До політичного портрету нового федерального міністра оборони Німеччини

Борис Пісторіус робить те, що потрібно саме зараз

 

Die Zeit, Німеччина

Особа нового федерального міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса (Boris Pistorius) викликає підвищену увагу до себе не лише через власні особисті та професійні якості німецького політика. Німецькі експерти вважають, що його майбутня доля пов’язана з перебуванням на посаді федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца. Провал Пісторіуса на посаді очільника військового відомства означатиме відставку й Шольца.

Видання Die Zeit розмістило статтю власного кореспондента Петера Даузенда (Peter Dausend) щодо аналізу попередніх політичних здобутків та потенційних можливостей Пісторіуса на посаді міністра оборони та обґрунтування пов’язаності його успіху на цій посаді з подальшою долею керівника уряду Німеччини.

Борис Пісторіус був призначений на посаду очільника військового відомства Німеччини, яка вважається політично вкрай небезпечною та ризикованою. Він повідомив ЗМІ, що не очікував телефонного дзвінка від Відомства федерального канцлера Німеччини з пропозицією щодо цього призначення.

…Новий міністр оборони вважає себе фахівцем ближнього політичного двобою…

Видання зазначає, що з огляду на біографічні особливості нового федерального міністра оборони, можна відзначити схожі з Олафом Шольцом етапи. Обидва вони є юристами, обидва народилися у місті Оснабрюк у федеральній землі Нижня Саксонія, обидва знайшли свій шлях до великої політики у ФРН через посаду земельного міністра внутрішніх справ. А також, обидва у 2019 році зазнали невдачу на виборах голови Соціал-демократичної партії Німеччини.

Водночас, зазначає видання, обидва політики досить різні за своїм психотипом. Мовчазний Олаф Шольц розглядає своє перебування на посаді канцлера як можливість для реалізації власної холодної розсудливості у надзвичайно неспокійні часи. Саме тому він обрав характерним стилем своїх публічних виступів беземоційне виголошення ключових промов, як і регулярних запевнень у тому, що у нього «все під контролем» або принаймні що він має «чітке уявлення» про все, що відбувається.

Новий міністр оборони, призначений Шольцом, вважає себе фахівцем ближнього політичного двобою, не уникає суперечок і не тільки має якості, щоб тримати удар опонентів у політичних ток-шоу, але й може діяти багато та енергійно, навіть там, де це не здається абсолютно необхідним. Відомий прихильник оборонної тактики Олаф Шольц бере до свого уряду гостро агресивного Пісторіуса і призначає його на одну з найбільш відповідальних посад, що може мати несподівані наслідки.

…Відомий прихильник оборонної тактики Шольц бере до свого уряду гостро агресивного Пісторіуса…

Автор дослідження ставить запитання у статті Die Zeit, то чому саме Борис Пісторіус визначений на посаду федерального міністра оборони Німеччини? Чому кваліфікований вітчизняний політик і юрист, який завжди хотів стати федеральним міністром внутрішніх справ Німеччини, змінює на посаді кваліфікованого вітчизняного політика і юристку Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht), яка хотіла би радше стати федеральним міністром внутрішніх справ? Можливо, Пісторіус, як і його попередниця Ламбрехт в чоловічому уособленні, є чужорідним тілом в галузі політики оборони, якого канцлер несподівано призначив, але який не почувається впевнено на новій політичній території. За винятком того, що, на відміну від своєї попередниці, Пісторіус навряд чи буде влаштовувати свої відвідування військ Бундесверу з характерним для Ламбрехт помпою та урочистостями. І це його відповідним чином характеризує.

