Примарний курс країн Євросоюзу на ліберальну міграцію

Примарний курс міграційної політики Німеччини під гаслом «Відкрита Європа»

10.09.2022 р. «Die Welt», Німеччина

Одним з очікуваних для Кремля наслідків його політики дезінтеграції Європи і руйнування звичного світоустрою на континенті та у світі є випробувана ним ще раніше  та ретельно спланована міграційна криза. Теорія небажаних та непрогнозованих міграцій населення з кризових регіонів  в інші регіони і країни світу є частиною керованого хаосу, що є складовою частиною «гібридних» війн Путіна. Такі кризи з штучно інспірованими хвилями мігрантів мали місце в Європі й раніше. Наразі війна Росії в Україні, та пов’язаний з нею чинник голоду в країнах Африки, газовий шантаж з боку Москви  тощо провокують новий етап міграційних криз в Європі.

Європейський Союз та окремі країни ЄС вимушено захищаються від неконтрольованого напливу мігрантів та на рівні керівних інституцій ЄС і національного законодавства вживають заходів для мінімізації негативних наслідків.

Німецьке видання «Die Welt», як й інші ЗМІ та аналітичні центри Німеччини, звертають увагу на таку загрозу для країн Європи, насамперед через наближення зими та вірогідну нестачу російського газу. Зокрема, 9 вересня ц. р. німецьке видання надрукувало статтю власного кореспондента видання, керівника відділу зовнішньої політики Клауса Гайгера (Klaus Geiger), присвячену проблематиці зовнішньої політики Німеччини та інших країн ЄС з огляду на загрозу неконтрольованої міграції.

Європейські політики стурбовані проблемою міграції.
Джерело: Ole Jensen/Getty Images; Tobias Schwarz/Ludovic Marin/AFP;
Jeremias Gonzalez/AP; ; Montage: Infografik WELT

Ненсі Фезер

Федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини  Ненсі Фезер (Nancy Faeser) наполягає на дотриманні ліберального курсу ЄС в політиці надання притулку біженцям. Але це ілюзорно, зазначає видання, оскільки у багатьох інших європейських країнах набувають поширення ідеї правонаціоналістичних партій. Вони мають конкретні плани і наміри щодо ужорсточення правил міграції до ЄС.

Герхард Карнер

Зокрема, Федеральний міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер (Gerhard Karner) нещодавно здійснив поїздку до Данії, де поблизу столиці Копенгагена відвідав будівлю «Датського агентства з повернення» (Danish Return Agency), – новий орган, що опікуватиметься поверненням позивачів притулку з Данії до країн походження.

У цій установі та на інших зустрічах Карнеру продемонстрували данський шлях у міграційній політиці. Жодна країна ЄС не має таких суворих правил щодо імміграції, як Данія, і правляча консервативна Австрійська народна партія (Österreichische Volkspartei, ÖVP) намагається наразі демонструвати себе як прихильника міграційної політики Данії та виступає за більш жорстку міграційну політику.

Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер вважає квоти для теорії, але не для практики.
Джерело: picture alliance / HANS KLAUS TECHT / APA / picturedesk.com

Подібні заяви лунають і з інших країн: Франція збирається посилити імміграційне законодавство, це обговорюють також у Нідерландах і Швеції, Греція намагається дотримуватися жорсткої стратегії охорони кордону, а в Італії праві націоналістичні партії також оголошують про зміну курсу після перемоги на виборах.

Так звана «світлофорна» правляча коаліція в Німеччини, зазначає «Die Welt», наразі лібералізує існуючі в Німеччині імміграційні правила, намагається залучити до такого курсу весь ЄС та водночас ігнорує той факт, що Європа рухається в протилежному напрямку, а саме до ужорсточення політики надання притулку та інтеграції іноземців.

Данія роками відома своєю жорсткою політикою надання притулку та інтеграції. Закон держави передбачає, що в одному районі одного міста мають право проживати не більше 30 % жителів, які мають «незахідне» міграційне походження. У разі перевищення такого встановленого значення людей відселяють також із соціального житла.

