Рятувальні кола для економіки Росії, що повільно охоплюється рецесією

«Оsw.waw.pl», Польща

Про наслідки запровадження Заходом щодо Росії обмежень у економічній сфері йдеться, зокрема, у матеріалі Івони Вишневської — головного спеціаліста польського Центру східних досліджень (OSW) ім. Марека Карпа. Заснований у 1990 році, сьогодні Центр готує для органів державної влади Республіки Польща інформацією про важливі політичні, соціальні та економічні події та процеси у міжнародному середовищі. Дослідження колег Івони Вишневської стосуються Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії, Європи, Балкан, країн Балтії, Китаю, Близького Сходу. Щодо запропонованої нею аналітики під заголовком «Економіка Росії: повільно в рецесію», то читач може переконатися, що авторка намагається об’єктивно змалювати економічну картину недалекого майбутнього РФ і вказати на можливі варіанти її спротиву західним санкціям. Та, що важливо, — усвідомити суть санкцій, а також чому не всі на Заході їх підтримують, що пояснюється не лише спецпропагандою Москви.

Авторка звертає увагу, що для пом’якшення дії накладених санкцій Росія перш за все активно використовує раніше накопичені запаси, встановлює високі ціни на енергоносії та намагається сповільнити фізичні обсяги експорту, особливо нафти. Як наслідок, останнім часом економічний спад в країні має бути меншим, ніж прогнозувалося в березні цього року, і водночас він розтягнеться в часі. Але якщо прогнози таки справдяться, то російську економіку охопить найбільша рецесія з часів розпаду СРСР і вперше відзначиться високими цінами на нафту. Авторка вважає, що найсуворіші санкції (ембарго ЄС на імпорт сирої нафти та нафтопродуктів) будуть відчутні лише на зломі 2022-2023 років, а ось ембарго на імпорт вугілля почало діяти вже з 11 серпня. Щоправда, прогнозувати реальну ситуацію в Росії стає дедалі складніше, зазначає авторка, оскільки російська влада поступово обмежує доступ до статистичних даних, не дозволяє їх поширювати. Отож до показників, які з’являються, слід ставитися більш виважено, ніж раніше.

Далі у статті повідомляється, що у другому кварталі цього року падіння ВВП Росії оцінюється в 4 %. Щодо першого півріччя, то загалом як демонструють в січні та лютому показники, її економіка скоротилася приблизно на 0,5 %, а саме падіння ВВП зафіксоване з квітня і поглиблюється з кожним наступним місяцем. Проте економічна ситуація в окремих регіонах РФ та галузях її економіки помітно відрізняється. Санкції вдарили в першу чергу по найбільш розвинених територіях, де наявна велика переробна промисловість. Як наслідок, прогресує технологічний регрес економіки та примітивізація виробництва.

Але за прогнозами Центрального банку Росії (ЦБР), найбільш відчутне падіння може статися лише в четвертому кварталі поточного року — на 8,5-12 % ВВП. За повідомленням ЦБ РФ, протягом 2022 року економіка скоротиться на 4-6 % ВВП, а в 2023 році — ще на 1- 4 %. В 2024 році зростання можливе на 1-2 %, і то якщо вже світова економіка не зануриться в рецесію і ціни на нафту не впадуть нижче 40 доларів за барель.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) в липні також обновив свої прогнози щодо Росії. Зараз він передбачає у 2022 році зниження ВВП на 6 %, тоді як у квітні прогнозував падіння на 8,5 % (у лютому прогнозувалося зростання економіки на 2,8 % ВВП). Водночас МВФ знизив прогноз на 2023 рік — ВВП Росії скоротиться на 3,5 %, а не на 2,3 %, як передбачалося раніше.

Діаграма 1а. Російський ВВП

Діаграма 1b. Російський ВВП з жовтня 2021 по червень 2022 року

Розгорнути - Читати далі

Згорнути

Падіння ВВП значною мірою стало наслідком скорочення внутрішнього попиту. Відчутне зменшення доходів суспільства, його невпевненість у економічному розвитку країни призвели до скорочення споживання. Раптове збільшення купівлі, яке спостерігалося в березні, змінилося у другому кварталі падінням роздрібного товарообороту приблизно на 10 %. Водночас у червні більшість (50,7 %) своїх коштів громадяни витрачали на продукти харчування, тоді як минулого року — менше 47 %.

Авторка дослідження зауважує, що в Росії все ще не відчувається дефіциту споживчих товарів, хоча їх асортимент і обмежений, а ось ціни на багато з них значно зросли. У другому кварталі оптовий товарообіг також впав на понад 15 %.

