Китай (中国) сьогодні

Огляд подій (15.01–21.01.2018)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Важливою подією у політичному житті Китаю став 2-й пленум Центрального комітету Комуністичної партії країни 19-го скликання 18–19 січня ц. р у Пекіні.

У ході пленуму були ухвалені пропозиції щодо внесення поправок до Конституції КНР, які закріплюють досягнення країни та визначають нові завдання, що стоять перед нею. Насамперед це стосується побудови соціалізму з китайською специфікою, створення середньозаможного суспільства, а також реалізації історичної китайської мрії щодо відродження нації. Згідно з новими положеннями Конституції, досягнення згаданих цілей є головними напрямами роботи уряду та Комуністичної партії Китаю.

Під час розгляду зазначених питань була підтверджена провідна роль Конституції країни у державному управлінні та необхідність її обов’язкового виконання. В цьому зв’язку прийнята низка рішень щодо посилення нагляду за дотриманням державними органами Китаю положень Основного закону країни. Крім того, було наголошено на принциповому характері ідей засновника Китайської Народної Республіки Мао Цзедуна, теорій Ден Сяопіна та стратегічних установок діючого Голови Китаю Сі Цзіньпіна, що знайшло своє відображення у Конституції.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Уряд КНР посилює увагу до питань інформаційного супроводження «Поясу і шляху», що має на меті надання нового імпульсу у його розвитку.

17 січня ц. р. Інститут управління «Гуанхуа» при Пекінському університеті запустив програму обговорення проектів «Поясу і шляху» за участю іноземних дипломатів високого рівня. Загалом у програмі беруть участь 50 дипломатичних представників з 36 країн, у т. ч. Великобританії, Німеччини, Швеції, Росії, Сінгапуру, Таїланду, Пакистану, Мексики, Чилі, ПАР та Кенії.

Програма буде реалізовуватись у два етапи — в січні та березні поточного року. Зокрема, планується організація серії лекцій, семінарів, круглих столів та інших заходів з обговорення моделей економічного розвитку Китаю і його партнерів, питань глобалізації світової економіки, перспектив будівництва промислових зон «Поясу і шляху», а також проблем та перешкод у реалізації спільних проектів.

 

Позитивний вплив на розвиток «Поясу і шляху» здійснює також широка підтримка китайської ініціативи як національними, так і іноземними фінансовими установами. Так, Китайський банк розвитку має намір інвестувати у проекти «Поясу і шляху» 250 млрд дол. США (сума, що перевищує річні бюджети таких країн, як Греція чи Фінляндія). У минулому році банк вже виділив на згадані цілі 110 млрд дол. США. Банк знаходиться під безпосереднім керівництвом Державної ради КНР та фінансується за підтримки Міністерства фінансів Китаю та найбільшої в країні інвестиційної компанії Central Huijin Investment.

 

Робота «Поясу і шляху» стимулює збільшення обсягів зовнішньої торгівлі КНР та окремих провінцій країни. У 2017 році загальний обсяг зовнішньої торгівлі провінції Хунань (Центральний Китай) з країнами вздовж «Поясу і шляху» зріс на 43,4 % у порівнянні з 2016 роком до 9,1 млрд дол. США. Зокрема, експорт провінції до таких країн як Росія, Філіппіни, Кувейт, Угорщина та Польща збільшився більше ніж у два рази. За рахунок цього провінція Хунань вийшла на шосте місце за розміром зовнішньої торгівлі серед китайських регіонів. Сприятливі умови для розширення торговельних зв’язків провінції створює розвиток транспортної інфраструктури «Поясу і шляху». На сьогоднішній день в рамках мережі залізничних перевезень «Китай-Європа» вже відкрито 10 маршрутів, які зв’язують Хунань з Європейським регіоном. Протягом 2017 року по згаданим маршрутам було перевезено близько 420 тис. тонн вантажів.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Одним із основних пріоритетів зовнішньої політики КНР залишається поглиблення відносин зі США в рамках побудови нової двополярної системи світового устрою. Так, 15 січня відбулась перша у поточному році телефонна розмова між Головою КНР Сі Цзіньпіном та президентом США Д. Трампом. Обговорювались плани подальшого розвитку торговельно-економічного співробітництва між двома країнами, а також ситуація довкола Корейського півострова.

Лідери Китаю та США відмітили стабільний та позитивний характер взаємодії сторін, що відповідає інтересам обох країн та їх народів, а також загальним очікуванням світової спільноти. Виходячи з цього була досягнута згода стосовно підтримання контактів на вищому та інших рівнях, подальшого збільшення обсягів двосторонньої торгівлі та зміцнення взаємодії при вирішенні ключових міжнародних проблем. Крім того, висловлена готовність продовжити координацію дій зі спільного тиску на КНДР з питань її ракетно-ядерної програми.

