Європа прихистила українських біженців. Що далі?

Європа прихистила українських біженців. Що далі?

«HN Focus», Словаччина

А згодом виникне питання про утримання прибулих з України громадян, коли на перший план виходитиме проблема їхнього працевлаштування, навчання їхніх дітей, отримання медичних послуг і, зрештою, адаптування до вимог місцевого законодавства, що так чи інакше не в усьому співпадає зі звичним українським хоча б тому, що його не можна зневажати чи оминати, як то часом трапляється в Україні…

Та не будемо забігати наперед у передчутті майбутніх ускладнень, а придивимося до теперішніх, про які вже сьогодні йдеться на європейських теренах, зокрема, у найближчих до України державах, що у Східній Європі. І для наочності звернімося до цифрових показників, що нині оприлюднюються на шпальтах іноземних ЗМІ. Зауважимо, що самі показники не абсолютні, адже кордон українці перетинають безупинно. Та і таких даних достатньо, щоб усвідомити не лише їх величину, а й загальну картину, що вимальовується завдяки/внаслідок російсько-української війни.

Ось про що йдеться у матеріалі місцевої журналістки «Інтеграція українців триває. Ринок праці відкритий, але потрібні дитячі ясла», розміщеному на одному з словацьких сайтів focus.hnonline.sk.

Прибулі українці, які хочуть влаштуватися на роботу, часто борються з мовними бар’єрами та браком інформації.
Джерело: «HN Focus» фото TASR / Франтішек Іван, https://focus.hnonline.sk/

 «На кінець березня наші кордони перетнули 289 тис. осіб, з них 109 тис. дітей. Тимчасового притулку попросили 58 тис. осіб і 24 тис. дітей, це приблизно п’ята частина біженців. Зі статусом тимчасового притулку українці отримують документ про дозвіл на проживання з відповідною позначкою. Тоді роботодавець може працевлаштувати працівника без дозволу на роботу. Ще одне полегшення — не потрібне підтвердження про можливе заміщення вакансії. Таким чином українці матимуть такий самий доступ до ринку праці, як і словаки. Виняток лише для посад держслужбовців. Для них (переселенців) чинні ті самі вимоги, що й для громадян Словаччини. Потрібний трудовий договір, медичне страхування та сплата внесків. Роботодавці можуть працевлаштувати прибулих з України за трудовим договором або за угодою з дотриманням положень КЗпП, у тому числі мінімальної заробітної плати…

Найбільш чуттєвою проблемою вважається, коли влаштовуються через ринок працевлаштування, а також надання місць для українських дітей у дитсадках. Багато хто з українців вже скористався можливістю переїхати до країн, де вони мають знайомих або родичів біля кордону. Частина з них прибули до Словаччини ще до війни. Держава відреагувала на цю ситуацію зміною чи скасування декількох правил».

*****************

«iDNES.cz/Zpravodajství», Чехія

У сусідній Чехії сьогодні перебуває понад 300 тисяч українських біженців і ще більше їх у дорозі, йдеться у ще одному матеріалі «Ми вже місяць залучаємо українських дітей до шкіл Чехії», що на сайті iDNES.cz. Найчастіше це жінки та діти. «Як Міністерство освіти готується до наступної можливої ​​хвилі прибульців, щоб влаштувати їх на навчання? Чи може таке витримати чеська освіта?» — на такі питання у інтерв’ю для iDNES.cz відповідає директор Департаменту базової освіти та молоді Міхал Черні. У інтерв’ю повідомляється, що згідно з дослідженням одного зі шведських університетів, Чехія була до війни п’ятою за популярністю серед українців, куди вони могли переїхати. Теоретично таких могло бути до 840 тисяч. В даний час очікується прибуття з України тільки дітей до 125 тисяч, що становитиме чверть прибуваючих. Якби їх реально прибуло понад 800 тисяч, пояснюють чеські освітяни з міносвіти, то студентів серед них може бути від 200 до 250 тисяч.

