Ескалація напруженості у відносинах між Туреччиною і Грецією

Туреччина і Греція можуть швидко втратити контроль над ситуацією

05.06.2022 р. «Die Zeit», Німеччина

Поки у центрі Європи вирує жорстока війна Росії проти України, політичні експерти звертають увагу на ще одне джерело нестабільності на континенті, що має тенденцію до розростання та загострення напруженості до рівня регіональної холодної війни.

Німецьке видання «Die Zeit» 5 червня ц. р. надрукувало статтю власної кореспондентки у Стамбулі Маріон Зендкер (Marion Sendker), в якій розглядається ескалація напруженості у відносинах між Туреччиною і Грецією. Політичний оглядач відзначає, що конфлікт між цими країнами потенційно може перерости у холодну війну в Егейському морі, а США відіграють у цьому вирішальну роль.

Співробітники поліції патрулюють дельту річки Еврос в адміністративному регіоні
біля греко-турецького кордону поблизу Александруполісу.
Джерело: «Zeit Online», © Сакіс Мітролідіс/AFP/Getty Images

Кіріакос Міцотакіс

Враховуючи, що, як заявив президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган (Recep Tayyip Erdoğan), прем’єр-міністр Греції «більше не існує» для нього, він зараз має бути дуже роздратованим через дії прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса (Kyriakos Mitsotakis). Тому що, з огляду на категоричну заяву президента Туреччини про особистість Міцотакіса, він просто не може його турбувати, як неіснуючий. Принаймні, Ердоган цього не показує і на початку тижня впевнено заявив журналістам, що «відносини можуть тривати, але на основі міжнародного права». У будь-якому випадку, зазначає німецьке видання, він не став би вступати у суперечки з прем’єр-міністром Греції на підставі лише особистих образ.

Ердоган також докладає значних зусиль, щоби словесно спровокувати владу в Афінах. Тиждень тому він заявив, що для нього більше не існує Міцотакіса, ця заява стала дипломатичною образою номер один. Через день президент Туреччини оголосив, що всі двосторонні відносини з Грецією закінчені. Примітно, що лише в середині березня ц.р. після зустрічі з Міцотакісом Ердоган оголосив світовій громадськості про нову еру в греко-турецьких відносинах. Односторонній розрив дипломатичних відносин став другою дипломатичною образою з боку Ердогана.

Однак поки що турецький мінливий курс не засмутив уряд Афін, зазначає «Die Zeit». Греція давно знає про перепади у політичних настроях в уряді сусідньої держави. Для багатьох греків суворі вислови Ердогана стали навіть турецьким компліментом, якщо думати за принципом: чим лютіше Ердоган погрожує, тим більше ми робимо правильно.

Новий потужний партнер

Туреччина і Греція ніколи не були справжніми друзями, зазначає «Die Zeit». Вони завжди були просто сусідами, а отже, суперниками. З часом сварки переросли в своєрідну холодну війну в Егейському морі. Першопричина більшості проблем останніх років лежить на дні моря, яке географічно розділяє країни та об’єднує їх політично, мабуть, назавжди. Ця причина — запаси природного газу. З цим пов’язаний конфлікт щодо володіння територіями і морськими економічними зонами, попереднє розмежування яких президент Туреччини ставить під сумнів протягом останніх кількох років.

Територіальні претензії Греції та Туреччини в Середземному морі.
Джерело: «ВВС русская служба», https://www.bbc.com/

Ердоган заходить настільки далеко, що ставить під сумнів частини Лозаннського договору 1923 року, який врегулював кордони між двома країнами майже 100 років тому. Відповідно до цього договору, більшість островів в Егейському морі належать Греції, навіть ті, які лежать у безпосередній близькості від материкової Туреччини. У східній частині Егейського моря низка цих островів мілітаризовані Грецією, що, за турецькою інтерпретацією, є порушенням Лозаннської та пізніше укладеної Паризької угоди 1947 року. Для Греції, з іншого боку, озброєння є необхідним запобіжним заходом проти загрози висадки військ із десантних суден на західному узбережжі Туреччини.

Карта території Туреччини в університеті національної оборони. Карта праворуч — існуючі кордони Греції.
Ердоган у 2019 році сфотографувався на тлі карти, де егейські острови, що прилягають до Туреччини, були показані, як її територія.
Джерело: «Дзен»,  відкр. іст., https://zen.yandex.ru/

Просто так розірвати двосторонні зв’язки між державами та ігнорувати сусідів зараз, як це оголосив Ердоган, практично неможливо, зазначає видання. Щоб стосунки остаточно розірвалися, один із двох сусідів повинен поступитися власною позицією. Натомість уряди в Анкарі та Афінах все ще змушені та роблять спроби якось домовлятися. Для Туреччини такий крок зробити складно, тому що її грецький сусід, здається, знайшов дуже потужного нового партнера. І він є саме тим, кого Анкара хотіла б мати для себе, це — США.

