Експрес-аналіз подій тижня № 20(51)/05

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(15.05–21.05.2017 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

Основною подією у розвитку ситуації довкола України в контексті її європейської інтеграції стало завершення процесу спрощення візового режиму з ЄС. 17 травня ц. р. президент Європейського парламенту А. Таяні та представник мальтійського головування у Раді ЄС підписали законодавче рішення з даного питання. За новими правилами громадяни України мають право приїжджати до країн ЄС без візи терміном на 90 діб як туристи, чи для відвідування родичів, знайомих, у бізнесових справах.

Таке рішення демонструє, що політика Росії з перешкоджання зближенню України з Європейським Союзом провалилася, і що росіянам не вдалося дискредитувати нашу державу. Крім того, спрощення візового режиму наочно свідчить про переваги життя у вільній Україні над животінням на окупованих українських територіях під гаслами «руського світу».

З цього приводу одним із чинників, що стримують режим В. Путіна від розширення масштабів збройної агресії проти України, є політико-економічні санкції США та ЄС. Тому для України дуже важливо, щоб керівництво Європейського Союзу продовжило ці санкції в липні ц. р. Попередньо таке питання розглядалось 15 травня під час робочої зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у Брюсселі, де вони дійшли висновку, що необхідно зберегти санкції стосовно Росії за провокування конфлікту на Донбасі. Визначена і причина — невиконання Москвою Мінських домовленостей, через що продовжується збройне протистояння на Сході України.

У наведеному контексті досить показовим є факт єдності поглядів європейських політичних сил щодо подальшого тиску на Росію. На відміну від минулого року така необхідність тиску фактично не заперечується членами ЄС. Зазначене є наслідком практичної реалізації рішень Європейського Союзу стосовно активізації протидії російському впливу в Європі, що сприяє більш глибокому усвідомленню країнами ЄС справжньої суті політики режиму В. Путіна.

Наприклад, найбільші партії Європейського парламенту — Європейська народна партія та Альянс лібералів і демократів «За Європу» — вирішили вибудувати спільну політику стосовно Росії. Зокрема, намагатимуться переконати країни ЄС в необхідності підтримки т. зв. «акту Магнітского» (ухвалений у США та передбачає введення санкцій проти осіб, причетних до порушень прав людини), а також посилення протистояння інформаційній експансії Москви.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

Нинішні події в зоні конфлікту на Сході України підтверджують, що Москва фактично не хоче мирно врегулювати ситуацію на Донбасі. Так, під час чергового засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську 15 травня ц. р. спеціальний представник ОБСЄ на переговорах М. Сайдик повідомив про загострення збройного протистояння під час травневих свят, яке, за його словами, «…стало найбільш смертоносним за тривалий період». При цьому він розповів, що збільшилася кількість жертв серед мирного населення, зокрема, внаслідок обстрілів Авдіївки важкою артилерією.

І вже всупереч очевидним фактам повноважний представник Росії у контактній групі Б. Гризлов разом з представниками самопроголошених республік знову звинуватив Україну, що вона «блокує мінський процес». Для підтвердження навів факт відмови України від введення в дію закону про особливий статус Донбасу на основі «формули Штайнмайєра», якою передбачається виконання політичної частини Мінських домовленостей до вирішення безпекових проблем регіону (насамперед, виведення російських військ з окупованих територій та передачі Україні контролю над її східною ділянкою кордону). Україна ж, дотримуючись своїх принципових позицій, відкинула ці вимоги як такі, що не відповідають мирному плану.

У відповідь Росія активізувала бойові дії на Донбасі: російсько-терористичні війська почали більш інтенсивно вести вогонь, в т. ч. застосовуючи важкі системи озброєння, заборонені Мінськими домовленостями. А 15 травня ц. р. у районі селища Піски на південно-західному передмісті Донецька була спроба захопити позиції ЗС України. Завдяки діям у відповідь атаку супротивника було відбито. Фактично, Росія знову вдається до тактики «повзучого» розширення окупованих територій України, ведучи на окремих напрямках локальні наступи.

