Захід намагається залучити Індію як партнера, зокрема для дій проти Росії

Die Zeit, Німеччина

Індія є однією з провідних країн, яка має ядерну зброю, населення більше мільярда та впливає на перебіг розвитку геополітичної ситуації у світі та в Азійському регіоні. При цьому Індія підтримує традиційні відносини як з державою-терористом, ворогом України — росією, так і з іншими ключовими для України державами. Індія має суттєві впливи на європейські країни та загалом на країни цивілізованого Заходу, який протистоїть наразі російській агресії в Україні та намагається втримати світ від сповзання до ядерного протистояння з непоправними наслідками.

Нещодавно німецьке видання Die Zeit надрукувало аналітичну статтю власного кореспондента, вихідця з Пакистану політолога Хаснайна Казіма, який отримав освіту і працює в Європі, щодо намірів країн Заходу наблизити Індію до власних інтересів. Зазначається, що Захід намагається скоординувати з Нью-Делі спільні інтереси та залучити Індію як партнера, зокрема для дій проти Росії. Але країна, зазначає німецьке видання, є складним партнером із дедалі більш недемократичними рисами. Водночас з боку офіційного Нью-Делі має місце дещо стримане і прохолодне ставлення до топ-політиків першого ешелону з країн Європи, що навіть відобразилося у порушенні загальноприйнятого дипломатичного протоколу. Зрозуміло, що такі демонстративні дії не є випадковими, вони відображають актуальні пріоритети Індії у ставленні до її геостратегічних партнерів. Очевидно, що не всі країни Заходу належать до таких бажаних і важливих партнерів Індії.

Зокрема, раніше були оприлюднені фото федерального міністра закордонних справ Німеччини Анналени Бербок під час прибуття до Індії з офіційним візитом. Після виходу з літака в аеропорту Нью-Делі її ніхто не зустрів з офіційних осіб Індії, ні військові, ні політики, не було жодної червоної доріжки. Бербок виглядає трохи роздратованою, вона просто йде сама вперед до виходу та з усміхом зазначає, звертаючись до двох чоловіків у військовій формі, які підходять до неї: «Там немає нікого!» Ці двоє, індійський і німецький солдати, салютують їй. Потім звідкись ззаду прибігає посол Німеччини Філіп Аккерманн і обіймає Анналену Бербок.

В Інтернеті, а також у федеральному міністерстві закордонних справ Німеччини було багато насмішок щодо цього збою під час зустрічі німецького міністра в Нью-Делі. А також критики посольства Німеччини в Індії та відповідальних осіб від приймаючої сторони. Сама Бербок сприйняла ситуацію спокійно: «Все гаразд». Але ця сцена, зазначає Die Zeit, переконливо свідчить, що Індія не дуже дбає про свої відносини з Німеччиною і може дозволити собі таке поводження. Країна стала самовпевненою. Водночас відносини Німеччини з індійським урядом є політично складними.

Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок в аеропорту Нью-Делі, 2 березня ц. р.
Джерело: @AmbAckermann

Економіка Індії зростає протягом останніх років, вона також успішно пережила пандемію коронавірусу завдяки державній інвестиційній програмі. За рекордно короткий термін аграрна держава стає постачальником високотехнологічних продуктів та послуг в галузі ІТ. Зараз Індія є п’ятою за величиною економікою світу. Середній клас постійно зростає, а збільшення кількості населення сприяє підвищенню впевненості в собі. Очікується, що вже цього року, як найбільш густонаселена країна світу, Індія обійде Китай за кількістю населення.

Індія відходить від демократичних принципів

Тож не дивно, зазначає аналітик німецького видання, що до Індії шукають підходи США та багато європейських країн. Відчувши наслідки своєї залежності від російського газу, Захід тепер намагається вжити запобіжних заходів, щоби звільнитися від економічної залежності від Китаю. І тут Індія для нього виступає як союзник.

