Провал Макрона на парламентських виборах у Франції

Провал Макрона на парламентських виборах у Франції

20.06.2022 р. «Focus», Німеччина

Роль політичного локомотива Європи для Франції, на яку розраховував президент Франції Еммануель Макрон після відходу від політики багаторічного канцлера Німеччини Ангели Меркель, наразі їй не дуже підходить. Франція намагається перехопити лідерство в ЄС та створити альтернативу деморалізованій промосковською політикою економічних пріоритетів Меркель та її лобістів у Німеччині. Визначним вододілом у формуванні політичної позиції провідних країн Європи стала війна Росії проти України. Після непевної політики тривалих особистих переговорів з Путіним щодо війни Росії в Україні та непереконливої позиції Франції щодо засудження Росії у режимі міжнародних санкцій, увага аналітиків була привернута до особистості президента Макрона, пропрезидентського блоку «Разом», і його політичної партії «Вперед, Республіко», які брали участь у другому турі парламентських виборів у Франції.

Еммануель Макрон, президент Франції, балотується на другий термін.
Джерело: «Focus Online», фото Olivier Hoslet/Pool EPA via AP/dpa, https://www.focus.de/

Німецьке видання «Focus» 20 червня ц. р. за підсумками другого туру парламентських виборів у Франції, що відбулися у неділю 19 червня ц. р., надрукувало статтю власних кореспондентів Міхаеля Еверса (Michael Evers) та Крістіана Бьомера (Christian Böhmer), в якій констатує, що для президента Франції Еммануеля Макрона результати парламентських виборів стали суцільною катастрофою. Видання зазначає, що після суттєвої втрати парламентських мандатів, Макрон надалі може здійснювати керівництво державою, користуючись лише відносною більшістю в парламенті та повинен шукати підтримку інших парламентських партій. Водночас, за результатами другого туру більш вигідні позиції отримала праворадикальна партія на чолі з лідером Марін Ле Пен (Marine Le Pen).

Німецьке видання відзначає, що на негативні результати виборів для Макрона вплинув його напружений графік міжнародних зустрічей напередодні другого туру голосування. Зокрема, він здійснив візит до національного контингенту в Румунії, короткотривалу зупинку у Молдові та довгоочікуваний візит до України, кілька днів тому відбувся також саміт ЄС у Брюсселі, зустріч лідерів найбільш економічно розвинених країн у форматі G-7 та лише після цього – голосування на парламентських виборах у Франції.

Проте у неділю 19 червня ц.р., зазначає «Focus», після традиційного голосування у курортному містечку Франції Ле-Туке (LeTouquet), Макрон опинився перед новими політичними реаліями. Після близьких результатів у першому турі парламентських виборів, центристський політичний табір Макрона отримав лише відносну більшість у парламенті та втратив значну кількість місць. Ліві радикали партії «Ліві», так само як і праворадикали партії «Rassemblemеnt National», суттєво додали у результаті підрахунків голосів, що стало болючим ударом для амбітного керівника держави Макрона.

Макрону тепер потрібна підтримка інших політичних сил

Нещодавно вдруге поспіль обраний на посаду президента Франції ліберально налаштований Макрон віднині мусить визнати певне обмеження власних владних повноважень та можливостей. Для того, щоби продовжити власну політику реформування Франції і Європи, він потребує підтримки у парламенті з боку інших політичних сил, а його зміцнілі противники не відмовляться від жодної можливості посилити їх політичні впливи. Такий уряд, що мав лише відносну більшість підтримки парламенту, існував останнім часом у Франції лише за часів президента Франсуа Міттерана (François Mitterrand) у 1988-1991 рр.

Передвиборчі плакати Макрона в Парижі.
Джерело: «Focus Online», фото MAGO/UPI, https://www.focus.de/

У той час, коли бажання і наміри амбітного 44-річного президента залишаються незмінними і він, як і раніше, має намір здійснити реформування Франції і ЄС, ентузіазм багатьох громадян Франції, який супроводжував Макрона від початку його каденції в Єлисейському палаці у 2017 році, вже давно випарувався, зазначає видання. Протягом першої каденції на посаді президента у Франції мали місце широкі протести громадськості, обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу, криза в Україні, що загалом призвело до розчарування у значної кількості виборців Макрона, який впевнено розпочинав свою президентську кар’єру.

Відчутні втрати для Макрона, успіх для Ле Пен

Результати виборів, оприлюднених у неділю ввечері 19 червня ц.р., свідчать про те, що президентський політичний табір зазнає суттєвих втрат і має лише 210-250 з 577 місць у парламенті Франції. Для абсолютної більшості, що забезпечує повноту влади у прийнятті політичних рішень в країні, необхідно було отримати щонайменше 289 мандатів. Тим часом, зазначає видання, Лівий альянс Франції, створений у рекордно стислі терміни досвідченим лівим популістом Жаном-Люком Меланшоном (JeanLuc Mélenchon), отримав від 150 до 180 парламентських мандатів та змістив у ролі головної опозиційної сили буржуазно-консервативну партію Республіканців. Вони сильно втрачають у результатах та отримують лише від 60 до 78 місць у парламенті.