 

2.2. Кримський півострів

Найбільш резонансною подією в Криму минулого тижня стала чергова річниця депортації (у травні 1944 року) кримських татар. Незважаючи на репресії з боку окупаційної влади Кримського півострова, 18 травня ц. р. — у День боротьби за права кримськотатарського народу — Меджліс кримських татар провів кілька акцій вшанування депортованих. Таким чином ще раз продемонстровано, що Росія не спроможна всебічно контролювати Крим. Хоча вона і намагається тиснути на кримських татар, у т. ч. арештовуючи активістів. Очевидно, що її головна мета — повне знищення національної свідомості, історичної пам’яті, культурних традицій та гідності кримськотатарського населення.

Про злочинні дії Москви з депортації кримських татар, про переслідування кримськотатарського населення Росією розповіла тимчасово повірена у справах Місії США при ОБСЄ К. Бернс на засіданні Постійної ради Організації у Відні 18 травня ц. р.

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

Протистояння між Росією та США/НАТО супроводжується активними заходами російського керівництва з нарощування бойового, з відверто наступальною спрямованістю, потенціалу російських ЗС. Так, на сьогодні прийнято рішення про створення ударних армійських з’єднань, до яких входитимуть найбільш боєздатні частини ЗС РФ.

Зазначимо, що за словами президента РФ В. Путіна в ході серії нарад із керівним складом МО Росії та підприємств ОПК 16–19 травня ц. р. у Сочі, російський уряд ухвалив рішення про перегляд планів переоснащення угруповань військ на Західному та Південно-Західному стратегічних напрямках через зміни у воєнно-політичній ситуації. В цьому зв’язку передбачається корегування Державної програми озброєнь на 2011–2020 роки.

Зокрема, після державних випробувань передбачається прийняття на озброєння танків нового покоління Т-14 «Армата». В першу чергу такими танками оснащуватиметься 1-й танковий полк (відновлений у 2016 році) 2-ї гвардійської мотострілецької Таманської дивізії 1-ї танкової армії Західного військового округу ЗС РФ. Сьогодні полк укомплектований модернізованими танками Т-72Б3 (останню партію таких танків передано до цього полку у травні ц. р.).

В цілому, за станом на початок 2017 року, оснащеність ЗС РФ сучасними зразками озброєння та військової техніки сягає 58,3 %. Основним пріоритетом залишається розвиток стратегічної ядерної складової Збройних сил РФ. Так, буде продовжено процес прийняття на озброєння нових мобільних ракетних комплексів «Ярс» та підводних човнів стратегічного призначення проекту «Борей», модернізації стратегічних ракетоносців Ту-160 та Ту-95МС.

 

У рамках розпочатого літнього періоду навчання в ЗС РФ відновлюються активні заходи оперативної та бойової підготовки російських військ і флотів. Зокрема, з 12 травня ц. р. у Баренцовому морі проходять навчання загону бойових кораблів (ЗБК) Північного флоту РФ на чолі з ракетним крейсером «Маршал Устинов» (має 16 пускових установок крилатих ракет). Поряд з опрацюванням задач бойового застосування ЗБК, навчання проводяться з метою демонстрацію російської військової присутності в Арктичному регіоні.

Тривають заходи з удосконалення організаційної структури та нарощування угруповання сухопутних сил Північного флоту (ПФ) РФ, як основного компоненту Арктичного об’єднаного стратегічного командування «Північ». Так, у квітні ц. р. берегові війська ПФ Росії було об’єднано в рамках нового 14-го армійського корпусу. У 2016 році аналогічні корпуси берегових військ (11-й та 32-й) було сформовано відповідно у складі Балтійського та Чорноморського флотів РФ.

 

Крім того, не припиняються провокації Росії проти США та НАТО у Балтійському і Чорноморському регіонах. Так, 18 травня ц. р. два російських бомбардувальники Су-24 кружляли у Балтійському морі на малій висоті над фрегатом «Evertsen» ВМС Нідерландів.