Військова допомога Україні надходить через грецький порт

Представники США багато років діють у Греції як частина партнерства з політики безпеки та останнім часом значно розширили свою присутність. Уздовж східного узбережжя Греції, як стіна, розташовані різні військові бази. Важливим морським пунктом є портове місто Александруполіс (Alexandroupoli). Звідти Сполучені Штати Америки здійснюють більшу частину своєї військової допомоги Україні.

Іфантіс Костас

Відразу за кордоном, у Туреччині, від самого початку за переміщеннями військових США у Греції спостерігали нервово. В Анкарі існують побоювання, що їх сусід випередить Туреччину не лише як ключову країну для впливу на політику безпеки в українській війні, а й загалом у відносинах зі Сполученими Штатами Америки. Колишній професор міжнародних відносин у Туреччині, який зараз працює в університеті політичної освіти Пантеон в Афінах (Panteion-Universität), Іфантіс Костас (Ifantis Kostas) заявив, що США зосередяться на Греції, щоб зменшити її територіальну залежність від Туреччини. Науковець пояснює, що «Анкара не була надійним партнером США у минулому ні в Сирії, ні в Чорному морі».

Ердоган не може дозволити собі виступати проти політики Сполучених Штатів Америки у регіоні. У Греції має місце зовсім інше ставлення до подій. Греки вже кілька тижнів скаржаться на те, що турецькі літаки неодноразово заходили в повітряний простір Греції та їх можна було побачити над островами Егейського моря та Александруполісом. Міністерство закордонних справ в Афінах заявило про порушення «національного суверенітету». Анкара, зі свого боку, висунула подібні звинувачення до сусіда, заявивши, що літаки грецьких ВПС літають над територією Туреччини.

Вимога Греції: більше ніяких збройних угод з Анкарою

Коли в середині травня ц. р. Ердоган вперше виступив проти прийняття до НАТО Швеції та Фінляндії, він натякнув, що ці прикордонні провокації Туреччини також можуть бути певним чином пов’язаними з відносинами Греції зі Сполученими Штатами Америки. Він також натякнув на історію, що відбувалася понад 40 років тому. Зокрема, у 1980 році, коли мова йшла про розширення альянсу, Туреччина вже одного разу змогла схилити терези суперечки на свою користь. У той час повернення до Альянсу греків, які тимчасово вийшли з НАТО, перебувало під загрозою зриву через турецьке вето.

Реджеп Таїп Ердоган виступає перед членами своєї правлячої партії і проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО.
Джерело: «Zeit Online», фото  © Президент Туреччини/AP/dpa

Саме завдяки США уряд в Анкарі врешті-решт надав згоду на вступ Греції до Альянсу у відповідь на запевнення від США після військового перевороту 12 вересня 1980 року в Туреччині, що стосувалося долі вето на вступ до НАТО Греції. Афіни закликали Вашингтон «відмовитися від вето, і ми подбаємо про те, щоб у Греції у майбутньому більше не було жодних проблем зі вступом до Альянсу». З точки зору Ердогана, угода була, як він зараз каже, «помилкою», яку сьогодні не слід повторювати зі Швецією та Фінляндією.

Ніякої реакції на заяву Ердогана у травні ц. р. з боку США не було. Натомість через два дні після заяви Ердогана перед Конгресом США у Вашингтоні виступив прем’єр-міністр Греції Міцотакіс. Він не назвав Туреччину, але однозначно попросив, щоб з урядом в Анкарі більше не укладалися угоди в галузі озброєнь. Науковець з університету Пантеон Іфантіс Костас заявив, що звичайно, це був реверанс на адресу Туреччини, зазначивши, що «ми намагаємося контролювати швидкість їхніх відносин». За його словами, ця вимога була природною відповіддю на провокації Анкари протягом останніх тижнів.

Кінець деякої незначної переваги Туреччини

Туреччина була стривожена після виступу Міцотакіса. Наразі Конгрес США заблокував угоду з Анкарою щодо модернізації існуючих літаків F-16. З іншого боку, Греція має хороші шанси отримати від США літаки F-16 найближчим часом. Це був би кінець незначної переваги турецьких ВПС. У такому разі добре організована й ефективна турецька військова промисловість за будь-якого бажання не зможе витримати конкуренцію з Грецією.

Заява Міцотакіса у Вашингтоні викликала невдоволення також і в Анкарі. Ердоган звинуватив прем’єр-міністра Греції в незаконному лобіюванні інтересів, що суперечать інтересам Туреччини. За цим також криється занепокоєння, що США і Греція можуть настільки добре порозумітися між собою, що в кінцевому підсумку вони разом повернуться проти Туреччини.

