Друге видання книжки Віктора Гвоздя «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття»

Друге видання книжки Віктора Гвоздя «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття»

Перше видання книжки Віктора Гвоздя з цікавістю було сприйняте читацькою аудиторією, зокрема тими, хто мав безпосередній стосунок до такої відповідальної розвідувальної служби. Автор зі знанням справи пише про сучасну українську воєнну розвідку, про тих своїх колег, хто докладав надзвичайних зусиль у складних геополітичних умовах для її створення, добирав відповідні кадри, які стали основою ГУР МО України.

У книжці можна також ознайомитися із принципами реформування і вдосконалення військової розвідувальної структури, напрямами її діяльності як на початку утворення, так і напередодні чи вже під час збройної агресії Росії проти України в 2014–-2021 рр.

Друге видання книжки ми, сім’я та колектив «Борисфен Інтел», присвячуємо світлій пам’яті Віктора Івановича Гвоздя, який все своє життя займався розбудовою та становленням воєнної розвідки та загалом розвідувального співтовариства України.

 Сім’я та колектив «Борисфен Інтел» 

З анотації

Читацький загал по-справжньому зацікавився першим виданням книжки, оскільки практично вперше у такій ґрунтовній роботі автор фахово розповідає про сучасну українську воєнну розвідку.

А саме про геополітичні передумови її створення як системи, про початок функціонування, про становлення і розвиток ГУР МО України та його реформування і нарощування можливостей, про вдосконалення його структури з метою активізації діяльності і, що надзвичайно актуально, — про українську воєнну розвідку напередодні і під час збройної агресії Росії проти України в 2014–2021 рр.

Зміст другого видання доповнений кількома новими розділами і додатками.

Тому нова фактура, зафіксовані події і вчинки допомагають по-новому поглянути на процеси, що відбувалися в нашій державі загалом, а у військовому розвідувальному органі – зокрема.

Адже автор ще й застерігав в тому числі про можливість нашого подальшого воєнного протистояння з північно-східним сусідом, і усвідомлюючи підґрунтя таких подій, передбачав можливі наслідки для України, виклики для її державності.

Наскільки достатньо наведеної ним фактури для таких висновків — досить лише зважати на розв’язаний росіянами новий етап війни проти України 24 лютого 2022 року, до якого Віктор Гвоздь не дожив через трагічний випадок у травні 2021 року.

[згорнути]

 

У другому виданні книжки, яка щойно побачила світ, є кілька нових розділів. Автор їх опрацював торік, але не встиг встановленим порядком здати до друку, що взялися зробити ми, його колеги. Як зазначається у вступному слові, нова фактура, події і вчинки, зафіксовані у тексті книжки, дають змогу по-новому поглянути на процеси, що відбувалися в нашій державі загалом, а у військовому розвідувальному органі — зокрема.

З передмови автора до другого видання. Травень 2021 року

«Здавалося б не так давно вийшла друком перша книжка. Але час спливає швидко, ще швидше розвиваються політичні події в Україні і геополітична ситуація довкола неї, триває і перебіг подій в зоні проведення операції Об’єднаних сил.

З березня 2021 року Росія відчутно активізувала свою військову діяльність на Чорноморському напрямку та довкола України. Цілком зрозуміло, що це повинно сприйматися не інакше, як підготовка до нового вторгнення російських військ на українську територію.

Втім, за своїм характером причини таких приготувань більш глибокі і викликані загостренням глобального протистояння між Кремлем та Заходом. Тому конфронтація посилюється і у військовій сфері, про що свідчить взаємне нарощування військових спроможностей.

Як і прогнозувала більшість політичних аналітиків, з приходом до влади в США Дж. Байдена зміни в американській політиці почали таки відбуватися, зокрема, ставлення до Росії стає жорсткішим. Внаслідок цього американсько-російські стосунки загострюються, і, відповідно, РФ посилює свій тиск на США і їх союзників та партнерів.

Зрештою, це лише продовження процесу конфронтації між Росією і Заходом, який ініціював В. Путін ще в 2007 році. З того ж часу обидві сторони нарощують свою військову діяльність на основних напрямках, де перетинаються їх інтереси, звісно у т. ч. і довкола України.

Таким чином, сьогодні можна стверджувати, що Росія та США/НАТО і Європа фактично відновили холодну війну, що буде супроводжуватися подальшою конфронтацією між ними у військовій сфері. При цьому, скоріше за все, сторони намагатимуться бути безкомпромісними стосовно будь-яких стратегічних для них питань.

