Іран знову здійснив тестові пуски ракет-носіїв

Іран знову здійснив тестові пуски ракет-носіїв

27.06.2022 р. «Die Zeit», Німеччина

 

Війна Росії проти України загострюється, переходить до фази ескалації та загрози розширення бойових дій на території інших країн Європи. Керівник Кремля та його новопризначений командуючий військовим контингентом ЗС Росії, що ведуть війну в Україні, 25-26 червня ц. р. здійснили безпрецедентні масові бомбардування виключно мирних  мешканців столиці України Києва.

Примітно, що авіаудари здійсненні Росією з території Білорусі у переддень та у день початку роботи чергового 48-го саміту найбільш економічно розвинених країн світу G7 (США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада). Саміт відбувається у курортному містечку та туристичному готелі Ельмау (Elmau), що у Німецьких Альпах у Німеччині. Ця країна наразі виконує функції країни-головуючого в об’єднанні G7, робота саміту продовжиться протягом 26-28 червня ц. р.

Сигнал лідерам групи G7

Очікується, що протягом саміту передовими країнами світу будуть відпрацьовані механізми стримування Путіна та впливів на його агресивну політику, зокрема й військову. Саме через це, за традицією, що вже склалася для Кремля, війська ЗС Росії нанесли масовані ракетно-бомбові удари по цивільній інфраструктурі і мирним мешканцям України.

Очевидно, що переслідувалася мета подати сигнал лідерам групи G7, що будь-які антиросійські дії, погоджені на саміті, призведуть до нових жертв та загострення ситуації в Україні.

[згорнути]

Поки триває саміт у Німеччині та точаться жорстокі бої на сході і півдні України, на іншому, південному фланзі Євразійського континенту відбуваються події, що також можуть вплинути на стан міжнародної безпеки та нову конфігурацію сил стримування від ядерної загрози.

Німецьке видання «Die Zeit» надрукувало 27 червня ц.р. редакційну статтю, присвячену ядерній програмі Ірану, яку країна здійснює всупереч міжнародним санкціям та спробам стримати такий перебіг подій. Зокрема, мова йде про успішний запуск ракети-потенційного носія ядерної зброї.

Водночас видання зазначає, що, за даними Космічного департаменту Ірану, ракета призначена виключно для цивільних цілей. ЄС та Іран раніше домовилися відновити переговори щодо ядерної угоди.

Міністр закордонних справ Ірану Хосейн Амір Абдоллахян (Hussein Amirabdollahian, праворуч) та Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель (Josep Borrell) у Тегерані.
Джерело: «Zeit Online», фото Iranian Foreign Ministry/​Xinhua/​dpa

Незадовго до відновлення ядерних переговорів щодо міжнародного контролю та реакції міжнародної спільноти на ядерну програму Ірану Тегеран здійснив випробування нової ракети-носія, призначеної для виведення об’єктів на навколоземну космічну орбіту. Речник Космічного департаменту міністерства оборони Ірану Ахмед Хосейні (Ahmed Hosseini) повідомив державному інформаційному агентству IRNA, що ракета-носій супутників «Солджана» (Soldschanah) була випробувана вдруге з метою «досягнення раніше визначених дослідницьких цілей».

У лютому 2021 року міністерство оборони Ірану повідомило про перше випробування супутникового ракети-носія, не надавши жодної інформації про результат. Хоссейні тоді заявив, що ракета призначена для дослідницьких цілей. Відповідно до його заяви, ракета-носій може виводити супутники на орбіту на висоту 500 кілометрів і нести корисне навантаження 220 кілограмів. Іран наполягає, що його космічна програма призначена лише для цивільних і оборонно-політичних цілей і не порушує ядерну угоду від 2015 року чи інші міжнародні угоди. Однак західні уряди побоюються, що іранські системи запуску космічних апаратів містять технології, які також можуть бути використані для запуску балістичних і ядерних ракет.

Переговори необхідно відновити

Протягом минулих вихідних, зазначає видання «Die Zeit», Євросоюз та Іран домовилися відновити заморожені переговори щодо ядерної угоди.

Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель (Josep Borrell) та міністр закордонних справ Ірану Хосейн Амір-Абдоллахян після зустрічі один на один у Тегерані заявили, що переговори мають бути відновлені «найближчими днями». Дата не була згадана.

Міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амір Абдоллахян (праворуч) зустрівся з Рафаелем Гроссі,
генеральним директором Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), в листопаді минулого року.
За даними МАГАТЕ, Іран збагатив значно більше урану, ніж було домовлено.

Джерело: «Zeit Online», фото СіньХуа/дпа

На початку червня Іран вимкнув камери спостереження Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) на кількох ядерних об’єктах Ірану. Внаслідок цього стан іранської ядерної програми зник з моніторів світової спільноти. США назвали цю акцію дуже сумною подією, яка була контрпродуктивною до дипломатичного вирішення конфлікту.