Нового федерального міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса супроводжують колишній міністр оборони Крістіне Ламбрехт і генеральний інспектор Бундесверу Еберхард Цорн.
Джерело: Europäische Sicherheit & Technik. Фото: BMVg

Якщо досліджувати питання більш ретельно, зазначає автор, то у характеристиках політиків можна зустріти термін «розвиток знань». Після того, як Крістіне Ламбрехт отримала нищівну реакцію преси на її надзвичайно невдале новорічне відеозвернення, вона 3 січня ц. р. знервовано та рішуче повідомила канцлеру про своє рішення залишити посаду міністра оборони. Для того, щоб відставка була сприйнята у країні як за її власним бажанням, а не як результат тиску громадськості, вони домовилися, що Ламбрехт має перебувати на посаді ще два тижні.

Вже наступного дня після цієї дати, 17 січня ц. р. Олаф Шольц мав би презентувати наступника чи наступницю Ламбрехт. Канцлер поінформував керівництво своєї Соціал-демократичної партії та її фракції у Бундестазі, а саме співголів СПД Ларса Клінгбайля (Lars Klingbeil) та Саскію Ескен (Saskia Esken), а також голову фракції СДП у Бундестазі Рольфа Мютценіха (Rolf Mützenich) щодо ситуації та власних рішень. Політики швидко дійшли згоди, що вступ на посаду наступного федерального міністра оборони Німеччини повинен відбутися з якнайменшими втратами часу та з найменшим розголосом.

…Кандидатура Пісторіуса стала вимушеним компромісом для Шольца…

Швидко також прийшло усвідомлення того, щонайпростіший спосіб заміни міністра, коли жінку на цій посаді має замінити саме жінка, а все інше залишається, як і було раніше, не є позитивним рішенням. В якості кандидата на посаду міністра державний секретар з питань оборони Зімтьйе Мьоллер (Siemtje Möller) вважалася недостатньо досвідченою з питань політики, а уповноважена Бундестагу з питань оборони, яка користувалася авторитетом у військах, Єва Хьогль (Eva Högl), яка в одному з інтерв’ю вимагала 300 мільярдів євро для Бундесверу, сама зняла свою кандидатуру. Правило паритету, яке канцлер особисто проголосив при формуванні кабінету міністрів 14 місяців тому, вимушено втратило силу, оскільки виникла необхідність у суттєвому розширенні кола кандидатів, а саме, на чоловіків.

Кандидатура Пісторіуса стала вимушеним компромісом для Шольца, який відмовився від інших претендентів на посаду очільника військового відомства Німеччини, навіть якщо вони були би більш прийнятними керівниками міністерства оборони. Як досвідчений керівник в апаратних взаємостосунках і залежностях, Шольц не міг допустити, щоби внаслідок призначення на посаду військового міністра у його кабінеті виникли дисбаланси та недоліки в роботі інших міністерств. Тому не знайшли підтримки кандидатури міністра праці та соціальних питань Хубертуса Хайля (Hubertus Heil), керівника Відомства федерального канцлера Німеччини Вольфганга Шмідта (Wolfgang Schmidt), якого вважали найбільш вірогідним та бажаним серед військових очільником військового відомства, але який був незамінним на своєму місці. Не отримав призначення також і однопартієць Шольца по Соціал-демократичній партії та керівник цієї партії Ларс Клінгбайль (Lars Klingbeil), наполягання на призначенні якого могло викликати тертя та непорозуміння в самій партії.

Попередній керівний досвід Пісторіуса складає сім з половиною років перебування на посаді бургомістра (мера) міста Оснабрюк та десять років на посаді земельного міністра внутрішніх справ в уряді федеральної землі Нижня Саксонія.

Борис Пісторіус у серпні 2021 року на посаді земельного міністра внутрішніх справ Нижньої Саксонії у Ганновері.
Джерело: © Fotostand/imago images

У відомстві Шольца реально оцінюють ділові якості Пісторіуса та відзначають, що він у попередні роки послідовно проводив жорстку лінію щодо заборони діяльності ультраправої, нацистської Національно-демократичної партії Німеччини, яка вважається наступницею НСДАП часів Адольфа Гітлера. Пісторіус відзначився також у подоланні ісламського тероризму, депортації нелегальних мігрантів, боротьбі з незаконним заволодінням та накопиченням службової інформації, забезпеченні кібернетичної безпеки.

