Тінь Ангели Меркель

Парламентські вибори в Німеччині, що відбудуться наприкінці вересня ц. р., вже визнані як історичні. Адже йдеться не лише про зміну політичних еліт та відхід від політики Ангели Меркель. Головний геополітичний суб’єкт в Євросоюзі, Німеччина, постає перед багатьма актуальними викликами сучасності, які отримує у спадок від ери правління Меркель та внаслідок недієздатності і нерішучості Європи. Чи збережеться у Німеччині нинішня правляча коаліція, чи буде сформована нова політична правляча сила, яка візьме на себе відповідальність за всю політику Євросоюзу — покажуть майбутні вибори. Наразі є свідчення того, що у країні визріли нові політичні гравці, які зможуть похитнути теперішні засади внутрішньої і зовнішньої політики Німеччини.

Водночас, з огляду на проросійськість кандидата від коаліції Арміна Лашета та його традиційну підпорядкованість так само орієнтованій Ангелі Меркель, прихід до влади у Німеччині нових, більш креативних політиків може бути навіть кориснішим. Як для самої Німеччини, так і для України.

Виборча кампанія набирає обертів. Одним з визначальних трендів нових політичних сил та висунутих ними кандидатів на посаду канцлера буде ставлення до ескалації конфлікту навколо розгортання російських військ поблизу кордонів з Україною та продовження чи припинення проекту газогону «Північний потік-2». Оцінювання власного добробуту, спокою та перспектив економічного розвитку винятково з позицій мирного співіснування та торгівлі з Росією вже відходить у минуле. На часі формування нових дієвих політичних сил Німеччини, які адекватно оцінюють поточні події, загрози від співробітництва з таким явним агресором, як Росія, та зможуть стати лідерами нової генерації Німеччини. Водночас, проросійська «тінь Ангели» ще довго буде впливати на політичні розклади, формування альянсів та пріоритети розвитку як власне Німеччини, так і загалом Європи.

* * * * *

Німеччина, як геополітичний лідер Євросоюзу і як її ще називають «постійний індустріальний і технологічний локомотив ЄС», готується до важливого етапу у процесі визначення свого подальшого політичного курсу, що відбуватиметься на парламентських виборах восени ц. р. У Німеччині, зазначає Die Welt, ця кампанія набирає обертів, адже йде справжня боротьба за місця у Бундестазі, за право висунення кандидата на посаду федерального канцлера — голови уряду Німеччини. Нещодавно представники правлячої коаліції партій ХДС та ХСС погодилися, що єдиним кандидатом на посаду канцлера висуватиметься представник від партії ХДС Армін Лашет, якого підтримала чинний канцлер Ангела Меркель.

Армін Лашет, прем’єр-міністр землі Північний Рейн-Вестфалія. Кандидат на посаду канцлера від правлячого союзу ХДС/ХСС

Представник іншої партії правлячого союзу, Маркус Зьодер від партії ХСС, демонстративно спокійно сприйняв рішення партійного форуму сестринської ХДС щодо визначення єдиним кандидатом від коаліційної більшості саме представника ХДС і визнав його легітимним в рамках союзу, поступившись конкуренту своїм місцем у боротьбі за посаду канцлера. Утім, майже відразу після ухвалення рішення на користь А. Лашета, почала лунати критика як на його адресу, так і стосовно політики коаліції ХДС/ХСС, яка втрачає популярність у Німеччині. До критики долучилися й інші політичні партії, що прагнуть перехопити ініціативу та усунути на політичне узбіччя багаторічну коаліцію ХДС/ХСС разом з А. Меркель.

Вибори до парламенту Німеччини призначені на кінець вересня ц. р., що, зважаючи на період літніх відпусток, означає стислий термін для проведення виборчої кампанії та необхідність її інтенсифікації за умов пандемії коронавірусу. Першою метою коаліції за підсумками першого туру виборів визначено «залишитися найсильнішою політичною силою в Німеччині».

Німецьке видання Die Welt 25 квітня ц. р. опублікувало матеріал, з описом перших активних кроків новообраного кандидата А. Лашета, який критикує несподіваного для себе конкурента, якого практично одночасно висунула опозиційна партія «Зелених». Зокрема, 40-річна Анналена Бербок стала для партії влади несподіваним та небажаним конкурентом у політичній боротьбі, оскільки станом на сьогодні вона користується у німців більшою популярністю, ніж обидва кандидати від правлячої коаліції та всіх інших і, отже, насправді серйозно протистоїть А. Лашету.

