Стратегічні навчання НАТО у Східній Європі

Berliner Zeitung про навчання DEFENDER-Europe 21

 

 

 

 

У столичному німецькому щоденному, з найбільшим накладом у регіоні Берлін-Бранденбург, виданні Berliner Zeitung рубрикою «Геополітика» з’явилася стаття проектного аналітика Хольгера Шмале про стратегічне навчання НАТО у Східній Європі. Це навчання DEFENDER-Europe 21 («Захисник Європи-2021»), зазначає автор статті, — найбільший такий захід Альянсу з часу закінчення «холодної війни». Понад 28 тис. військовослужбовців з 26-ти країн опрацьовують взаємодію з підрозділами ЗС США.

Сьогодні, зазначається у виданні, у багатьох західних ЗМІ поширюються тривожні повідомлення про концентрацію військ ЗС Росії на кордоні з Україною. А також про те, що Москва пояснює це плановими маневрами. Але і анонсоване відведення російських військ від кордонів з Україною, йдеться у статті, наразі підтверджується. Та ось у Berliner Zeitung зазначається, що без належної уваги громадськості залишається факт практично одночасного проведення аналогічних маневрів військ ЗС США та їх союзників по НАТО біля західних кордонів Росії, хоча взаємозв’язок цих подій більш ніж очевидний.

З березня ц. р. НАТО готується до одного з найбільших в Європі військового навчання з часів завершення «холодної війни». У навчанні під назвою DEFENDER-Europe 21 братимуть участь військовослужбовці 26-ти країн, відпрацьовуючи співпрацю і злагодженість дій з передислокації військ та військового майна.

До слова, видання Berliner Zeitung висвітлює події, що стосуються НАТО, Росії та Німеччини, у традиційному проросійському стилі, притаманному таким німецьким виданням. Іноді матеріали мають, так би мовити, антиукраїнське забарвлення. Наприклад, нещодавно у виданні з особливою зневагою до України висвітлювалась історія з проросійським кореспондентом-провокатором Шарієм, який заявляв, що боїться повертатися в Україну, оскільки його там негайно позбавлять життя.

Щоправда, редакція Berliner Zeitung вимушена йти на компроміс, тобто, дотримуватися балансу у поширенні на своїх сторінках інформаційних матеріалів. Бо таки повинна зважати на політичну орієнтацію та уподобання власників газети. Водночас, тенденційний характер публікацій, ретельно відібрані дописувачі та ті, хто дає інтерв’ю, підкріплюють таку «позицію».

На веб-сайті 7-ї армії США в Європі (USAREUR), зазначається, що навчання «демонструє здатність збройних сил США виступати стратегічним партнером з питань безпеки на Західних Балканах і в Чорному морі, підтверджуючи власні можливості в Північній Європі, на Кавказі, в Україні та в Африці», що вони зможуть «реагувати на будь-яку кризу, яка може виникнути».

DEFENDER-Europe 21 є дещо скороченою версією запланованого минулого року навчання, під час якого до Європи планувалося передислокувати понад 20 тис. американських військовослужбовців. Але масштаб навчання зменшений через пандемію коронавірусу, наразі воно відбувається із залученням майже 3 тис. американських військовослужбовців, які цими днями прибувають у німецькі порти Північного моря і прямуватимуть через ФРН та Австрію на південний схід Європи. У травні ц. р. планується проведення 30-ти окремих навчань у 12-ти країнах, включно з Болгарією, Угорщиною, Румунією, Хорватією та Косово. А також на західному кордоні Росії — в Естонії. До навчань залучатимуться військові підрозділи з України та Грузії, тобто з тих країн, що мають безпосередній кордон з Росією.

За висновком державного «Фонду науки і політики» Німеччини (SWP), «такі навчання необхідні, оскільки рамки політики безпеки в Європі стали більш жорсткими».

Довідково:

Фонд науки і політики (Stiftung Wissenschaft und Politik, SWP) — незалежна наукова установа Німеччини. На основі своїх досліджень фонд консультує осіб, які ухвалюють політичні рішення, зокрема у сферах зовнішньої політики та політики безпеки, міжнародної та європейської політики.

Це один з найбільших аналітичних центрів в Європі. Фонд в основному консультує німецький Бундестаг і федеральний уряд, а також надає пропозиції особам, що приймають політичні рішення в інтересах Німеччини у таких міжнародних організаціях, як ЄС, НАТО та ООН.

