Переломний момент у зовнішній політиці Німеччини

Чи Німеччина взагалі у змозі здійснювати суттєвий вплив у світі

 

 

Зовнішня політика провідних країн Євросоюзу завжди була у полі зору аналітиків ЄС та інших геополітичних гравців, оскільки від неї залежить рівень суб’єктності як власне самого ЄС, так і країн, з якими підтримуються окремі двосторонні відносини.

Німеччина здійснює особливий вплив на формування спільної, скоординованої політики Євросоюзу, що посилюється її головуванням протягом найближчих місяців у Раді Європи. До того ж, у внутрішньому житті провідних країн Європи і світу незабаром очікуються знакові події, що впливатимуть на рівень згуртованості європейської спільноти, її здатність сформулювати спільні, загальноприйнятні стандарти у зовнішній політиці країн, визначатимуть спільні цінності та смисли подальшого співіснування. Серед таких визначальників міжнародної політики — чергові вибори президента США у листопаді ц. р., плановий відхід з політичної арени Німеччини і Європи канцлера ФРН Ангели Меркель, інституційна реакція ЄС на головні виклики у глобалізованому світі, спроможність протистояти новітнім загрозам міжнародній безпеці, участь у миротворчих організаціях і локалізації регіональних конфліктів, створення ефективної колективної системи безпеки, протистояння кібернетичним загрозам тощо.

 

Одним з інструментів, за допомогою яких міжнародна спільнота координує свої дії у зовнішньополітичній сфері, реагує на виникнення нових джерел напруженості та вирішує довготривалі конфлікти, є Організація Об’єднаних Націй (ООН) та її головний дорадчий орган — Генеральна Асамблея (ГА) ООН.

Довідково:

Генеральна Асамблея ООН — головний дорадчий, директивний та представницький орган Організації Об’єднаних Націй, створений у 1945 році згідно зі статутом ООН. Генеральна асамблея складається з 193 членів ООН і є форумом для багатостороннього обговорення всього спектру міжнародних питань, викладених у статуті ООН.

Популярне німецьке видання Welt публікує матеріал власного політичного кореспондента Торстена Юнгхольта, присвячений виступу федерального міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса на ГА ООН 29 вересня ц. р. Виступ головного німецького дипломата, зважаючи на його перебування у карантинній самоізоляції, пов’язаній із захворюванням на коронавірус, було здійснено у форматі відеоконференції.

Проте, зазначає видання, незвичний формат доповіді Г. Мааса не завадив йому знову повторити тези своєї улюбленої зовнішньополітичної теми щодо необхідності мультилатералізму, як організації міжнародних зовнішньоекономічних відносин, заснованих на механізмах, що дозволяють кожній країні користуватися привілеями в стосунках з усіма партнерами. У своїй промові провідний політик, представник правлячої Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) згадав майже всі загрози і кризові регіони у світі: пандемію коронавірусу, кризовий трикутник Росія-Україна-Білорусь, Близький Схід, Сахель, Лівію, Сирію, проблеми захисту навколишнього середовища, деформований та неефективний контроль над озброєннями. «Наше покоління стоїть перед вибором», — сказав Г. Маас, — «…йти вперед самостійно, не озираючись на минуле», і таким чином, ігнорувати багатосторонню спадщину ООН. «…Або оновити цю спадщину — і показати, що правильною відповіддю на кризи нашого часу є більша солідарність». У будь-якому випадку, Німеччина готова до міжнародного співробітництва, підкреслив Г. Маас.

Г. Маас під час свого відеозвернення до Організації Об’єднаних Націй

Проте, зазначає видання, вирішальним наразі є питання, чи Німеччина взагалі у змозі здійснювати суттєвий вплив у світі. Це вимагає не лише готовності до співпраці, але перш за все, адекватних дипломатичних, військових ресурсів та ресурсів для політичного розвитку, включаючи готовність систематично використовувати ці засоби впливу. Шість років тому екс-президент Йоахім Гаук проголосив, що Федеративна Республіка Німеччини повинна «скоріше, рішучіше і суттєвіше» брати на себе відповідальність у світі. Тож чи дослухався уряд до цього застереження?

