Шпигунська діяльність Російської Федерації на території Німеччини

За звітом Федерального відомства охорони конституції (BfV) за 2020 рік

 

 

 

Як ми вже повідомляли на нашому сайті, федеральне відомство охорони конституції Німеччини (Bundesamt für Verfassungsschutz, BfV) у червні 2021 року оприлюднило річний звіт про стан такої діяльності у 2020 році. Звіт надав громадськості федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Хорст Зеєхофер і президент Федерального відомства охорони конституції Німеччини Томас Хальденванг.

У документі визначаються іноземні держави, їх спецслужби та структури, що становлять загрозу національній безпеці Німеччини. У звіті наводяться також внутрішні загрози безпеці Німеччини внаслідок діяльності вороже налаштованих політично вмотивованого криміналітету, правого екстремізму та правоекстремістського тероризму, окремих політичних та релігійних угруповань, що діють на німецькій території і тісно пов’язані із закордонням, лівим екстремізмом, ісламським тероризмом та спорідненими з ними іноземними структурами.

В розділі «Шпигунство, кібернетичні атаки та іноземні впливи, що загрожують національній безпеці, та діяльність іноземних спецслужб в інтересах закордонних країн» визначаються розвідувальні та контррозвідувальні структури деяких країн, що несуть найбільшу загрозу безпеці Німеччини. Це — Російська Федерація, Китайська Народна Республіка, Ісламська Республіка Іран, Турецька Республіка та деякі інші держави. Звернемо увагу на ті розділи звіту, де надається аналіз шпигунської діяльності Російської Федерації на території Німеччини.

Федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Хорст Зеєхофер і президент Федерального відомства охорони конституції Німеччини Томас Хальденванг

Тенденції розвитку шпигунства та основні гравці

У звіті Федерального відомства охорони конституції зазначається, що небезпека внаслідок діяльності іноземних спецслужб зростає. Зокрема, іноземні держави налаштовують проти Федеративної Республіки Німеччина свої спецслужби та інші наявні у них засоби та способи прихованої діяльності з метою отримувати інформацію, здійснювати свій вплив і досягати поставленої мети. Комплексу шпигунських загроз притаманна тенденція зростання.

Німеччина, як політична сила з її вагомою роллю в міжнародних інституціях та членством в НАТО і ЄС, є об’єктом багатовекторного політичного шпигунства.

Звіт про захист конституційного ладу Німеччини, 2020 рік

Шпигуючи за німецькими політичними установами та органами управління, іноземні спецслужби цікавляться інноваційними компаніями та дослідницькими установами, тобто займаються промисловим шпигунством. Ще однією досить серйозною загрозою є прояви державного тероризму, де головна роль належить іноземним спецслужбам або іншим таким структурам.

Шпигунство, негативний вплив зовнішніх сил та прояви державного тероризму у Німеччині повносилі і вони послаблюють її політичні позиції. Різні загрози ще виникають внаслідок порушення норм права та законів. А розвідувальна діяльність іноземних спецслужб та приховане проникнення ворожих угруповань третіх країн через іноземні служби до Німеччини не тільки створюють атмосферу страху, але і безпосередньо загрожують існуванню німецьких громадян.

Іноземні держави активно цікавляться новітніми досягненнями німців в науці і техніці, виробництвом зброї масового ураження та технологіями її доставки. Регіональні конфлікти та військово-політичні амбіції, зокрема й в космічному просторі, пожвавлюють таку діяльність держав, що прагнуть отримати ту необхідну інформацію, за збереження якої відповідають спецслужби.

Головними гравцями, що шпигують у Німеччині та, відповідно, намагаються на неї впливати, вважаються Російська Федерація, Китайська Народна Республіка, Ісламська Республіка Іран та Турецька Республіка. Цілі внутрішніх, зовнішніх та економічних політик цих країн і визначають діяльність їх спецслужб.

 

Рівень загроз внаслідок кібернетичних атак

Постійну загрозу для німецького суспільства становлять кібернетичні напади. Активна цифровізація і створення автоматизованих комп’ютерних мереж створює для зловмисників нові можливості з доступу до ІТ-систем і, як наслідок, розширює радіус їхньої дії. Крім того, внаслідок активного використання широкого спектру засобів віддаленого доступу, зокрема, у домашніх офісах, що стало наслідком пандемії коронавірусу, в 2020 році глобально збільшилось поле для кібернетичних атак (Attack Surface) на політичні інституції, органи державного управління, бізнес та структури, що виконують наукові дослідження.