 

Водночас керівництво КНР надає важливого значення розвитку зв’язків з країнами Африки, які є важливими джерелами ресурсів та ринками збуту для китайської економіки. В рамках підготовки форуму Китайсько-африканського співробітництва у період 12–16 січня ц. р. міністр закордонних справ КНР Ван І здійснив поїздку до Африки, де відвідав Руанду, Анголу, Габон та Сан-Томе і Принсіпі. Під час його зустрічей з керівництвом згаданих країн обговорювався широкий спектр питань дво- та багатостороннього співробітництва. Основна увага сторін приділялась перспективам реалізації спільних проектів у енергетичній, інфраструктурній та аграрній сферах, а також планам КНР з надання допомоги країнам Африки у вирішенні їх проблем.

Підсумовуючи результати свого візиту Ван І відмітив значний прогрес у розвитку співробітництва КНР з країнами Африканського регіону, що має взаємну користь. Так, Китай розширює свої можливості виходу на світові ринки, а також отримує доступ до нових джерел енергетичних та інших природних ресурсів. У свою чергу, зміцнення зв’язків з КНР дозволяє країнам Африки залучати китайські інвестиції, технології, досвід та спеціалістів для зміцнення їх економік і надання їм індустріального характеру.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

За оцінками експертів, ефективні дії уряду Китаю дозволили подолати проблеми в економіці країни, які виникли в 2016 році. Свідченням цього стало відновлення позитивної динаміки економічного розвитку країни, що показали підсумки минулого року.

Так, за даними Державного статистичного управління КНР, у 2017 році ВВП країни вперше перевищив 80 трлн юанів та досяг рівня 82 трлн 712 млрд 200 млн юанів (11 трлн 869 млрд дол. США), що на 6,9 % більше ніж у минулому році. Темпи росту ВВП перевищили минулорічний показник на 0,2 %. Таким чином, вперше з 2011 року спостерігається прискорення темпів розвитку китайської економіки.

Стабільне зростання показали також і інші показники. Зокрема, у минулому році обсяги капіталовкладень в основні фонди Китаю збільшилися на 7,2 %, роздрібного продажу споживчих товарів — на 10,2 %, зовнішньої торгівлі — на 14,2 %. Крім того, добавлена вартість, створена провідними підприємствами країни, зросла на 6,6 %, індекс розвитку сфери послуг — на 8,2 %, а доходи населення — на 7,2 %. Був зібраний багатий врожай зернових, стабільно розвивалося тваринництво. Тривав розвиток бізнесу. Протягом минулого року в країні було зареєстровано понад 6 млн нових компаній (близько 16,5 тис. кожного дня).

Як вважають аналітики, насамперед такі зрушення були досягнуті за рахунок підвищення якості управління економікою, реформи системи оподаткування, початку повноцінної роботи «Поясу і шляху», а також налагодження більш тісних зв’язків між найбільш економічно-сильними південними районами країни з північно-західними провінціями, де зберігається складна ситуація. Крім того, відмічається позитивний ефект збільшення обсягів внутрішнього споживання та грамотних інвестиції в інфраструктуру та енергетику, тобто в ті галузі, які дають результативний дохід.

 

Економічні успіхи КНР сприяють реалізації планів уряду країни щодо підвищення соціального рівня життя населення, в т. ч. за участю провідних китайських компаній. 18 січня ц. р. у м. Чунцін (Центральний Китай) була розпочата реалізація програми компанії Alibaba (електронна комерція) з ліквідації бідності. Програма передбачає надання допомоги місцевому населенню у відкритті власного бізнесу на платформі електронної комерції, а також підготовку кадрів для бізнесу. Загалом в 2018 році у КНР планується створити 10 зразково-показових повітів, які вийдуть зі стану бідності.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Ситуація довкола Корейського півострова. Суттєвою проблемою у врегулюванні проблем, пов’язаних з діями КНДР у ракетно-ядерній сфері, є різне ставлення провідних держав світу до шляхів вирішення даного питання. Насамперед це стосується збереження розбіжностей між Китаєм і Росією з однієї сторони та США і їх союзниками та партнерами — з іншої.

Так, керівництво КНР надало негативну оцінку зустрічі у Ванкувері (Канада) 16 січня ц. р. представників зовнішньополітичних і оборонних відомств США, Канади та інших країн, які брали участь у складі Місії ООН на Корейському півострові під час війни 1950–1953 років. За заявою МЗС КНР, така зустріч є «рудиментом холодної війни» і лише поглиблює міжнародні суперечності з північнокорейської проблеми. При цьому була підтверджена позиція Китаю щодо необхідності досягнення консенсусу з північнокорейської проблеми між усіма зацікавленими країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону та світу.

