Дипломатичний наступ України у Стамбулі

Олексій Волович

23-24 травня у Стамбулі пройшов перший в історії Всесвітній саміт з гуманітарних питань, в роботі якого взяли участь близько 120 глав держав і урядів. Всього ж на саміт прибуло понад 6 тис. делегатів, серед яких крім глав держав і урядів були профільні міністри, — закордонних справ, з питань міжнародного співробітництва, надзвичайних ситуацій, а також лідери громад і спільнот, керівники приватних компаній, наукових кіл, міжнародних та національних НУО, представники молоді, громадянського суспільства, національних меншин. Водночас, із глав країн «великої сімки» в Стамбул приїхала лише канцлер Німеччини Ангели Меркель. Не прибули на саміт також лідери п’яти країн постійних членів Ради Безпеки ООН.

Крім Генерального секретаря ООН, в роботі саміту взяли участь глави програм, фондів та спеціалізованих установ системи ООН — Програми розвитку ООН, Світового банку, МВФ, Всесвітньої організації охорони здоров’я, Продовольчої та сільськогосподарської організації, Фонду ООН у галузі народонаселення, а також Міжнародної організації з міграції, Міжнародного комітету Червоного Хреста та Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Головною метою саміту була консолідація зусиль міжнародного співтовариства з реагування на гуманітарні виклики, зумовлені природними і техногенними катастрофами та збройними конфліктами, з метою зменшення страждань цивільного населення. Секретаріат ООН визначив три основні цілі перед учасниками саміту: підтвердити відданість інтересам людства і гуманітарним принципам; ухвалити зобов’язання політичного, нормативно-правового, інституційного та фінансового характеру на підтримку «Порядку денного для людства», що дозволять країнам і співтовариствам забезпечувати готовність до криз і вживати заходів реагування на них; обмінятися кращими практиками, які допомагають рятувати життя у всіх країнах світу і полегшують страждання людей.

У прес-релізі Секретаріату ООН повідомляється, що світ не бачив такого масштабу людських страждань з часів Другої світової війни, як сьогодні. Майже 60 млн осіб, половина з яких діти, змушені покинути свої помешкання у зв’язку з конфліктами і насильством. Сьогодні у світі налічується близько 130 мільйонів біженців і переселенців. За останні 20 років стихійні лиха призводили до погіршення життя 218 млн осіб щорічно. І щорічні збитки світової економіки від стихійних лих перевищують 300 млрд дол.

Відповідно до програми саміту були проведені наступні основні заходи: церемонія відкриття, пленарне засідання і оголошення про прийняття зобов’язань; зустріч лідерів держав за круглим столом на високому рівні з метою розгляду найбільш гострих гуманітарних питань сучасності; проведення спеціальних сесій для розгляду важливих ініціатив, запропонованих учасниками саміту; проведення брифінгів, семінарів, практикумів і панельних дискусій; демонстрація роботи, продуктів і програм, що сприяють гуманітарній допомозі: функціонування онлайн-платформи, за допомогою якої уряди, гуманітарні організації, комерційні компанії зареєстрували зобов’язання щодо вжиття заходів з метою виконання п’яти основних завдань учасників саміту.

У своїй доповіді «Єдине людство: спільна відповідальність» Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун закликав держави-члени ООН і гуманітарні організації відродити цінності гуманізму, згуртувати міжнародне співтовариство задля виконання п’яти основних завдань гуманітарної діяльності: запобігання і припинення конфліктів; дотримання правил ведення військових дій; ніхто не повинен бути забутий; зміна методів роботи для усунення злиднів; інвестування в захист інтересів людства. Пан Гі Мун закликав учасників саміту досягти помітного прогресу вже протягом наступних трьох років.

Виступаючи на саміті, хазяїн саміту президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган висловив сподівання, що саміт завершиться ухваленням документа, що допоможе змінити життя мільйонів людей, які намагаються вижити в умовах різних соціальних потрясінь і природних катаклізмів. «Біль не має кольору шкіри, раси, мови або релігії», — заявив Р. Ердоган. Він додав, що, виходячи з цього розуміння, Туреччина надає допомогу 140 країнам світу і прихистила понад три мільйони біженців з Сирії та Іраку. «Гуманітарні потреби зростають день за днем, але джерела їх покриття не збільшуються. У той час як наша країна витратила понад 10 млрд доларів на біженців, обсяг світової допомоги становить всього 450 млн доларів», — сказав Р. Ердоган. Він, зокрема, нагадав, що Туреччина надала притулок «трьом мільйонам сирійців та іракців», і республіка «ніколи не закриє двері для людей, які тікають від бомбардувань».

 

 Діяльність Президента України П. Порошенка на саміті

Під час робочого візиту до Стамбулу для участі у роботі Всесвітнього гуманітарного саміту Президента України супроводжували народний депутат України, уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, міністр з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш.

