США — Іран: час втрачених надій

Іран не зробив жодного кроку назустріч Сполученим Штатам

 

 

Вадим Волохов

 

Наприкінці лютого ц. р. ми говорили про можливі кроки Вашингтону і Тегерану на шляху повернення до СВПД та розглядали вірогідні сценарії розвитку ситуації. Як не прикро, але сьогодні ситуація залишається у глухому куті. Оскільки Ісламська Республіка Іран входить у президентську передвиборчу кампанію, то «ядерні питання» відсуваються на другий план.

Команда реформістів на чолі з президентом ІРІ Хасаном Роухані втрачають свій вплив у країні. Партія реформаторів, що підтримала Х. Роухані на виборах в 2013-му та 2017-му роках, з деяких причин втрачає авторитет в очах народу. В основному через загострення економічної кризи внаслідок відновлених США у 2018 році санкцій проти Ірану та пандемію COVID-19, що сплутала всі плани і зводить нанівець програми іранського уряду, посилюючи тим самим згадану економічну кризу. Винуватцями важкого стану економіки та провалу «ядерної угоди» консерватори називають реформаторів.

Партія реформаторів, що підтримала Х. Роухані на попередніх виборах, втрачає авторитет в очах народу

Очевидно, що на президентських виборах 18 червня ц. р. у реформаторів буде свій кандидат, але дуже низька явка виборців може зіграти не на їх користь, як це вже сталося на парламентських виборах в лютому 2020 року, коли явка не перевищила показник 40 %.

Президент Ірану і вся його команда дуже сподівалися, що з приходом у Білий дім Джозефа Байдена економічні санкції з Ірану будуть зняті, до іранського бюджету повернуться з іноземних банків раніше заморожені валютні кошти, з надходженням інвестицій почне розвиватися економіка, яка, своєю чергою, надасть тим же реформаторам можливість відновити процеси реформування, які значно покращать життя іранців.

Довідково:

За даними державної інформаційної агенції Ірану PressTV, з посиланням на міністра закордонних справ Мохаммада Джавада Заріфа, Іран втратив 1 трлн дол. США через запроваджені США 1,600 різноманітних санкцій.

Зараз малоймовірно, що Вашингтон піде назустріч Тегерану і зніме санкції, тим самим надаючи реформаторам можливість виграти президентські перегони, щоб восьмим президентом Ірану знову став реформатор. Скоріш за все, цього не станеться. Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та Ізраїль, на інтереси яких Вашингтон повинен зважати, формуючи свою політику в регіоні Близького Сходу, надзвичайно різко виступають проти того, щоб США поверталися до СВПД. Їм не потрібен економічно міцний і незалежний Іран, який вельми налаштований стати лідером в тамтешньому регіоні. Схоже на те, що в червні ц. р. переможе консерватор, і це може бути хтось зі складу Корпус вартових Ісламської революції (КВІР). Наразі важко сказати конкретно, хто саме, адже президентська кампанія лише починає набирати обертів, та й не всі партії ще зареєстрували своїх висуванців.

До речі, міністерство внутрішніх справ Ірану вже почало реєструвати кандидатів на вибори до міських рад. В умовах карантину Виборчий офіс МВС ІРІ звернувся до них з проханням утримуватись від агітаційних поїздок до мухафазів (адміністративна одиниця рівня області). Реєстрація кандидатів на вибори до муніципальних рад сіл розпочнеться 5 квітня, а безпосередньо вибори відбудуться одночасно з президентськими 18 червня.

Сьогодні соціально-політична ситуація в Ісламській Республіці складається таким чином, що народ прагне значних змін на краще більше, аніж міцної руки, яка може втягнути країну у ще глибше протистояння зі США та їх союзниками.

Народ Ірану прагне значних змін на краще більше, аніж міцної руки, яка може втягнути країну у ще глибше протистояння зі США та їх союзниками

Аналіз стану іранського суспільства демонструє, що серед населення зростає невдоволення діяльністю клерикального режиму, про що красномовно свідчать народні бунти, які траплялися майже щорічно. Досить лише згадати «бензиновий бунт», недавнє збройне повстання в провінції Сістан і Белуджистан. Головні їх причини — надзвичайно скрутне економічне становище населення, безробіття і корупція, що оповила всі суспільні щаблі.

Доречними будуть кілька фактів: в Ірані сьогодні щонайменше 500 тис. мул. Мули сільських і невеликих приходів отримують щомісячну заробітну платню біля 2 тис. дол. США. І це без врахування добровільних пожертвувань від населення. Мулам надається безоплатне житло та різноманітні субсидії. При цьому середня заробітна платня в країні становить 340–350 дол. США. За роки після перемоги Ісламської революції багато мул стали співвласниками банків, фірм середнього та великого бізнесу.