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

3.1. Міжнародні організації

НАТО. У відповідь на активну військову діяльність Росії на Європейському напрямі керівництво НАТО проводить свої заходи з демонстрації сили. Наприклад, у рамках реалізації стратегії «Швидкого глобального удару» командування НАТО проводить комплекс військових навчань у Балтійському та Чорноморському регіонах. З 8 травня ц. р. на території Естонії та у Балтійському морі тривають міжнародні навчання НАТО «Весняний шторм-2017» (у північних та північно-східних районах країни поблизу кордону з Росією; у навчанні беруть участь понад 9 тис. військовослужбовців зі США, Великої Британії, ФРН, Франції, країн Балтії, а також України та Грузії).

Під час навчань минулого тижня до Естонії прибули шість бойових кораблів зі складу 1-ї протимінної групи (SNMCMG1, включає тральщики «Wambola» ВМС Естонії, «Hinnoey» ВМС Норвегії, «Shoreham» ВМС Великобританії та «Primula» ВМС Бельгії), а також 1-ї постійної групи (SNMG1, включає фрегати «Roald Amundsen» ВМС Норвегії та «Evertsen» ВМС Нідерландів) НАТО. Крім того, на аеродроми Естонії перемістилися чотири штурмовики Су-22 ВПС Польщі, чотири вертольоти АН-64 Apache та три вертольоти UH-60 Black Hawk ЗС США. У навчанні беруть також участь реактивні навчальні літаки L-39 ВПС Естонії та винищувачі F-18 Hornet зі складу місії НАТО з охорони повітряного простору Балтійського регіону.

Загалом у 2017 році у Балтійському та Чорноморському регіонах планується 28 навчань НАТО, де братимуть участь понад 60 тис. військовослужбовців збройних сил країн-членів Альянсу та партнерів Північноатлантичного союзу.

Європейський Союз. Обрання Е. Макрона президентом Франції, наближення цьогорічних парламентських виборів у ФРН (восени) підвищують актуальність питання майбутнього Європейського Союзу. Адже саме від позицій Франції та ФРН, як провідних європейських країн, і залежатиме подальша доля ЄС.

Підсумки президентських виборів у Франції продемонстрували очевидну перевагу у французькому суспільстві ідей посилення співробітництва країни з ЄС та НАТО над популістськими гаслами зближення Парижу з Москвою. Аналогічна ситуація спостерігається також і у ФРН. Так, підсумки місцевих виборів у деяких німецьких землях засвідчують високу ймовірність перемоги нинішньої правлячої коаліції і на парламентських виборах, а отже — і збереження за А. Меркель посади Федерального канцлера Німеччини. Зокрема, минулого тижня Християнсько-демократичний союз набрав найбільшу кількість голосів на виборах у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія.

За таких обставин ключове значення у визначенні перспектив подальшого розвитку ЄС мала зустріч А. Меркель та Е. Макрона 15 травня ц. р. у Берліні. Сторони домовилися про розробку «дорожньої карти» реформ Європейського Союзу, які нададуть нову динаміку розвиткові ЄС та активізують інтеграцію країн-членів організації, а також підвищать рівень безпеки у Європі.

 

Це питання стає особливо важливим в умовах існування суттєвих проблем в ЄС, пов’язаних з «міграційною кризою». Так, на минулому тижні керівництво Європейського Союзу застерегло Польщу та Угорщину щодо необхідності виконання квот ЄС з перерозподілу мігрантів. При цьому були оприлюднені наміри Європейської комісії запровадити санкції проти цих країн у тому випадку, якщо вони відмовляться виконувати свої зобов’язання перед ЄС.

 

Водночас А. Меркель та Е. Макрон підтвердили, що продовжать співробітництво в рамках «нормандської» групи з урегулювання конфлікту на Донбасі. Позиції ФРН та Франції з даного питання було узгоджено з Україною на зустрічі А. Меркель та Президента України П. Порошенка 20 травня ц. р. Тим самим ще раз було підтверджено, що не можливі будь-які домовленості між Заходом та Росією «за спиною України».

 

3.2. Провідні західні країни

США. Конгрес США збільшує тиск на режим Б. Асада в Сирії та його союзників. 18 травня ц. р. Палата представників ухвалила законопроект про санкції щодо країн та громадян, які надають сирійській владі фінансову, матеріальну, технологічну допомогу та послуги у військовій сфері. Ухвалення закону Конгресом дозволить США посилити санкції проти Росії та Ірану. Таким чином військове втручання Москви у ситуацію в Сирії не тільки не виправдовує сподівання режиму В. Путіна на можливість налагодження відносин із Заходом, але й призводить до подальшого зростання негативних наслідків для Російської Федерації.