З моменту захоплення Росією в 2014 році Криму та російської інтервенції на Донбасі та в Сирії, зазначає Berliner Zeitung, в Європі зростає занепокоєння щодо дедалі агресивнішої російської політики. У відповідь на це країни НАТО знову поставили питання колективної оборони в центр планування своєї діяльності.

Після закінчення «холодної війни» Бундесвер та інші збройні сили НАТО поступово налаштувалися на іноземні місії, на зразок таких, як в Афганістані. Як наслідок, більшість країн НАТО втратили навички швидкого розгортання і переміщення своїх збройних сил до зон відповідальності Альянсу, тобто на європейській території, та взаємодії в районі їх застосування. Тепер доведеться знову вивчити всі ці аспекти, — вважають у фонді SWP. Оскільки основне завдання НАТО — опрацьовувати стратегічні спроможності, необхідні державам для колективної оборони на флангах території Альянсу, то Німеччина могла б взяти на себе виконання обов’язків транзитної країни. На відміну від часів «холодної війни», країна вже не є потенційною зоною головних бойових дій, насамперед вона є зоною розгортання сил Альянсу.

Тренування військовослужбовців ЗС США зі складу сил НАТО в Європі, дислокованих в м. Устка у Польщі

Як зазначає автор статті, коли рік тому перші підрозділи американських військ прибули для участі у навчаннях, відповідальний за підготовку та проведення маневрів генерал-лейтенант Бундесверу Мартін Шелляйс заявив, що Росія внаслідок захоплення Криму стала «спусковим механізмом, але не причиною для проведення навчань». Військові спроможності можуть бути відновлені та збережені Альянсом лише в довгостроковій перспективі, заявив генерал, уточнюючи, що «…ті спроможності, які НАТО зараз відновлює, у Росії були вже давно».

Наразі інформацію про навчання DEFENDER-Europe 21 німецькі політики коментували стримано. А ось відомий проросійський лівий політик Оскар Лафонтен нещодавно так висловився про таку подію: «Допоки маневри DEFENDER-Europe 21, спрямовані проти Росії, відбуваються за участі 30 тис. військовослужбовців з 26-ти країн, західні ЗМІ знову скаржаться на агресивну московську політику, оскільки Росія посилює свої війська поблизу українського кордону». Брехня навколо Росії не припиняється, констатує О. Лафонтен, а оточення Росії зумовлює необхідність її «оборони».

Німецький проросійський політик Оскар Лафонтен

Та якщо навіть слідувати аргументації Заходу, що йдеться лише про удосконалення навичок, як це щойно демонструвала Росія на своєму кордоні, у повідомленнях командування ЗС США помітні чіткі нагадування про Чорноморський регіон. Тут особливо відверто протистоять інтереси НАТО і Росії, оскільки Чорноморський флот РФ становить собою дислоковану у регіоні одну з найважливіших стратегічних потуг ЗС Росії, за допомогою якої вона підкреслює свої можливості і вплив у Східному Середземномор’ї та на Близькому Сході. Обмеження свободи пересування ЗС РФ є частиною всіх стратегічних планів навчань НАТО в цьому регіоні.

Стратегічні навчання НАТО DEFENDER-Europe однозначно свідчать, що по обидва боки кордонів Альянсу удосконалюються дії військ за надзвичайної ситуації, зокрема з забезпечення паритетного співвідношення сил — як це було під час «холодної війни», зазначається у Berliner Zeitung з посиланням на думку О. Лафонтена (нині керівника лівої Соціал-демократичної партії Німеччини, який, до речі, колись очолював «Ліву» партію Німеччини).

Слід мати на увазі, що у ФРН активно діють ліві сили, намагаючись дискредитувати політику своєї держави в рамках НАТО, мінімізувати роль Альянсу загалом та протиставити їм «миролюбну» Росію, яка «вимушена» перекидати війська та опрацьовувати оборонну стратегію.

Оскільки парламентські вибори до Бундестагу відбудуться наприкінці вересня ц. р., цим можна пояснити активність популістських та відверто антиамериканських та антинатовських сил, що може вплинути на перебіг виборів і привести до керівництва Німеччини деструктивні політичні партії. «Зелені», «Ліві», «Альтернатива для Німеччини», частково — Соціал-демократична партія Німеччини тощо наразі грають на боці Кремля, сприяючи тим самим розколу Німеччини і Євросоюзу.

 

Схожі публікації