Особливо активні у такій справі Росія, Китай та Іран, які прагнуть у незаконний спосіб заволодіти цифровою інформацією, вдаються до політичного впливу та акцій саботажу. Перелік об’єктів для їх атак залежить від намірів керівництва цих держав. В основному це такі об’єкти, що сприяють розвиткові національної економіки та допомагають досягати (зовнішньо-) політичної мети.

Цілями кібернетичних нападів у Німеччині, окрім так зв. об’єктів впливу, які знаходяться на політичних посадах та в органах державного управління, є також структури національної економіки і науки, де виконуються дослідження. В основному атакують АРТ-угруповання (Advanced Persistent Threat), що належать головним гравцям — Росії та Китаю, а також Ірану.

До того ж все частіше підпадають під кібератаки об’єкти критичної інфраструктури. Захист від цього передбачає інтенсивну та взаємопов’язану обробку інформації відповідними відомствами. Федеральне відомство охорони конституції, як складова німецької архітектури кібербезпеки, до такої справи робить свій вагомий внесок. Знаючи інструменти, прийоми та способи кібератак, відомство BfV генерує найбільш важливі інструменти, що виявляють атаки, ідентифікують зловмисників та в подальшому їх знешкоджують.

З цією метою в Національному центрі кібербезпеки Німеччини (Cyber-AZ) налагоджений активний інформаційний обмін між відомствами, що займаються запобіганням кібернетичним загрозам. У обов’язках центру Cyber-AZ, в роботі якого також бере участь Федеральне відомство охорони конституції, — оптимізація такої співпраці, а також координація для вживання спеціальних запобіжних заходів.

 

Розвідувальні та контррозвідувальні служби Російської Федерації

Російські спецслужби є невід’ємною частиною структури державної безпеки Російської Федерації. Державне керівництво їм довіряє, надає політичну підтримку. Їх діяльність активна, охоплює різні напрями, в чому допомагають чималі повноваження. Вони беруть безпосередню участь у підготовці та виконанні окреслених завдань російського уряду.

Мета політичної шпигунської діяльності розвідувальних служб РФ — допомагати державному керівництву усвідомлювати позицію німецької сторони. Розвідувальні служби визначають підстави, за допомогою яких можна скасувати політичні чи економічні санкції, накладені Євросоюзом на Росію в 2014 році через її напад на Україну. Крім того, вони сприяють російському керівництву організовувати і поширювати по різних каналах вплив на Німеччину.

Політичні відносини Росії із західним співтовариством держав останнім часом послабилися через замах на вбивство з використанням бойової отрути колишнього офіцера ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки у Великобританії в березні 2018 року, вбивство громадянина Грузії в Берліні в серпні 2019 року і, не в останню чергу, спробу отруїти в серпні 2020 року опозиційного політика Олексія Навального.

 

1. Цільові сфери та пріоритети збору інформації

Політичне шпигунство

Шпигунська діяльність російських спецслужб у Німеччині протягом багатьох років зберігає високу активність. Вона ведеться з різним ступенем інтенсивності у політиці, економіці, науці, а також у військовій справі. Основна увага надається практично тим напрямам німецької політики, що мають відношення до Росії. В першу чергу політиці правлячої німецької коаліції.

Російські спецслужби прагнуть отримати доступ до інформації, пов’язаної з політичними структурами та процесами їх розвитку, опрацьовують позиції окремих партій, а також аналізують підсумки виборів, намагаючись передбачити можливі урядові коаліції на всіх рівнях.

Вивчаючи напрями німецької зовнішньої політики, в першу чергу цікавляться, як і в попередні роки, роллю ФРН в ЄС і НАТО, безпековими та політичними цілями цих союзів, особливо в регіонах напруженості, а також ставленням Німеччини до Росії.

Під час збору інформації російські спецслужби намагаються визначити ті переговорні позиції, з яких виступатиме Захід, щоб підготувати можливі політичні чи економічні контрзаходи. Особливу увагу приділяють європейським дискусійним процесам та можливим розбіжностям у позиціях на тлі економічних та торгових санкцій ЄС проти РФ, внаслідок яких страждає російська економіка і які росіяни прагнуть якнайшвидше скасувати.

