Німеччина прокинулася завдяки Владіміру Путіну

Німеччина прокинулася завдяки Владіміру Путіну

20.08.2022 р. «Focus», Німеччина

Події останніх місяців, означених безжальною загарбницькою війною Росії проти України поставили запитання щодо ролі та місця у процесах взаємодії із Кремлем та європейськими партнерами керівництва Німеччини. У цій країні  незадовго до початку вторгнення Росії в Україну відбулися складні багаторівневі вибори до парламенту країни Бундестагу та до керівництва деяких федеральних земель Німеччини. Новим Федеральним канцлером став фінансист і бізнесмен від Соціал-демократичної партії Німеччини Олаф Шольц, який перейняв цю посаду від багаторічної керівниці німецького уряду Ангели Меркель та позитивно зарекомендував себе протягом подолання пандемії коронавірусу COVID-19.

Саме завдяки Меркель, яка перебувала при владі 16 років та пережила на своїй посаді всіх керівників європейських держав та кілька президентів США, яка проводила жорстку політику «балансування» між інтересами діаметрально протилежних за орієнтацією політичних сил та лідерів у своїй країні та в ЄС загалом, в Європі утворилася неприродна залежність від російських енергоносіїв, а Кремль став природним монополістом на ринку природного газу. Жодні регуляторні документи ЄС, спрямовані на запобігання виникнення монопольного стану Росії в енергетичному забезпеченні Європи та формування її енергетичної залежності від Росії, не захистили ключових осіб у Німеччині та Європі від впливу і спокуси російських хабарів та інших подібних дуже переконливих «аргументів».

Критична залежність німецької економіки від російського газу, щедро стимульована російськими грошима та іншими преференціями, розбестила німецьку політичну та бізнесову еліту, створила промислове та політичне лобі по інтересам та галузям, сприяла виникненню секторальних і централізованих «агентів впливу» та так званих «корисних ідіотів» Росії в Європі.

З огляду на події російської війни в Україні, у середовищі європейських аналітиків постає питання, яким шляхом буде далі рухатися Німеччина, яка роль її політичних еліт та, насамперед, Федерального канцлера  Олафа Шольца.

Ситуація загострюється з огляду на наближення опалювального сезону та страх пересічних німців і компаній німецької промисловості опинитися у скруті, вимушеному дискомфорті та незвичній економії газу, до чого в Німеччині не звикли та тому відверто бояться шантажу Путіна.

У партнерській взаємодії німецького видання «Focus» та британського порталу «Economist» 17 серпня ц. р. під назвою «Німеччина прокинулася завдяки Владіміру Путіну» («Thanks to Vladimir Putin, Germany has woken up») вийшов друком аналітичний матеріал стосовно майбутнього Німеччини, переклад статті на своїх шпальтах розмістило німецьке видання «Focus».

Розпалювання війни Путіним тепер може виявитися каталізатором
для перетворення Німеччини на його особистий кошмар,
а саме на зміцнення уряду ФРН на чолі об’єднаної Європи.
Джерело: Guillem Casasus

Зокрема, «Focus» зазначає з посиланням на партнерський портал The Economist, що базується в Лондоні, що війна в Україні стане практичним випробуванням для Німеччини. А менш наївна безпекова та енергетична політика повинна надати країні ключову роль у Європі.

Перефразовуючи покійного імператора Хірохіто (Hirohito), перебіг війни в Україні не завжди відбувався за планом Владіміра Путіна. Зокрема, війна спричинила рішення Фінляндії та Швеці шукати захисту від Москви у членстві цих країн в НАТО. Війна, зазначає видання, зацементувала український націоналізм, зміцнила демократичну альтернативу України путінській тиранії та спонукала європейських споживачів до переорієнтації від російських джерел енергії.

Німеччина, мов сонний гігант, також прокинулася. Колись вона була і найсильнішим партнером, і найлютішим ворогом Росії. Розпалювання війни Путіним тепер може виявитися каталізатором для перетворення Німеччини на його особистий кошмар, перетворивши Німеччину на більш сильного, сміливого і рішучішого уряду на чолі об’єднаної Європи.

Захоплююче, але зараз немає часу

Німеччина вкрай потребувала такого поштовху, зазначає видання. У своєму самовдоволенні країна запізно усвідомила, як швидко змінюється світ навколо неї. Тим часом, для Німеччини відкривається нова чудова можливість, що є рідкістю для системи демократії, а саме, перспектива отримання консенсусу щодо широкомасштабних, далекосяжних змін в економіці та політиці безпеки.

