Пропозиції експертів «Борисфен Інтел» реалізовуються на практиці

Юрій Радковець

За повідомленням «Інтерфакс-Україна», на початку травня ц. р. заступник директора Центру дослідження армії, роззброєння та конверсії Михайло Самусь заявив на прес-конференції в Києві, що в Україні можуть створити центр НАТО з вивчення досвіду «гібридної війни» з Росією. За його словами, пропозиція Києву щодо створення подібного Центру може надійти від західних партнерів України вже під час чергового саміту НАТО, який відбудеться у Варшаві 8-9 липня 2016 року.

При цьому він додав, що плани зі створення Центру  обговорюватимуться і під час майбутнього візиту в Україну міністра оборони США Ештона Картера у рамках двосторонніх українсько-американських відносин в оборонному секторі.

 

Чудово! Нарешті в державній оборонній політиці будуть зроблені як адекватні практичні кроки, спрямовані на захист національних інтересів і безпеки України, так і здійснені раціональні заходи щодо реалізації планів європейської та євроатлантичної інтеграції України. Хотілося б лише додати, що такого роду практичні дії можуть реалізуватися завдяки активній та цілеспрямованій зовнішньополітичній діяльності нашої Держави.

Однією з важливих нормативно-правових підстав у контексті розвитку системних стратегічних комунікацій України з НАТО, на наш погляд, може виступати унікальна Угода про статус представництва Північноатлантичного союзу в Україні, підписана міністром закордонних справ України П. Клімкіним та Генеральним секретарем НАТО Й. Столтенбергом у вересні минулого року.

 

Експерти Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» тільки в рамках останніх власних науково-практичних досліджень розробили та запропонували  ряд воєнно-політичних та безпекових заходів з підвищення рівня безпеки, оборони та територіальної цілісності нашої Держави, в тому числі з урахуванням відповідного іноземного досвіду.

 

Так, пропозиції експертів Центру «Борисфен Інтел», що викладені на сайті в одній із останніх статей «НАТО в Україні — міф чи реальність?» (25 квітня 2016 року) щодо можливих безпекових заходів звучать саме так: існуючі «…центри підготовки Збройних Сил та Національної Гвардії України на українській території за участю країн-членів НАТО можуть бути доповнені іншими об’єктами і установами вже суто Північноатлантичного союзу. Зокрема, у цьому плані можна використати прецедент створення: Центру вдосконалення контррозвідки НАТО у Польщі; Центру вдосконалення майстерності з розмінування і знешкодження боєприпасів у Словаччині; Центру з кібернетичного захисту в Естонії, а також центрів (баз) авіаційних транзитних перевезень США/НАТО у Румунії, Киргизстані і Узбекистані.

Виходячи з українських реалій, основною специфікацією такого роду структур в Україні могло б стати створення, наприклад, Центру обміну досвідом з ведення бойових дій в умовах «гібридної» війни…».

 

Теж саме стосується і пропозицій експертів Центру «Борисфен Інтел» щодо можливості як розширення військово-технічного співробітництва України із західними партнерами, включно зі США, так і розвитку та використання ними потенціалу оборонно-промислового комплексу України.

Так, серед іншого, експертами Центру «Борисфен Інтел» на його сайті у статті «ФРН — «локомотив» української економіки, або основний інвестор та торговельно-економічний партнер України» (19 лютого 2016 року) була надана оцінка зацікавленості західних партнерів (на прикладі ФРН) щодо можливих напрямів військово-технічного та оборонно-промислового співробітництва з Україною, а саме:

«…німецький бізнес цікавиться також іншими провідними галузями української економіки, зокрема, авіаційним будівництвом та енергетикою. Так, уряд та військове відомство ФРН високо оцінюють досвід використання українських транспортних літаків сімейства «Антонов» у справі логістичного забезпечення діяльності німецьких військових підрозділів у Афганістані. У свою чергу, це розглядається як основа для реалізації спільних німецько-українських проектів у авіабудівництві…».

Аналогічні кроки розроблені та запропоновані експертами Центру «Борисфен Інтел» і щодо інших західних партнерів та майже за усіма складовими як військово-технічного, так оборонно-промислового співробітництва з Україною (див. сайт «Борисфен Інтел»).

 

Тобто, можна констатувати, що грунтовні аналітично-прогностичні розробки та ініціативи провідних незалежних аналітичних центрів України усвідомлюються і підтримуються державними структурами на основних векторах зовнішньополітичної, зовнішньоекономічної та безпекової діяльності нашої Держави, що в черговий раз свідчить про доцільність та необхідність раціонального поєднання потенціалів як державних, так і незалежних аналітичних центрів у справі відстоювання національних інтересів і безпеки України, її оборони та територіальної цілісності, а також в рамках реалізації планів європейської і євроатлантичної інтеграції України.

 

Схожі публікації