Дослідженню цього питання, зазначає Welt, присвячений нещодавній звіт Мюнхенської конференції з безпеки. Зокрема, Й. Гаук виголосив свою промову в Мюнхені ще в 2014 році. Зважаючи на актуальність цього питання для Німеччини, голова конференції Вольфганг Ішингер та його команда вважають наразі своїм обов’язком вперше подати «огляд стратегічного стану зовнішньої політики Німеччини».

Довідково:

Мюнхенська конференція з питань безпеки — щорічна конференція, що проводиться в Мюнхені з 1962 року. До 1993 року іменувалася Конференцією з військових питань і проводилася під егідою Християнсько-соціального союзу, з 1998 року фінансується урядом Німеччини. Засновник: німецький видавець Евальд-Генріх фон Клейст-Шменцін. Гасло: Мир шляхом діалогу (Frieden durch Dialog).

Наразі ми переживаємо злам епох, в якому губляться звичні поняття і смисли, на яких десятиліттями ґрунтувалася зовнішня політика Німеччини. Зокрема, зазначає В. Ішингер, бізнес-модель Німеччини вважалася головним вигодонабувачем від економічно та безпеково гарантованого США світового порядку, заснованого на дотриманні традиційних норм. Проте, зазначає В. Ішингер, наразі ми поводимося так, наче можемо продовжувати існувати в умовах звичного статус-кво. Але ми цього вже не можемо, заявляє В. Ішингер, — «Мова наразі йде про питання нашого існування».

Загалом В. Ішингер наразі займає обережну ліберальну позицію, просуваючи її разом із мультилатералізмом. Він стверджує, що канцлер Німеччини А. Меркель дала правильну відповідь щодо ситуації з отруєнням О. Навального. Його переконання спираються на такі постулати: «Ми повинні підготувати консолідовану відповідь ЄС. Отруєння О. Навального — це проблема Росії, отруєння сталося на її території… Необхідно максимально використовувати можливості від співпраці з Росією у всьому спектрі проблемних питань — у стосунках з Китаєм, на Близькому Сході, у надскладному питанні щодо України. Але відмовлятися від Росії та повністю ізолювати її було б для Німеччини небезпечно».

Видання зазначає, що екс-президент Німеччини Й. Гаук був одним із перших читачів аналізу, поданого Мюнхенською конференцією. З огляду на оцінки зовнішньої політики Німеччини, викладені фахівцями конференції, висновки Й. Гаука зводяться до того, що дійсно, мав місце прогрес «у подоланні криз та надзвичайних ситуацій, переорієнтації стосунків з НАТО та реагуванні на пандемію коронавірусу». Водночас, колишній президент Німеччини зазначає: «Але також відповідає дійсності, що наша залученість до деяких ключових сфер спільного існування до сьогоднішнього дня залишається поза вимогами зміненого світу та поза очікуваннями наших партнерів. Іноземні країни часом довіряють нам більше, ніж ми самі», — зазначив Й. Гаук.

Результати звіту Мюнхенської конференції співпадають з висновками колишнього президента Німеччини, зазначає Welt. Зокрема, у документі зазначається, що «…зовнішня політика Німеччини змінюється, але світ навколо нас змінюється швидше». Німецька залученість у глобальні процеси не тільки не відповідає очікуванням союзників по НАТО та Європейському Союзу: «Вона також не відповідає вимогам, що випливають із стратегічного середовища». Якщо майже всі стовпи зовнішньої політики вже зруйновані, поступові корективи та пристосування до умов вже більше не можуть змінити ситуацію на краще.

Спеціальне видання Мюнхенської конференції щодо зовнішньої політики та політики безпеки Німеччини

Німеччина, зазначається у звіті, наразі перебуває перед прийняттям «доленосного рішення: вона може рішуче працювати над зміцненням Європи, і таким чином ефективно захищати німецькі та європейські інтереси. Або Німеччина відмовляється від впровадження змін, залишає все у стані статус-кво і вимушено готується до того, що ЄС і Європа мутують у своєрідний придаток Євразії, де панують інші держави».