Всі дії державної машини спрямовані на підтримку клерикального режиму, його захист і боротьбу з інакомисленням. Поліція ретельно слідкує за населенням, веде жорстку боротьбу з усіма проявами «західного» способу життя, що викликає негативну реакцію, особливо серед молоді. А молодь і громадяни середнього віку, чисельність яких сягає 40 % всього населення, активно виступають за демократичні і ліберальні реформи, за те, щоб пом’якшити норми шаріату та вплив шаріатських судів, які суворо карають всіх, хто порушує вимоги ісламу.

Всі дії державної машини спрямовані на підтримку клерикального режиму

Не можна не згадати КВІР, який свого часу був створений саме для захисту режиму і який сьогодні став «державою у державі» з необмеженими повноваженнями. При цьому багато дітей так званої економічної та політичної еліти Ірану, як правило, отримали вищу освіту у тих же Сполучених Штатах чи країнах Європи і є прихильниками західної культури.

У кого немає можливості навчатися за кордоном, або взагалі отримати вищу освіту та знайти своє місце у суспільстві, стають незмірним резервом кримінальних структур. За офіційними даними, в Ірані біля 3,5 млн наркоманів, хоча насправді їх більше, і наркобізнес, пов’язаний зі спецслужбами та поліцією, розквітає попри передбачене жорстке покарання за розповсюдження наркотиків.

До речі, наркотики в Ірані вартують практично на рівні пива. Так, 1 кг опію продається за майже 350 дол. США. Ті, у кого коштів більше, можуть придбати синтетичні наркотики. Вони доволі просто продаються у великих містах Ірану.

Чимало представників релігійної еліти підтримують ідеї реформаторів, погоджуючись з ними щодо реформування державної та політичної систем Ірану. Наприклад, чинний президент Ірану Хасан Роухані, колишній президент Мохаммад Хатамі — представники вищого духівництва, обидва вважаються учнями Алі Акбара Хашемі Рафсанджані.

Довідково:

Алі Акбар Хашемі Рафсанджані народився у 1934 році в селищі Нуг, провінція Керман. Вважався одним із найвпливовіших політиків Ірану, реформатором і найзаможнішим іранцем.

Під час ірансько-іракської війни фактично командував збройними силами Ірану. Голова Меджлісу (1980–1989), 4-й президент Ірану (1989–1997). На виборах президента Ірану 2005 року переміг у першому турі, але поступився у другому турі Махмуду Ахмадінежаду. Був членом Ради експертів (2007–2011), головою Ради доцільності Ірану (1989–2017).

У січні 2017 року у віці 82 років помер від серцевого нападу. Похований у Мавзолеї імама Хомейні.

А. Рафсанджані, як прагматичний політик, був прихильником компромісного діалогу із Заходом і наголошував, що необхідно вивчати західний політичний досвід управління країною.

Сьогодні у прибічників розвитку співробітництва із Заходом і ліберальних реформ є чимало однодумців у великому та середньому бізнесі. Особливо що стосується високотехнологічного виробництва, видобування нафти та газу. Вони зацікавлені у тому, щоб санкції не запроваджувалися, бо розуміють, що мало тільки вимагати їх зняття, треба проводити реальні реформи.

…Іранський націоналізм продовжує боротися за відродження Перської імперії на теренах Близького Сходу…

Було б неправильно не пригадати той факт, що попри суспільні негаразди у суспільстві спостерігаються стійке дотримання консервативних традицій, звичаїв і норм шиїзму. Іранський націоналізм продовжує боротися за відродження Перської імперії на теренах Близького Сходу.

Верховний лідер Ісламської Республіки Іран аятола Алі Хаменеї, з одного боку, проводить політику суто в інтересах Ірану, а з іншого — не має наміру робити практичних кроків для зняття санкції, вимагаючи відповідних кроків від Вашингтону. Цікаво, що днями він заборонив завозити до Ірану коронавірусну вакцину зі США та Великої Британії. Натомість Іран планує з 20 березня розпочати виробництво російської вакцини «Спутник-V».

Таким чином, Ісламська Республіка не зробила жодного кроку назустріч Сполученим Штатам, а ті вирішили витримати паузу, і сьогодні ситуація з СВПД та питаннями нормалізації відносин між країнами негативно позначається як на стані справ, що склалися всередині цих держав, так і загалом на ситуації в регіоні Близького Сходу.

Про поточні події на Близькому Сході та про новий розклад сил йтиметься у наступному матеріалі.

 

Схожі публікації