Балансування Євросоюзу між Пекіном і Вашингтоном

Французький «шлейф» в Ухані

 

Сергій Польовик

Пандемія коронавірусу завдала суттєвих збитків економікам провідних країн світу, до того ж порушивши міжнародні відносини між ними, що наразі робить непевними їх обриси у майбутньому. Захід звинувачує Китай, як країну, з якої поширилася епідемія. А він, заперечуючи причетність до цієї «справи», своєю чергою звинувачує ті ж США, а разом з ними інші країни у спільній для всіх трагедії. Не даремно європейські аналітики відслідковують причини і перебіг протистояння основних геополітичних гравців по лінії Китай — ЄС — США, намагаючись при цьому передбачити його наслідки.

…Протистояння Китаю з іншими країнами за геополітичне домінування спостерігається і на підґрунті, спричиненому новітнім коронавірусом…

Австрійська Der Standard застерігає матеріалом власного кореспондента Філіппа Маттейса у китайському Шанхаї, що наростає ескалація напруженості у відносинах між суб’єктами геополітики Китаєм та США, за якої ЄС необхідно врешті-решт визначатися зі своєю позицією. Що ж до Китаю, зазначає видання, то він за допомогою брутальної пропаганди намагається тиснути на європейські країни, зокрема, й у спосіб впливу на їх розташовані у Пекіні дипломатичні представництва. Зокрема, він виступив проти офіційного звернення 27 послів країн ЄС та європейських таких представництв, що передбачалося оприлюднити на сторінках китайської газети China Daily з нагоди 45-ої річниці встановлення дипломатичних відносин з КНР. У тексті, зокрема, йдеться про Китай, як країну, де виник коронавірус. За офіційною вимогою цей фрагмент з тексту прибрали. Натомість викладене було наступним: «з огляду на зміни клімату, сталість розвитку, права людини, багатосторонність (мультилатералізм) та необхідність глобального протиборства з коронавірусом». Австрійське видання таку поступливість пояснює відсутністю твердої позиції ЄС, без якої найближчим часом не вдасться вибудувати чітку стратегічну лінію у стосунках ні з Китаєм, ні зі США.

Чжао Ліцзян вважається одним із «воїнів-вовків» — молодих дипломатів, які знаходяться на передньому пропагандистському краї Китаю

А ось китайська пропаганда, зазначає Der Standard, працює наполегливо і надпотужно. Розпочинаючи з березня ц.р., Пекін невпинно переконує світ, що Китай — не та країна, звідки походить вірус. Він — перша його жертва. Але саме своїй рішучій позиції на початковому етапі поширення хвороби він виграв важливий час, такий необхідний для того, щоб інші країни змогли підготуватися до пандемії. Стосовно дипломатії, як загальновизнаного інструменту у справі спілкування з міжнародними партнерами, то вона допомагає здійснювати міжнародний тиск задля досягнення бажаних для себе результатів. Der Standard розповідає про нове молоде покоління китайських дипломатів, яких наразі можна назвати активними «воїнами-вовками». Працюють вони надзвичайно енергійно, хоча саме через це нерідко не досягають бажаної мети. Одним з таких представників є співробітник МЗС Китаю Чжао Ліцзян. На початку березня ц. р. він поширював інформацію про вірус, що мовляв потрапив до Китаю ще у жовтні минулого року завдяки представникам ЗС США.

У Der Standard зазначається, що Китай змушений йти і на певні поступки щодо розслідування причин виникнення вірусу. Одна з неназваних представниць МЗС Китаю заявила, що Пекін «підтримує відкрите, прозоре та всеосяжне» розслідування з боку ВООЗ, бо лише так вірус можна здолати».

Китайські ЗМІ, розповідається у австрійському виданні, використовують непорядні пропагандистські методи, які зазвичай у міждержавних відносинах неприйнятні. Такі, як матеріал державної агенції новин «Сіньхуа», де демонструється відео з фігурами лего, що принижують людську гідність президента США. І хоча багато експертів-епідеміологів, вважають, що вірус не має штучного походження та що вірогідність його зумисного поширення з розташованої неподалік від м. Ухань лабораторії є низькою, Китай, зазначає Der Standard, мусить компенсувати завдані США збитки. А самі США не повинні сплачувати йому кошти згідно з раніше підписаними контрактами.

Наразі Пекін є найбільшим кредитором Вашингтона, обсяги зобов’язань якого за державними облігаціями сягають 1,2 трлн доларів. Вашингтон, в разі припиненням виплат за зобов’язаннями, заощадить власні кошти і одночасно зробить у китайському державному бюджеті «діру», хоча у довгостроковій перспективі це суттєво послабить платіжний баланс США.

