Важливі питання Джо Байдена до Європи

Погляд з Німеччини

 

 

Вибори президента у США були минулого тижня центральною темою у виступах експертів з міжнародної політики. Світова спільнота позитивно реагує на залишення посади непрогнозованим республіканцем Дональдом Трампом і на обрання 46-м президентом США демократа Джо Байдена.

Вітання на адресу новообраного президента США надіслала федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель, високі посадовці Бундестагу, довірені особи провідних країн Євросоюзу. Представники високих політичних кіл Росії та її геополітичних країн-сателітів ще не встигли зреагувати на цю подію. Вірогідно, чекають на офіційні повідомлення про підсумки виборів, хоча якісні зміни у підрахунках голосування навряд чи стануться. Тому Росії з її поплічниками слід прикусити губи і розкланятися з ексцентричним Д. Трампом, слухняно повертаючись до принципового Джо Байдена, який, як пам’ятаємо, вважав і вважає Росію головною загрозою для США.

Америка проголосувала. Що ж означає обрання Джо Байдена президентом США для Європи та Німеччини?

 

Федеральна академія з питань політики безпеки, Німеччина

З подачі одного з аналітичних центрів Німеччини — Федеральної академії з питань політики безпеки — оприлюднено аналітичний допис її президента Еккехарда Брозе, де йдеться про можливі геополітичні наслідки для Євросоюзу та Німеччини від того, що у Білому домі з’явиться новий президент.

Довідково:

Федеральна академія з питань політики безпеки (Bundesakademie für Sicherheitspolitik, BAKS) — це міжвідомча установа Федеральної Республіки Німеччини, де підвищується кваліфікація державників в галузі політики безпеки в межах компетенції Федерального міністерства оборони.

Е. Брозе вважає, що Джо Байден покликаний зробити цивілізованим трансатлантичний тон спілкування, як і колись буде більше покладатися на єдність Заходу. Але він, навіть як колишній традиційний трансатлантист, не запропонує Європі якихось варіантів для її зміцнення. Якщо Європа має бажання бути партнером, то вона повинна сама дати конкретну відповідь на три запитання:

  • Які в нас відносини з Китаєм? Проблемну екзистенційність Китаю Америка відчуває. Наше світосприйняття не погіршилося, але ми багато в чому поділяємо її занепокоєність. Зокрема, що свобода Гонконгу під загрозою, дедалі агресивнішою стає поведінка Китаю на зовнішньополітичній арені, спостерігається брутальне придушення на його теренах виступів протесту меншин, мають місце невизначені ризики китайської промислової політики. З огляду на це може бути корисний тристоронній підхід до організації дискусій в рамках США — Китай — Європа. Загалом чесна конкуренція та конструктивний внесок Китаю у міжнародний порядок сьогодні можна вважати спільною проблемою Європи і Джо Байдена.
  • Яке НАТО нас задовольнить? Організація НАТО знову повинна стати місцем, де центральні питання нашої безпеки ухвалюються у контексті трансатлантичної співпраці та подаються у вигляді рішень. Без більш інтенсивного залучення НАТО з його військовим потенціалом до виконання європейських зобов’язань цього не вдасться досягти навіть і за сприяння Джо Байдена.
  • Яким чином посилити дієвість європейської зовнішньої політики та політики безпеки? Поточні проекти реформи безпекової сфери доречні, але вони не можуть дати відповідь на це питання. Європейській політиці безпеки бракує політичних амбіцій, а для відповіді на важливі питання — європейської єдності. Нам потрібні спільні дії, тобто ми повинні бути авангардом для тих, хто налаштований діяти разом на користь Європи.

Щодо міжнародного порядку, то він помітно змінюється. Потрібно ще багато зусиль, щоб відстоювати наші [європейські — авт.] цінності. Маючи справу з силовими політиками Дональдом Трампом, Сі Цзіньпіном, Володимиром Путіним та Реджепом Ердоганом, Європа неодноразово відчувала свою зовнішньополітичну слабкість. Партнерство з Америкою під керівництвом Джо Байдена надає Європі, в поєднанні з її власними силами, необхідного шансу в плані утвердження у світі завтрашнього дня. Необхідно цим шансом скористатися.

Довідково:

Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини Еккехард Брозе є президентом Федеральної академії з питань політики безпеки з жовтня 2019 року. У 2016–2019 роках обіймав посаду Уповноваженого з питань цивільних справ, запобігання кризових ситуацій та стабілізації у Федеральному міністерстві закордонних справ Німеччини. Надзвичайний Посол Німеччини у Республіці Ірак у 2014–2016 роках.