Ще один напрям російської розвідувальної діяльності — німецька та європейська енергетична політика. Питання щодо альтернативного енергопостачання та розвитку традиційного енергетичного бізнесу, зокрема, майбутнє газогону «Північний потік-2» — особливі для Росії як експортера корисних копалин.

 

2. Методика отримання інформації

Легальні резидентури

Шпигунство російських спецслужб базується передусім на діяльності так званих легальних резидентур, що знаходяться на федеральній території Німеччини в офіційних дипломатичних та консульських представництвах. Їх співробітники переважно конспіративними методами збирають інформацію про позицію Німеччини, особливо у політичній, військовій та економічній сферах.

Централізоване управління

Крім того, що російські спецслужби отримують інформацію з легальних резидентур, вони також проводять операції, якими керують винятково зі штаб-квартири в Москві. Для таких операцій можуть залучатися так звані нелегали. У 2020 році на ефективності виконання таких операцій позначилася пандемія коронавірусу.

Загрози за кордоном

У самій Росії спецслужби надають увагу громадянам Німеччини, які перебувають на російській території тривалий час через свою професійну діяльність чи у приватних справах. Це, зокрема, члени дипломатичних представництв, державні службовці, представники компаній, науковці та студенти.

З цією метою російські спецслужби ведуть за ними спостереження, розпочинаючи з прикордонного контролю та стеження за дипломатичними місіями, до контролю в економічній та науковій сферах. Якщо отримана інформація може компрометувати об’єкти вивчення, то спецслужби можуть вдаватися до агресивного безпосереднього вербування.

Справа «Вбивство в зоопарку»

Особлива увага у діяльності із протистояння шпигунству приділяється виявленню та знешкодженню державної терористичної діяльності, зокрема, вбивствам, що контролюються російськими спецслужбами.

7 жовтня 2020 року в Апеляційному суді Берліна розпочався судовий розгляд справи підозрюваного у вбивстві громадянина Грузії чеченського походження Торніке Кавтарашвілі (Зелімхана Чангошвілі). Його розстріляли 23 серпня 2019 року в парковій зоні Kleiner Tiergarten в берлінському житловому районі Моабіт. Згідно з обвинувальним висновком генерального прокурора, причиною вбивства була протидія жертви центральній владі Росії, урядам її автономних республік Чечні та Інгушетії та уряду Грузії, сформованому 2013-го року.

На переконання сторони звинувачення, є достатня кількість фактичних ознак того, що вбивство здійснювалося за дорученням державних установ центрального уряду Російської Федерації.

 

3. Процеси впливу і дезінформації

У своїй шпигунській діяльності Росія за допомогою пропаганди, дезінформації та інших форм і надалі прагне впливати на політичну та громадську думку Німеччини. До таких інструментів впливу відносяться соціальні мережі, приватні та спонсоровані державою інститути (зокрема, аналітичні центри), окремі впливові особи і російські державні ЗМІ. Телевізійні, радіо- та Інтернет-канали, поширюючи інформацію у світі, включно з Німеччиною, нав’язують конкретні наративи і теми, у яких зацікавлене російське керівництво.

Державні теле- і радіокомпанії РФ намагаються приховати свою діяльність, виступати в якості незалежних ЗМІ і таким чином позиціонувати себе як альтернативу німецьким засобам масової інформації.

Мета всіх таких зусиль Росії — дискредитувати німецький уряд, поляризувати політичний дискурс та підірвати довіру суспільства до державних установ. У фокусі російських державних ЗМІ у 2020 році була пандемія коронавірусу та повідомлення про перше у світі надання дозволу на застосування проти коронавірусу російської вакцини. У новинах про пандемію нав’язувалася думка про те, що федеральний уряд Німеччини систематично використовував пандемію коронавірусу для того, щоб обмежувати основні права членів суспільства та розбудовувати державу з тотальним наглядом.

Після отруєння 20 серпня 2020 року російського опозиційного політика Олексія Навального хімічним нервово-паралітичним розчином групи «Новачок» та його подальшого лікування в Німеччині російська сторона розпочала кампанію з дезінформації з метою приховати «авторство» нападу. Вона поширювали політичні звинувачення стосовно Німеччини та її союзників, а підконтрольні російські ЗМІ, підхопивши ці звинувачення, заперечували отруєння та напади на оточення жертви. Деякі засоби масової інформації Німеччини, що фінансуються Росією, також долучилися до поширення відповідних наративів, прагнучи нав’язати їх німецькому суспільству.