Усі особи, що приймають політичні рішення, усвідомлюють цей «світовий політичний поворотний пункт». Проте, зазначається у документі, «…до цього часу бракує волі, яку повинен генерувати політичний клас, з наміром переходу до нової зовнішньої політики Німеччини, лише вона створить можливість існування суверенної Європи». Видання підкреслює висновок дослідження Мюнхенської конференції щодо потенціалу зовнішньої політики Німеччини: Наразі потрібен «не менше, ніж переломний момент у зовнішній політиці Німеччини».

В якості мети для Німеччини визначається її керівна роль в ЄС, чого бажає і підтримує більшість європейських партнерів. Водночас, зазначається у звіті, для того, щоби надати змогу Європі ефективно діяти, Німеччина повинна спочатку визначити свої стратегічні інтереси на національному рівні та модернізувати свій зовнішньополітичний апарат. Такі зміни починаються з подальшого розвитку «стратегічної культури», зазначає Welt.

В якості обов’язкового заходу, урядом Німеччини регулярно оприлюднюється документ з викладенням національної стратегії, що прийнято серед всіх важливих союзників, та що вважається серед них необхідним. В даний час такий документ публікується приблизно кожні десять років. «Такий документ та проміжні щорічні звіти можуть бути предметом дебатів у Бундестазі Німеччини та сприятимуть зростанню поінформованості громадськості про найважливіші міжнародні проблеми. Крім того, незалежно від цього, Бундестагу слід частіше обговорювати питання зовнішньої політики», — йдеться у звіті.

Структура урядового апарату, відповідального за зовнішню політику та політику безпеки, майже не розвивалася від 1960-х років. Навпаки, в міжнародних відомствах наразі домінує некоординоване багатоголосся, автори дослідження говорять про «берлінських дисгармоників». Потрібне «вдосконалення нашого апарату, чи то шляхом більш систематичного його застосування та розширення Федеральної ради безпеки Німеччини, чи створення нових координаційних структур».

Довідково:

Федеральна рада безпеки (Bundessicherheitsrat, BSR) — комітет федерального кабінету Німеччини, який виконує функції вищого органу з контролю та координації в галузі політики безпеки. Він був заснований у жовтні 1955 року кабінетом канцлера Німеччини Конрада Аденауера під назвою Федеральна рада оборони (до 1969 року).

 

Де існує найбільше відставання та потреба у надолуженні

У подальшому, зазначається у дослідженні Мюнхенської конференції, дипломатія, співпраця у галузі спільного розвитку та оборона також повинні бути забезпечені достатніми фінансовими ресурсами: «У довгостроковому порівнянні частка міжнародних витрат у федеральному бюджеті значно впала і вже не відповідає поточній ситуації».

Найбільша потреба існує наразі у забезпеченні витрат на оборону, але й кількість дипломатичних представників Німеччини за кордоном є недостатньою. Скорочення американської військової присутності в Європі — тенденція, яка, згідно з матеріалами дослідження, буде тривати незалежно від результатів виборів у США та додатково підвищує вимоги: «Німеччина не зможе уникнути мобілізації більшої кількості ресурсів, якщо Європа повинна стати більш дієвою у зовнішній та оборонній політиці», — відзначається у документі.

Автори дослідження припускають, що наслідки пандемії коронавірусу, швидше за все, призведуть до критичного перегляду витрат Німеччини у сфері політики безпеки. Водночас, вони не радять робити скорочення фінансування: «З огляду на зміни у світовій політиці, ми не повинні економити у цій галузі, щоб не створювати загроз для основ нашої безпеки та добробуту». Натомість пропонується суттєве збільшення витрат, а саме в обсязі 3 % валового внутрішнього продукту на забезпечення міжнародної політики Німеччини в цілому. У поточному бюджеті такі обсяги витрат Німеччині становлять близько 2 %, зазначається в документі.

За даними Центру військової історії та соціальних наук Бундесверу, більшість громадян Німеччини виступають за збільшення видатків державного бюджету на оборону.