У першому турі електоральний альянс Еммануеля Макрона був майже на одному рівні з Лівим альянсом Жана-Люка Меланшона.  Тепер стає очевидним, що французький президент явно пропустить абсолютну більшість у другому турі.
Джерело: «Spiegel Ausland», фото Michel Spingler / dpa, https://www.spiegel.de/

Меланшон різко атакував Макрона та його політичний табір на виборах, заявивши, що такі результати – абсолютна поразка президентської партії. Він висловився також про «виборчу поразку макронізму». Результати виборів він використав для поновлення закликів щодо наміру керувати країною силами створеного ним «Лівого союзу». Виступаючи у ніч виборів перед прихильниками, Меланшон вигукував до них, що «всі можливості перебувають у ваших руках».

Водночас, зазначає німецьке видання, вражаючим є зростання результатів на виборах правого Національного союзу («Rassemblemеnt National») під керівництвом Марін Ле Пен. Відповідно до попередніх оцінок, кількість місць праворадикалів у парламенті збільшиться більше, ніж у десять разів та складатиме 80-100 парламентських мандатів. Система виборів у Франції за принципом «лише перший обраний» дотепер сильно сповільнювала партію Ле Пен, оскільки місце у парламенті отримує лише той, хто виграв виборчий округ, оскільки у Франції не існує «других голосів». Тепер праворадикальна партія виграла вибори у значно більшій кількості виборчих округів та увійшла до парламенту країни.

Берлін і Брюссель мають і надалі тісно співпрацювати

Не зважаючи на суттєве зменшення голосів у ЄС, що підтримують проєвропейськи налаштованого Макрона, у подальшому Берлін і Брюссель повинні й надалі покладатися на Францію. Адже для Макрона ефективна німецько-французька вісь є пріоритетом. Саме протягом кризи в Україні він та Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz), як два лідери продемонстрували єдність, здійснивши спільний візит до Києва. Активно налаштований Макрон ініціював багато питань щодо гуманітарних питань, пов’язаних із запобіганням продовольчій кризі у світі. Віт також зберігає за собою роль посередника у переговорному процесі з керівником Кремля Владіміром Путіним. В Європейському Союз Макрон залишається провідником здійснення реформ задля розвитку ЄС, навіть якщо деякі його ідеї не знаходять підтримки більшості, а сам він переслідує при цьому насамперед французькі національні інтереси.

У самій Франції, де Макрон від самого початку перебування на посаді президента у 2017 році приступив до реформування політичної системи країни та оновлення національної економіки, баланс оцінок його дій і досягнутих результатів неоднозначний. Позитивним вважається те, зазначає видання, що розвиток економіки знову прискорився після завершення пандемії коронавірусу, збільшилася зайнятість населення. Рекламована урядом реіндустріалізація демонструє перші позитивні результати, а іноземні інвестиції у Францію, насамперед від Німеччини, зростають. Стосовно того, що «Франція повернулася» говорить не лише сам Макрон. Водночас, відзначає «Focus», багато громадян країни відчувають себе не почутими з їх потребами, вони вважають, що їх полишили наодинці, тоді як низка можливостей для заповнення та працевлаштування залишаються нереалізованими.

Макрон під тиском: очікуваний результат на парламентських виборах у Франції.
Джерело: «
Tagesschau»,quelle Innenministerium Franreich, https://www.tagesschau.de/

Замість далекоглядних промов багато французів, з огляду на зростання цін, наразі розраховують на підтримку з боку уряду. До пріоритетів прискіпливої уваги та інтересів суспільства також входять стан закладів освіти та охорони здоров’я. Ключовим для французів залишається питання щодо термінів виходу працівників на пенсію. Макрон має намір підвищити пенсійний вік до 65 років, тоді як Меланшон обіцяє знизити його до 60 років. І ця суперечка точиться не лише у парламенті країни, але й на вулицях Франції, зазначає видання.

Результати парламентських виборів у Франції підтверджують загальноєвропейський тренд на радикалізацію настроїв у суспільствах європейських країн, активізацію і зростання популярності праворадикальних сил у навіть традиційно демократичних державах ЄС на зразок Франції.

Війна Росії проти України, що точиться наразі, має далекі перспективи, з огляду очільника Кремля. Її кінцевою метою є руйнування демократичного світу та системи міжнародного співтовариства в Європі, формування нових політичних сил і блоків, заснованих на меркантильних інтересах і економічних впливах Росії. Очевидно, що до розрахунків Кремля на майбутнє входять також позиції геополітичних суб’єктів Китаю та Індії, які наразі економічно підтримують війну Москви проти України, здійснюючи закупівлю російських енергоносіїв.

Чи переможе здоровий глузд і стратегічне бачення розвитку світу, чи європейці оберуть шлях поступового скочування до нової загальноєвропейської диктатури заради тимчасового економічного благополуччя, покажуть найближчі місяці.

 https://focus.de/10797557 

 

Схожі публікації