До того ж російські «гравці» за традицією попередніх років представляли НАТО і США як загрозу для Росії та світу. У такому контексті багатосторонні військові навчання DEFENDER-Europe 20 («Захисник Європи-2020»), які стартували у січні 2020 року, подавалися в пропагандистсько-дезінформаційній манері.

 

4. Кібернетичні атаки

Російські спецслужби широко застосовують кібернетичні атаки з метою примножити геополітичну потугу РФ. Операції, що виконуються, зазвичай спрямовані на отримання інформації, іншими словами це — шпигунство. В окремих випадках отримана інформація використовується для дезінформації та пропаганди. Російські спецслужби у своїй кібердіяльності готові до виконання акцій саботажу.

Як правило, такі кібератаки вживаються проти державних установ, парламентів, політиків, збройних сил, наднаціональних організацій, міжнародних структур, науково-дослідних установ та політичних фондів. Також у полі зору спецслужб Росії перебувають ті, хто критикує російський уряд, зокрема, журналісти, засоби масової інформації, неурядові організації та крупні міжнародні банки.

Кібернетичні операції виконують як внутрішня контррозвідувальна служба (ФСБ), військова зовнішня розвідка (ГРУ), так і цивільна зовнішня розвідка (СВР). Вони використовують різні хакерські групи. Дехто з таких фахівців АРТ-угруповань мають високу технічну кваліфікацію та фінансові ресурси і замаються такою діяльністю щонайменше півтора десятка років.

Російські АРТ-групи використовують різноманітні методи нападу, окремі з яких визначити досить важко. Це і електронні листи зі зловмисними вкладеннями, і гіперпосилання на веб-сайти зі шкідливим кодом, а також сторінки зі сфальшованими кодами входу (Log In) та атаками на точки входу в систему. Дуже часто вдаються до атак у формі спір-фішингу (Spear Phishing), які впливають на конкретного користувача, у вигляді надсилання електронних листів, і які ґрунтуються на професійних алгоритмах соціальної інженерії (Social Engineering). Загалом, можна припустити, що мала місце велика кількість кібератак, виявити які так і не вдалося.

 

Угруповання АРТ 28

АРТ 28 — структура, що спеціалізується на кібершпигунстві. Також відома як Sofacy, Fancy Bear, Pawn Storm та Sednit, активна діяльність якої у всьому світі розпочалася від 2004 року. До власників профілю такої діяльності відносяться також кампанії, що займаються у кібернетичному просторі дезінформацією та пропагандою.

Контроль з боку спецслужб

На підставі наявної, зокрема, розвідувальної інформації Федеральне відомство охорони конституції класифікує угруповання АРТ 28 як таке, що належить до ГРУ Росії. Про це також свідчать об’єкти та жертви її нападів, а також розвідувальні інтереси, що за цим стоять.

Угруповання АРТ 28, за наявною інформацією, проникає як до організаційних структур, зокрема НАТО та ОБСЄ, так і до національних органів державного управління, зокрема до федерального міністерства оборони та федерального міністерства закордонних справ як Німеччини, так і інших держав, що розташовані довкола Росії.

Федеральне відомство охорони конституції Німеччини разом з багатьма іншими західними державами вважають, що АРТ 28 відповідальне за численні конкретні кібератаки, здійснені від 2015 року.

Цільова направленість — на політичні організації

Угруповання АРТ 28 у 2020 році активно працювало в усьому світі, включно з Німеччиною. Зазвичай його нападу зазнавали, насамперед, політичні організації. Зокрема, встановлено, що під такий кібернетичний регулярний напад підпав політичний фонд у Німеччині. Як і в попередніх роках, такі дії вживалися щодо інституцій, які покликані надавати гуманітарну допомогу та співпрацювати у питаннях розвитку.

У вересні 2020 року розкрито далекосяжну кампанію «грубої сили» (Brute Force), проведення якої приписується АРТ 28. Кібернетичного нападу зазнали понад 200 організацій у США та Великобританії. Напади за тією ж схемою також можна було спостерігати у Німеччині. Таким чином АРТ 28 залишається однією з найактивніших та найнебезпечніших кібернетичних угруповань у світі.

