«Дуже спеціальний» візит федерального міністра освіти Німеччини до Тайваню

Протистояння між наддержавами США та Китаєм виразно кристалізується в одному місці — у Тайвані

 

Die Zeit, Німеччина

Увага світової спільноти та експертного середовища, що опікується проблематикою міжнародної безпеки, глобальної геополітики та майбутнього формату післяросійського світоустрою, прикута наразі до візиту лідера Китаю Сі Цзіньпіна до москви. Цей візит з побоюванням очікувався у всіх урядових колах провідних держав світу та аналітичних центрах, адже від його результатів може залежати перебіг війни росії проти України та стан єдності колективного Заходу у протистоянні державі-терористу. Не менш важливим є цей візит китайського президента і для України, оскільки протягом перебування у москві може вирішуватися питання надання Китаєм всебічної допомоги країні-агресору, на яку так розраховує путін та яка дуже небажана для України. Протягом запланованої телефонної розмови Сі Цзіньпіна з президентом України, що відбудеться після відвідування москви, будуть озвучені фінальні напрацювання та пропозиції Китаю щодо «мирного врегулювання української кризи». Очевидно, що ця телефонна розмова буде адресована і колективному Заходу на чолі зі США, як позиція Пекіна щодо його ролі у війні росії в Україні та ставлення Китаю до майбутнього у відносинах з країнами ЄС, НАТО та іншими світовими лідерами.

Водночас міжнародне життя та двосторонні і багатосторонні зустрічі лідерів країн світу та їх повноважних представників тривають. Зокрема, й Німеччина відзначається активними заходами на міжнародній арені, а саме після державного візиту до Японії федерального канцлера Олафа Шольца на чолі урядової делегації, офіційний візит до Тайваню здійснює федеральний міністр освіти та наукових досліджень Німеччини Беттіна Старк-Ватцінгер (Bettina Stark-Watzinger).

Примітним та важливим для нашої держави видається також, що відразу після завершення візиту високої урядової делегації Німеччини до Японії до України прибув прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда для переговорів з президентом України.

Німецьке видання Die Zeit надрукувало аналітичну статтю власного кореспондента Ангели Кьокрітц (Angela Köckritz), присвячену візиту представниці уряду Шольца до ще однієї країни, яка разом з Японією є «болючою точкою» для політики Китаю, а саме до демократичного Тайваню.

Німеччина потребує експертного досвіду Тайваню в галузі напівпровідників, відзначає видання. ФРН, як і більшість країн світу, відчуває залежність від високотехнологічної продукції, що виготовляється у Тайвані та використовується у широкому спектрі застосувань — від наукових досліджень до військових розробок та побутових приладів. Водночас, зазначає експерт, візит федерального міністра освіти та наукових досліджень Німеччини до Тайваню відбувається у час, означений суттєвими геополітичними викликами.

Зрозумілим є, зазначає німецьке видання, що цей візит має незвичний характер. Федеральний міністр освіти Беттіна Старк-Ватцінгер («Вільна демократична партія», FDP) перебуватиме у Тайбеї із дводенним візитом, який стане першим візитом на рівні міністрів за 26 років. Федеральний міністр економіки Німеччини Гюнтер Рексродт (FDP) востаннє відвідував Тайвань у 1997 році. Комуністична партія Китаю, яка зазіхає на де-факто незалежний острів, обурена цим візитом і вже зробила дипломатичний демарш офіційній владі Німеччини. Про це посольство Китаю у ФРН сповістило Редакційну мережу Німеччини (Redaktionsnetzwerk Deutschland, RND) на її запит.

У посольстві Китаю заявили, що будь-які форми офіційного контакту «з сепаратистськими силами Тайваню, які прагнуть незалежності, та втручання у внутрішні справи Китаю», повинні бути негайно припинені: «Ніхто не повинен недооцінювати рішучість Китаю захищати національний суверенітет і територіальну цілісність і основні інтереси Китаю». Очевидно, зазначає Die Zeit, що федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок незабаром також відчує таке невдоволення Китаю, коли буде здійснювати візит до Пекіна у квітні чи травні ц. р. з метою стабілізувати німецько-китайські відносини.

Візит Старк-Ватцінгер припадає на епоху загострення геополітичних протистоянь. Після того, як Сполучені Штати Америки збили у своєму повітряному просторі китайську ймовірно шпигунську повітряну кулю, відносини між двома країнами погіршилися до стану, якого вони не мали протягом тривалого часу. Цього тижня Сі Цзіньпін відвідує свого «друга без кордонів» владіміра путіна, і хоча представники Китаю кажуть, що цей візит є «візитом миру», США та їхні союзники підозрюють, що Китай може постачати росії так необхідну їй зброю та боєприпаси.