Нова загроза безпеці? Хвиля студентів з Росії, попереджає міністр Петро Газдік.
Джерело: «iDNES.cz/Zpravodajství», фото Якуб Штадлер, MAFRA, https://www.idnes.cz/

— Ми вважаємо, що зможемо дати собі раду з 200 тисячами, але це буде таки проблематично. Щоправда, показник кількості прибуваючих сповільнюється, і якщо не перевищить 125 тисяч, ми зможемо доправити прибулих на навчання, але за дещо змінених умов нашої системи освіти, — пояснює Міхал Черні. — Я вдячний усім вчителям, директорам, активістам, які докладають величезних зусиль до такої справи. Я відвідую школи і дуже ціную, як вчителі індивідуально підходять до дітей, допомагають їм пристосовуватися до іншого середовища і швидко вивчати чеську мову. Це визнається на рівні нашого уряду і на європейському рівні. Чеська система освіти може служити взірцем для інших європейських країн.

*****************

«Aktualne.cz», Чехія

Та хоч як не буде складно запобігти проблемам з навчанням українських школярів і студентів, але з працевлаштуванням їхніх батьків (а йдеться в основному про матерів) може бути (і є!) проблема значно більшою. Так, на початок поточного місяця з України до Чехії прибуло 150 тисяч осіб працездатного віку. Дехто з них зараз у пошуку роботи. Проте економіст Штепан Мікула з Університету Масарика в інтерв’ю Aktuálně.cz каже, що держава не повинна змушувати їх негайно ставати до праці. Спочатку, вважає він, треба дати їм час на вивчення чеської мови, щоб вони могли працювати за своєю кваліфікацією, тобто, виконувати те, чим займалися до втечі з батьківщини. Як один з учасників відповідного дослідження PAQ Research, він повністю погоджується, що такі підходи будуть значно ефективнішими з точку зору працевлаштування біженців.

Треба дати школярам і студентам час на вивчення чеської мови…
Джерело: «Aktualne.cz», фото Якуб Пліхал, https://zpravy.aktualne.cz/

Відповідаючи на запитання кореспондента, Ш. Мікула наводить приклад країн Скандинавії, де за відповідною програмою дозволяється прибулому робітникові одночасно працювати та вивчати мову, причому вивчення мови є пріоритетом. Тобто, такий працівник працюватиме не вісім годин, а менше, бо решту часу піде на вивчення мови на спеціальних курсах. 

— Потрібно зважати на чеський ринок праці, — пояснює Мікула, — та надавати можливість біженцям подати свої документи. Більшість із них, не володіючи чеською, не можуть працювати на висококваліфікованих робочих місцях. Вони шукатимуть роботу там, де мова не так вже й потрібна, а це, як правило, робота низькокваліфікована… Намагання знайти саме таке робоче місце може створити велику напругу на такій частині ринку. Люди, які зараз там працюють, отримують меншу заробітну плату та намагаються знайти щось краще. У кінцевому підсумку це призводить до негативних соціальних явищ, зокрема, до таких, як зростання рівня несприйняття біженців. 

Ще один, на думку Мікули, важливий аспект, це коли біженці планують повернуться додому через кілька місяців. Тому не вважають за потрібне відвідувати мовні курси. Але такі плани можуть швидко змінитися і врешті-решт деякі з прибулих вирішують залишатися на новому місці. Тому треба намагатися, щоб висококваліфіковані могли займатися своєю оригінальною професією, бо у них є вміння робити щось більш продуктивне та економічно вигідніше.

Біженці з України в центрі допомоги при Празькому конгрес-центрі
Джерело: «Aktualne.cz», фото Lukáš Bíba / HN, https://zpravy.aktualne.cz/

Збільшення робочої сили в секторах з низькою робочою кваліфікацією, переконує Мікула, може призвести до того, що принаймні частина чехів зможе перейти на більш кваліфіковані професії. Необхідно також зрозуміти, що біженців настільки багато, що вони не тільки «займуть роботу», але й утворять додаткові нові робочі місця. «Адже той самий лікар платить вищі податки до державного бюджету, ніж прибиральниця… Даючи змогу кваліфікованим фахівцям робити те, що вони вміють, то, як наслідок, не тільки отримаємо більше податків, але це ще й позитивно вплине на зростання всієї економіки, — каже Мікула, пояснюючи — Ми, звичайно, не створюємо умов, які були б привабливими для висококваліфікованих працівників… У зв’язку з прибуттям біженців з України реальність почала демонструвати, наскільки складною та негнучкою є система (чеська) визнання їх кваліфікації. Якщо останнім часом лікарю-мігранту треба вибирати, чи варто напружуватися тут протягом двох років, перш ніж він зможе продовжити кар’єру, чи краще йому відразу поїхати до Німеччини як лікарю із набагато меншими адміністративними витратами, то напевно неважко зрозуміти, що він вирішить зробити».

