Європейський курс Німеччини та її залежність від Китаю

Саме зараз для Німеччини настав час переосмислити існуючі реалії

 

Die Zeit, Focus, Німеччина

Протягом травня поточного року увагу світових та європейських аналітиків привернули активні дії Німеччини на міжнародному треку. Підсумковим кроком вельми активних зовнішньополітичних заходів Берліна стала промова федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца перед депутатами Європейського парламенту, що відбулася у День Європи, 9 травня ц. р. у Страсбурзі. Виступу Шольца передували візити німецьких політиків до Китаю та триденна поїздка самого Олафа Шольца до країн Східної Африки, інтенсивні контакти з європейськими і світовими партнерами.

Промова Шольца в Європарламенті привернула загальну увагу євродепутатів не лише тому, що Німеччина є найбільш промислово розвиненою країною Європейського Союзу та, у конкуренції з Великобританією і Францією, найбільше впливає на процеси, що відбуваються в Європі. Конкуруючи з цими геополітичними гравцями за роль і впливи на Європейському континенті, Німеччина демонструє також активну позицію у побудові нових стратегічних відносин з Китаєм, а також з країнами Африки та інших регіонів світу.

Олаф Шольц у своїй промові зупинився, серед іншого, на необхідності реформи Європейського Союзу та його одночасного розширення. Він зазначив, що бачить для Європи три ключові позиції: по-перше, доля Європи перебуває «в її руках», по-друге, чим більш об’єднаною буде Європа, тим краще майбутнє на неї чекає, по-третє, необхідно не зменшувати, а збільшувати відкритість та співпрацю ЄС з іншими країнами та регіонами.

Промова Олафа Шольца у Страсбурзі засвідчила, що канцлер Німеччини мислить категоріями європейського і світового масштабу та залишається лідером європейської спільноти. Олаф Шольц застосував новий термін «геополітична Європа» і зазначив, що для того, щоб ЄС мав потужну геополітичну позицію у майбутньому, він має змінитися. У цьому контексті канцлер відзначив необхідність зміни процедур прийняття рішень в ЄС та заявив, що буде просувати процес прийняття рішень кваліфікованою більшістю у питаннях зовнішньої політики та оподаткування. Він вважає, що таким чином буде досягнута мета створення геополітичного Євросоюзу, розширеного і реформованого: «Євросоюз буде реформовано, він буде відкритим до майбутнього».

Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц перед виступом в Європейському парламенті.
Джерело: © Wolfgang Kumm/dpa

У своїй промові Шольц окремо згадав Україну, зазначивши, що європейська спільнота вже зараз має задати курс для повоєнного відновлення зруйнованої війною держави. Канцлер Німеччини заявив, що «процвітаюча, демократична, європейська Україна буде найкращим запереченням імперської, ревізіоністської та протиправної політики путіна».

У промові Шольца пролунали свідчення готовності Євросоюзу до розширення за рахунок приєднання до нього країн Західних Балкан та співпраці з країнами так званого глобального Півдня. Шольц вважає, що добробут Європейського континенту «невіддільно залежить від решти світу», тому ЄС має брати на себе ініціативу та відповідальність у вирішенні як глобальних проблем, так і співпрацювати з окремими країнами Африки.

Промова Олафа Шольца в Європарламенті була сприйнята позитивно та неодноразово переривалася аплодисментами. Водночас німецькі видання зазначають, що в Європарламенті існує значна кількість депутатів від Німеччини, які незадоволені діяльністю Шольца та федерального уряду, який він очолює. Видання Die Zeit напередодні виступу Олафа Шольца у Страсбурзі оприлюднило редакційну статтю, в якій наводиться критична позиція євродепутатів щодо зовнішньої політики Шольца.

Незадовго до програмного виступу канцлера Олафа Шольца перед Європарламентом, зазначає німецьке видання, провідні німецькі євродепутати різко розкритикували курс німецького уряду щодо його європейської політики. Зокрема, депутат від партії Християнський демократичний союз, голова Європейської народної партії Манфред Вебер (Manfred Weber) звинуватив так звану світлофорну коаліцію правлячих партій Німеччини у складі СДП, «Зелених» і ВДП у тому, що вони часто не мають «чіткої та скоординованої позиції» з важливих питань.