Водночас за лаштунками війни в Україні стоїть набагато більш масштабний геополітичний конфлікт, а саме боротьба між двома наддержавами США та Китаєм. І це протистояння дуже виразно кристалізується в одному місці — у Тайвані. Від 1949 року Комуністична партія Китаю заявляє претензії на острів. Навряд чи зараз цього можна досягти мирним шляхом, зазначає аналітик. Поводження Китаю щодо Гонконгу налякало багатьох тайванців. Згідно з опитуваннями, лише 6,5 відсотків тайванців хочуть такого об’єднання. І чим вони молодші, тим більше почуваються тайванцями.

Молоді тайванці наприкінці лютого 2023 року беруть участь у демонстрації протесту проти китайського режиму.
Джерело: © Lam Yik Fei/Getty Images

Але багато урядів, здається, зрозуміли, що Сі Цзіньпін також може спробувати захопити Тайвань силою після того, як росія вторглася в Україну. Через те, що острів є союзником США та отримує зброю від США, хоча тайванці офіційно цього не визнають, цей конфлікт може перерости у масштабну війну наддержав, відзначає німецьке видання.

Німеччина потребує експертного досвіду в галузі напівпровідників, Тайвань його має

Візит міністра Старк-Ватцінгер зосереджений на конкретних питаннях. Вона зустрічається зі своїми колегами з міністерства цифрових технологій, освіти та Ради технологій і науки. Вона також буде присутня на відкритті офісу Фонду свободи Фрідріха Науманна (Friedrich-Naumann-Stiftung für die Freiheit) у Тайбеї. З огляду на позицію Пекіна, зустрічі в МЗС Тайваню не передбачено. Німецька міністр буде намагатися сприяти науковому обміну та зосередиться на співпраці в галузі напівпровідників, батарейних елементів і зеленого водню.

Тайвань є одним із найважливіших дослідницьких центрів у світі, щороку інвестує близько 3 відсотків свого валового внутрішнього продукту в дослідження та розробки. Особливо важливою є його напівпровідникова промисловість. Тайвань виробляє 65 відсотків усіх напівпровідників у світі та 90 відсотків найсучасніших чіпів. Оскільки напівпровідники вбудовані практично в кожен пристрій, який має вимикач (за винятком електролампочки), напад Китаю на Тайвань мав би величезний негативний вплив на світову економіку.

Тому Німеччина, США та інші країни намагаються диверсифікувати свої виробничі місця та вкладають значні кошти в перенесення виробництва напівпровідникових компаній до нових місць. Зараз компанія Intel будує завод у Магдебурзі. За допомогою Ініціативи про європейські мікросхеми (European Chips Act) Європейський Союз намагається забезпечити, щоби до 2030 року одна п’ята частина всіх напівпровідників світу мала походження з Європи. Наразі ця частка становить лише близько 9 відсотків.

Німеччина потребує досвіду в галузі виробництва напівпровідників, а Тайвань такий досвід має. У федеральному міністерстві освіти та наукових досліджень Німеччини вважають, що саме тут «буквально на вулиці лежить золото для наукової співпраці». Таким чином, зазначає німецьке видання, з суто технічної точки зору візит Старк-Ватцінгер до Тайваню має сенс. Проте існує ще й політична площина для оцінки цього візиту.

Федеральний міністр освіти та наукових досліджень Німеччини Беттіна Старк-Ватцінгер підписує угоду про дослідження в Тайбеї.
Джерело: ZEIT ONLINE

У 1980-х і 1990-х роках у Пекіні візити до Тайваню на рівнів міністрів відбувалися ще спокійно, зокрема у 1990-х роках міністри економіки Німеччини на Тайвань їздили тричі. Президент тайванського The Prospect Foundation — фонду, пов’язаного з правлячою «Демократичною прогресивною партією», Лай І-Чунг (Lai I-Chung) заявив, що «Пекін не протестував проти таких візитів, доки вони не мали політичного виміру, який суперечив би інтересам Пекіна». З цієї причини Німеччина, відповідно до «політики єдиного Китаю», не відряджає до Тайваню президентів, канцлерів, міністрів закордонних справ та міністрів оборони. Туди також не здійснюють поїздки голови Бундестагу, Бундесрату та Конституційного суду.

У міру зростання могутності Китаю в 2000-х роках все більше держав утримувалися від міністерських візитів до Тайваню. Експерт Ангела Штанцель (Angela Stanzel) з німецького аналітичного центру «Фонд науки і політики» (Stiftung Wissenschaft und Politik, SWP) заявила, що «часто це була свого роду випереджувальна покора, щоби не розлютити Пекін». Така поступливість збільшувала могутність Китаю, і в міру зростання своєї могутності він вимагав все нових і нових поступок. Тональність заяв Пекіну, в яких він виступає проти здійснення політичних візитів на Тайвань, стала більш різкою. Штанцель вважає, що «в епоху Сі Цзіньпіна тиск Китаю на інші країни посилився. Погрози лунали приховано, але вони завжди вказували, що це не буде добре для німецько-китайських відносин».