У своєму виступі в рамках Сегменту лідерів, Президент України зазначив, що «універсальні цінності Статуту Об’єднаних Націй ставляться під сумнів одним із тих, хто покликаний їх захищати. Геополітичні амбіції ставляться понад принципи і норми міжнародного права, і навіть — понад людські життя». П. Порошенко зазначив, що гуманітарні наслідки російської агресії проти України становлять більше 10 тис. вбитих і понад 22 тис. поранених українських громадян, а також близько 2-х млн внутрішньо переміщених осіб.

Виходячи з досвіду України з подолання російської агресії, П. Порошенко окреслив три ключові елементи щодо реагування на конфлікти і гуманітарні виклики: по-перше, відновити повагу до міжнародного права та забезпечити ефективність міжнародних інструментів з метою врегулювання конфліктів та притягнення до відповідальності тих, хто їх розпочав; по-друге, бути об’єднаними та солідарними, рішучими та послідовними і демонструвати міцне політичне лідерство; по-третє, дуже важливо не лише вчасно приділити увагу вирішенню нагальних гуманітарних потреб, але й пошуку довготривалих рішень з метою запобігання виникненню конфліктів. П. Порошенко запевнив учасників саміту у готовності України зробити вагомий внесок у підтримку виконання «Порядку денного для людства».

У своїй заяві під час пленарного засідання Всесвітнього гуманітарного саміту П. Порошенко зазначив, що Україна розраховує на співпрацю з міжнародними організаціями та партнерами для створення багатостороннього трастового фонду на підтримку реабілітації та зусиль із розбудови Донбасу. Глава держави наголосив, що Україна підтримує ініціативу скликати Світовий форум із запобігання конфліктів до 2020 року задля пошуку ефективної співпраці держав-членів ООН у вирішенні криз.

У зверненні до учасників круглого столу високого рівня «Політичне лідерство для запобігання та припинення конфліктів», Президент України змушений був констатувати, що «мрія про гармонійний світ значно віддалилася сьогодні, ніж вона була вчора, оскільки цю мрію не всі поділяють». Далі П. Порошенко пояснив, що це демонструє сьогоднішня Росія, «яка розглядає демократію як загрозу, а свободу — як отруту». На думку Президента, свобода, демократія, вільне висловлювання, основоположні права людини є дорогоцінними активами, а не товаром. Тому світ демократії та свободи не може толерувати такі речі, як насильницьке перекроювання кордонів та знищення прав меншин.

Під час зустрічі П. Порошенка з президентом Турецької Республіки Р. Ердоганом було домовлено про проведення навчання для 3 тисяч українських поліцейських в Туреччині. Глава держави підкреслив, що в рамках тренінгової програми «Навчи і обладнай» українським поліцейським також буде надано відповідне обладнання. Досягнуто також домовленості щодо проведення подібних навчань для підрозділів Національній гвардії. За словами Глави держави, під час зустрічі були остаточно узгоджені угоди про взаємний захист інвестицій та угоди про уникнення подвійного оподаткування, що відкриває взаємні інвестиційні можливості як для турецьких інвесторів в Україні, так і для українських інвесторів у Туреччині. Під час цієї зустрічі також було досягнуто домовленості про активізацію переговорів щодо зони вільної торгівлі з метою усунення будь-яких перешкод у двосторонній економічній співпраці. Співрозмовники обговорили нові двосторонні проекти в галузях машинобудування, літакобудування і в оборонній промисловості, домовились про збільшення терміну дії до 90 днів національних віз для безперервного перебування українців на території Туреччини.

Президент П. Порошенко, під час зустрічі з Генеральним секретарем Ради Європи Турб’єрном Ягландом, звернув увагу співрозмовника на системні порушення прав кримських татар і українців в окупованому Росією Криму і закликав Раду Європи в зв’язку з цим посилити тиск на Росію. Співрозмовники також обговорили хід українських реформ. Т. Ягланд привітав обрання нового Генерального прокурора України та зусилля Президента України у реформуванні судової гілки влади відповідно до європейських стандартів.

Основними питаннями переговорів П. Порошенка і Прем’єр-міністра Королівства Нідерланди Марка Рютте були набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також завершення процесу ухвалення Євросоюзом рішення про запровадження безвізового режиму для громадян України. Співрозмовники обговорили також ситуацію на Донбасі. П. Порошенко наголосив, що сподівається на подальшу солідарність і єдність Європейського Союзу у питанні підтримки незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема щодо збереження санкцій ЄС проти Росії до повного виконання нею Мінських домовленостей та відновлення територіальної цілісності України.