Діаграма 2. Роздрібна торгівля

Промислове виробництво в другому кварталі скоротилося на 1,7 %, а за все півріччя було більше двох відсотків. Зниження в основному гальмувалося завдяки гірничодобувному сектору, виробництво якого в ІІ кварталі було на рівні попереднього року, в основному завдяки здобуткам, досягнутим у червні. Тоді цьому секторові вдалося збільшити видобуток на 2 %, в основному завдяки збільшенню видобутку нафти та газового конденсату на 2,7 %. Це стало наслідком постійних великих поставок до Китаю та Індії, а також збільшення закупівлі російської нафти в Європі. Неймовірно, але після того, як наприкінці 2022 року ЄС вирішив запровадити ембарго на сировину з Росії, країни-члени почали поповнювати свої запаси нафти, щоб встигнути до запровадження обмежень. При цьому в червні спостерігалося зниження видобутку природного газу на 23 %, це коли Газпром скоротив видобуток аж на 30 %. За цей час дещо збільшилося виробництво скрапленого газу.

Діаграма 3а. Промислове виробництво

Діаграма 3b. Виробництво вибраних галузевих секторів

Розгорнути - Читати далі

Згорнути

На показники промислового виробництва негативно вплинув головним чином переробний сектор, який у другому кварталі скоротився на 3,3 %, причому падіння відбувалося і в подальшому. Однак ситуація в окремих галузях істотно відрізняється. Відчутне скорочення виробництва зафіксовано в тих галузях, які вже потрапили під дію санкцій та під корпоративний бойкот. Найбільше падіння у червні зафіксовано у виробництві легкових автомобілів. Наразі зросло виробництво кольорових металів (наприклад, алюмінію — на 22 %) та ліків (на понад 16 %). Харчова і нафтопереробна промисловості досягли у червні минулорічних показників.

Завдяки пільговим іпотечним кредитам, наданим під час пандемії, а також змінам у методології статистики позитивною залишається динаміка в будівельній галузі. У другому кварталі ц.р. вартість будівельних робіт зросла на 3,5 %. Зростання — на 2,4 % — спостерігалося і в сільському господарстві завдяки зібраному врожаю та збільшенню посівних площ. (Не відомо, чи тут враховується пограбування с/г продукції у південних районах України — Ред.)

З іншого боку, погіршується стан справ у транспортній системі. У червні вантажні перевезення впали майже на 6 %, а пасажирські — на 4,5 %, і в обох випадках авіаперевезення були найбільшою часткою. Цей транспорт підпав під дію санкцій найбільше — країни Заходу закрили свій повітряний простір для російської техніки і заборонили обслуговування місцевого авіаційного сектора західними страховими, лізинговими, сервісними компаніями або постачальниками запчастин.

Діаграма 4. Сектори, які найбільше постраждали від санкцій, червень 2022

Як наслідок, найбільш складна економічна ситуація складається в регіонах, пов’язаних з:

автомобільною промисловістю (наприклад, Калінінград і Калінінградська область),
переробкою деревини для потреб Європи (зокрема, Карелія),
металургією (зокрема, Вологодська і Челябінська області).

Поки що найменших втрат зазнають ті, хто пов’язаний з нафтовим сектором, а також небагаті регіони, що живуть на трансферти з федерального центру (наприклад, Тува, Республіка Алтай, Інгушетія або Дагестан).

Розгорнути - Читати далі

Згорнути

Якщо вести мову про інфляцію в Росії, то протягом останніх місяців росіянам вдалося її пригальмувати переважно за рахунок падіння внутрішнього попиту, спричиненого зубожінням населення. Річний індекс споживчих цін на початку серпня становив трохи більше 15 % проти 17,1 % у травні. Особливо помітне сезонне зниження цін на сільськогосподарську продукцію. Хоча в серпні рубль зміцнився щодо долара майже на 50 % порівняно з березнем, ціни на промислові товари, особливо імпортні, впали незначно.

Це стало наслідком, зокрема, обмежених поставок з-за кордону, а також проблем з логістикою та високих витрат на обслуговування закордонних транзакцій (за даними російського бізнесу, вони сягають до 30 % від вартості операції). Проте «особиста» інфляція більшості громадян значно вища, про що свідчать опитування громадської думки та зростання цін на основні продукти харчування — хліб (на 18 %), крупи (на 35 %),

Діаграма 5а. Інфляція (порівняно з груднем попереднього року)

Діаграма 5b. Щорічна інфляція

* зміна цін на харчові товари
*зміна цін на промислові товари
*зміна цін на послуги

Розгорнути - Читати далі

Згорнути

Авторка І. Вишневська також зазначає, що не можна вважати прозорою ситуацію, пов’язану з російською зовнішньою торгівлею.