Тайвань глибоко розділився щодо того, як поводитися з Китаєм

Пекіну вдається все далі і далі ізолювати Тайвань на міжнародному рівні, і це має наслідки. Зокрема, нещодавно Гондурас оголосив, що незабаром визнає КНР замість Тайваню. Це означатиме, що лише дванадцять держав ООН визнають Тайвань державою, разом з Ватиканом і Сомалі. Це може бути вже дев’ятий союзник, якого Тайвань втратить від моменту приходу на посаду президента пані Цай Ін Вень (Tsai Ying-wen) у 2016 році.

І все ж з тих пір, як росія вторглася в Україну, іноземні делегації відвідують Тайбей, що дратує Пекін. Коли Ненсі Пелосі, тодішній спікер Конгресу США, відвідала Тайвань у серпні минулого року, що стало першим візитом США такого високого рівня за 25 років, Пекін відповів військовими маневрами, які тривали майже тиждень. Коли спікер Конгресу США Кевін Маккарті нещодавно оголосив про свій намір відвідати Тайвань, Пекін чітко дав зрозуміти, що на такий намір США буде військова відповідь Китаю. Президентка Тайваню Цай Ін Вень зустрінеться з Маккарті в Каліфорнії у квітні ц. р., після чого вона поїде з візитом далі до Центральної Америки. Водночас Маккарті дав зрозуміти, що не виключає своєї поїздки на Тайвань пізніше.

Що потрібно, щоб зупинити вторгнення Китаю

Сам Тайвань глибоко розділився щодо того, як поводитися з Китаєм. Дехто ні в якому разі не хоче засмучувати Пекін, такі політики близькі до опозиційної партії «Гоміндан». Один з неназваних професорів з Тайваню, який не хоче, щоби таку його думку цитували, заявив, що «візит Ненсі Пелосі мав суто символічний політичний характер». Він вважає, що «ми повинні озброїтися, але в той же час не робити нічого, що могло би дратувати ведмедя на іншій стороні Тайванської протоки».

Інші вважають, що поблажливість може спровокувати КПК розглядати Тайвань як легку здобич. Отже, для президента The Prospect Foundation Лай І-Чунга не існує символічної політики. «Немає альтернативи реальній зустрічі, саме це створює справжні зв’язки», вважає Лай. — «Крім того, такі візити залучають делегації, стимулюють двосторонні обміни, спільні проекти. Вони посилають публічний сигнал, який підвищує моральний дух тайванців».

Дослідник Інституту досліджень національної оборони та безпеки, аналітичного центру, пов’язаного з міністерством оборони Тайваню, Лі Куан Чен (Lee Kuan-chen), здійснив вивчення цього питання в соціальних опитуваннях. Відповідно до його дослідження, «до російського вторгнення 55 відсотків опитаних тайванців вважали, що США підтримають нас військами в разі нападу Китаю. Після вторгнення ці показники впали до 40 відсотків. Після візиту Пелосі вони знову зросли до 50 відсотків. Ці цифри значні, оскільки вони зміцнюють готовність Тайваню до самозахисту. Той, хто думає, що у нього більше немає шансів, той здається. А Пекін намагається просувати саме такі настрої шляхом проведення широкомасштабних кампаній дезінформації».

Щоб зупинити КПК від нападу на Тайвань, потрібні дві речі, вважає авторка статті у німецькому виданні. З одного боку, Тайвань і міжнародне співтовариство повинні уникати будь-яких кроків, які могли б спонукати Пекін здійснити агресію на Тайвань. Зокрема, доцільно утриматися від офіційного проголошення аспектів його незалежності. З іншого боку, міжнародна спільнота повинна зробити все, щоб зміцнити обороноздатність Тайваню, включно міжнародну увагу, всебічний обмін та співпрацю з ним. Саме такі цілі переслідує візит до Тайваню федерального міністра освіти та наукових досліджень Німеччини.

* * * * *

Україна має значний потенціал у галузі розробки і використання програмного забезпечення, розробки ноу-хау із застосуванням передових технологій та має проривні досягнення на цих напрямах. Дотепер наші фахівці користуються великим попитом за кордоном, оскільки вони там затребувані та мають перспективи для розвитку та прогресу. Сучасний стан науки і техніки і Україні, війна жорстоким агресором не дозволяють вести мови про розвиток вітчизняного виробництва чіпів і напівпровідників. Очевидно, що таке завдання залишається актуальним та перспективним, яке буде реалізовуватися за нових історичних і політичних умов. Візит прем’єр-міністра Японії до України може сприяти такому напряму розвитку співробітництва. Доцільно не зосереджуватися лише на отриманні військової допомоги для перемоги над росією, а й використовувати можливості для розвитку стратегічних напрямів вітчизняної науки у всіх сферах, від фундаментальних теоретичних досліджень до прикладних.

Тайвань залишається подразником для провідних країн світу, визначальним елементом у визначенні наслідків війни росії в Україні для формування політки Китаю щодо захоплення незалежного демократичного острова. Доцільно сформулювати та артикулювати державну політику України щодо Тайваню та долучитися до передових практик двосторонніх відносин з державою, що опинилася у схожій з Україною ситуації загрози зовнішньої агресії.

Підготував Сергій Польовик

 

Схожі публікації