Ставлення громадян Німеччини до збільшення витрат на оборону

На графіку, поданому вище, — узагальнені відповіді респондентів на запитання щодо їх ставлення до збільшення видатків оборонного бюджету, виражені у процентах: Чорним кольором — суттєве збільшення, скоріше вважаю, що потрібне збільшення; блакитним кольором — витрати доцільно зберегти на теперішньому рівні; блідно-блакитним — видатки швидше потрібно зменшити; сірим — не визначилися.

Протягом підготовки матеріалів звіту фахівці Мюнхенської конференції провели соціологічні дослідження з метою об’єктивної оцінки ставлення респондентів до проблематики міжнародної політики Німеччини. Зокрема, зазначає Welt, протягом опитування провідних опитаних фахівців в галузі зовнішньої політики Федеративної Республіки Німеччина автори звіту ставили запитання, чому Німеччина має такі значні труднощі зі своєю міжнародною політикою. Стандартна відповідь полягала в тому, що більш деталізовані обставини активної зовнішньої політики безпеки не можна повідомляти населенню, і що цією темою цікавиться лише незначна кількість громадян. Водночас, таке твердження, зазначено у звіті, викликає сумніви.

Для підготовки звіту Мюнхенська конференція замовила дослідницькому інституту Forsa репрезентативне опитування щодо ставлення населення до проблематики зовнішньої політики та політики безпеки,. Відповідно до результатів опитування, яке було проведене в серпні ц. р., явна більшість, а саме 64 %, дуже або сильно зацікавлені у зовнішній політиці та політиці безпеки. 75 % опитаних припускають, що в найближчі кілька років буде більше криз та конфліктів, що є цілком реальною оцінкою, зазначає Welt. Населення «…у деталях бачить навіть далі, ніж частина більш широкої політичної еліти», зазначають автори документу.

Довідково:

Forsa — незалежний приватний інститут з досліджень ринків та громадських думок. Має відділення у Берліні, Франкфурті-на-Майні, Дортмунді та Гамбурзі. Forsa постачає інформацію на замовлення підприємств, політичних та державних установ, засобів масової інформації та наукових установ точно визначені факти та результати досліджень. Переважним чином, замовники досліджень перебувають у Німеччині, але є партнери також в Європі та на міжнародному ринку.

За даними інституту Forsa, на запитання щодо ставлення до оцінки впливовості Німеччини за кордоном, відповіді респондентів розподілилися наступним чином: 9 % вважає, що вплив Німеччини у світі скоріше значний, 24 % — швидше за все, незначний, 64 % — саме такий, як потрібно, 3 % — не визначилися.

Впливи Німеччини за кордоном

Загалом німці залишаються відкритими до зовнішніх контактів та багатосторонніми. Вони також готові до більш активної зовнішньої політики, щоправда, лише наскільки це стосується цивільних інструментів її реалізації. Військові операції відкидаються більшістю опитаних, і більшість провідних представників німецької економіки Німеччини також не бажають, щоб їх використовували для цілей зовнішньої політики. Тож вітається більший вплив Німеччини у світі, але без використання нею засобів влади, що не відповідають дипломатії. Вирішення цього парадоксу громадської думки, зазначає В. Ішингер, є «завданням політичного керівництва» Німеччини.

Привертає увагу також оцінка інституту Forsa щодо репутації Німеччини у світі у 2020 році, у порівнянні з попереднім роком.

На графіку далі — значення у процентах: чорним кольором — репутація у світі скоріше за все, покращилася; блакитним кольором — скоріше за все, погіршилася; блідно-блакитним — змінилася незначним чином; сірим кольором — не визначилися.

Репутація Німеччини у світі

Міжнародна політика Німеччини, як провідної країни ЄС, залишається у центрі уваги європейської та світової спільноти. Особливості сучасного періоду в розвитку глобальної міжнародної ситуації в Європі та у світі не лише не зменшують, а, навпаки, збільшують значення зовнішньої політики Німеччини у системі нових геополітичних координат.

 

Схожі публікації