгортається в повну силу;
  • ліквідація внутрішніх ворогів у вигляді: олігархів, для яких Україна є лише джерелом власного збагачення; корупціонерів всіх рангів, які не тільки підривають українську економіку, але і є головними інструментами дій Москви проти України; проросійської опозиції, яка відкрито зраджує українські інтереси на користь Росії.

Загалом, це вже реалізується на практиці, що і є головним досягненням України у її державному розвитку.

 

Схожі публікації