Латинська Америка. Аналітичний огляд 08/2018

Катерина Вакарчук

Політична та економічна ситуація у серпні 2018 року

 

Події, що відбулися в регіоні у серпні місяці, були важливими та доленосними, особливо щодо подальшої реорганізації НАФТА, а, можливо, і її розпаду у майбутньому. Також початок передвиборної президентської кампанії у Бразилії важливий з огляду не тільки її впливу на подальшу внутрішню політику країни, але і, власне, на позицію новообраного президента, від якого залежатиме зовнішньополітична риторика країни та регіону в цілому.

 

Перегляд умов НАФТА був однією з передвиборних обіцянок Д. Трампа
Перегляд умов НАФТА був однією з передвиборних обіцянок Д. Трампа

Ще на початку літа ц. р. з боку президента США Д. Трампа лунали гучні заяви щодо реорганізації НАФТА, перегляду угод та кардинальних змін стосовно Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА). Перегляд умов НАФТА був однією з передвиборних обіцянок Д. Трампа. Він неодноразово заявляв, що НАФТА у теперішньому вигляді невигідна для США, а тому вимагав зміни домовленостей. Переговори про перегляд угоди розпочалися в серпні минулого року. Останній місяць переговори проходили без участі Канади — США прагнули зосередитися на досягненні двосторонньої угоди з Мексикою. Д. Трамп неодноразово в своїх виступах наголошував, що необхідно укласти двосторонні угоди, а не створювати в різноманітні союзи, альянси, організації тощо. Щодо НАФТА, то йдеться не про перегляд статус-кво, а про реальні майбутні зміни, окремо — між США і Мексикою, та США і Канадою.

North American Free Trade Agreement, NAFTAДовідково:

НАФТА (North American Free Trade Agreement, NAFTA) — Північноамериканська угода про вільну торгівлю між США, Мексикою та Канадою.

Згідно з цією угодою, з січня 1994 року формувався ринок в рамках найбільшої у світі регіональної зони вільної торгівлі між країнами з населенням 478 млн людей і сукупним ВВП у розмірі 20,7 трлн дол. США (близько 30 % світового ВВП).

Угода забезпечує фактично безперешкодний рух товарів та послуг між трьома країнами.

 

З Мексикою вдалось досягти певних домовленостей, зокрема пропонуються наступні зміни:

  • Мексика усвідомлює, що втратить більше в разі повного розриву економічних відносин зі США
    Мексика усвідомлює, що втратить більше в разі повного розриву економічних відносин зі США

    Укладено нову угоду про автомобілебудування, що, до речі, найбільше хвилювало Д. Трампа. Зміни стосуються збільшення частки доданої вартості, виробленої в Північній Америці, для безмитного ввезення в США. Цей показник підвищили з 62,5 % до 75 %. Крім того, США встановили верхню межу для поставок транспортних засобів в 2,4 мільйона одиниць за рік. Незважаючи на те, що раніше такої планки не було, нинішні обмеження не просто вищі від наявного експорту, але й дають запас для його зростання в майбутньому;

  • Сторони домовилися скасувати систему захисту ринків від демпінгу в більшості галузей, тоді як раніше такий захист не поширювався тільки на традиційні для країн місцеві товари, а також на продукти держмонополій;
  • Узгоджено питання поступок в різних сферах, зокрема, Мексика пообіцяла покращувати робочі умови і підвищувати заробітну платню працівникам;
  • Для Мексики зберігатиметься безмитний експорт сільськогосподарської продукції тощо.

Таким чином, переговори з Мексикою були динамічними та успішними. Сторони дійшли згоди щодо важливих для себе питань. Президент і уряд Мексики усвідомлювали, що їх країна втратить більше в разі повного розриву економічних відносин зі США та виходу з НАФТА, тому пішли на поступки. Тепер у Д. Трампа, розпочинаючи з 28 серпня ц. р., є 90 днів, щоб підписати нову угоду з Мексикою і подати її на затвердження в Конгрес США.

Наступним кроком президент США звернувся до прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо з пропозицією приєднатися до нової угоди, що викликало шквал негативних заяв з боку канадського уряду. Канаду фактично поставили перед фактом: стара угода НАФТА не актуальна, оскільки з Мексикою досягнуто нових домовленостей. Однак Канада не погодилася і зовсім несподівано виставила свої вимоги. По деяких питаннях перемовини зайшли в глухий кут. Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд через заяву президента США скасувала свій візит до України і Франції, пообіцявши, що Канада підпише нову угоду лише в тому випадку, коли вона буде корисною для країни.

