Послідовники Орбана у Південно-Східній Європі

Як антикризові заходи стосовно пандемії зміцнюють авторитаризм

Пандемія коронавірусу так чи інакше позначається на розвитку подій у країнах Південно-Східної Європи, про що повідомляють кореспонденти європейських ЗМІ. Так, швейцарська Neue Zürcher Zeitung (NZZ) у матеріалі власного кореспондента у Стамбулі Фолкера Пабста 26 квітня ц. р. звертає увагу читачів на автократичні методи діяльності лідерів таких країн, які традиційно вважаються слабкою ланкою в архітектурі європейської спільноти.

Зокрема, розповідається, що прем’єр-міністр Сербії Ана Брнабіч в інтерв’ю для Washington Times минулого вівторка заявила, що світова спільнота під час пандемії знову звинувачує Сербію у неправових діях, хоча насправді все навпаки, тобто, її країна в боротьбі з COVID-19 діє винятково за демократичними правилами і що не може бути й мови про вимагання якихось надмірних повноважень для держави. Прем’єр-міністр назвала неправомірною критику президента Сербії Александара Вучича, оскільки він лише застерігає про небезпеку вірусу.

Як і чому скорочується демократія

У статті NZZ також вказується, що наділення держави особливими повноваженнями в період подолання пандемії передбачає обов’язкове дотримання демократичних стандартів. Особливо це стосується тих держав, де раніше розподіл владних повноважень, дотримання стандартів верховенства права не були належного рівня. Це стосується насамперед Угорщини, прем’єр-міністр якої Віктор Орбан у березні ц. р. відсторонив на невизначений час парламент від ухвалення політичних рішень, перебравши до своїх рук державну владу, щоб одноосібно видавати необхідні декрети. Аналогічна ситуація спостерігається у Сербії, Албанії і Чорногорії, де вже тривалий час демонтуються принципи демократії.

1          Словенія                               Slowenien
2          Боснія і Герцеговина        Bosnien-Herzegowina
3          Чорногорія                          Montenegro
4          Косово                                   Kosovo
5          Північна Македонія          Nordmazedonien

Наприклад, щодо Сербії, то виникає питання про законність надзвичайного стану, який з 15 березня ц. р. запровадив президент А. Вучич. Бо це ж прерогатива винятково парламенту країни! Сумнівно, що передбачені президентом заходи, наприклад, комендантська година для людей похилого віку, цілком слушні і демократичні. Та й покарання за її порушення надмірно жорсткі, якщо не казати — жорстокі. Те саме можна спостерігати у Албанії, прем’єр-міністр якої Еді Рама наказав силам безпеки патрулювати вулиці на броньованих автомобілях з встановленими на баштах кулеметами. Тенденція до автократичних кроків в умовах пандемії має місце й у більш, так би мовити, демократичних країнах цього регіону. У Болгарії, наприклад, збройні сили мають право за необхідності перебрати на себе повноваження національної поліції. У Словенії новий уряд під керівництвом правого популіста Янеза Янші вимагає значно розширити свої повноваження, а також обмежити дію всеосяжного права на референдум. У Чорногорії уряд під багаторічним керівництвом прем’єра Міло Джукановича оприлюднив персональні дані осіб, які знаходяться на самоізоляції, щоб за допомогою мобільного додатка на смартфоні будь-хто міг визначити перебування потенційного носія інфекції. Щось подібне планувалося запровадити у Боснії і Герцеговині, однак там вчасно схаменулися і витоку інформації запобігли.

Іншого вибору немає?

Розширення державних повноважень з одночасним звуженням громадянських прав, що особливо виразно спостерігається у регіоні, часто пояснюється обмеженими ресурсами. Зокрема, уряд невеликої за розмірами держави Чорногорія обгрунтував законність оприлюднення особистих даних громадян тим, що це допомагає співпрацювати з населенням. Керівниця сербського уряду А. Брнабіч у своєму коментарі намагалася пояснити, що тільки рішучі дії уряду можуть якось компенсувати обмежені можливості системи охорони здоров’я її країни.

Але швейцарське видання з цього приводу цікавиться, чи вважатиметься така жорстка державна політика згаданих країн Південно-Східної Європи успішною з огляду на невелику, у порівнянні з іншими країнами Європи, кількість підтверджених там випадків інфікування?

Насправді, зазначається у статті Neue Zürcher Zeitung, медичне обслуговування у цих країнах регіону ослаблене через від’їзд на Захід фахового персоналу, що триває вже роками і є наслідком не пандемії, а системи державного управління і національного господарювання.