Лідер фракції партії «Ліві» Мартін Ширдеван (Martin Schirdewan) і деякі депутати Європарламенту, які належать до правлячих партій, зайняли так само критичну позицію. Мартін Ширдеван звинуватив федеральний уряд Німеччини у тому, що він привертає до себе увагу насамперед чварами в європейській політиці.

Лідер партії «Зелені» Террі Райнтке (Terry Reintke) заявив, що багато колег зі Східної та Центральної Європи в Європарламенті розчаровані тим, що зробив Шольц для України. Виникає враження, що «все відбувалося дуже повільно, і насправді все потрібно було виривати з Берліна знову і знову». Террі Райнтке заявив, що наразі Шольц повинен сформулювати для Європарламенту дуже чіткий список вимог і порядок денний. Це буде дуже важливим у питанні про те, яку роль Федеративна Республіка Німеччина відіграватиме в Європейському Союзі в найближчі місяці.

Вебер критикує самостійні дії у відносинах з Китаєм

Політик опозиційної у німецькому Бундестазі партії ХДС Манфред Вебер також розкритикував політику федерального уряду Німеччини щодо Китаю та вимагав від Шольца чіткої відданості єдиному європейському курсу. Він вважає, що «урок від помилок у відносинах з російським керівництвом повинен полягати в тому, що ми можемо вистояти проти Китаю тільки разом і в тісній координації з нашими західними партнерами».

Поодинці, вважає Вебер, мати справу з китайським керівництвом є контрпродуктивним і шкодить Європі. Програмна промова Шольца стала для нього можливістю «виправити частину вже завданої ним шкоди».

Видання Die Zeit звертає увагу, що дата виступу канцлера Німеччини в Європарламенті була обрана ретельно, тому що 9 травня відзначається День Європи, присвячений Плану Шумана щодо створення Європейського співтовариства вугілля та сталі. Його було представлено громадськості 9 травня 1950 року тодішнім міністром закордонних справ Франції Робертом Шуманом у Парижі, він мав на меті забезпечити мир у Європі після Другої світової війни. Цей план призвів до створення Європейського об’єднання вугілля та сталі, однієї з організацій-попередниць сучасного Європейського Союзу.

Робер Шуман виголошує свою декларацію в МЗС Франції у Парижі, 9 травня 1950 року.
Джерело: © European Union, 2020

Зважаючи на стан двосторонніх відносин Німеччини з Китаєм, німецьке видання Focus акцентує увагу на реальній залежності Німеччини від потужного Китаю. Видання висловило сподівання, що найбільша економіка Європи може бути все ж таки не надто залежною від Китаю. Принаймні про це наголосили неназвані виданням провідні незалежні аналітичні центри. Водночас залежність німецької економіки від Китаю є очевидною, насамперед в галузі автомобілебудування.

Але в той час як товарообіг між країнами у 2022 році всьоме поспіль зріс, двосторонній дефіцит збільшився. Імпорт Німеччини з Китаю зріс на третину порівняно з 2021 роком до 192 млрд євро (202 млрд доларів), тоді як експорт німецьких товарів до Китаю зріс лише на 3 % до рівня приблизно 107 млрд євро.

У той час, як федеральний уряд Німеччини корегує свою стратегію щодо Китаю у бік більшого обмеження, німецькі компанії подвоюють свої інвестиції, зазначає Focus.

За розробку нової стратегії Німеччини стосовно Китаю відповідає федеральне міністерство закордонних справ під керівництвом Анналени Бербок. Довгоочікуване оприлюднення цієї стратегії неодноразово відкладалося через необхідність знайти баланс між стимулюванням економіки Німеччини та заохоченням деяких компаній до реструктуризації, що має призвести врешті-решт до зменшення залежності Німеччини від імпорту ключових товарів із Китаю.

Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок зі своїм китайським колегою Цінь Ґаном на прес-конференції у Пекіні.
Джерело: IMAGO/photothek

З’являються дві нові тенденції у взаємодії Німеччини з Китаєм, зазначає Focus. З одного боку, компанії, які вже інвестували значні кошти в Китай, подвоюють обсяг своїх інвестицій. Деякі з найбільших компаній країни сильно залежать від китайських клієнтів і постачальників. Серед них велика трійка автовиробників (Volkswagen, Mercedes-Benz і BMW), хімічний гігант BASF і постачальник автозапчастин Bosch.