В свою чергу, 17 січня ц. р. в інтерв’ю агенції Reuters президент США Д. Трамп звинуватив Російську Федерацію у підтримці КНДР та наданні їй допомоги у подоланні санкцій ООН. За словами американського президента, подібні дії Росії знецінюють зусилля інших країн, у т. ч. Китаю, щодо здійснення тиску на Північну Корею. На підтвердження цього був наведений факт продовження Росією поставок нафти до КНДР, незважаючи на заборону ООН.

 

Крім того, окремою проблемою китайсько-американських відносин залишаються суперечності сторін з питання спірних островів у західній частині Тихого океану.

Так, 20 січня ц. р. МЗС КНР виступило з різким засудженням факту наближення бойового корабля ВМС США до острова Хуан’янь (риф Скарборо) у Південно-Китайському морі. За заявою офіційного представника МЗС КНР Лу Кана, такі дії США нанесли пряму шкоду суверенітету та інтересам національної безпеки Китаю, внаслідок чого він залишає за собою право на вжиття адекватних заходів у відповідь.

 

Діяльність Китаю у військовій сфері. В рамках підвищення бойового потенціалу Народно-визвольної армії КНР продовжуються заходи з освоєння нових видів військової техніки. 15–24 січня ц. р. у ВПС Китаю були проведені перші навчання за участю нових винищувачів Chengdu J-20, створених за технологією «Стелс». Під час навчання відпрацьовувались питання спільних дій Chengdu J-20 з винищувачами інших типів, зокрема J-16 та J-10C. Винищувач Chengdu J-20 є власною розробкою китайської корпорації Chengdu Aerospace Corporation. Літак був прийнятий на озброєння в 2017 році і позиціонується як винищувач п’ятого покоління, оснащений передовою електронікою. На сьогодні КНР є другою після США країною, здатною випускати подібні літаки, технологічно випереджаючи Росію і в цій сфері.

 

3.4. Наука та технології

Згідно з планами уряду КНР продовжується реалізація програм науково-технічного розвитку країни за різними напрямами. 19 січня ц. р. з китайського космодрому Цзюцюань за допомогою ракети-носія «Чанчжен-11» (серія «Великий похід») на задану орбіту були виведені два супутники моніторингу земної поверхні. Запуск здійснено у рамках інноваційного проекту створення комерційної орбітальної системи дистанційного зондування з високим ступенем розрізнення «Цзілінь-1». Загалом у рамках проекту передбачається побудова орбітального угруповання у складі понад 60 космічних апаратів.

До 2023 року у Пекіні планується створення технологічного парку з реалізації програм розвитку штучного інтелекту, надшвидкісної передачі великих масивів даних, хмарних технологій, біометричної ідентифікації та поглибленого навчання. На території парку буде працювати близько 400 підприємств із річним прибутком понад 7,7 млрд дол. США. У технологічну структуру парку увійдуть мобільна мережа п’ятого покоління, суперкомп’ютер та хмарові сервіси.

Проект буде реалізовуватись під патронажем наукового центру Чжунгуаньцунь, який був створений ще у 50-х роках минулого століття для інтеграції науки і освіти в країні. Загальний обсяг інвестицій становитиме 2,1 млрд дол. США. Передбачається налагодження співробітництва парку з китайськими та іноземними університетами, науково-дослідницькими інститутами та крупними компаніями.

 

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР і Україною

Підвищення рівня добробуту у КНР стимулює зростання потреб населення країни у високоякісних продуктах харчування, насамперед дитячого вжитку. В свою чергу це підвищує інтерес Китаю до України, яка саме і є виробником такої продукції, що за своєю якістю перевищує європейську. Виходячи з таких можливостей України, Пекін продовжує проведення послідовної політики з відкриття свого ринку для українських продовольчих товарів.

Плани подальшого розширення торговельних зв’язків між двома країнами за згаданим напрямом обговорювались 18 січня ц. р. під час зустрічі представників Посольства України в КНР з представниками Китайської торговельно-промислової палати з імпорту та експорту продуктів харчування і тваринництва (CFNA). Під час переговорів була досягнута домовленість стосовно посередництва CFNA між українськими постачальниками продукції харчової промисловості (зернової і олійної продукції, фруктів і овочів, продуктів бджільництва) та китайськими компаніями.

CFNA підзвітна Міністерству комерції КНР, одним із її головних завдань є стимулювання розвитку міжнародної торгівлі. Організація налічує понад 7 тис. членів, які представляють усі регіони Китаю і охоплюють близько 60 % імпорту і експорту агропромислової продукції.

 

Схожі публікації