 

Snake («Змія»)

Коли йдеться про АРТ-угруповання Snake, відоме також під назвами Uroburos або Turla, то мається на увазі надзвичайно законспірований, технічно добре оснащений нападник, що обирає для нападу цілі міжнародного рівня. Його відповідні акції можна прослідкувати, розпочинаючи з 2005 року. Федеральне відомство охорони конституції зараховує Snake до підпорядкування однієї з російських спецслужб.

Відомі атаки здійснювалися надзвичайно цілеспрямовано і точно. Група особливо обережна, коли йдеться про цілі високого рівня. Інфікування шкідливими програмами часто виконується протягом тривалого періоду, допоки вірус не потрапить до мережі жертви і не почне викачувати важливі дані. Угруповання Snake вперше потрапило у поле зору ЗМІ на початку 2018 року, коли виявили кібернетичну атаку на федеральне міністерство закордонних справ Німеччини.

Напади на державні об’єкти

Основну свою увагу зловмисники продовжують зосереджувати на міністерствах закордонних справ та дипломатичних представництвах, інших державних установах та наднаціональних організаціях. Серед об’єктів інформаційного проникнення угруповання Snake у всьому світі були відомства поліції та охорони державного кордону, організації зі співробітництва заради розвитку, а також численні високотехнологічні підприємства. Інтерес зростає до військової та військово-морської тематики.

Географічно об’єкти для атак угруповання розміщені між Європою, Північною та Південною Америкою та країнами колишнього Радянського Союзу. Водночас угруповання Snake веде свою діяльність на Близькому Сході та в інших регіонах Азії.

 

Угруповання АРТ 29

Угруповання АРТ 29 відоме під назвами Cozy Bear або The Dukes. Це войовниче угруповання, що виконує операції щонайменше від 2008 року. Свого часу атакувало об’єкти у Німеччині.

У липні 2020 року Агенція національної безпеки США (NSA), Національний центр кібербезпеки Великобританії (NCSC) та Центр безпеки комунікацій Канади (CSE) у спільній заяві повідомили, що це угруповання підпорядковується одній з російських спецслужб. Це був перший випадок, коли західні органи безпеки публічно віднесли угруповання АРТ 29 до державних російських установ. Така оцінка, з огляду на відомі операції угруповання, цілком правдоподібна.

Як повідомляли NSA, NCSC та CSE, у 2020 році угруповання атакувало кілька установ у США, Великобританії та Канаді, які брали участь у розробці вакцин проти коронавірусу. Суть нападу, очевидно, була в тому, щоб за допомогою кібершпигунства отримати результати досліджень потенційних вакцин.

 

Sandworm («Піщаний черв’як»)

Діяльність АРТ-угруповання Sandworm (також відомої як Quedagh, Black Energy, Telebots, Voodoo Bear та Iron Viking) розпочалася, як мінімум, у 2013 році. Згідно з публічними повідомленнями в галузі ІТ-безпеки, група Sandworm виконувала спочатку операції з кібершпигунства проти НАТО, західних державних закладів, телекомунікаційних компаній та наукових установ. Їй також приписуються акти саботажу на українських системах промислового контролю з кінця 2015 року, а також напади на німецькі медіа-компанії в 2018 році.

Звинувачення США проти шести офіцерів ГРУ

19 жовтня 2020 року міністерство юстиції США звинуватило шістьох офіцерів підрозділу 74455 зі складу російського ГРУ. Згідно з обвинувальним актом, ці шість хакерів виконували кібератаки за дорученням російського уряду з метою дестабілізації окремих об’єктів і установ. Такими об’єктами були Україна, Грузія, президентські вибори 2017 року у Франції та зимові Олімпійські ігри 2018 року в Південній Кореї. Ці гравці також несуть відповідальність за напади з використанням програмного забезпечення NotPetya у 2017 році, які завдали мільярдної шкоди усьому світу. Дослідники в галузі кібербезпеки відносять цих осіб та їх зловмисні дії, що згадувалися в обвинувальному висновку, до АРТ-угруповання Sandworm.