В той же час у США триває політичний скандал довкола відставки директора ФБР Д. Комі. Так, представники Демократичної партії у Конгресі США наполягають на його заслуховуванні, щоб завершити розслідування можливих зв’язків оточення президента Д. Трампа з Росією.

Ускладнення політичної ситуації в США внаслідок чергового посилення протистояння між Конгресом та президентом країни негативно впливає на розвиток американської та світової економіки. Ці проблеми 17 травня ц. р. призвели до різкого падіння світового фондового ринку, через що найбільші корпорації світу втратили близько 35 млрд дол. США, в т. ч. Microsoft — 1 млрд дол. та Facebook — 2 млрд дол. США.

ФРН. Федеративна Республіка Німеччини, як провідна країна ЄС, демонструє свою особливу відповідальність за майбутнє України. 19 травня ц. р. у Бундестазі (парламенті) ФРН пройшли слухання на тему «Німецька історична відповідальність перед Україною».

Під час обговорення наголошувалося на необхідності не тільки історичного примирення між двома народами, але й підтримки Німеччиною України на сучасному етапі її розвитку. В цьому зв’язку представники фракції блоку ХДС/ХСС у правлячій коаліції в парламенті ФРН наголошували на моральному обов’язку Німеччини зробити все можливе для включення України до об’єднаної Європи.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Російська Федерація. Втрата будь-яких перспектив відновлення співробітництва між Росією та США і ЄС обумовлює нову хвилю «втечі» іноземних інвесторів із Російської Федерації. Так, протягом січня–квітня ц. р. відтік таких капіталів більш ніж в два рази перевищив цей показник в аналогічному періоді минулого року та досяг 21 млрд дол. США. Крім того, додатковою проблемою стає необхідність виплат за зовнішніми боргами РФ у сумі 15,3 млрд дол. США у 2-му кварталі та 8,5 млрд дол. США — у 3-му кварталі 2017 року.

Ускладнення економічної ситуації в Росії збуджує протестну активність її громадян. З 12 червня ц. р. планується відновлення масових акцій протесту під керівництвом лідера російської опозиції О. Навального. Акції плануються у понад 200 містах Російської Федерації. При цьому репресивні дії керівництва РФ проти О. Навального та його прихильників, а також спроби їх дискредитації (зокрема, шляхом звинувачень у підтримці антитерористичної операції України на Донбасі) лише збільшують популярність опозиційних сил.

Додаткова проблема в Росії — активізація діяльності ісламських екстремістів на Північному Кавказі. Зокрема, в ніч на 12 травня ц. р. було зроблено спробу захопити поліцейський пост у передмісті м. Малгобек в Інгушетії. Під час нападу дістав важке поранення один із поліцейських, знищено двох терористів. За даними російської поліції, значна частина зброї, яка використовується терористами, постачається на Північний Кавказ із зони конфлікту на сході України. Тим самим, як і передбачалося, спровокований режимом Путіна конфлікт на Донбасі викликає нестабільність у самій Росії.

Відомо також, що втручання росіян у внутрішній конфлікт в Сирії також підвищує рівень терористичних загроз для Росії та її збройних сил. За даними турецької розвідки, бойовики «Ісламської держави» планують за допомогою переносних ракетних комплексів напасти на російські військові кораблі в той момент, коли вони проходитимуть через Чорноморські протоки.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

Характер військової діяльності збройних сил Росії та США/НАТО свідчить про подальше загострення протистояння між ними. Воно переходить на новий рівень, який притаманний періоду «холодної війни». Наприклад, сторони одночасно проводять масштабні навчання та інші військові заходи в одних і тих же районах, що значно підвищує загрозу збройних інцидентів з їх переростанням у військові конфлікти. Зокрема, таким прикладом став обстріл кораблем Чорноморського флоту РФ військового літака України, який брав участь у навчанні НАТО в Чорному морі в березні ц. р. Крім того, не виключається можливість й інших інцидентів, у т. ч. зіткнень військових літаків Росії та США і НАТО в наслідок провокаційних дій російської сторони, помилкових обстрілів (у т. ч. зенітно-ракетних), а також збоїв у роботі радарів та комп’ютерних систем комплексів ПРО/ППО.