 

Сперечання між США та Канадою стосовно положень нової торгівельної угоди:

  • Канада підпише нову угоду з США лише в тому випадку, коли вона буде корисною для країни
    Канада підпише нову угоду з США лише в тому випадку, коли вона буде корисною для країни

    Доведення в ультимативній формі Сполученими Штатами до відома керівництва Канади, що НАФТА уже не актуальна у тому форматі, що існує, і, як наслідок, необхідно підписати нову угоду між Канадою та США;

  • Несподівана для США реакція Канади та її рішення боротися за ключові, вигідні для Канади, напрямки співробітництва;
  • Відмова з боку США урегулювати систему антидемпінгових суперечок може викликати, як вважає Канада, негативні наслідки для місцевих виробників у сфері видобутку та обробки деревини, целюлозно-паперового виробництва та ін.;
  • Щодо підвищення мита на деякі товари, то, на відміну від Мексики, Канада йти на поступки не збирається, навіть якщо наслідки будуть фатальними для неї, особливо в молочній промисловості.

Таким чином, найбільша у світі зона вільної торгівлі між Канадою, США та Мексикою помітно зміниться, а, можливо, абревіатура НАФТА і зовсім відійде в історію. В такій ситуації, очевидно, що виграють Сполучені Штати, але якими будуть втрати, то це питання часу.

 

Латиноамериканське турне міністра оборони США Джеймса Меттіса

В рамках поїздки до країн Латинської Америки Дж. Меттіс завітав до Чилі, Бразилії, Аргентини та Колумбії. Річ у тому, що Білий дім оголосив 2018 рік «Роком Америк», і візити міністра повинні демонструвати тісні зв’язки по лінії оборони з ціми країнами, зазначають в Міноборони США. Країни обрані не випадково, і лише ті, які підтримують політику Вашингтону та мають близькі позиції у відношенні до Венесуели. Такі часті візити керівництва США до Латинської Америки покликані стати стримуючим фактором економічної експансії Китаю та підвищеного інтересу до регіону з боку Росії. Під час зустрічей з офіційними особами згаданих країн підкреслювалися відносини в галузі оборони, що мають вирішальне значення для спільної, процвітаючої та безпечної західної півкулі.

Джеймс Меттіс в Міністерстві оборони Бразилії
Джеймс Меттіс в Міністерстві оборони Бразилії

Так, 12–14 серпня ц. р. першою країною, яку відвідав міністр оборони США, стала Бразилія. МЗС Бразилії повідомляло про закритий характер перемовин та підкреслило, що в пресі вони не висвітлюватимуться. Дж. Меттіс зустрівся з очільниками МЗС та Міноборони країни, а також завітав до військової академії в Ріо-де-Жанейро, де прочитав курсантам лекцію та вручив кілька нагород. Однак, основною метою візиту було проведення переговорів про спільне використання потужностей та можливостей бразильського космодрому Алкантара. Варто зауважити, що це вже другий візит високопосадовців США до Бразилії за останні три місяці.

15 серпня ц. р. на зустрічі глави Пентагону з міністром оборони Аргентини Оскаром Агуадом обговорювалася роль збройних сил у справі протистояння новим викликам у регіоні.

Зустріч глави Пентагону з міністром оборони Аргентини Оскаром Агуадом
Зустріч глави Пентагону з міністром оборони Аргентини Оскаром Агуадом

Останній візит міністра оборони США до Аргентини відбувся ще у 2005 році, тому сьогодні Аргентина сподівається на тісне співробітництво не тільки у військовій, але й інших сферах. Адже, згідно з наказом президента країни М. Макрі, військові можуть втручатися у розв’язання питань внутрішньої безпеки. Дж. Меттіс подякував Аргентині за зусилля на регіональному рівні та її підтримку у питаннях щодо Венесуели. Також Дж. Меттіс подякував державному керівництву за зміцнення ролі Аргентини на світовій арені, про що свідчить запланований на найближчий час саміт G20 в цій країні. Також американські та аргентинські військові домовились про розвиток співпраці у питаннях військової освіти та обміну інформацією.

