«Свобода Ічкерії — питання часу»

Будь яка корисна, на перший погляд, ініціатива ніколи не стане такою, якщо її не розвивати належним чином. Це можна підтвердити багатьма прикладами з нашого сьогодення, але аж ніяк тим, що стосується нещодавнього засудження Верховною Радою України збройної агресії Росії проти Чеченської Республіки Ічкерії. Одночасно народні депутати від імені українського народу визнали територію ЧРІ тимчасово окупованою росіянами, внаслідок чого вона втратила разом з незалежністю свій державний суверенітет. Можливо, про такий акт і велась розмова на інших міжнародних теренах, але факт залишається фактом: лише українці, зазнавши понад пів року тому ворожого нападу з боку РФ, як ніхто інший відчули на собі його підступну дію і змогли підтвердити своє принципове ставлення до ворожості т.зв. сусідів.

А ось представники українського Інституту глобальної політики і права на чолі з його директором Олегом Березюком пішли далі: напередодні вони ініціювали проведення у приміщенні «Укрінформу» круглого столу «Проблеми і перспективи деокупації Чеченської Республіки Ічкерія», на який запросили відомих і поважних політичних діячів, аналітиків і дипломатів. Серед інших у заході взяли участь представники Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел». Солідності такому заходові додала присутність у залі громадян чеченського походження, яким випало багато років брати участь у колишніх російсько-чеченських війнах ХХ–ХХІ століття, а тепер вимушених перебувати за межами своєї батьківщини через зруйновану її державність і свавілля пануючого там «керівництва». Деякі з них нині беруть участь у російсько-українській війні на боці України, підтверджуючи, між іншим, одностайність українців і чеченців у своєму прагненні чинити опір росіянам. Ось таким представникам Ічкерії і надавалося слово для виступу, а їхні деякі відомі земляки, перебуваючи у еміграції, мали змогу долучитися до розмови за допомогою інтернету і висловити, крім всього іншого, слова подяки за підтримку українського народу.

…Оприлюднивши список присутніх, директор інституту Олег Березюк запросив їх до мікрофону і розпочав, за вже своєрідною традицією, з промови Володимира Василенка — Надзвичайного і Повноважного Посла України, доктора юридичних наук, екссудді Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії. Вже перелік звань і назв посад Володимира Андрійовича говорить сам за себе. А його професійність і обізнаність — беззаперечні, що підтверджується тими питаннями, які він порушує перед аудиторією. Не зрадив він своїм принципам і цього разу. Так, ухвалену 18 жовтня ВР України постанову він назвав актом нашої політичної підтримки і визнання Ічкерії. Коротко і змістовно нагадав про історію російських війн на Кавказі, що тривали ще за часів російської імперії і у тій чи іншій формі продовжуються нині.

— Наприкінці минулого століття, коли розпадався Радянський Союз, чеченці були серед перших, хто прагнув незалежності для своєї держави, і намагалися зробити для цього все, впритул до збройної боротьби, щоб ця незалежність була найголовнішою справою всього свого народу. Віддаючи належне відчайдушності такій запеклій боротьбі, не можна не сказати, що таке протистояння перетворилося на геноцид, винуватцями якого стали росіяни, — зазначив у своєму виступі Володимир Василенко.

Але Посол при цьому зауважив, що підтримки для чеченців однієї України замало. Потрібно розвинути великий рух, що одночасно призведе до руйнування винуватця геноцидних дій — Росії. Адже вона завжди прагне запобігати самостійності тих, кого вона колись лицемірно називала «сестрами», а сьогодні перетворила цих «сестер» на об’єкти нападу.