BASF інвестує 10 млрд євро в новий завод на півдні Китаю. У жовтні минулого року концерн Volkswagen оголосив про інвестиції в розмірі 2,4 млрд євро в спільне підприємство з китайською компанією, що займається виробництвом безпілотних автомобілів, та інвестує 1 млрд євро в новий центр розробки електромобілів. З іншого боку, німецькі компанії все більше виробляють у Китаї для Китаю. Так, завод Flender у Тяньцзіні обслуговує виключно китайський ринок.

Наскільки Німеччина насправді залежить від Китаю?

Такий стан справ ставить провідних німецьких політиків у незручне становище. Загалом Німеччина може бути менш залежною від Китаю, ніж прийнято вважати. Нещодавнє дослідження, проведене Фондом Бертельсманна (Die Bertelsmann Stiftun), Кельнським інститутом економічних досліджень (Institut der deutschen Wirtschaft, IW), аналітичним центром MERICS і Федерацією німецької промисловості (Bundesverband der Deutschen Industrie, BDI), відображає результати більш уважного перегляду німецьких інвестицій в Китай.

Воно показало, що між 2017 і 2021 роками в середньому 7 % німецьких прямих іноземних інвестицій та від 12 до 16 % річних корпоративних прибутків спрямовувалися до Китаю, — подібно до США, але набагато менше, ніж до ЄС, на який припадає в середньому 56 % прибутку підприємств країни за той самий період. Експерт з Кельнського інституту економічних досліджень Юрген Маттес (Jürgen Matthes) повідомив, що лише близько 3 % німецьких робочих місць прямо чи опосередковано залежать від експорту до Китаю.

Експерт центру MERICS Макс Ценгляйн (Max Zenglein) попереджає про те, що це не приводом менше турбуватися про Китай. Експерт заявляє, що раніше вважалося, що бізнес у Німеччині автоматично виграє від інвестицій у Китай. Оскільки німецькі компанії все більше інвестують у місцеве виробництво, дослідження та розробки, більшість місцевих прибутків зараз часто реінвестується саме туди. А в довгостроковій перспективі тенденція «від місцевого до місцевого» (local to local) може зашкодити робочим місцям у Німеччині та експорту до Китаю.

Довідково:

Інститут досліджень Китаю Меркатора (Mercator Institute for China Studies, MERICS) є провідним німецьким та найбільшим європейським аналітичним центром з ексклюзивним акцентом на Китай. Інститут названий на честь Герарда Меркатора — математика, філософа, теолога, географа та картографа, який зробив вагомий внесок у розвиток картографії.

Інститут MERICS заснований в 2013 році компанією Stiftung Mercator, одним з найбільших приватних фондів Німеччини. Експерти MERICS регулярно надають експертні оцінки та консультації високопосадовцям, які ухвалюють рішення у державному та приватному секторах усієї Європи. Головний офіс інституту розташований у Берліні.

Від Китаю залежить виживання німецького автомобілебудування

Ще однією причиною для занепокоєння є група великих німецьких компаній і галузей, які залишаються сильно залежними від Китаю, зокрема великі німецькі автовиробники і хімічні компанії. Китай постачає 95 % сонячних елементів, встановлених у Німеччині, а також 80 % ноутбуків і 58 % друкованих плат, які використовуються в інших електронних пристроях. Німеччина також залежить від Китаю щодо рідкоземельних елементів, необхідних для виробництва напівпровідників та літій-іонних батарей, а також для антибіотиків та інших важливих ліків.

Експерт Кельнського інституту економічних досліджень Юрген Маттес попереджає, що компанії продовжуватимуть інвестувати мільярди в Китай, якщо нова політика федерального уряду не спонукатиме їх до перегляду стратегії розвитку бізнесу. Якщо погрози Китаю щодо Тайваню стануть ще більш агресивними, це може мати руйнівні наслідки для тих німецьких компаній, які ведуть там все більшу частку свого бізнесу.

Остання орієнтовна дата оприлюднення нової стратегії німецького уряду — одразу після зустрічі федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца та прем’єра Держради КНР Лі Цяна, що запланована на 20 червня ц. р. Саме зараз для Німеччини настав час переосмислити існуючі реалії.

Підготував Сергій Польовик

 

Схожі публікації