На зустрічі з прем’єр-міністром Португальської Республіки Антоніу да Коштою глава Української держави висловив вдячність португальському уряду за послідовну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України в рамках міжнародних організацій. При обговоренні поточної ситуації на Донбасі, П. Порошенко привернув увагу співрозмовника до численних порушень Мінських домовленостей з боку Росії. Він закликав португальську сторону підтримати направлення на Донбас озброєної поліцейської місії ОБСЄ і висловив переконання, що численна українська громада в Португалії й надалі сприятиме зміцненню дружніх відносин між двома державами. Співрозмовники наголосили на великих можливостях для активізації співпраці між двома країнами в економічній сфері.

Під час зустрічі Петра Порошенка з президентом Словацької Республіки Андреєм Кіскою відбувся обмін думками з важливих питань двосторонніх відносин та міжнародного співробітництва. Зокрема, співрозмовники обговорили перспективи створення Східноєвропейського газового хабу, а також алгоритм взаємодії Києва і Братислави на євроінтеграційному напрямку в контексті головування Словаччини в ЄС у другій половині 2016 року. Йшлося також про допомогу словацької сторони в реформуванні української економіки та підтримку Словаччиною рішень керівних органів ЄС щодо впровадження безвізового режиму для громадян України. Петро Порошенко та Андрей Кіска домовились про проведення цього року чергового засідання Міжурядової українсько-словацької комісії з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва. Президент України подякував керівництву Словаччини за підтримку позиції України щодо неприпустимості реалізації проекту «Північний потік-2».

У рамках робочого візиту до Стамбулу Петро Порошенко зустрівся з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим і обговорив хід підготовки свого візиту до Баку. Глави держав домовились про проведення найближчим часом Спільної міжурядової українсько-азербайджанської комісії з торгово-економічного співробітництва.

* * *

 Основним підсумком Всесвітнього саміту з гуманітарних питань в Стамбулі стало формулювання комплексу добровільних зобов’язань переважної частини країн, що передбачають вжиття заходів, за допомогою яких світ зможе краще готуватися до криз і реагувати на них, а також підвищити свою стійкість до потрясінь. Якщо хоча б десята частина цих зобов’язань буде виконана, то це вже буде великим досягненням.

Гуманітарний саміт у Стамбулі став поворотним моментом, що призведе до зміни підходу глобального співтовариства у питанні запобігання страждань людей. Основні підсумки саміту відображені в резюме обговорень. Крім цього, буде підготовлено перелік основних зобов’язань щодо вжиття заходів, а в онлайн-платформі дій будуть перераховані всі прийняті на саміті зобов’язання. Згодом Секретаріат ООН підготує доповідь про основні підсумки саміту.

Норвезький експерт Ян Егеланн, який багато років очолював Управління ООН з гуманітарних питань, висловив надію, що перший Всесвітній гуманітарний саміт в Стамбулі таки допоможе щось змінити на краще. Він вважає, що найбільше досягнення саміту в тому, що одночасно вдалося скликати таку кількість людей, які ведуть гуманітарну роботу. Однак, за його словами, не зважаючи на всі зусилля, гуманітарна допомога не доходить до мільйонів людей в Іраку, Ємені, Сирії, Лівії та в інших країнах. Він вважає, що світові лідери, багато з яких проігнорували участь у гуманітарному саміті в Стамбулі, «хоча б вирішили припинити надавати підтримку і допомогу — грішми і зброєю — тим країнам, які систематично порушують гуманітарні закони воєнного часу, бомблять лікарні, знущаються над дітьми та жінками». Ян Егеланн з жалем зазначив, що «люди з автоматами, які мають владу, не дуже-то зважають на вказівки Ради Безпеки і не поспішають їх виконувати». Він вважає, що необхідно радикально перебудувати всю систему надання гуманітарної допомоги. За його словами, в умовах безперервного зростання потреб, колись компактні гуманітарні організації перетворилися на «гуманітарні корпорації», конкуренція і неузгодженість дій між якими призводить до того, що допомога часто не доходить до найбільш нужденних.

Президент України П. Порошенко неодноразово заявляв, що відновити суверенітет країни над окупованою частиною Донбасу і Кримом можливо лише у спосіб політико-дипломатичного врегулювання за допомогою провідних країн світу, оскільки військового способу повернення цих територій немає. Тому цілком логічно, що П. Порошенко взяв активну участь у роботі Всесвітнього гуманітарного саміту у Стамбулі з метою використати цю можливість і ще раз донести до світової спільноти офіційну позицію України щодо окупованих Росією українських територій, забезпечити міжнародну підтримку цієї позиції. Президент України також привернув увагу світової спільноти до тієї гуманітарної катастрофи, що виникла на окупованій частині Донбасу і відповідальність за яку має понести російське керівництво.

Активна діяльність Президента України на саміті у Стамбулі набула особливого значення напередодні саміту «великої сімки» у Японії 26-27 травня, де розглядався увесь комплекс проблем, пов’язаних із російською агресією проти України, включно з питаннями пролонгації міжнародних санкцій проти Росії через невиконання нею своїх зобов’язань згідно з Мінськими домовленостями

Схожі публікації