Оксана Мітрофанова: З початку конфлікту позиція Франції збентежила українців

Український політолог про нерозуміння, які викликають деякі позиції Франції, та висловлювання щодо війни президента Макрона. Вона (О. Мітрофанова — ред.) подає чотири пропозиції для зближення Києва з Парижем.

 

 

Для політичних кіл Франції початок війни Росії проти України 24 лютого 2022 року виявився на загал неочікуваним. Французька влада вважала, що Росія не воюватиме проти України. Французькі експерти часто наголошували, що Москва прагне вести переговори зі стратегічних питань. Ставлення французьких лідерів до війни в Україні, позиції експертів щодо російсько-українського конфлікту значною мірою пояснюються незнанням України у Франції. Показовим є майже цілковита відсутність у Франції політологів-міжнародників та фахівців з політики України, які розмовляють українською мовою та здатні ознайомитися з українськими публікаціями політологічного характеру.

Напередодні повномасштабної війни Росії проти України українських військових непокоїло питання, чому Франція не надає військової допомоги Україні. І це коли військова допомога вже надавалася США, Великою Британією, Польщею. З початком конфлікту позиція Франції збентежила українців.

24 лютого 2022 року Франція засудила російську агресію проти України. Президент Франції Еммануель Макрон у своїй промові наголосив на відповідальності президента РФ Володимира Путіна за розв’язання загарбницької війни, заявив, що стоїть на боці України й відзначив хоробрість українського народу. Між тим, регулярні телефонні контакти Е. Макрона з В. Путіним розглядаються як спосіб підтримувати співробітництво з РФ, на противагу вимогам атлантистів про ізоляцію Кремля. І навіть більше, діалог Е. Макрона не забезпечив жодних позитивних результатів.

Солідарність народів

В інтерв’ю від 3 червня 2022 року Е. Макрон наголосив, що «ми не повинні принижувати Росію, щоб у день припинення бойових дій ми могли побудувати вихід через дипломатичні канали».

Такі слова шокували не тільки український уряд, але й суспільство, яке щодня дізнається про викриття військових злочинів, скоєних солдатами РФ на терені України, від деяких подробиць про зґвалтування малолітніх дітей на очах у матерів холоне кров у жилах. У цьому контексті українці, яких щоденно бомбардують, не тільки не можуть зрозуміти заяви Е. Макрона, але втрачають довіру до президента Франції, який прагне відігравати роль посередника.

Водночас Е. Макрон зазначив, що «Ми хочемо збільшити фінансову та військову підтримку України». Військова допомога — це саме те, чого українці потребують якнайшвидше. Французькі гаубиці CAESAR вже на фронті, протитанкові ракетні комплекси MILAN — також (українці сподіваються, що ця дуже важлива військова допомога Франції може бути збільшена).

Французька фінансова допомога Україні є значною. Під час міжнародної донорської конференції для України, що відбулася у Варшаві 5 травня 2022 року, французький очільник оголосив, що Франція збільшить внесок з $1,7 до $2 млрд, виділивши додаткові $300 млн для потреб фінансової, економічної та гуманітарної допомоги Україні. 10 червня 2022 року було оголошено, що президент Франції бажає перемоги Україні та відновлення територіальної її цілісності. Зайвим було б казати, що Е. Макрона у Києві чекали з нетерпінням та надією.

Уряд Франції забезпечив супровід у документуванні та розслідуванні військових злочинів, скоєних російськими військовими на тимчасово окупованих територіях України. В Україні працює група фахівців у складі двох судових лікарів, близько п’ятнадцяти жандармів з Криміналістичного науково-дослідного інституту Національної жандармерії (IRCGN), експертів зі злочинів та ідентифікації жертв. Група розгорнула систему обстеження та ідентифікації тіл, а також ДНК-лабораторію. А отже, Франція є однією з найкраще інформованих країн у світі про військові злочини Росії проти України. З іншого боку, Е. Макрон зневажив українську громадську думку 13 квітня 2022 року, відмовившись кваліфікувати цей конфлікт як геноцид і оголосивши, що український народ і російський народ є «братніми народами». Можливо зрозуміти прагнення застосувати термін «геноцид» тільки після остаточного вердикту юристів з Міжнародного кримінального суду у Гаазі.

Співробітництво мерій

Але як повинні сприймати українці висловлювання про «братній російський народ»? Зайве говорити, що ця радянська міфологія братніх народів безумовно зникла в Україні у 2014 році з анексією Криму та війною на Донбасі. Чи не доцільніше вести мову про солідарність народів європейських країн, і зокрема народу Франції, які просто допомагають українцям, хто чим може? На французьких меріях майорять українські прапори, а звичайні громадяни збирають гуманітарну допомогу, яка вантажівками відправляється до України. Для посилення французько-українського співробітництва Київ міг би використати чотири пропозиції:

По-перше, брати до уваги, що позиція Парижа щодо злочинів геноциду робить наголос на юридичному аспекті справи. Тому найбільш вагомими аргументами у діалозі з французьким керівництвом з цього питання будуть позиція Генерального прокурора України та фахові пояснення і докази українських юристів.

По-друге, Україна повинна надавати французьким владним інстанціям чітко сформульовані потреби у військовій сфері з урахуванням специфіки озброєнь та обладнання, які використовуються у французькій армії.

По-третє, наголошувати на високій кваліфікації ЗСУ й на тому, що допомога українським військовикам відповідає інтересам ЄС та Франції. ЗСУ є єдиною європейською армією з досвідом повномасштабної війни з Росією. Українські військові здатні швидко опановувати зброю країн НАТО і використовувати її під час бойових дій, володіючи навичками з використання зброї радянських зразків і ефективно застосовуючи зброю українського виробництва.

По-четверте, пропонувати конкретні проєкти та співпрацю мерій. Через російську агресію бюджет Києва недоотримає, за попередніми підрахунками, третину надходжень, тобто понад 20 млрд гривень. При цьому під час перебування в українській столиці мер Парижа Анн Ідальго висловила наміри надати допомогу Києву та Київській області. Мерії інших міст України могли б безпосередньо звернутися до мерій французьких міст з чітко сформульованими потребами у допомозі.

Оксана Митрофанова,
кандидат політичних наук, старший науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України, українська біженка у Франції

Оригінал публікації: Le Monde

 

Схожі публікації