____________________________

 

Tages-Anzeiger, Швейцарія

До підсумків обрання президента США привертає увагу також критично-нейтральний тон аналітика популярного швейцарського видання Tages-Anzeiger Едгара Шулера. Він наголошує, що ера Д. Трампа, хоче він того, чи ні, але відходить у історію. Проте, так званий трампизм має шанси виникнути у майбутньому. І той, хто вірить, що за правління Джо Байдена все буде інакше, може згодом у цьому розчаруватися. Коли 46-й президент 20 січня 2021 року вступить на посаду, подальші чотири роки він буде змушений відстоювати ті принципи, які з труднощами привели його до непереконливої перемоги на виборах.

До того ж, зазначає швейцарський експерт, економічні та зовнішньополітичні інстинкти Джо Байдена не дуже відрізняються від тих, що були у Д. Трампа. Протекціонізм закладений у генах демократів. З огляду на проблеми, що існують в країні, Джо Байден також не матиме змоги і бажання бути у всьому світі шерифом і грати роль платника чужих видатків.

Те ж стосується й Брюсселю. За повідомленням власного кореспондента Tages-Anzeiger, там готуються отримати в особі Джо Байдена, можливо, дещо більш ввічливого, але не менш жорсткого партнера у питаннях трансатлантичного співробітництва.

Таким чином, зазначається у виданні, нам слід усвідомити, що і без присутності Д. Трампа світ залишиться непередбачуваним і хаотичним.

____________________________

 

Süddeutsсhe Zeitung, Німеччина

У південно-німецькій Süddeutsсhe Zeitung опубліковано привітання федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель на адресу Джо Байдена. Видання наводить слова вдячної А. Меркель про те, що Джо Байден «добре знає Німеччину та Європу» і про важливість німецько-американських відносин.

А. Меркель виголосила свою вітальну промову на честь перемоги Джо Байдена 9 листопада — в історично важливий день, зазначається у Süddeutsсhe Zeitung. Адже саме 9 листопада для Німеччини є тим днем, коли країна пригадує як найскорботніші, так і найрадісніші події, що сталися в її історії. Зокрема, країна пам’ятає про ганебні події, що сталися 9 листопада 1938 року, про погроми та голокост (шоа). І, в той же час, про відродження Німеччини після руйнування Берлінської стіни 9 листопада 1989 року.

Німецька єдність не була б можливою без довіри саме до американців, впевнена пані канцлер. За це вона «буде завжди їм вдячною».

— Ми, німці, відчули та пережили особисто, наскільки важливу роль Сполучені Штати Америки відіграють для збереження свободи та демократії у світі, — заявила А. Меркель. — Німецько-американська дружба та трансатлантичне партнерство важливі… Для Німеччини, для Європи та для всього світу.

А. Меркель привітала Джо Байдена з перемогою ще напередодні. Ці привітання вона розширила у своїй промові 9 листопада. Джо Байден, заявила вона, набув протягом десятиліть досвіду у питаннях внутрішньої та зовнішньої політики. «Він добре знає Німеччину та Європу», — повторює А. Меркель і задоволенням пригадує «приємні зустрічі та переговори з ним».

У лютому 2015 року у Мюнхені канцлер А. Меркель приймала тодішнього віце-президента США Джо Байдена

Так же щиро канцлер Німеччини привітала майбутнього віце-президента США Камалу Харріс. «Як перша жінка на цій посаді, та дитина двох іммігрантів, вона є натхненним прикладом для багатьох людей, прикладом можливостей Америки». А. Меркель з нетерпінням чекає особистого з нею знайомства.

З огляду на подальшу співпрацю А. Меркель також підкреслює важливість зовнішньополітичного партнерства зі США у складі НАТО для формування відповіді на «великі виклики сучасності», коли країни поділяють основні цінності та мають спільні інтереси. І зауважує, що доведеться стояти пліч-о-пліч «у складному випробуванні з подолання пандемії коронавірусу», а також у таких питаннях, як загальне підвищення температури на Землі та глобальні наслідки від цього, боротьба з тероризмом та вільна світова економіка і торгівля. Бо це основи процвітання «по обидва боки Атлантики».

А. Меркель також не забула про критику, яка нещодавно, за керівництва Д. Трампа, дуже часто лунала з боку США на адресу Німеччини на рівні НАТО. Німеччина ще у 2014 році погодилася з тим, що повинна виділяти бюджетні 2 % на оборону. Досягти цього поки ще не вдалося. «Ясна річ, що нам належить взяти на себе більше відповідальності», — заявила А. Меркель.

 

Схожі публікації