Експрес-аналіз подій тижня № 18/10

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ

(26.09-02.10.2016 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

Протягом минулого тижня одним із найважливіших чинників впливу на інтереси України стало чергове загострення відносин між США та провідними країнами ЄС і Росією, але тепер вже з сирійського питання. Причиною зазначеного стало порушення перемир’я в Сирії після нанесення бойовими літаками військ режиму Б. Асада та ВКС Росії 19 вересня ц. р. ракетно-бомбового удару по гуманітарному конвою поблизу м. Алеппо (знаходиться під контролем сил опозиції), після чого були розпочаті масовані бомбардування міста та наступ на нього сирійських урядових сил. При цьому режимом Б. Асада, за прихованої підтримки Росії, застосовуються заборонені міжнародними угодами види зброї, включаючи касетні та запалювальні фосфорні бомби, а також бойові хімічні речовини.

Зазначене питання стало предметом обговорення на екстреному засіданні Ради безпеки ООН 25 вересня ц. р. У зв’язку зі збереженням права вето у Росії, жодного конкретного рішення прийнято не було. Разом з тим, США, Франція та Велика Британія у спільній заяві звинуватили Росію у пособництві режиму Б. Асаду, а також назвали її дії в Сирії «варварством, а не боротьбою з тероризмом». Окремі заяви були зроблені і кожною із провідних західних країн, в т. ч. й тими, які вважаються Москвою її потенційними союзниками.

Так, за заявою Державного департаменту США, обстріл гуманітарного конвою, а також підтримка Росією військової операції режиму Б. Асада в м. Алеппо, повністю суперечать заявам Москви про «прихильність дипломатичному врегулюванню ситуації в Сирії». З огляду на зазначене, США не виключили можливості введення нових санкцій проти Росії тепер уже і з «сирійського питання». Поряд з цим, Державний департамент США попередив Росію про «…можливість перенесення дій ісламських екстремістів із Сирії на територію Російської Федерації».

У свою чергу, представник Великої Британії в ООН М. Райкрофт прямо звинуватив Росію у «…провокуванні конфлікту та стражданнях мирного населення в Сирії». Ще більш жорстку позицію зайняла Франція, яка відкрито визнала причетність Росії до військових злочинів в Алеппо, «…що не може залишитись без покарання». Аналогічна позиція у відношенні дій Росії в Сирії була продемонстрована також і Італією.

Як і випадку збройної агресії Росії проти України, постійний представник РФ при ООН В. Чуркін заперечив причетність Москви до подій в Алеппо. За словами російського представника, «…Росія не збирається нікому і нічого доводити в односторонньому порядку». Найбільш чітка оцінка дій Росії в Сирії та Україні була надана міністром закордонних справ Литви Л. Лінкявічусом. За його заявою, — «Будучи агресором в Україні, Росія не може бути миротворцем деінде».

Крім того, міжнародні спостерігачі відмічають прибуття до району м. Алеппо близько трьох тисяч російських найманців, які беруть участь у бойових діях на стороні режиму Б. Асада.

Все це повністю нівелює всі зусилля Росії щодо досягнення компромісів зі США та ЄС також і з «українського питання». 29 вересня ц. р. Президент США Б. Обама та Федеральний канцлер Німеччини А. Меркель у телефонній розмові надали спільну оцінку діям Росії в Сирії — як «продовженню агресивної політики Москви».

Порушення Росією перемир’я в Сирії ще раз підтвердило відверту безвідповідальність режиму В. Путіна, який ніколи не виконує взятих на себе зобов’язань, якщо це не відповідає його інтересам.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

Свідченням зазначеного підходу Росії є і ситуація на Сході України. Незважаючи на оголошене перемир’я, російсько-терористичні війська (сили) продовжують обстріли позицій сил АТО та мирних населених пунктів, у т. ч. із застосуванням важких систем озброєнь. В результаті такого «перемир’я» практично щоденно гинуть як українські військовослужбовці, так і мирні жителі в цьому регіоні.

Крім того, Росія, як і раніше, використовує режим припинення вогню для поповнення та перегрупування своїх військ на Сході України. А для маскування та приховування таких дій проросійськими бойовиками блокується доступ представників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до лінії фронту, насамперед, на тих ділянках, де передбачається розведення сил сторін. Середня інтенсивність обстрілів набуває поступового збільшення — від 10-15 за добу до 25-40, а в останній час вже фактично до рівня, який передував «перемир’ю».