Представник Берлінського Інституту китайських досліджень Меркатора (MERICS) Макс Зенгляйн вважає припинення виплат американських боргів за зобов’язаннями надзвичайно популістською та близькою до абсурду ідеєю, оскільки уряд США має авторитет добросовісного і стабільного боржника.

Попри емоційну міжнародну риторику, зазначає далі видання, відносини між Вашингтоном і Пекіном сьогодні є такі ж погані, як і у 1972 році, за часів «холодної війни». Проте, цього разу у «холодній війні» зазнає поразки… Європейський Союз.

Генеральний директор медіаконцерну Axel Springer SE Маттіас Депфнер у своєму нещодавньому інтерв’ю для газети Welt am Sonntag сказав, що Європа повинна вирішувати, на чий бік пристати — демократичної держави США, чи їх супротивника Китаю, де при владі авторитарна комуністична партія.

Довідково:

Axel Springer SE — один з найбільших європейських видавничих медіа-концернів, що видає понад 150 найменувань газет і журналів в більш ніж у 32 країнах. Загальне число працівників концерну перевищує 15 тис., а річний дохід сягає понад 3,3 млрд євро. Розташований у Берліні. Найбільш відомі видання концерну — Die Welt, Bild, Auto Bild, Computer Bild, Business Insider тощо.

Для численних європейських концернів Китай є одним з найвигідніших ринків збуту, насамперед німецьких автомобілів. Загалом Європа орієнтована на експорт, особливо щодо китайського ринку, де 1,3 млрд споживачів. Ось чому останнім часом європейські політики обачно критикують порушення прав людини в Китаї, зокрема інтернування мільйонів уйгурів до трудових таборів. Але це може змінитися в найближчі місяці, вважає Der Standard.

На стан відносин між Пекіном та Брюсселем звертає увагу і швейцарське авторитетне видання Neue Zürcher Zeitung (NZZ). Так, Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель у своєму інтерв’ю заявив, що Європі, аби не опинитися позаду інших держав, необхідно проявити «твердість європейської структури». Ж. Боррель вважає, що навколо теми коронавірусу спостерігається «глобальна війна наративів». Стримана політика ЄС щодо Китаю піддається критиці з боку стратегічних союзників, про що зараз пишуть автори статей, розміщених у американській New York Times та британській Financial Times.

У той же час в Європі за викриття електронної дезінформації та пропаганди Китаю щодо останніх подій з пандемією взялася спеціальна структура ЄС East StratCom Task Force, — оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішньополітичної діяльності. Її підрозділ «Стратегічні комунікації» створено у квітні 2015 року, відразу після того, як РФ анексувала Крим. Мета — «протистояти постійним дезінформаційним кампаніям з боку Росії».

У випадку, якщо розгортатимуться інформаційні сутички навколо коронавірусної пандемії, підрозділ має завдання відстежувати та викривати фальшиві новини з російських, китайських та інших каналів в Інтернеті. Вже наприкінці січня 2020 року підрозділ зіштовхнувся з нахабною китайською теорією стосовно того, що COVID-19 винайшли в лабораторії НАТО. Проте, знову ж таки реакція з боку ЄС на китайську провокацію була стриманою, зазначається у виданні. А звіт East StratCom Task Force поширювався двома інформативними рівнями. Ключова інформація призначалася для внутрішнього використання в ЄС.

Лабораторія рівня захисту Р4 в м. Ухань

Аналітики також вказують, що ситуація навколо лабораторії у китайському Ухані пов’язана з таким потужним геополітичним гравцем, як Франція. Три роки тому тодішній прем’єр-міністр Франції Бернард Казнев урочисто відкривав в Ухані новітню імунологічну лабораторію. Тоді він заявив, що пишається співробітництвом Франції з китайською стороною та створенням спільного франко-китайського підприємства найвищого рівня безпеки Р4.

Австрійське видання Der Standard нагадує, що історичні корені співробітництва Франції і Китаю у цій специфічній галузі сягають часів президентства колишнього лідера Франції Жака Ширака. Його тоді називали «великим другом азійської цивілізації», а один з його ставлеників, китайський лікар Чень Жу, який навчався у паризькій клініці, разом з французом Аленом Мер’є очолював спільний пілотний проект. Останній був тоді керівником іншої, подібної до китайської лабораторії з рівнем захисту Р4 у французькому Ліоні. У 2017 році, повідомляє видання, було підписано відповідний двосторонній договір. Китай зобов’язався надати 40 млн євро для будівництва об’єкту, Франція постачала необхідне устаткування та технології. До речі, у світі існує не більше 30 лабораторій класу захисту рівня Р4.