Ердоган показує символ ультраправої тюркскої націоналістичної організації Bozkurtlar («Сірі вовки»).
Жест чотирьох пальців (на задньому плані) є знаком підтримки поваленого президента Єгипту Мухаммеда Мурсі.

Джерело: «ИА Красная Весна», https://rossaprimavera.ru/

Те, що Ердоган не може сказати американцям напряму, він дав зрозуміти опосередковано зробивши відповідну заяву у Німеччині. Після того, як канцлер Олаф Шольц наполегливо закликав Туреччину до стриманості, надійшла заява, в офіційному листі МЗС в Анкарі зазначено, що «неприпустимо, що Німеччина втручається та бере участь у наклепницькій кампанії проти Туреччини». «Некваліфіковані заяви» Німеччини рішуче відхилено з боку Туреччини.

Завжди під загрозою з боку Туреччини

Крім того, Туреччина не звикла до такого прямого втручання Берліна в цей конфлікт. За часів колишнього Федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель існували позитивні сигнали для Афін. У той же час, Туреччину завжди тоді заспокоювала так звана «тиха дипломатія» Меркель.

Між тим, Греція, звичайно, рада будь-якій підтримці західних союзників. Професор Іфантіс Костас заявляє, що «реакція з боку Заходу нас не дивує. Зрештою, ми намагалися досягти цього роками, тому що ми завжди відчуваємо загрозу з боку Туреччини».

Греки-кіпріоти з захопленим турецьким прапором під час конфліктів 1963–1964 рр.
Джерело: «Taz.de»Foto: Keystone/getty images

Почуття існування постійної взаємної загрози та греко-турецькі провокації є греко-турецькою традицією, зазначає видання. Це не робить жорстку сусідську суперечку менш важливою. Іноді вона стає навіть небезпечно, як влітку два роки тому, коли сварка в Егейському морі ледь не загострилася до небезпечного рівня. Згідно з внутрішньою військовою інформацією, Ердоган тоді навіть розглядав можливість атакувати грецький корабель та перекинути його у морі. Проте генерали відмовили президента Туреччини від такого кроку.

Коли з’явилася новина та заява Ердогана щодо прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса, Греція кілька днів перебувала в стані паніки. Незважаючи на те, що Міністерство закордонних справ Туреччини швидко спростувало цю інформацію, деякі кола в Афінах відчували себе у стані непрямого оголошення війни. Відтоді греки вирішили інвестувати в оборону значно більше, ніж раніше. Відповідаючи на запитання стосовно того, чи існує загроза виникнення гонки озброєнь між союзниками по НАТО, Іфантіс Костас заявляє, що «вона вже є». Саме це робить суперечку між країнами-учасницями НАТО дедалі більш небезпечною. Ситуація в будь-який момент може вийти з-під контролю.

Туреччина і Греція хочуть розширити відносини.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас на спільній прес-конференції за підсумками зустрічі.
Джерело: «Hadelsblatt», фото AFP

Суперечка та потенційна холодна війна, що може виникнути між партнерами по НАТО, історичними суперниками Грецією та Туреччиною, викликає занепокоєння міжнародної спільноти. Насамперед, через ставлення обох країн до війни Росії проти України, адже обидві країни беруть активну участь у забезпеченні України ефективними оборонними системами, що суттєво впливають на перебіг і наслідки бойових дій. Переслідуючи власні національні інтереси та домагаючись кращого геополітичного позиціонування протягом російсько-української війни, Туреччина та Греція залишаються зацікавленими партнерами в рамках НАТО, високо цінуючи рівень колективної безпеки та безпеки власних країн.

Погроза використання Туреччиною права вето щодо прийняття до Альянсу Фінляндії та Швеції лише у випадку офіційного засудження обома північними країнами дій курдських сепаратистів на півночі Сирії, є традиційним шантажем з боку Стамбула. Вдалий прецедент застосування вето проти прийняття до НАТО тієї ж Греції, створений у вересні 1980 року, провокує Стамбул на чергове використання подібної ситуації.

Вирішальною залишається роль США, які здатні швидко вгамувати розбіжності та національні примхи партнерів по НАТО. І якщо Вашингтон цього поки що не робить, то це не означає, що цього не буде зроблено у майбутньому.

Україна зберігає позитивні партнерські відносини зі всіма країнами регіону та партнерами по НАТО, отримуючи інформаційну, матеріальну, фінансову, військову та методичну підготовку. Україна акумулює військову потугу від партнерів, вчиться користуватися новітньою зброєю, готується до контрнаступу та перемог у війні.

https://www.zeit.de/politik/ausland/2022-06/tuerkei-griechenland-konflikt-mittelmeer-usa/komplettansicht

Схожі публікації