Також Володимир Василенко вказав на «логіку» устремлінь Росії, коли вона робить все, щоб на колишній території СРСР утвердитися як унітарна держава, і в той же час від інших, зокрема, України, вимагає протилежного. Тому Посол пропонує Україні затвердити державну концепцію підтримки поневолених народів у складі РФ і скласти своєрідний план для її, концепції, втілення. Це буде корисним для всіх, включно з ЧРІ…

Володимир Василенка підтримали наступні промовці, зокрема, народний депутат Єгор Чернєв, посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич. А відомі усім своїми змістовними виступами на українських телеканалах кандидат політичних наук Михайло Басараб і народний депутат України VIII скликання Сергій Висоцький визнали за належне звернути увагу на особливе значення зроблених українським керівництвом політичних кроків. Адже такі кроки стосуються практично усіх народів, що живуть на Кавказі і вважаються найбільш здатними вести подальшу боротьбу за свою свободу.

«Буде неправильно, якщо Україна на міжнародній арені заявлятиме, що звільнити корінні народи треба для того, аби зруйнувати Росію», — сказав під час виступу Михайло Басараб. За його словами, «…необхідно зазначати про те, що звільнення корінних народів Росії — це не лише реалізація їхнього законного права на самовизначення, але й єдиний шанс вижити. Бо Росія веде політику асиміляції і фізичного винищення корінних народів». Також відомий політолог порушив тему підготовки збройних формувань тих кавказьких народів, які по закінченні російсько-української війни звільнятимуть свої республіки.

Саме про це так чи інакше говорили у своїх виступах присутні за круглим столом Ібрагім Янгулбаєв — координатор чеченського опозиційного руху «Адат»; Ах’яд Ідігов — чеченський політичний діяч, голова Президії Уряду Чеченської Республіки Ічкерія (у вигнанні), голова Парламенту Чеченської Республіки Ічкерія (1993–1997 рр.); Муслім Мадієв — президент міжнародного благодійного фонду «Ічкерія», учасник Першої та Другої чеченських воєн, Герой Ічкерії; Ахмад Альвієв — генеральний представник уряду Чеченської Республіки Ічкерія в Україні.

До роботи круглого столу за допомогою інтернету змогла долучитися дружина першого президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва — Алла.

На погляд відомого українського політика і Посла Володимира Огризка, який також брав участь у засіданні онлайн, у України і Ічкерії нині схожі проблеми. Без надання допомоги Україні у її війні з РФ не можна допомогти і Ічкерії. Адже якщо у такому протистоянні Україна виграє, то святкуватимуть перемогу всі, хто з бореться з російськими нападниками і мріє здобути незалежність. Тому чеченцям, які нині вимушено перебувають в еміграції, також необхідно популяризувати згадану постанову і виступати проти таких «посилів», поширюваних у столицях Західної Європи, як «Росія повинна існувати і далі з тим, щоб вона стала колись демократичною».

— Але такого не має бути ніколи, — сказав Володимир Огризко. — Бо для Росії настав час розпаду, від чого виграють всі і зможуть у подальшому налагодити своє гідне існування.

«Свобода Ічкерії — питання часу, — сказав під час виступу Ібрагім Янгулбаєв, — і питання підтримки з боку світової спільноти, якої нам бракує, в тому числі і зброї. Та позитив у тому, що наша молодь прагне свободи, не мириться зі своїм пригніченням. І ми дуже вдячні Україні за підтримку у нашій боротьбі»

Як бачимо, деокупація Ічкерії залишається на порядку денному, як і питання забезпечення миру і стабільності в Балтійсько-Чорноморському і Каспійському регіонах. І коли народи, що ці регіони заселяють, прагнуть бути незалежними, то вони таки свого досягнуть, аби які сили не намагалися перешкоджати. А постанова нашої Верховної Ради, ухвалена 18 жовтня поточного року, стала тим кроком, який мають підтримати у світі демократичні країни. Адже у чеченців є сусіди на Кавказі, яким також потрібна підтримка у боротьбі з Росією.

Круглий стіл «Проблеми і перспективи деокупації
Чеченської Республіки Ічкерія»

 

Схожі публікації