 

5. Потенціал загроз

Російська шпигунська діяльність завдає Федеративній Республіці Німеччина відчутної зовнішньополітичної шкоди і чималих економічних збитків. Широке використання персоналу резидентур та інтенсивна діяльність у всіх цільових областях, а також кібератаки на німецькі адміністративні мережі, політику, бізнес та науку відчутно збільшують рівень ризиків.

В недалекому майбутньому не можна сподіватися, що російська шпигунська діяльність пригасне. Швидше за все, на тлі існуючих економічних та торгових санкцій ЄС проти Російської Федерації та активізації контактів між ЄС та США, можна очікувати ще більш інтенсивного шпигунства з боку Росії.

Це також стосується 2021 року, коли у Німеччині відбуватимуться федеральні вибори, шість виборів до парламентів федеральних земель та палат представників, а також місцеві комунальні вибори. Цілком ймовірно, що Росія активізує свою шпигунську діяльність. У цьому контексті Федеральне відомство охорони конституції передбачає підвищення рівня загроз для урядових та політичних агенцій Німеччини внаслідок шпигування та ворожого впливу.

У кібернетичному просторі, серед іншого, вважаються можливими ворожі операції за схемою «злам і витік» (Hack-and-Leak), коли конфіденційна інформація, викрадена внаслідок кібератак, оприлюднюється безпосередньо перед виборами.

Значні політичні та економічні наслідки пандемії коронавірусу в самій Росії можуть також провокувати російську шпигунську діяльність, зокрема, для того, щоб відвернути увагу від провалів у російській економіці та науці.

У відповідь на дії Росії, що дестабілізували ситуацію в Україні, зокрема, постачання зброї, техніки та найманців через російсько-український кордон, Євросоюз 31 липня 2014 року запровадив ембарго на торгівлю російською зброєю, обмежив придбання товарів «подвійного використання» (Dual Use) та обладнання для енергетичного сектора. Крім того, запроваджені обмеження на доступ до ринку капіталу для російських державних банків та компаній, що працюють на ринках озброєння та нафти.

У Федерального відомства охорони конституції вже є докази діяльності росіян, пов’язаної з незаконним поширенням зброї за участю державних та напівдержавних суб’єктів, з обходом санкцій та приховуванням фактичних кінцевих споживачів. Тому відомство збільшило число перевірок і запобігло таким спробам російських спецслужб придбати та незаконно поширювати зброю.

У розділі звіту стосовно Росії також наводиться структура та завдання розвідувальних органів Російської Федерації:

Служба зовнішньої розвідки РФ

СВР, «Служба внешней разведки Российской Федерации»

Основний орган зовнішньої розвідки Російської Федерації, спецслужба

Керівник

Сергій Наришкін

Кількість співробітників

Щонайменше 15 тис. осіб

СВР відповідає за розвідувальні операції у сферах політики, економіки, науки та техніки. Також вивчає цілі та методи роботи західних спецслужб та служб безпеки, відслідковує електронні телекомунікації. СВР бере участь у боротьбі з незаконним розповсюдженням зброї та тероризмом

Головне (розвідувальне) управління ГШ ЗС РФ

ГРУ, «Главное разведывательное управление»

Військова розвідка за кордоном

Керівник

Адмірал Ігор Костюков

Кількість співробітників

Щонайменше 37 тис. осіб, з них близько 25 тис. у складі військ спеціального призначення/Спецназу)

Головне завдання ГРУ — постачання інформації на тему оборони та політики безпеки. До цільових об’єктів ГРУ входять Бундесвер, НАТО та інші західні оборонні структури, а також новітні технології, що можуть застосовуватися у військових цілях

Федеральна служба безпеки РФ

ФСБ, «Федеральная служба безопасности»

Служба внутрішньої розвідки

Керівник

Генерал армії Олександр Бортніков

Кількість співробітників

Щонайменше 350 тис. осіб, з них понад 200 тис. у складі Прикордонної служби

Основне завдання ФСБ — боротьба зі шпигунством, спостереження за опозиційними групами та боротьба з екстремізмом, тероризмом і організованою злочинністю. До завдань ФСБ також входить захист російської промисловості від промислового шпигунства та організованої злочинності, захист іноземних інвесторів від економічних злочинців та захист національних кордонів. В окремих випадках ФСБ також бореться зі шпигунством за кордоном

 

Схожі публікації