У Відомстві федерального канцлера Німеччини Індію називають ключовою державою, а канцлер Олаф Шольц не надавав так багато уваги жодному іншому главі уряду, як прем’єр-міністру Індії Нарендрі Моді. У квітні 2022 року Шольц зустрічався з ним у Берліні та щедро вихваляв країну за її стандарти. Через два місяці Шольц запросив главу уряду Індії як партнера G7 на саміт у замку Ельмау. А після свого першого державного візиту до Індії Шольц висловив велику зацікавленість у спільній роботі.

Державний візит федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца до Індії. Шольц разом з прем’єр-міністром Індії Наредрою Моді 25 лютого ц. р. у Нью-Делі.
Джерело: © Michael Kappeler/dpa

Але Індія залишається проблематичним партнером, з яким весь світ намагається загравати, зазначає німецьке видання. Мають місце спроби країн не помічати той факт, що індійська самовпевненість іноді переходить у зарозумілість. Проте, зазначає Die Zeit, країна, яка любить називати себе «найбільшою демократією світу», все більше відходить від демократичних принципів. Є очевидні ознаки і свідчення цього.

Нещодавно така тенденція стала ще більш очевидною, зокрема після заборони на трансляцію в Індії двосерійного документального фільму BBC під назвою «Індія: питання Моді» (India: The Modi Question). Перед тим в Інтернеті були розповсюджені попередні серії відео. У статті розглядається роль Нарендри Моді в погромах 2002 року в Гуджараті. У той час Моді був головним міністром цього індійського штату, тобто главою його уряду. Після пожежі в поїзді, внаслідок якої загинуло 59 індуїстських паломників, індуїстські націоналісти звинуватили мусульман в організації пожежі. Почалися багатоденні заворушення, в яких загинуло більше тисячі людей, переважно мусульман. Поліція Індії закривала очі на масові вбивства — очевидно, за наказом зверху, зазначає Die Zeit.

Індійські журналісти повідомляють про факти залякування

Документальний фільм BBC досліджує це питання, з якого саме рівня зверху надходили розпорядження для поліції та, посилаючись на раніше неопубліковане британське розслідування, приходить до висновку, що Моді несе особисту відповідальність за «етнічну чистку». Через ці звинувачення, які циркулювали роками, для Моді був заборонений в’їзд до США та Великобританії протягом багатьох років. Однак індійські суди виправдали його у цих звинуваченнях і з тих пір Моді, який зараз є бажаним гостем у Вашингтоні та Лондоні, надає великого значення тому, щоби його роль у погромах більше не згадувалася.

Через це онлайн-доступ до документального фільму BBC було заблоковано, а в лютому ц. р. поліція провела обшук в офісах BBC у Нью-Делі та Мумбаї через «ймовірні податкові правопорушення». Метою таких процесів було залякати журналістів.

Численні індійські журналісти повідомляють про залякування та арешти, їх часто звинувачують, як у випадку з BBC, у податковому шахрайстві, якщо вони зображають Моді у недостатньо привабливому світлі. Індійський журналіст, який побажав залишитися неназваним, заявив, що «ми довго не наважувалися повідомляти про те, як BBC писало про Моді і про те, які через це ми зараз відчуваємо наслідки». Після обрання Моді прем’єр-міністром Індії в 2014 році його роль у погромах у Гуджараті вважалася «червоною лінією» для журналістів. До того ж, блогери та користувачі Інтернету також зазнають погроз і переслідувань, якщо вони пишуть критичні статті про індійський уряд.

Багато правозахисників перебувають під арештом

Порушення прав людини у штаті Джамму і Кашмір тривають роками. Для цивільного населення запроваджено тривалу комендантську годину, телефонну мережу та Інтернет заблоковано. Цей індійський штат єдиний, в якому проживає більшість мусульман. Індія не проводить референдуму про майбутнє штату, якого вимагає ООН після поділу субконтиненту в 1947 році на Індію та Пакистан: залишитися у складі Індії, приєднатися до Пакистану або отримати незалежність. Місцеві жителі десятиліттями повідомляли про тортури, невибіркові обстріли мирних жителів і викрадення людей. Правозахисники, які займаються цими справами, також зазнають залякувань та погроз, сьогодні більше, ніж будь-коли, зазначає німецький автор.