У районах Данії, які зараз називаються «соціально неблагополучними», проживає щонайменше 1000 жителів, понад 30 відсотків з яких мають «незахідне» походження. Інші критерії включають безробіття, шкільну кваліфікацію, дохід і рівень злочинності. Перелік відповідних районів публікується щорічно з 2010 року, але Копенгаген серйозно підійшов лише із «законом про гетто».
Джерело: Інфографіка СВІТ

Наразі Копенгаген має угоду з Руандою. Шукачі притулку мають бути доставлені до центральноафриканської країни для перевірки і розгляду їх заявки  і, навіть якщо рішення за результатами перевірки буде позитивним, вони повинні залишитися там. Данія нещодавно відкрила офіс з питань міграції в Руанді, уряд у Копенгагені планує, що новий механізм запрацює приблизно через рік.

Міністр внутрішніх справ Австрії часто та із задоволенням хвалить цю данську ідею. Але під час свого візиту до Копенгагена він також заявив, що його країна не може реалізувати цей принцип, скопіювавши його «один до одного». Для цього є законні підстави, оскільки Данія домовилася про особливу позицію в ЄС, внаслідок якої країна не зобов’язана дотримуватися нормативних вказівок та політики ЄС щодо біженців.

Проте законодавство ЄС забороняє розглядати заяви про надання притулку у віддалених країнах. Федеральний міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер заявив у Копенгагені, що потрібно «вивчити, чи можливо відповідні процедури в безпечних третіх країнах імплементувати до європейського законодавства». Така зміна законодавства про надання притулку в ЄС, яке зростало з роками, зараз є абсолютно немислимою, зазначає німецьке видання.

Усередині країни питання надання притулку відіграє важливу роль

Уряд у Відні це також  усвідомлює. Але регулярні протистояння з нормами надання притулку в країнах ЄС також мотивовані внутрішньою політикою і самої Австрії. Зокрема, згідно із соціологічними опитуваннями, правонаціоналістична Австрійська партія свободи (Freiheitliche Partei Österreichs, FPÖ) протягом місяців наздоганяла в електоральних уподобаннях  правлячу Австрійську народну партію ÖVP. Зараз FPÖ має близько 20 відсотків голосів респондентів, тобто приблизно стільки ж, скільки консервативна ÖVP, яка керує в Австрії разом із партією «Зелені».

Жеральд Дарманін

Подібна картина спостерігається також у Франції: там також є міністр внутрішніх справ Жеральд Дарманін (Gérald Darmanin), який голосно заявляє про активізацію транснаціональної злочинності і оголосив про заплановану на осінь реформу імміграційного законодавства.

У майбутньому позивач на отримання притулку, якому було відмовлено, негайно повинен покинути Францію, повідомлення про депортацію діятиме не один, а три роки, а іноземних злочинців буде можливість видворити негайно та за будь-яких обставин.

Марін Ле Пен

У Франції на правлячу партію тисне правонаціоналістичне об’єднання «Національний фронт» (Rassemblement Nationale) під проводом  Марін Ле Пен (Marine Le Pen), яке показало як ніколи до того високі результати на парламентських виборах.

Вибори у Швеції відбудуться 11 вересня ц.р. До 2015 року в країні діяв найбільш ліберальний в Європі закон про надання притулку, і кожен визнаний позивач притулку одразу отримував дозвіл на постійне проживання.

Соціал-демократи, які десятиліттями були при владі, рік тому посилили правовий контроль та обмежили термін дозволеного перебування в країні. Під час виборчої кампанії правоцентристські партії Швеції вимагають подальшого ужорсточення механізмів надання дозволів на в’їзд до країни та, зокрема верхньої межі кількості осіб в країні для імміграції.

На більш жорстке ставлення до мігрантів також впливає тиск з боку правонаціоналістичної партії «Шведські демократи», які в опитуваннях наразі набирають близько 20 відсотків респондентів.

Марк Рютте

У Нідерландах уряд ліберального прем’єр-міністра Марка Рютте (Mark Rutte) нещодавно вирішив більше не приймати  в країні осіб, визнаних біженцями, відповідно до угоди з Туреччиною.