Загроза військового зіткнення між Росією та США і НАТО залишатиметься актуальною з наближенням президентських виборів у Російській Федерації (18 березня 2018 року — в день 4-ої річниці анексії українського Криму Росією). Так, соціально-економічна ситуація в РФ, а також поширення протестних настроїв у російському суспільстві змушує режим Путіна вживати заходи для підтримання в країні свого авторитету. Традиційно такими заходами є загострення конфронтації із Заходом, що має відвернути увагу населення від внутрішніх проблем та згуртувати довкола керівництва країни для «спільного протистояння зовнішньому ворогу». Тому Росія продовжуватиме військову активність на європейському та американському напрямах, що підвищуватиме небезпеку виникнення збройних інцидентів та конфліктів між РФ та США/НАТО. Крім того, у критичній ситуації для себе Путін може зважитися на пряму агресію проти країн Балтії.

В рамках таких процесів знаковою подією стане спільне стратегічне командно-штабне навчання ЗС Росії та Білорусі у вересні поточного року на Балтійському напрямку. В цей же період у Балтійському регіоні плануються навчання ЗС США і НАТО з метою демонстрації сили та стримування Москви від можливого нападу на країни Балтії. Тим самим створюється реальна небезпека виникнення збройного інциденту. Про це свідчить реакція Росії на військові навчання НАТО «Весняний шторм-2017», коли з 9 травня ц. р. у районі навчань зосередилися практично всі боєздатні кораблі Балтійського флоту РФ.

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

Загострення протистояння між Росією та США/НАТО значно підвищує і загрозу розширення масштабів збройної агресії Москви проти України, в т. ч. проведення комплексної наступальної операції з прокладання сухопутного коридору до Криму та Придністров’я. Операція може бути проведена Росією як під час військового конфлікту зі США та НАТО, так і окремо — у випадку виникнення відповідних умов (зокрема, різкого загострення внутрішньополітичної ситуації в Україні).

Підготовка Росії до реалізації таких планів підтверджується нарощуванням її військових угруповань на Західному та Південно-Західному стратегічних напрямках, переозброєнням новими зразками озброєння та військової техніки, а також створенням ударних армійських формувань. Так, за оцінками російських експертів, оснащення частин 1-ї танкової армії модернізованими танками Т-72Б3 підвищило їх ударні можливості майже вдвічі.

Крім того, ознакою можливого переходу Росії до більш масштабних дій проти України є пожвавлення збройного протистояння на Донбасі. При цьому Росія відверто користується досить пасивною позицією Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ, яка «не помічає» очевидного російського втручання у цей конфлікт. ОБСЄ фактично навіть не реагує на напади бойовиків на представників СММ чи на перешкоджання їхній діяльності, обмежуючись лише заявами з даного приводу.

Загалом це ще раз підтверджує актуальність питання про розміщення в зоні конфлікту на сході України міжнародного миротворчого контингенту зі зброєю та реальними повноваженнями.

 

5.3. Інші важливі події, що позначатимуться на інтересах і безпеці України

Протягом найближчого часу Президент України П. Порошенко після зустрічі з Федеральним канцлером Німеччини А. Меркель має зустрітися із новообраним президентом Франції Е. Макроном. Це важливо для України з точки зору підтримки її позиції провідними країнами ЄС, а також узгодження поглядів сторін на способи врегулювання конфлікту на Донбасі (насамперед, у рамках відновлення подальшої роботи «нормандської» групи).

Водночас 23 травня ц. р. у Сенаті (верхній палаті) Парламенту Нідерландів має розпочатися дискусія з питання ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (23 лютого ц. р. Угода була ратифікована нижньою палатою вищого законодавчого органу країни). Позитивне рішення Сенату означатиме остаточне завершення процесу ухвалення Угоди країнами Європейського Союзу.

 

Схожі публікації