*****************

«Liberatea.ro», Румунія

Шукають прихистку українські біженці і в Румунії. Загалом за даними прикордонної поліції, з початком російського вторгнення до України туди виїхали 730 599 українців, повідомляється на сайті румунського видання libertatea. Як свідчать показники тамтешнього Міністерства праці та соціального захисту, з 24 лютого по 17 квітня у Румунії працевлаштований 1891 українець. Зокрема, 754 працюють у обробній промисловості, 311 займаються у конструкторській галузі. Далі йде ресторанно-готельний сектор, у якому працює 177 осіб. Крім того, 135 біженців займаються оптовою діяльністю, а 117 надають адміністративні та допоміжні послуги.

З початком російського вторгнення до Румунії виїхали 730 599 українців.
Джерело: «Libertatea.ro», фото Libertatea > Ştiri > Știri România

За місцем проживання, згідно з документом цього мінпраці, приблизно чверть усіх українських біженців, які знайшли там роботу, працевлаштовані на підприємствах у Бухаресті. У провінції більшість українських біженців працюють у повіті Бістрица-Насеуд, де укладено 270 індивідуальних трудових договорів. Повіт Арад також запропонував роботу 167 українцям, а Тиміш — 126.

*****************

Не можна не згадати ще про одну «деталь», що спостерігається у зв’язку з пошуком прихистку у Європі українськими біженцями — про шахрайство. Саме шахраї намагаються скористатися ситуацією і мати з цього зиск. Часом це українці, які тривалий час живуть у Чехії, або безвідповідальні агенції з працевлаштування. Маркета Хронкова, директор неурядової організації La Strada, яка бореться з експлуатацією та торгівлею людьми, розповідала у одному з інтерв’ю, як біженців привозили прямо з кордону і без реєстрації в центрі допомоги розміщували і незаконно працевлаштовували, виплачуючи їм лише половину заробітку. Відверто кажучи, таким випадкам поліції важко запобігати, адже постраждалі не поспішають з певних причин надавати докази порушень чи злочинів, остерігаючись помсти шахраїв.

І ще одне, про що повідомляється у ЗМІ. Останнім часом чехи не завжди розуміють поведінки деяких українських біженців, що відмовляються від скромного прихистку, тобто, від окремих кімнат у чеських домівках. «Вони прибувають до нас на чорних мерседесах, харчуються лише у дорогих ресторанах і вимагають для проживання номери у дорогих готелях, — розповідає про свої враження від таких біженців чеська бабуся.

Авторка матеріалу не коментує такі факти, даючи можливість читачам самотужки зробити висновки. Але оприлюднення їх допомагає краще усвідомити поточну ситуацію, у якій опинилося українське суспільство, дещо з того, що її спричинило, і на що слід звертати увагу по закінченні російсько-української війни, коли Україна входитиме до складу ЄС.

О. Махно

 https://focus.hnonline.sk/ekonomika/tema/977-integracia-ukrajincov-pokracuje-trh-prace-je-otvoreny-treba-vsak-skolky

https://www.idnes.cz/zpravy/domaci/skoly-uprchlici-ukrajina-valka-podpora-it-rusove-belorusove.A220415_185346_domaci_albe

https://zpravy.aktualne.cz/domaci/netlacme-ukrajince-za-kazdou-cenu-do-prace/r~51987272b42a11ecab010cc47ab5f122/

https://www.libertatea.ro/stiri/in-ce-domenii-lucreaza-refugiatii-ucraineni-care-si-au-gasit-de-munca-in-romania-4089283

У заголовку матеріалу ілюстрація з сайту «Anadolu Agency»

Схожі публікації