Джорджії Мелоні

В Італії питання міграції відіграє центральну роль у передвиборчій кампанії Джорджії Мелоні (Girogia Meloni), фаворитки виборів, призначених наприкінці вересня. Права політик-націоналістка обіцяє «закрити» Середземне море разом із державами африканського узбережжя.

У відповідності до її намірів, у країнах по той бік Середземного моря мають бути створені «гарячі точки» (Hotspots), де розглядатимуться заяви про надання притулку.

Греки хочуть побудувати паркан на кордоні

У Греції, яка як прибережна держава роками стикається з прибуттям мігрантів з Туреччини, уряд також, з огляду на зростання антиміграційних настроїв серед населення, дотримується принципу надійного захисту кордону.

Державний кордон Греції планується повністю відгородити парканом. Водночас наразі не секрет, зазначає «Die Welt» що берегова охорона також застосовує незаконні депортації, тобто підбирає у морі мігрантів і повертає їх на узбережжя Туреччини.

Солдат патрулює прикордонний паркан між Грецією та Туреччиною.
Джерело: pa/NurPhoto/Nicolas Economou

У багатьох країнах ЄС настрої та політика зараз стають більш критичними щодо міграції. Не кажучи вже про країни Східної Європи, які радо приймають українців, які шукають захисту, але категорично проти прийому біженців з Африки та Близького Сходу.

Незважаючи на таку неоднозначну ситуацію, Німеччина все ще намагається змусити ЄС узгодити відкриту міграційну політику. На національному рівні уряд так званої «світлофорної коаліції» правлячих політичних партій Німеччини йде шляхом лібералізації. Його міграційний пакет передбачає надання посвідок на проживання позивачам на отримання притулку, яким було відмовлено, що дає їм хороші шанси на право залишитися.

На європейському рівні Федеральний уряд Німеччини після приходу до влади зосередився на новому механізмі розподілу біженців. Федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер (Nancy Faeser) заявила навесні ц. р., що «Німеччина як і раніше виступає за відкриту, гуманну Європу».

У червні лише 18 із 27 країн ЄС погодили механізм добровільного розподілу біженців. Серед противників такої ініціативи були не лише країни Східної Європи, а й Швеція, Данія та Австрія.

Як слід захищати кордони ЄС?

Критично налаштовані країни вимагали, що Європа мусить говорити про те, як захистити європейські кордони від нелегальної імміграції, перш ніж говорити про розподіл мігрантів.

Мігранти на центральному вокзалі Кельна.
Джерело: picture alliance / Geisler-Fotop

Через сім років після бурхливої ​​ситуації, спричиненої напливом біженців, та спричинений нею розкол у Європі, ситуація знову перебуває під загрозою загострення. Аналітичний центр Німеччини Stiftung Wissenschaft und Politik (SWP) відзначає у своєму дослідженні, що «структурна криза в європейській міграційній політиці та політиці надання притулку продовжує ледве жевріти». «Добровільні коаліції бажаючих знову стали можливими, оскільки новий федеральний уряд взяв на себе таке зобов’язання». Однак малоймовірно, що без правових змін це «забезпечить кращі результати, ніж у попередні роки, зазначає німецьке видання.

Проблема з міграцією до Європи, спровокована діями Москви, загрожує як власне європейським країнам, так і людям з країн, що опинилися під впливом гібридних впливів Кремля. Ситуацію в Європі, спричинену війною Росії проти України, доцільно розглядати у комплексі глобальних проблем та викликів сучасного світу та розвитку міжнародної ситуації, геополітичних устремлінь провідних країн-суб’єктів. До таких країн вже належить й Україна, як основна сила протистояння агресивним планам Росії та країна, що намагається визначити своє чільне місце у системі міжнародних координат.

Перемога у війні з Росією завершить шлях поневірянь українського народу та визначить його провідну роль у створенні модерної перспективної країни у центрі Європи. Країни, яка стане взірцем для наслідування та прикладом мужніх зусиль народу та його Збройних Сил.

https://www.welt.de/politik/ausland/plus240872911/EU-Asylpolitik-Die-migrationspolitische-Geisterfahrt-von-Nancy-Faeser.html

 

 

Схожі публікації