Зведені дані платіжного балансу Росії (з березня ЦБ РФ не публікує детальних даних, а ФМС припинила надавати інформацію про показники зовнішньої торгівлі РФ) демонструють, що був зафіксований рекордний (найвищий з початку балансу) профіцит поточного рахунку на понад 70 млрд доларів США, який досягнутий як внаслідок збільшення надходжень від експорту, так і внаслідок відчутного зменшення імпорту. За даними ЦБ РФ, доходи від експорту товарів і послуг у ІІ кварталі ц.р. були на 20 % вище, ніж минулого року, і досягли 153 млрд дол. Це означає, що темпи зростання експорту помітно сповільнилися, оскільки в 1 кварталі було майже 60 % зростання. Збільшення доходів від продажів за кордон у другому кварталі цього року значною мірою відбулося через зростання цін на сировину, а фізичні обсяги пропозиції деяких товарів зменшилися. Середня ціна бареля нафти марки Urals у другому кварталі 2022 року була майже на 18 % вищою, ніж у попередньому році, і становила приблизно 80 доларів США. Це означає, що Росія продавала свою сировину з середньою знижкою в 33 долари за барель щодо нафти Brent. У той час як у квітні та травні європейські країни обмежували імпорт російської нафти, поставки до Китаю динамічно зросли (у травні збільшилися на 55 %) та Індії (у квітні-травні побільшали в 4,7 рази — до 400 тис. барелів на день).

У другому кварталі ціни на російський газ на європейському ринку також зросли приблизно в 3,7 рази, але у цей час Газпром обмежив фізичні поставки за кордон на 35 % проти зниження на 27 % у першому кварталі цього року. Це було пов’язано з припиненням експорту газу до європейських країн, які відмовилися платити за російський газ за новою формулою, з рублевих рахунків у Газпромбанку (зокрема, Польщі, Болгарії, Фінляндії, Данії, Нідерландів), а також зі скороченням транспортування газу газопроводом Nord Stream 1. Це транспортування було обмежено під приводом технічних проблем, пов’язаних із затриманням через санкції турбіни, яка ремонтується на заводі Siemens у Канаді.

У другому кварталі також скоротилися поставки сталі до країн Заходу — у травні ЄС припинив імпорт легованої сталі з Росії. У квітні-травні купівля деревини та виробів з неї також скоротилася на 67 %.

Через санкції та вихід з Росії багатьох міжнародних концернів вартість імпорту товарів і послуг у другому кварталі 2022 року, за даними ЦБ РФ, скоротилася на 22 %. Цей показник помітно менший за попередні: у березні імпорт мав впасти більш ніж на 60 %. Статистика найважливіших комерційних партнерів Росії показує зменшення вартості поставок у квітні-травні з ЄС більш ніж на 50 %, а з Китаю — лише приблизно на 8 %. Не відомо наскільки скоротилося постачання товарів і послуг до Росії і наскільки зросли ціни на них, але, схоже, російський бізнес спроможний частково імпортувати необхідні товари з країн, які не зважають на санкції. В основному це стосується споживчих товарів і — певною мірою — запчастин (наприклад, до автомобілів, хоча ціни на них, як повідомляють російські ЗМІ, навіть у кілька разів вищі, ніж до війни). Російський уряд дозволив паралельний імпорт до Росії багатьох груп товарів (без згоди власників брендів) через треті країни. Дослідження, проведені Інститутом Гайдара, демонструють, що будівельна, хімічна, деревообробна та целюлозно-обробна промисловість потерпають від дефіциту імпортних товарів.

Діаграма 6а. Експорт та імпорт товарів

Діаграма 6b. Поточний рахунок обороту

Розгорнути - Читати далі

Згорнути

Ключовим фактором стабілізації російських державних фінансів є високі ціни на енергоносії. За перші сім місяців 2022 року доходи бюджету і надалі перевищували видатки приблизно на 0,5 трлн рублів, при цьому витрати за цей час зросли більш ніж на 20 %, а номінальні доходи — майже на 16 %. Найбільше прибутки від нафтогазового сектору зросли завдяки зростанню середньої ціни бареля нафти Urals. У січні-липні 2022 року він становив 83 дол. США, що означає його зростання майже на 28 % .