Вважається, що Пісторіус є досвідченим політиком з питань забезпечення політики безпеки, що допоможе йому у спілкуванні з представниками Бундесверу та підлеглими у новому відомстві під його керівництвом.

Немає часу на тривалі підготовчі роботи

Видання ставить запитання, чи вистачить Пісторіусу життєвого і службового досвіду тривалістю у сімнадцять з половиною років, аби гідно відповідати на актуальні виклики та виконувати завдання, що стоять від самого початку створення федерального міністерства оборони Німеччини, та які повинен виконувати міністр. А саме, у прискореному темпі привести війська до стану достатньої обороноздатності та здатності до стримування загроз. Наразі у Берліні під час вивчення біографії політика та нового федерального міністра оборони Німеччини, якому вже 62 роки, лунає запитання, що виникає у багатьох політиків, журналістів та інших зацікавлених осіб, які ледве досягли віку 40 років. Запитання, яке ніхто не наважується поставити публічно: чи він служив у військах? Так, відзначає автор дослідження, Пісторіус служив у війську. Його термін служби був у 1980–1981 рр., тобто це часи, коли в Європі був запроваджений воєнний стан у Польщі, було здійснено вторгнення СРСР в Афганістан, мало місце покрокове загострення санкцій Заходу проти Сходу, що наразі видається дуже актуальним. Таким чином підготовлений у військовому відношенні Пісторіус заступає на посаду керівника оборонного відомства Німеччини, яке не є йому незнайомим, але є зовсім іншим, ніж колись, — набагато гірше оснащеним Бундесвером.

Додатковими критеріями, якими керувався Олаф Шольц при визначенні нового керівника військового відомства Німеччини, стали міжнародний досвід, компетентність у питаннях політики безпеки та володіння англійською мовою. На посаді міністра внутрішніх справ Нижньої Саксонії Пісторіус здійснював інтенсивну закордонну діяльність. Він бував з офіційними візитами у США, Південній Африці, Ізраїлі, Греції, Франції, Данії та Канаді. Але протягом цих візитів мова йшла, насамперед про питання міграції, потоки біженців та подолання транскордонної кібернетичної злочинності, захист від природних катастроф та «турботу про тісне співробітництво», як це називається у міністерстві внутрішніх справ Нижньої Саксонії. Але ніколи не обговорювалися теми щодо мілітаризації росії, розвитку ядерної програми Північної Кореї, військових сутичок у Південнокорейському морі, забезпечення провідної ролі та забезпечення функції головного інструменту сил НАТО в Європі чи проблемах залучення миротворчої місії Бундесверу у Малі. Такий характер попередніх завдань і службових функцій Пісторіуса може здійснювати тиск на нього на додачу до тиску часу на новій посаді.

Що стосується англійської мови, то, можливо, для нього все обійдеться так само, як для його попередниці Ламбрехт, коли з трьох європейських міністрів оборони двоє виступають перед ЗМІ англійською мовою, а один міністр — німецькою.

Реакція на призначення Бориса Пісторіуса: «Він робить те, що потрібно саме зараз».
Джерело: Zeit Online

Пісторіус від першого дня перебування на посаді повинен доводити свою холоднокровність і компетентність на посаді. Вже через кілька годин після призначення на посаду, до Берліна з офіційним візитом прибув міністр оборони США Ллойд Остін, бо наступного дня контактна група з питань надання військової допомоги Україні зустрічається у Рамштайні для обговорення спірної теми надання Україні основних бойових танків. Для Пісторіуса це означає входження у посаду під тиском. Численні експерти доповідають йому про позицію Великої Британії, Польщі та Фінляндії, які наполягають на постачанні німецьких танків, щодо ставлення федерального уряду Німеччини, який наполягає на неприпустимості тиску з цього питання, щодо перемовин між федеральним канцлером Шольцом та президентом США Байденом.

