«Передбачається, що економічна криза в Туреччині поглибиться в тому випадку, якщо Ердоган переможе на виборах»

Під таким заголовком з’явився на сторінках The Guardian допис власної кореспондентки газети у Стамбулі, у якому підсумовується перший тур виборів президента Туреччини. Авторка Рут Майклсон в перших рядках повідомляє, що «…аналітики побоюються, що перемога Ердогана може призвести до подальшої нестабільності через високу інфляцію та курс ліри, який уже близький до історичного мінімуму». А за день до появи такого допису на сторінках цієї ж газети у редакційному матеріалі йшлося про переддень виборів, про очікувані результати, а також про підготовку до цього дійства електорату. Ось дещо зі змісту цієї публікації: «Напередодні президентських виборів у Туреччині в неділю здавалося, що є вагомі підстави вважати, що виборці збираються відвернутися від авторитарного націоналізму Реджепа Таїпа Ердогана. Його ухвалення квазімонархічних президентських повноважень у 2018 році змогло об’єднати проти нього вічно розділену опозицію. Опитування вказували на те, що боротьба наближається, але його показники відчутно переважали показники головного суперника президента за владу Кемаля Кілічдароглу. Потрібно набрати 50 % голосів, щоб перемогти й уникнути другого туру, і пан Кілічдароглу висловлювався, що прагне «закінчити це в першому турі».

Як наступного дня з’ясувалося, пан Ердоган ледь не здолав свого конкурента у першому турі, набравши понад 49 % голосів проти 45 % у пана Кілічдароглу. Коаліція на чолі з президентською Партією справедливості та розвитку (AKP) також намагається отримати більшість у Великих національних зборах. Такий показник не дасть змоги опозиції відновити парламентську демократію в Туреччині, незалежно від результатів другого туру президентських виборів, що відбудуться через два тижні. Поєднання переваги на посаді [президента] та імпульсу, наданого перемогою AKP у парламенті, означає, що пан Ердоган, швидше за все, продовжить своє все більш автократичне правління. І це незважаючи на рівень інфляції, що наближається до 50 % в результаті його відмови підвищити процентні ставки, і широке розчарування млявою реакцією уряду на руйнівні землетруси три місяці тому.

Продавець у Стамбулі з передвиборчими плакатами Ердогана на задньому плані. Президент підтвердив очікування, зайняв перше місце у першому турі.
Фото: Murad Sezer/Reuters

Щодо Європи і США, пише The Guardian, то вони сподіваються, що в разі перемоги опозиції Туреччина більше розвернеться на Захід. Бо ще одна «п’ятирічка» при владі Ердогана — подія небажана, особливо напередодні важливих подій в Україні. Небажана «неліберальна демократія» Ердогана і для курдської меншини Туреччини, для дисидентів, борців за права жінок тощо — для всіх, хто останніми роками зазнав політичних репресій, оскільки «президент зміцнив свою популярність культурними війнами та зосередженістю на тероризмі та безпеці». Якщо Ердоган зможе витримати цей найбільш узгоджений і об’єднаний демократичний виклик його владі на сьогоднішній день, то спокуса просунути Туреччину далі по шляху до повномасштабної автократії буде значною.

Оскільки президент Ердоган таки досяг певного успіху у першому турі, набравши 49,5 % голосів у порівнянні з 44,9 % для його суперника Кемаля Кілічдароглу, то основна боротьба, зрозуміло, переноситься на другий тур голосування, який призначений на 28 травня.

Правлячий альянс Ердогана, що складається з його Партії справедливості та розвитку, а також групи націоналістичних партій, також здобув парламентську більшість. Як коментує такі показники авторка допису, «загальне занепокоєння щодо кризи вартості життя не зменшило підтримку Ердогана на виборах, навіть незважаючи на те, що його неортодоксальна економічна політика, включно з довгостроковою неприязню до підвищення процентних ставок, сприяла зростанню інфляції та збільшенню вартості продуктів харчування та інших основних товарів». І авторка допису цитує свого колегу Ліама Піча з Capital Economics, який вважає, що «…надії на перемогу опозиції та повернення до ортодоксальної політики випарувалися… Замість цього зараз існує дуже реальний ризик того, що перемога Ердогана може призвести до макроекономічної нестабільності в Туреччині, включно з загрозою серйозної валютної кризи та напруги в банківській системі та державних боргових позиціях у майбутньому».