Україні доведеться і надалі знаходитися одночасно як на перетині інтересів, так і у центрі протистояння Заходу та Росії. Тому військова напруженість довкола України ставатиме більш жорсткою. Так, посилення російської військової активності на українському напрямку знову слід очікувати вже цього року, під час активної фази стратегічних військових навчань Росії та США/НАТО…

[згорнути]

 

Адже автор не відкидав можливості подальшого воєнного протистояння з нашим північно-східним сусідом і, усвідомлюючи підґрунтя таких подій, передбачав можливі наслідки для України, виклики для її державності. Наскільки достатньо наведеної ним фактури для таких висновків — досить лише зважити на розв’язаний росіянами новий етап війни проти України 24 лютого 2022 року, до якого Віктор Гвоздь не дожив через трагічний випадок у травні 2021 року.

Зміст

До читача

Передмова до другого видання

Вступ

I. Геополітичні передумови створення системи воєнної розвідки України.
Розпад Радянського Союзу. Отримання незалежності Україною та її європейські перспективи. Політика Росії щодо утримання свого контролю над пострадянським простором. Проблеми Криму та Чорноморського флоту. Створення Збройних сил та початок формування воєнної розвідки України.

II. Початок функціонування системи воєнної розвідки України.
Становлення Європейського Союзу. Нова стратегія НАТО. Спроба Росії відокремити Крим від України. Питання ядерної зброї України. Участь України у міжнародній миротворчій операції на території колишньої Югославії. Створення та початок функціонування системи воєнної розвідки України.

III. Становлення і розвиток Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
Активізація європейської та євроатлантичної складових зовнішньої політики України. Розширення географії миротворчої діяльності України. Збройне протистояння на Північному Кавказі. Початок відновлення тоталітаризму в Росії. Становлення та розвиток ГУР МО України як складової системи національної безпеки держави.

IV. Реформування та нарощування можливостей Головного управління розвідки Міністерства оборони України в умовах зростання загроз міжнародного тероризму.
Загострення проблеми міжнародного тероризму. Військові операції США та НАТО в Афганістані й Іраку і участь у них України. Конфлікт довкола острова Тузла як «пробний камінь» неоімперської політики Росії стосовно України. «Кольорові революції» в країнах колишнього СРСР. Зміна структури та уточнення завдань ГУР МО України відповідно до викликів і загроз національній безпеці держави.

V. Удосконалення структури Головного управління розвідки Міністерства оборони України та активізація його діяльності.
Досягнення і втрати України на шляху до НАТО і ЄС. Перехід Російської Федерації до конфронтації зі США та НАТО. «Газові війни» Росії проти України і ЄС та збройна агресія Москви проти Грузії. Перезавантаження відносин між Заходом і Росією. Події «Арабської весни» та проблема морського піратства. Українська воєнна розвідка як один з основних інструментів захисту та реалізації національних інтересів держави.

VI. Українська воєнна розвідка напередодні та під час збройної агресії Росії проти України.
Зміна вектора геополітичного курсу України. Революція гідності в Україні. Збройна агресія Росії проти України, окупація Криму та провокування конфлікту на Донбасі. Західні санкції проти Росії і провал «русской весны». Відновлення «холодної війни» між Росією та Заходом. Воєнна розвідка України в умовах руйнації української державності Росією. Роль ГУР МО України у стримуванні збройної агресії Росії.

VII. Воєнна розвідка України за нової геополітичної ситуації.
Виникнення нової геополітичної ситуації у світі. Зміни у зовнішній політиці провідних держав і міжнародних організацій та у їх ставленні до України. Нові завдання української воєнної розвідки.

Додаток 1. Ветеранський рух воєнної розвідки України.

Додаток 2. Презентація першого видання книги.

Додаток 3. 10 березня 1918 року може вважатися днем заснування воєнної розвідки незалежної України.

[згорнути]

 

Історики та дослідники спецслужб, державні службовці, студенти вищих навчальних закладів, ветерани воєнної розвідки України та всі, кому цікаві розвідувальні органи України, а воєнна розвідка — передусім, матимуть змогу дістати відповіді на багато своїх запитань, коли візьмуть до рук друге, виправлене і доповнене видання книжки «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття».

Віктор Гвоздь (1959–2021) — професійний розвідник, доктор військових наук, генерал-лейтенант запасу, службі у розвідці віддав майже 40 років свого життя. Він перший, хто очолював два розвідувальні органи країни — воєнну розвідку — ГУР МО України в 2008–2010 роках і політичну розвідку — Службу зовнішньої розвідки України в 2014–2016 роках.

Гвоздь В. І. Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття.
Видання друге, доповнене та виправлене. — Київ : «Борисфен Інтел», 2022

Придбати книжку можна через
службу експрес-доставки «Нова пошта»

 

Схожі публікації