…Чому канцлер Німеччини так часто говорить про провідну роль та велику безпекову відповідальність Європи, якщо він постійно переховується за президентом США?…

А також про те, які країни світу мають на озброєнні танки типу Leopard 2, та чому половина із загальної кількості 230 цих танків, що перебувають на озброєнні Бундесверу, є небоєздатними. Роль Пісторіуса у цьому процесі буде простою — захищатися, чого власне вимагає від нього канцлер Шольц. Для канцлера головною лінією політики є надання танків Європою лише у тому випадку, якщо США також поставлятимуть аналогічні танки. На думку Шольца, Європа повинна бути обережною та обачною. Шольц вважає, зазначає видання, що спільний фронт проти путіна буде міцним лише у тому випадку, якщо Європа та США будуть діяти за ідентичним сценарієм.

Пісторіус у Рамштайні може потрапити у незручну ситуацію та буде вимушений пояснювати, чому канцлер Німеччини так часто говорить про провідну роль та велику безпекову відповідальність Європи, якщо він постійно переховується за президентом США Джо Байденом. І чому Шольц у своїй програмній промові з питань європейської політики безпеки у Празі визначив як велику помилку, що не було почуте застереження східноєвропейських країн щодо все більш агресивної росії, якщо він сам не бажав чути заклик цих країн до більшої військової допомоги Україні, яка зазнала нападу.

Як і багато інших членів СДП у Нижній Саксонії, Пісторіус має свою особисту невелику історію відносин з росією. Головним стало те, що у 2018 році він критикував санкції проти москви як «шкідливі для Німеччини», що стало достатньою причиною для газети Bild, щоб згадати про «делікатне минуле Пісторіуса в Росії». Однак Пісторіус часто і різко критикував вторгнення російських військ в Україну. Звільнення окупованих територій він назвав «законним і абсолютно правильним», а Німеччина має його підтримати. Новий міністр оборони Німеччини вважає, що «Україна має виграти війну». Проте, зазначає видання Die Zeit, близькість Пісторіуса до росії не відповідає таким заявам нового федерального міністра оборони Німеччини.

…Новий міністр оборони Німеччини вважає, що «Україна має виграти війну»…

Стає очевидним, зазначає автор дослідження, що питання постачань Україні німецького основного бойового танку в Рамштайні вирішене не буде. В уряді Німеччини зазначають, що жодна країна, яка зараз так гучно вимагає поставки танків Leopard 2, досі не подала заявку на експортну ліцензію. Оскільки ці танки німецького виробництва, така офіційна ліцензія необхідна для передавання танків третій країні. Автор вважає, що на саміті ЄС 9 лютого ц. р. у Брюсселі глави урядів європейських країн знову обговорять це питання.

Справа стає серйозною в оборонній політиці Німеччини, вона має стати першим уроком для новачка на посаді та стає для нього головним пріоритетом. Для Пісторіуса це означає, що у пошуках нового міністра оборони канцлер знайшов не лише його, але й себе. Якщо Борис Пісторіус зазнає невдачі, Олаф Шольц також зазнає невдачі.

Навколо російської війни проти України розгортаються гострі події, нарада контактної групи у Рамштайні з надання нових і у достатній кількості сучасних систем озброєння для України не буде кінцевою. Загальний тренд колективного Заходу зрозумілий — необхідно нанести поразку агресивній росії на полях війни в Україні та убезпечити внаслідок її капітуляції країни Європи і світу від російської загрози. У москві також розуміють, що внаслідок рішень у Рамштайні час для росії стискається та визначається кількома місяцями, необхідними для реалізації поставок техніки в Україну та підготовки її розрахунків для самостійних дій на полі бою. Очевидно, що найближчим часом доцільно очікувати інтенсифікації бойових дій з боку росії, проведення додаткових заходів з мобілізації особового складу, інтенсифікації переведення російської промисловості на воєнні рейки за умов жорстких санкцій Заходу, залучення до війни в Україні традиційних і нових російських партнерів. Настає критичний період у війні в Україні та протистоянні українського народу і колективного Заходу російській агресії.

Підготував Сергій Польовик

 

Схожі публікації