29 вересня ц. р. Федеральний канцлер Німеччини А. Меркель у телефонній розмові з президентом РФ В. Путіним ще раз закликала його «…стабілізувати крихке перемир’я на Донбасі та зробити все можливе для покращення катастрофічної гуманітарної ситуації в Сирії». Жодної позитивної реакції зі сторони Російської Федерації не послідувало.

 

2.2. Кримський півострів

Негативні наслідки анексії Росією Криму вже визнаються і найбільш одіозними російськими політиками націонал-шовіністичної спрямованості. Зокрема, за словами відомого співака радянських часів, а тепер — депутата Державної думи РФ від Забайкальського округу Й. Кобзона (до речі, ще й відомого кримінального авторитета), «…Крим є корінною російською землею, однак його фінансування є непосильною ношею для Росії».

Хоча, для військових облаштувань в Криму гроші у Росії є. Так, силами прикордонних військ ФСБ РФ споруджується справжній укріпрайон на адміністративному кордоні окупованого Криму з материковою частиною України. Відповідні заходи здійснюються в рамках Державного оборонного замовлення РФ на 2016 рік. Укріпрайон будується поблизу с. Стрілкове Херсонської області України на Арбатській стрільці у смузі між Сивашем та Азовським морем.

Продовжуються також і переслідування представників корінного населення Криму — кримських татар у притаманному для Росії репресивному стилі, характерному для сталінського Радянського Союзу 40-х років ХХ століття. 29 вересня ц. р. — в День пам’яті жертв Бабиного Яру (масового розстрілу єврейського населення Києва у 1941 році) — Верховний суд РФ заборонив Меджліс кримськотатарського народу. По суті, такі дії Москви стали останнім кроком у встановленні тоталітарного режиму в Криму.

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

Після завершення навчання «Кавказ-2016», Росія продовжує нарощування угруповань своїх військ на операційних напрямках з країнами НАТО та своїми західними сусідами.

Так, у відповідь на порушення Фінляндією питання щодо можливості вступу країни до НАТО (після збройної агресії режиму В. Путіна проти України), Росія розгорнула два зенітно-ракетних комплекси С-400 поблизу фінського кордону — на Карельському перешийку та на Кольському півострові. Крім того, на північному заході Росії — від Санкт-Петербургу до Мурманська — були розгорнуті п’ять новітніх радіолокаційних станцій «Небо», які дозволяють контролювати повітряний простір Фінляндії та країн Балтії на дальність до 400 км. (У червні ц. р. президент РФ В. Путін під час візиту до Гельсінки заявив, що РФ відреагує на вступ Фінляндії до НАТО, наблизивши війська до фінських кордонів. Трохи раніше президент Фінляндії Саулі Нііністьо заявив, що у разі серйозного погіршення ситуації з безпекою, Фінляндія подасть заявку на членство у НАТО).

З урахуванням цього, країни Балтії та Північної Європи здійснюють конкретні заходи з посилення своєї оборони. Зокрема, керівництвом Литви прийнято рішення щодо закупівлі американо-норвезького комплексу протиповітряної оборони NASAMS (Norwegian Advanced Surface to Air Missile System). Комплекс розроблений в Норвегії компанією Kongsberg спільно з американською фірмою Raytheon та може застосовуватись, як проти літаків, так і крилатих ракет противника.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

Збройна агресія Росії проти України та її наслідки залишаються в центрі уваги міжнародних організацій та провідних західних країн. Так, згідно з висновками спеціальної слідчої комісії Нідерландів, які були оприлюднені 28 вересня ц. р., літак Boeing-777 (рейс МН-17) авіакомпанії Malaysia Airlines був збитий у небі над Донбасом 17 липня 2014 року зенітним ракетним комплексом «Бук-М2» російського виробництва, який зайшов з території Російської Федерації. По інформації слідчих, пуск ракети 9М317 був здійснений з району с. Первомайське, яке на той час контролювалося терористами «ДНР». Після збиття літака ракетна пускова установка ЗРК «Бук-М2» повернулася на територію Росії.

