Елементи вразливості Китаю

Межі стійкості політичної системи Сі Цзіньпіна

 

Сергій Польовик

Європейські засоби масової інформації та аналітики, які спеціалізуються на геополітиці, останнім часом цікавляться експансіоністською політикою Китаю. Серед таких і німецьке видання Handelsblatt, що аналізує світові економічні ринки і напрями їх розвитку.

Зокрема, Handelsblatt висвітлює надзвичайний динамічний прогрес сьогоднішньої Китайської Народної Республіки, комуністична партія якої, дивуючи європейських та світових аналітиків, створила сучасну конкурентоздатну економіку, що почала домінувати не лише у Азії, а й загалом у світі. Навіть війна торговельних тарифів, запроваджених навзаєм США і Китаєм, демонструє спроможність Китаю вести на рівних діалог і сперечатися з найбільшою потугою у світі — США. Причини такого, на перший погляд, несподіваного успіху Китаю вивчають політологи, економісти, геополітики. Бо він, Китай, зберігає провідні позиції у всіх основних економічних галузях, активно розвиває власну науку і техніку, нав’язує свої умови на найбільш важливих і проривних напрямах науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок, у справі створення передових оборонних систем тощо.

Але як останнім часом зазначають світові аналітичні центри та експерти провідних ЗМІ, у сучасному Китаї можна спостерігати прояв деяких тривожних тенденцій. Керуюча країною Комуністична партія Китаю (КПК) на чолі з її лідером Сі Цзіньпіном несподівано для себе почала фіксувати в економіці факти внутрішньої часткової рецесії, а у суспільстві — неоднозначні політичні виклики.

Наприклад, в німецькому виданні зазначається, що для Пекіна стали несподіваними масові протести населення у Гонконзі, яке виступило проти дискримінаційної політики Китаю. Особливо неприємними виявилися підсумки місцевих виборів у Гонконзі 24 листопада ц. р., коли абсолютна більшість, а саме 17 з 18 місць, у районній раді міського округу дісталася опозиційним силам. Автори статті вважають, що навряд чи опозиційна більшість у Гонконзі зможе у стосунках з Пекіном щось змінити кардинально, і що провальні показники локальних виборів у Гонконзі матимуть прямі наслідки для КПК чи президента Сі Цзіньпіна. Але вони, ці показники, досить символічні. Адже масові протести та опір правлячому режиму у Гонконзі, відзначає Handelsblatt, демонструють межу, за якою втрачає свою стабільність і політичну стійкість правляча система президента Сі Цзіньпіна. Стосовно подій на півдні Китаю експерт Ентоні Депіран вважає, що проблеми Пекіна вийшли далеко за межі цих протестів. Тобто, ситуація у Гонконзі сьогодні привертає увагу до рівня впливу Китаю у світі. А протестуючі, так би мовити, з’ясовують — чи існуватиме демократія в цьому особливому адміністративному районі Китаю. Тим більше, зазначається у виданні, що ця колишня британська колонія — не єдине місце, де наразі незадоволені «залізним» правлінням китайського лідера та його комуністичної партії.

Протести у Гонконзі у листопаді ц. р.

Ще одним болючим і несподіваними для керівництва Китаю чинником стало оприлюднення внутрішньої інформації про Комуністичну партію Китаю, інспіроване неназваними джерелами з центрального апарату управління державою та вищого керівництві партії. Це інформація про порушення прав людини, геноцид мусульманської меншини Китаю — уйгурів. Поява у ЗМІ інформації, отриманої з інсайдерського джерела у КПК, засвідчила, що вище партійне керівництво схвалює існування так званих «таборів для перевиховання» уйгурів. Тобто, громадяни, фактично без суду та слідства, потрапляють до концтаборів без найменшої надії на звільнення. А достатньою підставою для цього є їхня мусульманська віра, в тому числі будь-які контакти під час перебування за кордоном уйгурів з мусульманами.

У середині листопада ц. р. американське видання New York Times з цього приводу опублікувало на 400 сторінках матеріали для внутрішнього користування з розпорядженнями Сі Цзіньпіна від 2014 року, в яких він закликає до безжальної боротьби з тероризмом, ворожими силами та сепаратизмом. У документах також є свідчення про допити китайськими службовцями уйгурських дітей, які змушені були свідчити проти інтернованих батьків.

