Дві ланки одного геополітичного ланцюга

Китай може підтримати дії Росії в Європі

 

 

Ілля Велес

 

В Тайванській протоці та на українсько-російському кордоні назріває повномасштабний воєнний конфлікт. Чи наважаться США одночасно воювати з двома найпотужнішими ядерними державами — Росією та Китаєм?

 

…Китай остаточно відмовився від стратегії мирного розвитку, створеної Ден Сяопіном…

Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників в Пекіні 22 січня 2021-го року ухвалив закон, що дозволяє береговій охороні Китайської Народної Республіки застосувати силу, тобто використовувати «всі необхідні засоби» для зупинки іноземних суден, включно зі зброєю, розміщеною на борту китайських кораблів. Цього дня Китай остаточно відмовився від стратегії мирного розвитку, створеної Ден Сяопіном, якого назвали батьком нової китайської парадигми і одним з «Восьми безсмертних КПК». В 1978-му році Ден Сяопін проголосив курс на радикальну реформу з метою побудови соціалізму з китайською специфікою у спосіб реформування сільського господарства, промисловості, науки й сфери національної оборони («чотири модернізації»). Нинішній президент Китаю Сі Цзіньпін кардинально змінює зовнішню політику КНР, відмовляючись від «формули з 28 ієрогліфів»: «холоднокровно спостерігати», «триматися в тіні і намагатись нічим не виявляти себе», «ніколи не претендувати на лідерство».

Згідно із опублікованою 5 березня ц. р. заявою міноборони Китаю, оборонний бюджет країни в 2021-му році зросте на 6,8 % і складе 1,355 трлн юанів (близько 209,4 млрд доларів). Амбітний Сі Цзіньпін пообіцяв «зробити країну великою військовою державою у найближчі десятиліття». Як заявлено, до 2035-го року планується завершити модернізацію збройних сил Китаю, внаслідок чого до 2050-го року вони стануть армією світового класу, здатну «перемагати у війнах на всіх театрах військових дій».

Особливість оборонного бюджету на поточний 2021-й рік примітна тим, що він є першим в рамках нового 14-го п’ятирічного плану оборони, який розрахований на 2021–2025 роки. Він має прискорити перехід Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) від «механізації» до «інформатизації» та «інтелектуалізації».

Оборонний бюджет Китаю в 2021-му році зросте на 6,8 %

…Понад рік тому Сі Цзіньпін зауважив, що для повернення Тайваню може бути застосована сила…

Понад рік тому, у січні 2019-го, Сі Цзіньпін зауважив, що для повернення Тайваню може бути застосована сила. Лише протягом трьох діб наприкінці січня 2021-го року понад 29 військових літаків НВАК порушили зону ідентифікації ППО Китайської Республіки (Тайваню). У відповідь Тайвань піднімав у повітря винищувачі, а державний департамент США виступив із заявою на підтримку Китайської Республіки.

Після вступу на посаду президента США Джо Байдена у Південно-Китайське море прибула авіаносна ударна група ВМС США на чолі з атомним авіаносцем USS Theodore Roosevelt, до якої невдовзі долучилася ще одна така, очолювана атомним авіаносцем USS Nimitz. Американці провели спільні навчання, що свідчить про рішучість США і надалі відстоювати свободу мореплавства й незалежність Тайваню.

Спільні навчання двох авіаносних ударних груп ВМС США у Південно-Китайському морі

Щодо подальшої китайської експансії в регіоні, то вона суперечить інтересам ще й таких країн, як Бруней, Малайзія, Філіппіни, В’єтнам і Тайвань. Вже сьогодні КНР привласнила до 90 % акваторії Південно-Китайського моря, багатого на природні копалини. Останніми роками там постійно стаються конфлікти із суднами прибережних країн, а сама така ситуація наблизилася до межі воєнної ескалації.

За розміщеною у американському журналі US Naval Institute Proceedings інформацією, Китай може зважитися на силове вирішення тайванського питання навіть у 2021-му році. Так вважає, зокрема, Майкл Морелл, колишній т.в.о. директора ЦРУ США.

Ще 28 травня 2020-го року Всекитайські збори народних представників (в обхід місцевого законодавчого органу Гонконгу) ухвалили контроверсійний закон про національну безпеку Гонконгу. Тобто, китайська влада, не зважаючи на гонконгський уряд, може карати за дії, які розцінює як такі, що загрожують нацбезпеці та підривають державну владу в Гонконзі, що дотепер вважався автономною територією у складі КНР.

Державний секретар США Майк Помпео тоді заявив, що внаслідок такої ініціативи Гонконг більше не може вважатися таким, що має широку автономію у складі Китаю. Також цей закон загрожує статусу Гонконгу — як потужного фінансового центру. Під загрозою опинилась і торгівля між США та Гонконгом.

Для того, щоб контролювати все Південно- та Східно-Китайське море, Китаю потрібно контролювати Тайвань. Очевидно, що це суперечить геополітичним планам США, Японії та їх партнерів.