Німеччина довго втрачала контроль над мінливим часом

Певні події назрівали вже давно. Німеччина може похвалитися завидною репутацією як найсильніша економічно держава Європи та найстабільніша держава з найвідповідальнішими громадянами, принаймні на думку німців. Проте війна в Україні також виявила надмірну залежність Німеччини від дешевого російського палива, яку Росія ретельно плекає. Німці не тільки вразливі до енергетичного шантажу Кремля, вони внаслідок торгівлі з Росією енергоносіями, також забезпечили фінансову підтримку для вторгнення Путіна.

Це скрутне становище можна спостерігати в іншій слабкості Німеччини, а саме, небажанні піддавати випробовуванням власні помешкання, що корениться в їхній власній щасливій недавній повоєнній історії та безтурботному житті в центрі Європі. Заспокійливі думки на кшталт того, що торгівля з Росією приборкає її войовничість, що було улюбленою темою промов багаторічного канцлера Ангели Меркель, надто довго змушували Німеччину ігнорувати заклики союзників до більш потужних інвестицій у свою власну та європейську оборону.

Державний і приватний сектори страждають від нестабільної цифровізації

Німеччина ухилялася також і від інших викликів. Її економіка, як і раніше, все ще надмірно залежить від експорту традиційної продукції машинобудування, яка надає мало можливостей для зростання. Водночас вона надмірно залежить від Китаю як джерела сировини та ринку для своїх товарів. Крім того, через суворе регулювання державних витрат Німеччина інвестувала занадто мало в свою інфраструктуру. Зокрема, внаслідок цього поїзди «Німецьких залізниць» (Deutsche Bahn) занадто часто не ходять за розкладом.

Як державний, так і приватний сектори страждають від повільних темпів цифровізації сфери послуг і нестачі кваліфікованої робочої сили. Обидва цих напрями віщують демографічну проблему, через яку протягом наступного десятиліття більше німців досягнуть пенсійного віку, ніж нових працівників будуть спроможні працювати.

Наразі починає створюватися нова Німеччина. Через три дні після вторгнення Росії в Україну новий Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц, очолюючи тоді ще неперевірену новостворену коаліцію, виголосив перед Бундестагом свою промову щодо «поворотного моменту» в історії Німеччини, оголосивши злам політики післявоєнного пацифізму. Був визначений курс на найближчі роки.

Німеччина нарешті на шляху до більшої незалежності

Хороша новина полягає в тому, що країна стикається з низкою зрозумілих викликів, які можна вирішити. Приклад – енергозабезпечення. На момент вторгнення Путіна Німеччина отримувала 55 % своїх потреб у газі з Росії. Недружні голоси попереджали про дефіцит поставок, закриття німецьких фабрик і про те, що багато домогосподарств буде замерзати у своїх домівках.

Насправді ж запаси газу на зиму наразі наповнюються як завжди, хоча частка російського газу на німецькому ринку скоротилася вдвічі. За оцінками експертів промисловості Німеччини, це може знизити споживання більше, ніж очікувалося. За прикладом підвищення цін на енергоносії, підприємства з енергозбереження вимушено підуть таким же шляхом.

У Німеччині розпочато перезапуск виведених з експлуатації вугільних електростанцій. Країна планує інвестиції у відновлювану енергетику. Передбачалося і, ймовірно, буде продовжено термін служби трьох атомних електростанцій, які були передчасно закриті під тиском партії «Зелені» та російського газового лобі. Німеччина також повинна скасувати заборону на застосування технології фрекінгу, через яку її потужні родовища сланцевого газу стали недоступними.

Довідково. Fracking – процес закачування рідини під високим тиском у підземні породи, свердловини тощо з метою відкриття існуючих тріщин і видобутку нафти чи газу.

 

Атомна електростанція Isar 2 в Ессенбаху (Essenbach) біля Ландсхута (Landshut) у липні ц. р.
Джерело: IMAGO/Wolfgang Maria Weber

Німеччина намагається сформулювати власні геостратегічні цілі

Проблеми, що залишилися, також можна подолати, застосовуючи необхідну і достатню рішучість у діях. Олаф Шольц оголосив про збільшення витрат на оборону на третину, при тому, що основний федеральний бюджет цього року залишиться незмінним. Нові видатки призначені для фінансування капітальної модернізації військової техніки і оснащення. Він також пообіцяв дотримуватися менш наївного підходу у зовнішній політиці, постачаючи Україні важку зброю, всупереч старому пацифістському табу.

Його уряд почав ретельний перегляд відносин з Китаєм і незабаром має опублікувати стратегію національної безпеки. Для Німеччини це перша така спроба сформулювати власні геостратегічні цілі. З іншого боку, суттєві проблеми для уряду створюють зміни, пов’язані з цифровізацію життя в державі, нові зелені технології та більш якісні послуги. Незліченна кількість компаній середнього розміру могла б і надалі формувати фундамент німецької економічної могутності, якщо вони витримають випробування цифровізацією.