Зазначені висновки фактично відкривають прямий шлях для притягнення Росії до відповідальності у міжнародному трибуналі. Так, виходячи з доведеного факту знищення літака Boeing-777 російською ракетою з території, підконтрольної проросійським бойовикам на Сході України, Малайзія вже закликала світову спільноту вжити рішучих дій до всіх винних у знищенні літака рейсу МН-17.

Як і слід було очікувати, Росія піддала критиці результати розслідування спеціальної слідчої комісії Нідерландів та відмовилась вибачитися за інцидент із знищеним літаком. Все це призвело до чергового раунду «дипломатичної війни» між Росією та Нідерландами під час взаємних викликів до міністерств закордонних справ послів обох країн з вимогами роз’яснення позицій їх керівництва.

 

3.1. Міжнародні організації

Європейський Союз. 26 вересня ц. р. Комітет Європейського парламенту з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ проголосував за внесення України до списку країн, з якими Європейський Союз запроваджує безвізовий режим. Рішення було прийнято безпрецедентною більшістю — 38-а голосами «за» із 4-ма — «проти». 11 жовтня ц. р. питання надання Україні безвізового режиму буде розглянуте на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ Євросоюзу.

Крім того, Європейський Союз виступив на стороні України у питанні протидії торговельним та транзитним обмеженням, які були введені Росією у відношенні нашої держави. Так, 30 вересня ц. р. Європейська комісія направила до Світової організації торгівлі (СОТ) офіційний лист про намір приєднатися до відповідних позовів України, поданих у СОТ, в якості третьої сторони. Водночас, на противагу діям Росії, ЄС надав Україні додаткові торговельні преференції по ряду видів товарів, які експортуються нашою державою до Європи.

Разом з тим, суттєвою проблемою, що підриває єдність ЄС, у т. ч. з «українського питання», залишається поширення націоналістичних, євроскептичних та проросійських настроїв, а також ускладнення політичної ситуації в окремих країнах Європейського Союзу.

Так, за результатами виборів 25 вересня ц. р. до місцевих парламентів в італійській провінції Галісія та в Країні Басків в Іспанії перемогу отримали Правоцентристська Народна партія Іспанії та Баскська націоналістична партія, які виступають за максимальну автономізацію їх регіонів, аж до отримання ними повної незалежності.

У свою чергу, 24-25 вересня ц. р. у Варшаві та інших польських містах відбулись масові маніфестації, організовані т. зв. «Комітетом оборони демократії» проти «методів правління» діючої правлячої партії «Право і справедливість» під керівництвом Я. Качинського. Фактично, за рахунок цього наноситься удар по основній політичній силі Польщі, яка відстоює інтереси країни перед Росією та підтримує Україну.

На минулому тижні антиурядові мітинги відбулись також і у Брюсселі (Бельгія). За різними оцінками, на вулиці вийшло від 45 до 70 тисяч осіб (вчителі, медичні працівники та інші робітники бюджетної сфери), які виступали проти жорсткої економії бюджетних витрат на соціальні потреби.

На цьому фоні 26 вересня ц. р. міністр закордонних справ Португалії В. Сілва в інтерв’ю російському виданню «Коммерсант» висловив думку щодо доцільності поетапного зняття санкцій з Росії по мірі досягнення прогресу у реалізації Мінських домовленостей. Водночас він висловився за необхідність «динамічного діалогу» між ЄС та НАТО і РФ.

НАТО. За даними соціологічних досліджень, ідею можливого членства України в НАТО підтримує понад 60 % жителів країн-членів Північноатлантичного союзу, що повністю спростовує ствердження противників НАТО стосовно «неготовності Альянсу прийняти Україну».

Дотримання Північноатлантичним союзом твердих позицій щодо підтримки України у протистоянні агресивним діям Росії було підтверджено Альянсом під час засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів 23 вересня ц. р. У ході переговорів розглядались питання поглиблення співробітництва між Україною та НАТО в контексті домовленостей, досягнутих за результатами саміту НАТО у Варшаві (8-9 липня ц. р.), а також проблеми безпеки на Донбасі та розвитку мінського і нормандського процесів.

У плані демонстрації зазначених підходів НАТО, найближчим часом планується проведення зустрічі представників Парламентської асамблеї Північноатлантичного союзу та Верховної Ради України в одній із східних областей нашої Держави.