 

 

Латиноамериканське турне прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса

Зустріч Педро Санчеса з президентом Чилі Себастьяном Піньєрою
Зустріч Педро Санчеса з президентом Чилі Себастьяном Піньєрою

Голова уряду Іспанії 27 серпня ц. р. розпочав офіційний візит до країн Південної Америки, зокрема Чилі, Болівії, Колумбії та Коста-Ріки. Це перша його поїздка в якості прем’єр-міністра Іспанії за межі Європи. Мету поїздки окреслює його заява про необхідність інтенсифікувати відносини Іспанії з країнами Латинської Америки в питаннях збереження довкілля, гендерної рівності, освіти, міграції, охорони здоров’я та економічної співпраці. Важливою була названа підготовка до наступного Іберо-американського саміту в Гватемалі, призначеного на 15–16 листопада 2018 року.

Візит до Чилі. 27 серпня ц. р. в м. Сантьяго проводились перемовини з чилійським президентом Себастьяном Піньєрою з питань оновлення угоди про асоціацію Чилі з Європейським Союзом. Також обговорювалася можливість визнання чилійських університетських ступенів в Іспанії.

Зустріч з болівійським президентом Ево Моралесом
Зустріч з болівійським президентом Ево Моралесом

Візит до Болівії. Знаковою стала зустріч з болівійським президентом Ево Моралесом, який ініціював будівництво масштабної південноамериканської залізничної дороги Tren Bioceánico. Так, 28 серпня ц. р. під час візиту П. Санчеса до Болівії були підписані три угоди про співпрацю між країнами. Першою угодою передбачається участь Іспанії в будівництві залізниці Tren Bioceánico. Також підписані угоди про зміцнення двосторонньої співпраці та співробітництво систем правосуддя Болівії і Іспанії. Президент Болівії вручив Педро Санчесу Орден Андського орла — найвищу державну нагороду Болівії.

Tren BioceánicoДовідково:

Tren Bioceánico — залізниця довжиною 3755 км, що пролягатиме по території Бразилії, Болівії і Перу, з’єднуючи бразильський порт Сантус з перуанським Іло.

В її будівництві беруть участь Уругвай і Парагвай, а також Німеччина, Швейцарія та Великобританія. Після підписання угоди братиме участь і Іспанія.

Зустріч з президентом Колумбії Іваном Дуке
Зустріч з президентом Колумбії Іваном Дуке

Візит до Колумбії 29–30 серпня. На зустрічі з новообраним президентом Колумбії Іваном Дуке обговорювалися питання мирного врегулювання, при сприянні Іспанії, відношень між урядом Колумбії і Армією національного визволення (ELN). Президент Колумбії заявив про свої сподівання на Іспанію у справі консолідації дій для зміцнення миру. При цьому П. Санчес зустрівся з представниками установ пам’яті, миру та примирення жертв колумбійського конфлікту На зустрічі з президентом Колумбії П. Санчес також аналізував двосторонні відносини, включно з економічними. Іспанія вважається важливим комерційним партнером Колумбії (в 2017 році Іспанія була для Колумбії на 8-му місці серед постачальників і на 10-му серед замовників товарів). Минулорічний двосторонній товарообіг склав 1,96 млрд євро.

Зустріч з президентом Коста-Ріки Карлосом Альварадо
Зустріч з президентом Коста-Ріки
Карлосом Альварадо

Останньою країною, яку 30–31 серпня ц. р. відвідав іспанський прем’єр-міністр, була Коста-Ріка. П. Санчес завітав до штабу Міжамериканського суду з прав людини, штаб-квартири Міністерства закордонних справ На зустрічі з прем’єр-міністром Іспанії президент країни Карлос Альварадо заявив, що Коста-Ріка розвиватиме свої відносини з метою створити нові стратегічні альянси з Іспанією на багатосторонній основі, що стосуються роззброєння, сприяння миру, демократії, сталого розвитку, захисту прав людини та безпеки довкілля.

Таким чином, підсумки поїздки демонструють прихильність нового уряду Іспанії до регіону та відновлення економічних зв’язків з країнами Латинської Америки. Пошук нових стратегічних партнерів, участь у глобальних економічних проектах, поглиблення двосторонніх відносин з окремими країнами регіону стали основними завданнями Іспанії.