Вже тоді, нагадує Der Standard, таке співробітництво Франції та Китаю у галузі вірусології не всім подобалося. У 2018 році, коли у передмісті Уханя почав працювати Інститут вірусології, американська газета The Washington Post повідомляла про суттєві недоліки у його системі безпеки. Не випадково сьогодні президент США Д. Трамп висуває звинувачення на адресу Китаю, стверджуючи, що епідемія має витоки з м. Ухань.

Із посиланням на британську Daily Telegraph повідомляється, що розвідувальний альянс Five Eyes за результатами свого розслідування підготував документ, де Китай звинувачується у приховуванні фактів стосовно появи коронавірусу. Адже лікарів змушували мовчати, знищувалися отримані ними в лабораторіях дані про вірус. Закордонним вченим, які працювали над створенням вакцини, не надавалися біоматеріали.

Довідково:

Five Eyes (FVEY, «П’ять очей») — один з найбільш відомих у світі розвідувальних альянсів, до якого входять Австралія, Канада, Нова Зеландія, США та Велика Британія. Утворений у серпні 1941 року. Після Другої світової війни, у березні 1946 року, таємний договір офіційно оформлений як угода про спільну радіотехнічну розвідувальну діяльність (UKUSA). Під час «холодної війни» FVEY розробила систему ECHELON для спостереження за зв’язками Радянського Союзу та Східного блоку. Зараз вона моніторить приватні комунікації в усьому світі.

Ще на початку грудня 2019 року Пекін мав докази того, що інфекція передається від людини до людини, але заперечував цей факт аж до 20 січня ц. р. Згідно з документом, 3 січня 2020 року Національний комітет охорони здоров’я Китаю дав вказівку науковцям знищити зразки коронавірусу і інформацію про нього не оприлюднювати.

Австрійське видання зазначає: хоча для звинувачення Китаю й не достатньо доказів, проте ті, які є, свідчать, що імунологія стала складовою китайсько-американського силового протистояння. Щодо європейців, то вони знову опинилися «між двох фронтів». Взятий Францією курс на зближення з Китаєм на межі краху, хоча Ухань був для Парижа не просто лабораторією — центром з торговельної політики. Такі поважні французькі концерни L0, Peugeot, Renault, Schneider та Pernod Ricard створили там свої представництва. Згадана режимна лабораторія з рівнем захисту Р4 була частиною цієї кластерної економічної стратегії, так само як і збудований французами музей містобудування чи споруджений ними в Ухані залізничний вокзал.

У статті також розповідається, що наукова співпраця, колись урочисто анонсована прем’єром Франції Б. Казневом, ніколи не була широкою за своїм характером. А згадувані у договорі 50 французьких вірусологів та бактеріологів в Ухані ніколи не працювали. Французький співкерівник лабораторії А. Мер’є покинув це китайське місто, оскільки лабораторія стала «занадто китайською». Нинішній керівник лабораторії Р4 у Ліоні, француз Ерве Рауль підтвердив у радіоінтерв’ю France-Info, що в уханській лабораторії наразі вже немає жодного француза. А відомий експерт та автор книги про «небезпечні зв’язки» Китаю з Францією, Антуан Ізамбар, повідомляє, які дивіденди діставали китайці від наукових експертів з Європи для того, щоб самостійно проводити лабораторні дослідження. Офіційно чотириповерхова будівля лабораторії зачинена ще з січня ц. р. Але, як повідомляє France-Info, там працюють над створенням вакцини від COVID-19, однак вже без присутності французів.

Колишня міністерка охорони здоров’я Франції Марісоль Турен шкодує з цього приводу. Для експерта-китаєзнавця А. Ізамбар такий її настрій виглядає дещо наївним, а дії Китаю — «геополітично вмотивованими». Він пише, що разом з кібернетичними атаками та промисловим шпигунством на так зване «незбалансоване наукове партнерство» Пекін пішов з метою викрасти у Європи передові наукові надбання.

…Китай і США залишаються основними супротивниками у своїх намаганнях домінувати у світі. Євросоюз змушений рухатися у фарватері і активно визначати для себе пріоритети з тим, щоб вдосконалити систему повноправного співіснування…

Президент Франції Еммануель Макрон заявив в одному з інтерв’ю, що у Китаї «очевидно, існують невідомі для всіх речі». З огляду на це австрійське видання зазначає, що наразі немає передумов для успішних наукових обмінів між Китаєм та Францією.

Таким чином, протистояння Китаю з іншими країнами за геополітичне домінування спостерігається і на підґрунті, спричиненому новітнім коронавірусом. Загалом же Китай і США залишаються основними супротивниками у своїх намаганнях домінувати у світі. Євросоюз змушений рухатися у фарватері і активно визначати для себе пріоритети з тим, щоб вдосконалити систему повноправного співіснування.

 

Схожі публікації