«Індійсько-Тихоокеанське командування США (INDOPACOM) потребує ще 4,68 млрд доларів у наступному фінансовому році для Тихоокеанської ініціативи стримування (Pacific Deterrence Initiative), щоб протидіяти Китаю в регіоні», — повідомляє USNI News.

Викладені в резюме інвестиційних пріоритетів командування бойових дій INDOPACOM вимоги спеціально розроблялися, щоб переконати потенційних супротивників у тому, що під час кризи будь-які запобіжні військові дії у вигляді надійної бойової сили будуть досить недешеві і, ймовірно, зазнають провалу. Це включно з кількома гнучкими варіантами стримування разом з повним виконанням OPLAN (планування операції / бою), якщо стримування не вдасться.

На додаток до 4,68 млрд доларів у 2022-му фінансовому році, INDOPACOM хоче отримати 22,69 млрд доларів з 2023-го по 2027-й фінансові роки для досягнення своїх цілей.

Для протидії Китаю Корпус морської піхоти США передбачає розгортання трьох додаткових полків: на Гавайських островах, Гуамі та в Японії.

Бойові спроможності китайських збройних сил до 2025 року в Західній частині Тихого океану, за оцінками INDOPACOM

У грудні 2020-го року США погодилися продати Тайваню 66 винищувачів F-16C/D Block 70, що відновить втрачену ВПС КР перевагу в повітрі над Тайванською протокою. Також у 2020-му році США погодилися продати Тайваню чотири середньовисотних БПЛА MQ-9B SeaGuardian, 100 пускових ракетних установок берегової оборони HCDS (Harpoon Coastal Defense Systems) і до 400 ракет RGM-84L-4 Harpoon Block II для оснащення кораблів тайванських ВМС, 18 торпед MK-38 Mod 6, 108 танків M1A2 і багато протитанкових засобів, одинадцять мобільних СРЗВ Lockheed Martin M142 (HIMARS), 64 тактичні ракети ATACMS та 135 ракет класу повітря-поверхня Boeing AGM-84H (SLAM-ER).

Тайбей активно співпрацює й з іншими виробниками ОВТ, зокрема, у сфері наукових оборонних розробок. Це — спільна робота з Польщею та країнами Балтії у сфері кіберзахисту, та з британськими компаніями — у дослідженні радіолокаційних технологій.

Член Палати представників Конгресу США Скотт Перрі 23 березня ц. р. запропонував законопроект про включення Тайваню до «НАТО Плюс» під назвою «Акт Тайвань Плюс». У ньому зазначається, що оборонне співробітництво з Тайванем має вирішальне значення для національної безпеки США, тому конгресмен закликає включити Тайвань до так званої групи «НАТО Плюс», де зараз налічується 17 країн, які США визначають «Основними союзниками поза НАТО» (Major Non-Nato Allies, MNNAs).

Конгресмен Скотт Перрі 23 березня ц. р. запропонував законопроект про включення Тайваню до «НАТО Плюс»

США і Тайвань підписали 25 березня ц. р. меморандум про співпрацю у сфері берегової охорони. Це має протидіяти експансії Китаю і роз’яснювати супротивникам стратегію Америки в Індійсько-Тихоокеанському регіоні. «Тайвань може розглянути гнучкі контрзаходи та застосувати заходи зі стримування для боротьби із загрозою берегової охорони Китаю. Мається на увазі акустична зброя, несмертельні бомби та традиційні водяні гармати, які вважаються ефективними засобами протидії китайським кораблям», — повідомив старший аналітик Інституту досліджень національної оборони та безпеки Тайваню Су Цзи-юн.

Новою тайвансько-американською угодою про берегову охорону передбачається запобігання військової експансії Китаю

На переговорах з міністром оборони Японії Кіші Нобуо 16 березня ц. р. міністр оборони США Ллойд Остін порушив тему спільного американсько-японського співробітництва у справі оборони Тайваню у тому разі, якщо Китай наважиться напасти. Обидві сторони дійшли згоди про тісну співпрацю у разі такої військової агресії.

Японія обмірковує питання розгортання власних військових сил, якщо Китай нападе на Тайвань

…Для вирішення своїх геополітичних та внутрішньополітичних проблем Росія повинна у воєнний спосіб загарбати Україну…

Без контролю Тайваню контроль Китаю над акваторією Південно- та Східно-Китайського морів неможливий. Так само, як і для вирішення своїх геополітичних та внутрішньополітичних проблем Росія повинна у воєнний спосіб загарбати Україну. У цьому впевнені російський генералітет та високі посадовці Кремля, вважаючи, що США та ЄС не втручатимуться у конфлікт. Максимум, що зроблять, так це посилять санкції, поширять політичні заяви і передаватимуть бинти для поранених українців.