Виданням Handelsblatt вказується, що такий акт демонстративного витоку інформації з вищих ешелонів державного і політичного керівництва має характер протесту і свідчить про зростаюче невдоволення владою президента Сі Цзіньпіна всередині силового апарату Китаю.

Далі у німецькому виданні зазначається, що оскільки Китай вважається важливим торговельним партнером ФРН, то його нинішні проблеми так чи інакше, але формують негативне враження і про Німеччину. Провідну країну Євросоюзу турбує, яким саме чином реагуватиме китайський лідер на нові виклики і як впливатимуть дії КНР на розвиток світової економіки.

 

Графіки, що відображають певні риси сучасного стану та перспективи розвитку економіки і суспільства Китаю

Вимирання населення. Зменшення кількості населення у Китаї,
у млрд осіб, інтервал 5 років

 

Довгостроковий прогноз зростання економіки Китаю
Номінальний валовий внутрішній продукт (ВВП), у млрд дол. США Реальний ВВП. Зміни до попереднього року, % ВВП на душу населення, у міжнародних доларах

Про економічні негаразди Пекіна, констатує видання, можна судити з діяльності гонконгських підприємств, більшість з яких останнім часом охоплені фінансовою кризою, через що вони не можуть бути впевнені у своєму майбутньому. В тому числі через неефективну систему правосуддя та умови для ведення бізнесу. Тому підприємства, зокрема, й з іноземним капіталом, шукають можливості для виведення активів та зміни місця розміщення виробничих потужностей. Діяльність німецьких компаній у Китаї зараз можна назвати репутаційним ризиком. За повідомленням одного з економістів, жодна компанія зараз не має можливості здійснювати нові інвестиції в автономний район Сіньцзян. Німецькі концерни Volkswagen та BASF з виробничими потужностями у Сіньцзяні зараз знаходяться під тиском, від них вимагають пояснень щодо постачань технологій китайським компаніям у регіоні. Така ж ситуація склалася навколо німецького концерну Siemens, який володіє 42 % китайського виробника систем зовнішнього спостереження Hikvision та створив спільне підприємство з China Electronics Technology Group.

Політичний речник з питань Китаю парламентської фракції Соціал-демократичної партії Німеччини Метін Хакверді пропонує провести в Німеччині та загалом в Європі широку дискусію, щоб визначити довгострокову стратегію щодо відносин з Китаєм. Водночас, зазначає видання, на урядовому рівні Німеччини такі ініціативи зараз сприймаються неохоче, оскільки федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель та федеральний міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас дотримуються з цього приводу іншої думки. Особливо очевидні відмінності у позиціях представників уряду Німеччини щодо участі китайської технологічної групи Huawei у розвитку мобільної мережі п’ятого покоління 5G. А. Меркель намагається перекласти відповідальність за ухвалення подібних рішень на органи влади. З іншого боку, Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини розглядає розвиток мережі 5G як дороговказ для технологічного розвитку країни на найближчі десятиліття, та, водночас, наполегливо радить не поспішати налагоджувати співпрацю з китайськими компаніями. У МЗС Німеччини переконані, що китайські підприємства, в кінцевому підсумку відстоюють інтереси і виконують розпорядження Комуністичної партії Китаю. Так, США гостро критикують китайський концерн за співпрацю зі спецслужбами Китаю та несанкціоноване використання персональних даних клієнтури. Тому той же федеральний міністр економіки Петер Альтмайер закликає змінити положення про зовнішню торгівлю Німеччини і таким чином запобігти передачі в іноземні руки досягнень в галузі критичних технологій, таких як штучний інтелект, робототехніка, напівпровідники, біотехнологія або квантова технологія. Тобто, Німеччина намагається, так би мовити, адаптуватися до критичного курсу США.

Останнім часом Пекін намагався активно вплинути на рішення уряду ФРН щодо суперечки з концерном Huawei, чудово розуміючи, що якщо Німеччина ухвалить рішення проти китайського концерну, то згодом це зачепить інтереси інших компаній. Рішення про недовіру Huawei матиме серйозні наслідки, оскільки сигналізуватиме про те, що Європа не довіряє китайським компаніям.