 

Непересічною новиною серпня 2018 року стало проголошення Колумбією свого офіційного виходу з УНАСУР.

28 серпня ц. р. президент Колумбії Іван Дуке зробив гучну заяву про вихід країни протягом наступних шести місяців з Союзу південноамериканських націй. Зокрема, уряд Колумбії підкреслив, що цим установчим пактом підривається міжамериканська система і він стає інструментом, за допомогою якого встановлюється диктатура. Реакція країн-учасниць об’єднання була вкрай негативною, адже такий крок суперечить процесам регіональної інтеграції.

Довідково:

UNASURУНАСУР (Союз південноамериканських націй, UNASUR) — регіональна політична та економічна організація держав Південної Америки, що створена 8 грудня 2004 року.

До її складу увійшли держави-члени Південноамериканського спільного ринку МЕРКОСУР (Аргентина, Бразилія, Парагвай і Уругвай), Андського співтовариства (Болівія, Венесуела, Колумбія, Перу та Еквадор), а також Чилі, Гайана і Суринам.

Мета створення такого об’єднання — пошук південноамериканської ідентичності та присутність даного блоку на міжнародній арені.

У квітні ц. р. Колумбія була серед тих шести держав (Аргентина, Бразилія, Чилі, Колумбія, Парагвай та Перу), які призупинили своє членство в УНАСУР після того, як Болівія взяла на себе головування у цій організації на один рік. Звісно, болівійський лідер закликав уряди країн до порозуміння та уникнення ідеологічних розбіжностей між країнами Південної Америки.

 

Бразилія

Президентські вибори у Бразилії призначені на 7 жовтня 2018 року
Президентські вибори у Бразилії призначені на 7 жовтня 2018 року

15 серпня ц. р. Вищий виборчий трибунал Бразилії зареєстрував 13 кандидатів на президентські вибори, які призначені на 7 жовтня 2018 року. Однак було допущено до виборів лише 9 кандидатів, які претендують на пост президента країни, так як один з кандидатів знаходиться в місяцях позбавлення волі, а троє — під слідством. Звісно, найбільш популярний серед населення кандидат — Лула да Сілва, рейтинг якого складає близько 30 %.

Лула да Сілва
Лула да Сілва

Лула да Сілва, 72 роки, Партія трудящих. Був обраний президентом Бразилії у 2002 році і переобраний в 2006 році. В даний час відбуває тюремний термін внаслідок звинувачення в корупції і відмиванні грошей. Генеральна прокуратура Бразилії направила до Вищого виборчого трибуналу вимогу виключити його зі списку кандидатів в зв’язку з обвинувальним вироком.

Ще 14 серпня ц. р. розпочався багатоденний марш «Свобода Лулі» на його підтримку. Три колони вийшли з міст Формоза, Лузіанія і Енженьо-дас-Лажесс (Федеральний округ Бразиліа). У марші брали участь біля 5 тис. людей. 15 серпня колони зустрілися в столиці країни, а наступного дня Лула да Сілва (не зважаючи на тюремний термін) був офіційно зареєстрований кандидатом в президенти.

Жаїр Болсонару
Жаїр Болсонару

На другому місці після Лули за популярністю — Жаїр Болсонару. Бразильський політик та колишній військовий офіцер, представник Соціал-ліберальної партії. Відомий своїми правими націоналістичними та консервативними поглядами, часто в його промовах лунають скандальні заяви. Він є прихильником військової диктатури та репресій 1964–1985 рр. Критикує сучасну демократію та ліві сили. У 1988 році був обраний депутатом до муніципалітету Ріо-де-Жанейро, сім разів був депутатом національного парламенту. У 2014 році брав участь у виборах президента Бразилії; входив до числа тих, хто голосував за імпічмент Ділми Руссефф.

Таким чином, кандидатами в президенти є політики з протилежними поглядами, але електорат Бразилії навряд чи готовий до президента, який закликає до військової диктатури. 7 жовтня ц. р. бразильці будуть обирати не лише свого президента, але й віце-президента, депутатів Національного конгресу, губернаторів, віце-губернаторів і депутатів регіональних рад.

 

В цілому регіон зазнає доленосних змін, які в майбутньому будуть віддзеркалювати позицію латиноамериканських країн на політичній та геополітичній карті світу, їх роль у світовій політиці, міжнародних процесах.

 

Схожі публікації