Так само складною є ситуація для правозахисників в Індії. Багато з них протягом років перебувають під арештом без жодної перспективи суду. Те саме стосується активістів, які намагаються дійсно усунути несправедливість та впливи кастової системи. Хоча в Індії касти офіційно скасовано, а дискримінація так званих недоторканних та інших нижчих каст карається законом. Насправді, однак, касти відіграють значну роль у повсякденному житті, їх можна визначити за іменами та професіями, вони відтворені у квотах, встановлених для каст.

Демонстрації з вимогами дотримуватися свободи преси та свободи слова, проти насильства в Кашмірі чи репресій проти діячів опозиції та національних меншин часто призводять до непропорційного застосування поліцією сили та свавільних арештів. Моді не приховує, що він суворий до критиків. Одного разу він заявив журналістці каналу BBC, що він був «дуже, дуже м’яким» у своїх стосунках із засобами масової інформації та що сьогодні він вчинив би інакше.

Це прозвучало як погроза. Так само, як тоді, коли Моді дає волю прихильникам ідеології хіндутви — політичної ідеології, відмінної від релігійної традиції індуїзму. Ця ідеологія намагається змусити неоднорідну групу індуїстів, що становить близько 80 відсотків населення, повірити в те, що вони є громадянами першого класу, а Індія — це індуїстська країна. Це кричуще суперечить конституції та обіцянкам Індії, як держави, заснованій у 1947 році, бути домом для всіх людей, незалежно від їх релігії.

Глава МЗС Індії називає критику з боку Європи «колоніальним ставленням»

Зовнішня політика Індії також є проблематичною з точки зору Заходу. Уряд Моді дотепер ще не зайняв чіткої позиції стосовно війни росії в Україні. В індійських урядових колах кажуть, що незважаючи на економічний бум у переважно бідній країні, необхідно забезпечити доступні ціни для кількісно великого населення. Минулого року імпорт нафти до Індії з росії зріс до рекордного рівня, а Індія продовжує закуповувати у росії військову техніку та озброєння.

Отже, робить висновок німецьке видання, Індія є складним партнером, який все ще вважається демократичним через регулярне проведення виборів та існування сильного, критично налаштованого громадянського суспільства.

Для урядів ліберальних держав через це буде неминучою політика подвійних стандартів: з одного боку, існує бажання вести бізнес з Індією, здійснювати співпрацю, розвиток і, можливо, розширення відносин. З іншого боку, буде неминучим необхідність розглядати скарги, висловлювати доцільну критику, дотримуватися непохитних цінностей, підтримувати і захищати інтереси пригноблених, скривджених і знедолених. І робити це буде потрібно, не надто «віддаляючись від позиції» індійського уряду через його достатньо високу впевненість у собі.

Перед поїздкою до Індії Шольц набрав популярності серед індійців. На цьогорічній Мюнхенській безпековій конференції він процитував міністра закордонних справ Індії Субрахманьяма Джайшанкара (Subrahmanyam Jaishankar), який заявив, що Європа не може нав’язувати свої проблеми решті світу, якщо в той же час Європа не розглядатиме проблеми решти світу як власні проблеми. Шольц заявив, що «у цьому реченні щось є» і після цього його радо вітали в Індії.

Це той самий міністр закордонних справ Джайшанкар, зазначає Die Zeit, який відкидає будь-яку критику Індії з боку Європи, кажучи, що це «колоніальне ставлення». Він регулярно повторює вислів «Ми позбудемося цього колоніального менталітету». Індія століттями страждала від колоніалізму, тому говорити про колоніальні позиції наразі не є принципово неправильним. Однак це речення недоречно, якщо мова йде про обмеження свободи преси та свободи слова, порушення прав людини та дискримінацію меншин, зазначає німецьке видання.

Підготував Сергій Польовик