Відео: Іран демонтуватиме камери Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
США висловили розчарування демонтажем камер спостереження МАГАТЕ в Ірані.
Раніше влада критикувала двозначності щодо походження частинок урану.
Джерело: «Zeit Online»

 

Віденські переговори зайшли в глухий кут з березня ц. р. США та Іран, які не підтримують дипломатичних відносин від 1980 року, звинувачують один одного в блокуванні переговорів та опосередковано спілкуються за посередництва ЄС. Метою переговорів є переконати Вашингтон повернутися до дотримання угоди 2015 року, згідно з якою Іран обмежує свою ядерну діяльність в обмін на послаблення міжнародних санкцій. Угода покликана гарантувати, що Іран використовуватиме ядерну енергію лише в цивільних цілях, а не, як побоюється Захід, для створення ядерної зброї.

Сполучені Штати Америки за тодішнього президента Дональда Трампа в 2018 році  вийшли з ядерної угоди по Ірану,
про яку домовився його попередник Барак Обама.
Джерело: «Zeit Online», фото Джонатан Ернст / Reuters

Сполучені Штати Америки вийшли з ядерної угоди по Ірану в 2018 році за тодішнього президента Дональда Трампа і відновили санкції проти Ірану. У відповідь Іран поступово відмовився від своїх зобов’язань та розвиває власну ядерну програму, про що може свідчити й останній успішний запуск потенційної ракети-носія ядерної зброї.

Члени Іранської революційної гвардії на військовому параді в 2018 році.
 Джерело: «Zeit Online», фото Stringer/AFP/Getty Images

Примітно, що ракетні та потенційно ядерні устремління Ірану співпали із заявою Путіна про те, що незабаром Москва поставить Білорусі ракетні комплекси «Іскандер», здатні нести ядерний боєзаряд. На щойно завершених переговорах із самопроголошеним  президентом Білорусі Лукашенком обговорювалися дії ЗС Білорусі та Росії у контексті силового розблокування російського анклаву Калінінград, перекидання підсанкційних вантажів до якого заборонила Литва. Військовий шлях прориву через Сувалкський коридор та встановлення стійкого сухопутного зв’язку з Калінінградом, що необхідно буде здійснювати через територію країни НАТО Литву, може призвести до прямого протистояння між Росією та НАТО.

Саме такого перебігу подій і намагаються досягти правителі Кремля, оскільки це легітимізує початок широкої війни на континенті з непередбачуваними наслідками, що дозволить Росії розгорнути повномасштабні світову війну із застосуванням ядерної зброї. Потенційно до такого ядерного сценарію війни Кремль готовий. Кількість жертв і наслідки його не цікавлять. Єдиною метою залишається зберегти своє місце в історії як потужного геополітичного гравця та руйнівника старого демократичного світоустрою.

Довідково. Сувалкський коридор

Сувалкський коридор — геополітичний термін, присутній у термінології НАТО, що означає територію навколо Сувалок, Августова та Сейн, яка одночасно з’єднує територію балтійських країн з Польщею та рештою країн НАТО, а також відокремлює територію російської Калінінградської області та Білорусі.

Протяжність коридору – близько 100 км.

Для РФ Сувалкський коридор має стратегічне значення через те, що саме через нього проходять сухопутні та повітряні комунікації, що з’єднують Калінінградську область з основною частиною Росії. Окрім того, у Калінінграді розташований штаб Балтійського флоту МВФ Російської Федерації.

Сувалкський коридор стане першою мішенню РФ у разі війни проти НАТО.
Джерело: «ОстроВ», https://www.ostro.org/

Захоплення цієї території відрізало б країни Балтії від своїх союзників, що паралізувало б комунікації, а також ускладнило надання військової та гуманітарної допомоги. 

Для союзників по НАТО, відповідно, коридор — це основний напрямок для перекидання військ та озброєння до країн Балтії та Польщі. Також для цих держав, що залежать від військової підтримки Альянсу, Сувалкський коридор залишається головним напрямом для сухопутного зв’язку із союзниками.

Передові російські системи протиповітряної оборони можуть паралізувати повітряний простір на більшій частині Балтії та Польщі. Російські системи S-300 та S-400, розгорнуті в Калінінграді та поблизу Санкт-Петербурга у поєднанні з системами ПРО в Білорусі, забезпечують перекриття систем протиповітряної оборони Польщі та країн Балтії. У випадку збройного конфлікту це може повністю паралізувати Альянс, бо Росія матиме можливість заблокувати Сувалкський коридор і найближчі країни не тільки суходолом, а й у повітряному просторі.

Використані матеріали: https://adastra.org.ua/blog/ahillesova-pyata-nato-pitannya-zahistu-suvalkskogo-koridoru

[згорнути]

На геополітичній мапі Європи стає тісно для імперських амбіцій Кремля, одна загарбницька війна із суверенною Україною для нього недостатня. Очевидно, що міжнародна спільнота розуміє ризики і небезпеки московських ігор та вживатиме адекватних заходів. Найближчі дні за наслідками самітів G7  і НАТО повинні продемонструвати, наскільки міжнародна спільнота серйозно сприймає загрози від Кремля та які заходи приборкання Росії будуть вживатися.

Гра на геополітичній шахівниці світу продовжується.

https://www.zeit.de/politik/ausland/2022-06/atomabkommen-iran-test-satelliten-raketen-verhandlungen?wt_zmc=sm.ext.zonaudev.mail.ref.zeitde.share.link.x

Схожі публікації