Головна теза Західного світу «впорайтесь в Україні з корупцією і, можливо, ми вас зробимо членами НАТО» заводить людей до замкненого кола. Українці усвідомлюють, що якщо знову вибухне проти олігархічної корумпованої системи Майдан, то Росія миттєво ним скористається і розпочне широкомасштабну агресію під гаслом Ukraine is a failed state («Україна — держава, яка не відбулася»). Тільки у випадку надійного захисту чинних кордонів в Україні можливий широкомасштабний рух протесту проти корупції та олігархів.

…Ми можемо будь-якої миті опинитися з Росією сам на сам без власної авіації, то чи не слід Україні братися за створення своєї ядерної зброї?…

Навіть якщо Україна отримає статус «Основного союзника поза НАТО» (на сьогодні такий статус у 17-ти країн), то це означатиме лише постачання більш сучасної зброї. Але жоден літак Північноатлантичного блоку не захищатиме мирне населення України. І зважаючи, що ми можемо будь-якої миті опинитися з Росією сам на сам без власної авіації, то чи не слід Україні братися за створення своєї ядерної зброї? Принаймні, ми маємо свій уран та «Південмаш», який спроможний виготовити ракетоносії для доставки ядерних зарядів за адресою.

В Україні є політики, які спроможні дати професійну оцінку воєнним загрозам, проаналізувати необхідність та актуальність створення ядерної зброї. Зокрема, екс-начальник Головного управління розвідки Міноборони України генерал-полковник Ігор Смешко стверджує: «Тепер, на прикладі з Україною, усі бачать, що якщо маєш ядерну зброю — ти захищений. Не маєш — готуйся до вторгнення та втрати територій… Будапештський меморандум є чинним договором, який має повну юридичну силу, а те, що Росія його порушила, надало нам повне право заявити всім партнерам, що якщо не буде негайної консультації згідно з цим договором і не буде напрацьований новий механізм реалізації основних положень цього договору (а це — захист територіальної цілісності нашої держави), то ми маємо повне право заявити про внутрішню консультацію щодо виходу з договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Врешті-решт, в України є технічний потенціал для того, щоб відновити ядерну зброю».

Те саме стверджує український дипломат з п’ятнадцятирічним досвідом роботи в МЗС України Юлія Осмоловська, яка в одному зі своїх інтерв’ю сказала, що «Україна, після агресії з боку Росії, може відмовитися від статусу без’ядерної держави».

…Зараз США розглядають питання про розміщення ядерної зброї на території Польщі. У цьому випадку, на жаль, Україна знову виконуватиме роль буферної зони, а не повноправного партнера західного демократичного блоку…

Зараз США розглядають питання про розміщення ядерної зброї на території Польщі. Зокрема, посол США в Польщі Джорджетт Мосбахер припустила, що Польща могла б розмістити на своїй території ядерну зброю США, а посол США в Німеччині Річард Греннел заявив наступне: «Ці ризики виходять від Росії, яка вдерлася до України і нарощує кількість спроможних нести ядерну начинку ракет на європейській периферії». У цьому випадку, на жаль, Україна знову виконуватиме роль буферної зони, а не повноправного партнера західного демократичного блоку.

…Китай може підтримати дії Росії в Європі виключно для того, щоб перешкодити США у їх військовій переорієнтації на Азійсько-Тихоокеанський регіон…

У своїй статті «Близький Далекий Схід: НАТО потребує не лише стратегічної риторики про Китай» доктор Хеннінг Рієке робить висновок: «Одне з важливих питань політики безпеки, пов’язаних з КНР, є те, що Росія і Китай розширили свої відносини до статусу оперативної коаліції, інтереси учасників якої співпадають у плані стримування дій Заходу. Обидві держави розширили військову співпрацю, провели спільні військові навчання. Так, підрозділи ВМС Китаю брали участь у навчаннях у Середземному, Балтійському та Чорному морях. Самі лише ці факти не можуть бути підставою для тривоги, але є побоювання, що вони заклали основи для співпраці, яку можна швидко активізувати. Наприклад, Китай може підтримати дії Росії в Європі виключно для того, щоб перешкодити США у їх військовій переорієнтації на Азійсько-Тихоокеанський регіон і змусити бути присутніми одночасно як у Європі, так і в Азії».

Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров на переговорах 23 березня ц. р. з головою МЗС КНР Ван І заявив, що Росія та Китай повинні мобілізувати однодумців у справі з відстоювання принципів міжнародного права і Статуту ООН, які «ігнорує Захід».

…Якщо Китай та Росія синхронізують свій напад на Тайвань та Україну, чи захочуть США одночасно вв’язуватися у війну проти двох найпотужніших ядерних держав?…

Очевидно, що в Тайванській протоці також назріває воєнний конфлікт. І якщо Китай та Росія синхронізують свій напад на Тайвань та Україну, чи захочуть Сполучені Штати одночасно вв’язуватися у війну проти двох найпотужніших ядерних держав?

 

Схожі публікації