Рятувальні кола для економіки Росії, що повільно охоплюється рецесією
«Оsw.waw.pl», Польща
Про наслідки запровадження Заходом щодо Росії обмежень у економічній сфері йдеться, зокрема, у матеріалі Івони Вишневської — головного спеціаліста польського Центру східних досліджень (OSW) ім. Марека Карпа. Заснований у 1990 році, сьогодні Центр готує для органів державної влади Республіки Польща інформацією про важливі політичні, соціальні та економічні події та процеси у міжнародному середовищі. Дослідження колег Івони Вишневської стосуються Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії, Європи, Балкан, країн Балтії, Китаю, Близького Сходу. Щодо запропонованої нею аналітики під заголовком «Економіка Росії: повільно в рецесію», то читач може переконатися, що авторка намагається об’єктивно змалювати економічну картину недалекого майбутнього РФ і вказати на можливі варіанти її спротиву західним санкціям. Та, що важливо, — усвідомити суть санкцій, а також чому не всі на Заході їх підтримують, що пояснюється не лише спецпропагандою Москви.
Авторка звертає увагу, що для пом’якшення дії накладених санкцій Росія перш за все активно використовує раніше накопичені запаси, встановлює високі ціни на енергоносії та намагається сповільнити фізичні обсяги експорту, особливо нафти. Як наслідок, останнім часом економічний спад в країні має бути меншим, ніж прогнозувалося в березні цього року, і водночас він розтягнеться в часі. Але якщо прогнози таки справдяться, то російську економіку охопить найбільша рецесія з часів розпаду СРСР і вперше відзначиться високими цінами на нафту. Авторка вважає, що найсуворіші санкції (ембарго ЄС на імпорт сирої нафти та нафтопродуктів) будуть відчутні лише на зломі 2022-2023 років, а ось ембарго на імпорт вугілля почало діяти вже з 11 серпня. Щоправда, прогнозувати реальну ситуацію в Росії стає дедалі складніше, зазначає авторка, оскільки російська влада поступово обмежує доступ до статистичних даних, не дозволяє їх поширювати. Отож до показників, які з’являються, слід ставитися більш виважено, ніж раніше.
Далі у статті повідомляється, що у другому кварталі цього року падіння ВВП Росії оцінюється в 4 %. Щодо першого півріччя, то загалом як демонструють в січні та лютому показники, її економіка скоротилася приблизно на 0,5 %, а саме падіння ВВП зафіксоване з квітня і поглиблюється з кожним наступним місяцем. Проте економічна ситуація в окремих регіонах РФ та галузях її економіки помітно відрізняється. Санкції вдарили в першу чергу по найбільш розвинених територіях, де наявна велика переробна промисловість. Як наслідок, прогресує технологічний регрес економіки та примітивізація виробництва.
Падіння ВВП значною мірою стало наслідком скорочення внутрішнього попиту. Відчутне зменшення доходів суспільства, його невпевненість у економічному розвитку країни призвели до скорочення споживання. Раптове збільшення купівлі, яке спостерігалося в березні, змінилося у другому кварталі падінням роздрібного товарообороту приблизно на 10 %. Водночас у червні більшість (50,7 %) своїх коштів громадяни витрачали на продукти харчування, тоді як минулого року — менше 47 %.
На показники промислового виробництва негативно вплинув головним чином переробний сектор, який у другому кварталі скоротився на 3,3 %, причому падіння відбувалося і в подальшому. Однак ситуація в окремих галузях істотно відрізняється. Відчутне скорочення виробництва зафіксовано в тих галузях, які вже потрапили під дію санкцій та під корпоративний бойкот. Найбільше падіння у червні зафіксовано у виробництві легкових автомобілів. Наразі зросло виробництво кольорових металів (наприклад, алюмінію — на 22 %) та ліків (на понад 16 %). Харчова і нафтопереробна промисловості досягли у червні минулорічних показників.
Якщо вести мову про інфляцію в Росії, то протягом останніх місяців росіянам вдалося її пригальмувати переважно за рахунок падіння внутрішнього попиту, спричиненого зубожінням населення. Річний індекс споживчих цін на початку серпня становив трохи більше 15 % проти 17,1 % у травні. Особливо помітне сезонне зниження цін на сільськогосподарську продукцію. Хоча в серпні рубль зміцнився щодо долара майже на 50 % порівняно з березнем, ціни на промислові товари, особливо імпортні, впали незначно.
Авторка І. Вишневська також зазначає, що не можна вважати прозорою ситуацію, пов’язану з російською зовнішньою торгівлею.
Ключовим фактором стабілізації російських державних фінансів є високі ціни на енергоносії. За перші сім місяців 2022 року доходи бюджету і надалі перевищували видатки приблизно на 0,5 трлн рублів, при цьому витрати за цей час зросли більш ніж на 20 %, а номінальні доходи — майже на 16 %. Найбільше прибутки від нафтогазового сектору зросли завдяки зростанню середньої ціни бареля нафти Urals. У січні-липні 2022 року він становив 83 дол. США, що означає його зростання майже на 28 % .
Висока інфляція та уповільнення економіки боляче б’ють по російському суспільству.
Реальні доходи зменшуються другий квартал поспіль. Проте падіння поки що незначне, оскільки Кремль намагається рятувати найбідніших. Цього намагалися досягти у спосіб індексації пенсій безробітним та соціальних виплат (на початку року на рівень інфляції з 2021 року, тобто на 8,6 %, а в червні ще на 10 %). Незважаючи на ці підвищення, реальні пенсії в Росії в другому кварталі були на 5,5 % нижче, ніж рік тому, а зарплати в промисловості в травні (немає даних за червень) знизилися на 6 %.
Підготував О. Махно
https://www.osw.waw.pl/pl/publikacje/komentarze-osw/2022-08-31/gospodarka-rosji-powoli-w-recesje


