Однак з червня російський бюджет бореться з дефіцитом, який досяг рекордного рівня в липні 0,9 трлн руб., тобто за обсягом майже половини всіх цьогомісячних надходжень. При цьому доходи в цьому місяці скоротилися на понад 26 %: і нафта і газ (на 23 %), і інше (на 29 %), тоді як витрати зросли на 25 %. Однак з квітня Мінфін перестав публікувати детальні дані про видатки, тому не відомо, яким був масштаб зростання окремих статей бюджету. Можна очікувати, що, перш за все, зросли видатки на національну оборону (така тенденція спостерігалася вже на початку року) та соціальну політику (у червні Кремль вирішив цього року знову проіндексувати пенсії безробітних (на 10 %). Міністерство фінансів прогнозує дефіцит бюджету на рівні 2 % ВВП протягом усього 2022 року.

Діаграма 7. Доходи та бюджетні витрати

*дохід від нафти-газу
*інші прибутки
*витрати

Діаграма 8. Середня ціна на барель Urals

Для фінансування дефіциту уряд може використати частину резервів, накопичених у Фонді національного добробуту. Офіційно там зберігається понад 198 мільярдів доларів, з яких ліквідні кошти складають приблизно 140 мільярдів доларів. Значна їх частина була вкладена в іноземну валюту (євро, фунти, ієни), яка, як і резерви ЦБ РФ, була заморожена на рахунках у західних країнах. Рахункова палата Росії вимагає від Мінфіну виключити їх із щомісячної статистики по Фонду.

Діаграма 9. Резерви валютно-готівкові ЦБ РФ

Резерви валюти та готівки ЦБ РФ
Фонд Національного добробуту

Високий експортний дохід, низький імпорт і фактично призупинені потоки іноземного капіталу помітно зміцнили рубль. 15 серпня на Московській біржі за долар платили 61 рубль (у Росії діють різні курси рубля в залежності від типу операції — готівковий чи безготівковий, клієнти також диференційовані — імпортери можуть розраховувати на пільговий обмін ставки), тобто на 20 % менше, ніж до війни. Західні валюти стали токсичними для російських суб’єктів господарювання, і, як наслідок, попит на них обмежений. Російські імпортери значною мірою намагаються використовувати валюти країн, які не приєдналися до санкцій (насамперед юань).

Міцний рубль є серйозною проблемою для російського бюджету та експортерів, оскільки доходи, отримані в іноземній валюті, скорочуються в перерахунку на рублі. Тому з травня московська влада намагається послабити курс російської валюти. За заявами представників уряду, бажаний курс для бюджету становить 70-80 рублів за долар. Для цього ЦБ РФ скасував частину валютних обмежень, запроваджених у березні цього року, і послідовно знижує базову відсоткову ставку, підвищену до 20 % наприкінці лютого. Станом на 22 липня він становить лише 8 % і є нижчим за довоєнний (9,5 %). Однак наразі наслідки цієї політики досить помірні. Тому з початку 2023 року уряд має намір знову запровадити бюджетне правило, згідно з яким надлишок експортних надходжень використовуватиметься, зокрема, в іноземних валютах незахідних країн. Безумовно, рубль також буде слабшати зі збільшенням імпорту та падінням експорту.

Діаграма 10. Середня місячна ставка рублів

Розгорнути - Читати далі

Згорнути

Висока інфляція та уповільнення економіки боляче б’ють по російському суспільству.

Реальні доходи зменшуються другий квартал поспіль. Проте падіння поки що незначне, оскільки Кремль намагається рятувати найбідніших. Цього намагалися досягти у спосіб індексації пенсій безробітним та соціальних виплат (на початку року на рівень інфляції з 2021 року, тобто на 8,6 %, а в червні ще на 10 %). Незважаючи на ці підвищення, реальні пенсії в Росії в другому кварталі були на 5,5 % нижче, ніж рік тому, а зарплати в промисловості в травні (немає даних за червень) знизилися на 6 %.

Безробіття в Росії залишається рекордно низьким (3,9 % у червні), що в основному пов’язано зі специфікою місцевого ринку праці. Перш за все, компанії знижують зарплати та скорочують обсяги робіт. Уряд Росії не дозволяє державним підприємствам звільняти працівників. У випадку з приватними компаніями державна допомога зазвичай залежить від збереження зайнятості. Крім того, співробітники більшості іноземних компаній, які вийшли з Росії, ще не були офіційно звільнені і продовжують отримувати часткові зарплати. Водночас російська держава багато років бореться з нестачею робочої сили та демографічними проблемами, які ще більше посилилися пандемією (близько 1 млн людей померли від COVID-19, з яких близько половини — працюючі люди). Авторка статті пише, що останнім часом також спостерігається зменшення потоку економічних мігрантів до Росії та значна міграцію росіян (переважно середнього класу) після початку війни.

За оцінками уряду Російської Федерації, протягом 2022 року реальні доходи суспільства можуть знизитися приблизно на 7 % в річному вимірі зі зростанням безробіття наприкінці року.

Діаграма 11. Реальний дохід громадян