 

3.2. Провідні західні країни

США. В рамках передвиборної кампанії в США, 26 вересня ц. р. були проведені публічні дебати між основними кандидатами в президенти Сполучених Штатів Америки — Хіларі Клінтон та Дональдом Трампом. Як відмічають більшість експертів, дебати показали повну перевагу Х. Клінтон, яка чітко викрила всю «показушну» суть політики її опонента.

Насамперед, у цьому плані Х. Клінтон були згадані заяви Д. Трампа щодо необхідності відновлення стосунків між США і Росією та зняття західних санкцій з РФ, а також можливості визнання «російської належності Криму». Результати дебатів знову дозволили Х. Клінтон випередити у передвиборчому рейтингу Д. Трампа на понад 5 %.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Незважаючи на чергові спроби керівництва Росії продемонструвати «стабільність» в країні, у Краснодарському краї РФ набуває поширення протестний рух фермерів. Так, у вересні ц. р. була створена нова громадська організація «Ввічливі фермери» (за аналогією назви російських бойовиків/«зелених чоловічків» — «ввічливих людей» в Криму та на Донбасі), яка має на меті відстоювання фермерських інтересів.

Зокрема, здійснюється підготовка всеросійського пробігу трактористів на випадок, якщо керівництво РФ продовжуватиме ігнорувати вимоги фермерів щодо захисту їх прав. На сьогодні «Ввічливі фермери» здійснюють заходи зі встановлення зв’язків з фермерськими організаціями в інших регіонах Росії, а також російськими «дальнобійниками», невдоволеними підвищенням плати за користування автомобільними шляхами.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

1 жовтня ц. р. РФ приступила до виконання обов’язків тимчасово головуючої в Раді безпеки ООН. З огляду на стратегічні інтереси Москви, безсумнівно, що зазначене в повній мірі буде використано режимом В. Путіна для виправдання своєї політики як у відношенні України, так і Сирії.

При цьому не виключається можливість організації Росією чергових резонансних провокацій в Криму, на Сході України або навіть на території самої РФ, з подальшими звинуваченнями України у «проведенні політики державного тероризму». Положення Росії, як головуючої в РБ ООН, дозволить їй висунути такі звинувачення також і у даному міжнародному органі. Виходячи із зазначеного, Москва покладатиме відповідальність на Україну також і за конфлікт на Донбасі, що буде використовуватись режимом В. Путіна, як аргумент для стверджень про «…відсутність підстав для продовження санкцій у відношенні Російської Федерації».

Крім того, на період головування Росії в Раді безпеки ООН припадає завершальний етап підготовки виборів нового Генерального секретаря ООН (повноваження діючого генсека Пан Гі Муна завершуються 31 грудня ц. р.). У цьому плані Москва намагається «просунути» вигідного їй кандидата, зокрема — діючого директора ЮНЕСКО Ірину Бокову, яка має досить скандальну репутацію та достатньо широкі зв’язки в Росії.

Разом з тим, все це навряд чи допоможе Російській Федерації, яка впевнено входить у новий етап протистояння із Заходом. Як відмічають міжнародні експерти, «…за останні сім діб В. Путін був знесений з міжнародної сцени беззворотно і назавжди».

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

Виходячи з поточних дій Росії, яка і не думає виконувати умови перемир’я на Донбасі, слід очікувати подальших заходів Москви з провокування напруженості в зоні конфлікту на Сході України. З огляду на фактичну відсутність перспектив скасування США та ЄС санкцій проти Російської Федерації, тепер уже і через проблеми довкола Сирії та збиття літака Boeing-777 рейсу МН-17, російсько-терористичні війська з високою ймовірністю активізують бойові дії проти сил АТО.

По суті, ні про яке розведення військ та встановлення миру на Донбасі з боку режиму В. Путіна не може бути й мови. Москва лише затягує час, намагаючись виснажити Україну та її західних союзників. При цьому, режим В. Путіна відверто робить ставку на можливість дострокових парламентських та й президентських виборів в Україні, на чому активно наполягають як проросійська опозиція в парламенті нашої Держави, так і окремі, так звані «націонал-демократичні» сили.

 

www.reliablecounter.com

Схожі публікації