Що це означає насправді, якщо звернутися до конкретних цифр, то найкраще свідчать поточні показники. За даними Світового банку, Туреччина є 19-ю найбільшою економікою світу. Турецька економічна криза останніх п’яти років супроводжувалася зусиллями підтримати економічне зростання «за допомогою кредитних бумів і стимулювання попиту». Економісти з Bloomberg підрахували, що з грудня 2021 року Центральний банк Туреччини витратив понад 177 млрд доларів на підтримку ліри. Турецька дослідницька група з інфляції (ENAG), яка вимірює інфляцію в кошику товарів і послуг, зафіксувала зростання цін на 105,19 % минулого місяця порівняно з попереднім роком. Самі ціни зросли майже на третину порівняно з початком 2023 року.

Так, ціна цибулі, основного продукту турецької кухні, швидко стала темою для розмов на виборах після того, як Кілічдароглу опублікував відео минулого місяця, де повідомляється: «Зараз один кілограм цибулі коштує 30 лір, якщо [Ердоган] залишиться, це буде 100 лір».

Ердоган з відповіддю щодо зростання цін на продукти харчування не забарився: «Наша справа велика. Ми знаємо, як розчавити кулаком цибулю і як її їсти. У цій країні немає [вартісної] проблеми з цибулею, картоплею чи огірками. Ми вже вирішували проблеми в Туреччині».

Але якщо обговорювати проблему не в побутовому контексті, то слід зазначити, що американська кредитно-рейтингова агенція Fitch Ratings вказала на зменшення валютних резервів Туреччини. Причина — намагання стабілізувати ліру, що стане великою проблемою наступного уряду.

«Незалежно від того, хто переможе, наступний уряд все одно зіткнеться зі складною економічною ситуацією, яка характеризується відкладеним попитом на іноземну валюту та тиском на ліру, великим дефіцитом поточного рахунку, зменшенням міжнародних резервів і високою інфляцією», — йдеться в повідомленні агенції. Тому перспектива того, що члени шестипартійної опозиційної коаліції Туреччини зможуть забезпечити перемогу, щоб відновити міжнародну довіру до турецької економіки та повернутися до більш ортодоксальної економічної політики, видається малоймовірною.

Виступаючи перед першим туром голосування, економіст Більге Їлмаз з націоналістичної «Хорошої партії» (IYI) сказав, що економічна криза в Туреччині потенційно перевершить усе, з чим країна пережила десятиліття.

«Туреччина зараз позбавлена іноземного капіталу, тому що він непередбачуваний, він не заслуговує довіри… фактично залишилося нуль доларів, для всіх практичних цілей — нуль», — сказав він.

Передвиборчі плакати із зображенням Реджепа Таїпа Ердогана прикрашають будівлі в Стамбулі через день після голосування, яке завершилося другим туром.
Фото: Emrah Gürel/AP

Якщо ж розмірковувати над переможними шансами опонента Ердогана — Кілічдароглу, то у нього залишається менше двох тижнів, щоб перевести циферблат у президентських перегонах, які виправдали б його сподівання. На думку The Guardian, зробити таке переведення буде досить непросто. Якщо опозиція хоче досягти успіху, їй потрібно буде викликати до себе довіру менш забезпечених виборців-націоналістів за межами міст, які, схоже, відреагували на передвиборчі заходи, вжиті з метою пом’якшити кризу, викликану стрімкою інфляцією. Так, напередодні виборів Ердоган повідомив про підвищення зарплати для працівників державного сектору на 45 %, що стало останнім із серії кроків, включно зі зниженням цін на електроенергію та пропозицією домогосподарствам безкоштовного природного газу протягом місяця: «Незважаючи на економічний біль, спричинений неконтрольованою інфляцією, пан Ердоган переконав релігійно-консервативний робітничий клас, що залишається найкращим лідером для захисту його, такого класу, інтересів».

І закінчується кореспонденція таким реченням: «Якщо пан Кілічдароглу не зможе достатньо переконати виборців у протилежному, середньострокові перспективи турецької демократії матимуть похмурий вигляд».

Підготував Олег Махно