Китайський посол у Німеччині Ву Кен своїми публічними заявами намагається денонсувати позицію уряду ФРН, звинувачуючи у занадто жорсткому ставленні до китайських підприємств та інвесторів. Зокрема, він повідомив, що протягом останніх восьми місяців вже кілька китайських підприємств змушені були відмовитися від своїх бізнес-планів внаслідок надмірно жорсткої позиції уряду ФРН. Посол навіть передбачив можливу неучасть концерну Huawei у німецькій структурі мобільної мережі 5G. Коментуючи звинувачення концерну у шпигунстві, посол Китаю повідомив, що Huawei — приватна компанія, як і багато західних компаній, що функціонують у Німеччині. Більше того, зауважив Ву Кен, у Китаї немає закону, який зобов’язує компанії збирати за кордоном дані для передачі їх власному уряду.

 

…За запровадженим Пекіном і Вашингтоном підвищеним митом на ключові групи товарів криються не лише економічні суперечки двох найбільш потужних економік. Це ще й картина глобального протистояння двох світових систем та сенсів їх існування, боротьба за геополітичне домінування над світом…

Увагу Handelsblatt привертає також оцінка сучасного стану та прогнозування розвитку ситуації у протистоянні США і Китаю, що викладаються в інтерв’ю американського політолога Френсіса Фукуями. Він, зокрема, заявив, що торговельна війна між Китаєм і США матиме негативні наслідки для світової економіки та ставить на порядок денний наступне питання: чи взагалі залишиться у майбутньому світоустрої місце для демократії?

Далі у публікації зазначається, що у країнах у Південно-Східної та Центральної Азії зростає опір стратегічній ініціативі Китаю «Один пояс. Один шлях», яка неофіційно називається «Новий Шовковий шлях». Її головна ідея — економічна експансія у регіони, що визначаються пріоритетними для Китаю на шляху створення ефективної системи просування китайських капіталів, людей, технологій зі Сходу на Захід. Китай потужно фінансує та кредитує країни, беручи під заставу ключові об’єкти інфраструктури. Умови надання кредитів ретельно вивчаються, кошти виділяються тим партнерам, які схильні жити в борг, часом не маючи можливості і бажання їх повертати. І як наслідок, розраховуються з китайцями стратегічними об’єктами своєї держави. Це ніщо інше, як окупація та захоплення Китаєм стратегічно важливих об’єктів інфраструктури інших держав, які перебувають у сфері його зацікавленості.

 

Газета Handelsblatt зазначає, що для Берліна важливо зрозуміти, де пролягають межі життєспроможності системи державної машини президента Сі Цзіньпіна. І яким саме чином діятиме його режим у тому разі, коли виникатимуть нові виклики та небезпеки, у що це виллється для Китаю, для Німеччини та для решти світу. І якщо раніше вищезгадані епізодичні загострення ситуації сприймалися у Берліні відносно спокійно, то цього разу, з огляду на протести у Гонконзі, все сприймається по-іншому.

Офіційний Пекін гостро відреагував на факт зустрічі міністра закордонних справ ФРН з представником гонконгської опозиції. Офіційний Китай через свого посла у Німеччині заявив, що у факті зустрічі німецького посадовця з представником Гонконгу вбачає «акт неповаги», який Китай не пробачить. В інтерв’ю для Handelsblatt посол Китаю заявив, що двосторонні відносини між обома країнами, зважаючи на помилкові дії німецької сторони з питання Гонконгу, дуже ускладнилися, і що неконструктивна політика Німеччини матиме відповідну оцінку і реакцію. Видання звертає увагу, що протягом останніх місяців німецькі дипломати не зустрічалися з вищими китайськими урядовцями. А у Китаї вважають, що за цей час німецька сторона мала можливість переосмислити свої стосунки з КНР.

Призупинення активності у відносинах з Китаєм свідчать, що політика МЗС та Бундестагу Німеччини набуває т. зв. нового вигляду. До того ж з’являється усвідомлення, що теза про досягнення прогресу саме у спосіб торгівлі, на якій тривалий час базувалася позиція Берліна, підпадає під сумнів.

 

Схожі публікації