Кандидат у канцлери від правлячої коаліції намагається критикувати свою опонентку і навіть переходить у наступ, нещодавно заявляючи, що «вона розмовляє, а я роблю». Після вивчення політичної програми кандидатки від партії «Зелених», А. Лашет «дійшов висновку, що вони мало що пропонують змістовного. Їх політична програма не є позитивною».

Водночас, німецьке видання зазначає, що «Зелені» протягом останніх 16-ти років не беруть участі у керівництві країною, тому їм нікому і нічого не треба доводити. Їх популярність зростає щороку завдяки популярним тезам про захист середовища та про підвищення соціальних стандартів. Такі ідеї знаходять підтримку у значної кількості німців та відповідають їх сподіванням про прихід до влади нових політичних облич.

Анналена Бербок, кандидат на посаду канцлера Німеччини від партії «Зелених»

Лідер партії ХСС М. Зьодер, який вийшов з перегонів за посаду канцлера, якось заявив для видавництва Süddeutsche Zeitung, що підсумком першого туру парламентських виборів для ХДС/ХСС повинно стати отримання «значно більше 30-ти відсотків на користь коаліції, приблизно до 35-ти відсотків».

Слід мати на увазі, що амбітний М. Зьодер, хоча й відмовився від участі у перегонах за посаду канцлера, проте не втратив популярності і вважається досвідченим політиком. Його особисті шанси та політичні перспективи, як креативного керівника, вважаються кращими, ніж у А. Лашета. Тобто, внутрішньокоаліційний конфлікт інтересів у ХДС/ХСС зберігається і може мати у майбутньому несподівані наслідки.

А. Лашет змушений вже зараз реагувати на критику своїх поглядів і принципів ведення державної політики, які лунають з уст М. Зьодера. Бо можуть підмочити його імідж як претендента на вищу державну посаду. Так, А. Лашет публічно відкинув звинувачення партнера по коаліції М. Зьодера у старомодних підходах до політики. Зокрема, він заявив, що останнім часом у нього склалося враження, що деякі члени ХСС критикували його за ідеї «модернізації нашого суспільства і нашої держави». Така заява може свідчити не лише про неприйнятність для нього поглядів М. Зьодера, але й загрожує розколом коаліції взагалі, з огляду на принциповість оцінок сестринської партії по коаліції та невизначеність перспектив співробітництва між ними. Такий розкол стимулює активність інших політичних конкурентів, зокрема ліво- та право-популістських партій Німеччини, які відчувають кон’юнктуру моменту і готові виступити не тільки проти коаліції ХДС/ХСС, особисто проти А. Лашета, але й проти позиції Німеччини в Європі загалом. Насамперед це стосується партії «Зелених», «Вільної демократичної партії Німеччини» (ВДПН) та «Альтернативи для Німеччини» (AfD). Непевною залишається позиція Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), яка також має свої владні амбіції, але не має жодних шансів на те, щоб очолити владу. Для участі у коаліції соціал-демократам наразі потрібно мати більш визначену політичну позицію, що пов’язане з неминучими компромісами та можливою втратою частини власного електорату.

Маркус Зьодер, прем’єр-міністр Баварії, голова партії ХСС

А. Лашет, як прем’єр-міністр федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія, у відповідь М. Зьодеру на закид щодо архаїчного стилю керівництва заявив також, що політичну боротьбу за «таку урбаністичну та соціально строкату федеральну землю, як Північний Рейн-Вестфалія», можна було виграти лише з прогресивним порядком денним і сучасним стилем управління». Він переконаний, що «те саме стосується і всієї Німеччини». А. Лашет оголосив, що в центрі уваги його передвиборчої кампанії буде економічна політика. Йдеться про ліквідацію шкідливого впливу бюрократії, про державу, орієнтовану на сервісні послуги, та цифровізацію. А. Лашет вважає, що Німеччині потрібний певний час для перезаснування. На переконання лідера ХДС, «Зелені» не можуть цього забезпечити.

Водночас він високо оцінив «Вільну демократичну партію Німеччини», за допомогою якої прем’єр-міністр Північного Рейну-Вестфалії керує своєю федеральною землею. Він вважає, що «ВДПН є хорошим партнером, з яким можна забезпечити прогрес країни».