На щастя, і підприємці, і уряд Шольца в цьому питанні демонструють прагматизм. Зокрема, нові правила в’їзду для іммігрантів покликані залучити в країну більше кваліфікованих працівників. Крім того, Німеччина набагато більш відкрита до фінансування дефіцитних видатків, як усередині країни, так і в Європі.

Олаф Шольц бере участь у літній прес-конференції в Берліні
після прибуття до слідчого комітету Cum-Ex у Гамбурзі.
Джерело: Kay Nietfeld/dpa

Канцлер Олаф Шольц наразі змушений захищатися від звинувачень у причетності до багаторічної афери з незаконним багаторазовим поверненням податків на додану вартість, яка тривалий час процвітала в Німеччині. Олаф Шольц обґрунтована підозрюється в участі у незаконних операціях з поверненням податків мінімум у двох банківських операціях, пов’язаних з приватним гамбурзьким банком M.M. Warburg, кожна з яких перевищувала 40 млн євро.

Довідково. Сum-ex

Довідково. Злочинна схема, відома під назвою cum-ex — латинські прийменники застосовують на біржі, щоб описати акцію компанії до (cum) та після (ex) виплати дивідендів.

Сum-cum, якщо спрощено — та сама по суті махінація, але тільки для іноземних власників акцій німецьких компаній. Схема cum-ex працювала так: фінансист Х домовлявся з групою спільників Y та Z про багатоходову купівлю-продаж особливо великого пакету акцій компанії в день, коли вона виплачувала дивіденди.

Операція з купівлі-продажу була необхідною, щоб одразу два чи навіть кілька учасників схеми могли звернутися до податкових органів Німеччини за незаконною компенсацією нібито сплачених податків.

[згорнути]

Німеччина повинна відігравати вирішальну роль у збереженні європейської потуги

Додатковою перевагою Німеччини є її міцні стосунки з Європою, що стало результатом десятиліть дбайливої розбудови ефективних альянсів, зокрема зі США. Оскільки компанії шукають можливості забезпечити свої ланцюжки поставок та зробити їх більш стабільними, надійна Німеччина у майбутньому Європи запропонує привабливе місце для інвестицій.

Тим не менш, зазначає видання, існують і суттєві небезпеки. Зокрема, Туреччина, як колись друга адміністрація Трампа, може «відмовитися» від альянсу НАТО. У цьому випадку Німеччина, як другий за величиною і відсталий у військовому плані член Альянсу, зіткнеться з набагато серйознішими проблемами безпеки. Таким чином, збільшення видатків має бути лише першим кроком у радикальній перебудові нерішучої, надмірно забюрократизованої армії, невідповідно підготовленої до захисту найбільш вразливих країн на кордонах НАТО.

Німеччина розумно і послідовно ставить Європу в центр своїх зусиль. Але тепер, коли Польща, Угорщина та можливо, новий правий уряд в Італії створюють нові політичні виклики для ЄС, Німеччина повинна відіграти вирішальну роль у збереженні європейського проекту. У цьому сенсі та в таких питаннях, як поглиблення внутрішнього ринку, Олаф Шольц повинен перехопити ініціативу та відігравати провідну роль в ЄС.

Що було раніше: орел чи яйце?

Найнебезпечнішим, однак, є втрата цих невикористаних можливостей, які можуть відштовхнути Німеччину назад до надмірної обережності та стагнації. На фундаментальні зміни потрібні роки, а канцлер Шольц не користується великою популярністю.

Україна залишиться важливим випробуванням для Німеччини. Хоча рішуча позиція Шольца щодо Путіна, яку він демонструє наразі, все ще переконлива для більшості німців, проте його підтримка зменшується, а витрати на війну ще не вплинули на рахунки за опалення. Якби Німеччина зрадила та віддала Україну на поталу Москві, це була би трагедія як для німців, так і для українців. Ця війна стосується майбутнього всього європейського континенту. Водночас вона є можливістю для Німеччини повернути собі місце в центрі Європи.

Німеччина визначається зі своїми геополітичними пріоритетами та місцем у новому світоустрої.  Її роль не зменшилася, вона поки що невиразна і потребує часу для кристалізації. Потенціал Німеччини, її  досвід та можливості й амбіції залишаються головним резервом та арсеналом європейської політики безпеки та розвитку нової, повоєнної Європи.

https://www.focus.de/politik/deutschland/zeichen-stehen-auf-wandel-deutschland-ist-erwacht-dank-wladimir-putin_id_136642913.html

Схожі публікації