Як криза загострює наявні тенденції

Старший науковий співробітник Австрійського інституту міжнародних відносин (AIIA) Ведран Джіхіч заявив, що у країнах Південно-Східної Європи демократія останнім часом інтенсивно згортається. Мається на увазі і концентрація влади, і деградація свобод засобів масової інформації, і політизація органів правосуддя. Останні події, вважає австрійський експерт-балканіст, відбуваються саме на цьому тлі. Надзвичайно жорсткі дії, до яких вдається влада за допомогою провокаційних, нерідко сфальшованих повідомлень про коронавірус, не можна розглядати окремо від переслідувань незалежних медіа, яке автократи на зразок А. Вучича чи М. Джукановича ведуть у своїх країнах. Так, і проголошений А. Вучичем надзвичайний стан має всі ознаки перевищення владних повноважень, оскільки його посада президента Сербії багато у чому є лише представницька. Але саме таким чином йому вдалося повністю сконцентрувати владу у своїх руках.

Neue Zürcher Zeitung зазначає, що за теперішніх умов не може бути мови про нові національні вибори, та перенесені на пізнішій час голосування у Сербії та у Північній Македонії таки не можуть не викликати запитання. Тим більше, що національні вибори до представницьких органів влади мають відбутися у 2020 році також у Чорногорії, Хорваті та Румунії.

Стратегія збереження влади

Швейцарське видання посилається на думки таких експертів, як історик Флоріан Бібер. В журналі Foreign Policy він пише, що автократичні та популістські правителі згаданого регіону, з їх типовою зневагою до наукової експертизи, погано підготувалися до кризи. Президент Сербії ще у лютому ц. р. підтримував сумнівного пульмонолога Браніміра Несторовича, який вважав вірус «найсмішнішим у світі». Згодом, коли небезпеку вже не можна було заперечувати, А. Вучич розвернувся на 180 градусів і застеріг громадян похилого віку, що на всіх белградських кладовищах забракне місця для поховань, «якщо вони не будуть дотримуватися комендантської години». Ф. Бібер звертає увагу, що коли автократи відчувають, що можуть втратити свою легітимність, то задля збереження влади вдаються до ще більших авторитарних методів керування.

Фактор ризику — Пекін

Як вважає В. Джіхіч, у країнах регіону, про який зараз йдеться, спостерігається прихильність суспільства до авторитарного стилю правління. Тому такі політики, як В. Орбан чи А. Вучич за часів попередніх криз змогли отримати велику особисту вигоду. Але цього разу втрати через спричинену в регіоні пандемією кризу будуть значно більшими. Зокрема, для туристичних країн — Хорватії та Чорногорії — Міжнародний валютний фонд пророкує один із найбільших у Європі економічний спад. В якості особливо проблемного чинника В. Джіхіч вважає посилену присутність у регіоні Китаю.

Зокрема, як повідомляє NZZ, проросійськи налаштований президент Сербії ще кілька тижнів тому позитивно характеризував Китай та визначав його більш надійним партнером, ніж ЄС. І це саме тоді, коли Белград отримував з Брюсселю набагато більше матеріальної допомоги, ніж пропонував Пекін. Експерт В. Джіхіч розмірковує, чи не тому Пекін починає подобатися балканським країнам, що зміг порівняно успішно впоратися з пандемією завдяки своєму авторитарному правлінню і послужити у цьому переконливим прикладом? Якщо так, зауважує експерт, то треба обов’язково намагатися переконати недалекоглядних політиків у хибності їхніх висновків. І посилатися на справжню роль, яку відіграє ЄС у справі подолання поточної кризи. У цьому контексті початок переговорів про вступ до ЄС з Північною Македонією та Албанією, як з країнами Південно-Східної Європи, міг би стати слушним і корисним кроком, вважає експерт.

Плюралістичні структури

На прикладі такої країни, як Угорщина можна побачити, що завдяки членству в ЄС не завжди можна уникнути авторитарного правління. Принаймні, деяких його проявів, запобігти яких допомагають солідні плюралістичні багатопартійні структури та демократичні інституції. Саме такі структури у країнах-членів ЄС, на Балканах — як правило, є досить поважними, вказується у наведеній статті. Наприклад, послідовник вищезгаданого В. Орбана, правий популіст і прем’єр-міністр Словенії Я. Янша наразився на гостру критику таких вітчизняних ЗМІ, як громадський мовник RTV Slovenija. Словенський аналітик Альжаж Пенгов Бітенк, журналіст та співавтор кількох підкастів про ЗМІ та політику у Любляні, нагадує, що опозиція пильно стежить за діяльністю національного уряду.

У Хорватії також утворилося стабільне політичне середовище, яке запобігає надмірній концентрації влади. Особливо це спостерігалося під час співіснування консервативного уряду і соціал-демократичного президента, зазначає NZZ. Те ж саме можна сказати про контроль влади у Болгарії, яка є взірцем в ЄС щодо дотримання норм верховенства права. Зокрема, президент країни Румен Радев наклав вето на надзвичайний стан, запроваджений прем’єр-міністром Бойко Борисовим, і дістав схвалення парламенту.

Наприкінці статті автори подають висновок, що націоналістичні чи егоїстичні устремління керівництва деяких країн зазначеного регіону є рудиментарними залишками колишньої комуністичної епохи. Вони обов’язково поступляться місцем прогресивним силам ЄС.