Чи дійсно руйнується всемогутність Сі Цзіньпіна

01.07.2022 р. «Die Welt», Німеччина

Відповідно до останніх повідомлень, літак з речницею Палати представників конгресу США Ненсі Пелосі (Nancy Pelosi) вчора оминув Тайвань та не здійснив приземлення у Тайбеї. Візит високопосадовиці США до регіону південно-тихоокеанських країн продовжується без визначення дати візиту до столиці Тайваню та чи відбудеться такий візит взагалі. Турне Ненсі Пелосі регіоном розраховане до 4 серпня ц. р., протягом якого буде зберігатися висока напруженість у Китаї, з огляду на останні застереження Сі Цзіньпіна щодо неприпустимості «гри з вогнем» відносно претензій Пекіна на Тайвань.

Китай розгорнув військову активність навколо острівної держави, яку він вважає своєю невід’ємною територією та яку обіцяє захопити військовою силою. У Тайванській протоці між островом та материковим Китаєм патрулюють і проводять навчання китайські військові кораблі, літають літаки ВПС Китаю, рух міжнародних суден протокою у нічний час взагалі заборонений. Градус напруженості у відносинах Китаю і США був максимальним напередодні візиту Ненсі Пелосі до Тайваню, який Китай визначив як «неприпустимий». В останній момент офіційні кола США повідомили, що жодного візиту Пелосі до Тайваню протягом її турне не планувалося, а заяви з цього приводу були здійснені за її власною ініціативою.

Міжнародні оглядачі та експерти вважають, що обидві сторони підійшли впритул до військової ескалації та перебувають у стадії випробування психологічної стійкості політичного керівництва. З огляду на потужну демонстрацію військової сили у Тайванській протоці та міжнародному протестному розголосу з боку Китаю, вважається, що Пекін перебуває наразі у стані надзвичайної стурбованості та боїться подальших дій США відносно Тайваню, зважаючи насамперед на внутрішні обставини. Водночас, Вашингтон також не зацікавлений у відвертій конфронтації з Пекіном, з огляду на розвиток міжнародних подій та залученість США до війни в Україні, в якій США військово і фінансово потужно підтримують українців. Подальша ескалація військової сили може бути негативно сприйнята у самих США та зашкодити президенту Джо Байдену, з огляду на економічні чинники, електоральні уподобання та загострення міжпартійної боротьби з республіканцями. Поки ситуація з відвідинами Ненсі Пелосі Тайваню невизначена до завершення її перебування в регіоні. Тим більше невідомими залишаються мета та питання, що можуть обговорюватися протягом перебування Пелосі у Тайбеї.

Тим часом, впливове німецьке видання «Die Welt», оцінюючи обстановку навколо можливого візиту Пелосі до Тайваню, надрукувало статтю власних кореспондентів Штефана Ауста (Stefan Aust) та Адріана Гайгеса (Adrian Geiges), в якій аналізує непросту ситуацію, що склалася всередині самого Китаю. Проблеми, що накопичуються всередині країни, суттєво впливають на прийняття рішень вищим воєнно-політичним керівництвом Китаю, тобто особисто Сінь Цзіньпіном. Існування таких проблем, звичайно, не оприлюднюється та не визнається офіційним Пекіном, проте статистичні показники і результати незалежних міжнародних досліджень свідчать, що ситуація в економіці країни, зважаючи на основні макроекономічні показники та прогнози подальшого розвитку Китаю, далека від оптимальної. 

Сі Цзіньпін (Xi Jinping).
Джерело: REUTERS

Видання зазначає, що, незважаючи на застереження Сі Цзіньпіна до президента США Байдена від «гри з вогнем» у питанні Тайваню та намагання продемонструвати свою силу зовнішньому світу, насправді його країна є слабкою. І така ситуація пов’язано з особистою політикою лідера Сі. Більше того, наразі в країні є ознаки внутрішньої боротьби за владу.

Примітно, що вже зараз німецьке видання ставить питання про вірогідну зміну режиму в Китаї, хоча жодних видимих ознак та передумов для цього ще немає.

Історично зміна правлячого режиму та лідера в Китаї, зазначає німецьке видання, зазвичай відбувається болюче для всіх учасників процесу. Зокрема, останній раз це сталося після 9 вересня 1976 року, коли помер Мао Цзедун (1893-1976), голова Комуністичної партії Китаю та керівник країни з 1949 до 1976 року.

На вінку, який вдова Цзян Цін (Jiang Qing) поклала перед тілом свого чоловіка, було написано «Твоя учениця і соратниця». Посередня актриса, вона була четвертою дружиною Мао і його найближчою політичною довіреною особою.

Вона поставила на сцені вісім революційних так званих «модельних опер», які примусово замінили традиційну Пекінську оперу, і була одним із головних провідників китайської культурної революції. Коли «Великого Кормчего» поховали, китайське телебачення постійно показувало Цзян Цін та її найвірніших соратників, відомих у Китаї як «Банда чотирьох». Це було витлумачено в країні та за кордоном як ознака того, що вони тепер візьмуть владу. Але за політичними лаштунками вже точилася битва, відзначає німецьке видання.

Принципове «засідання» було призначене на 20:00, але до 22:00 вдова Мао так і не прийшла. Після цього солдати увірвалися в їхній будинок. Цзян Цин лежала в ліжку, негайно здалася і сказала: «Я давно передбачала цей день». Спеціальний суд засудив її до «умовної смерті», пізніше вона сама позбавила себе життя.

Щоб уникнути подібних неприємних сцен у майбутньому, великий реформатор Ден Сяопін (Deng Xiaoping) пішов на безпрецедентний крок в історії Китаю, він обмежив термін правління лідера країни двома п’ятирічними термінами. Це було тоді майже демократичним явищем, зазначає німецьке видання.

Ден Сяопін (1904-1997).
Джерело: picture alliance / Everett Colle

У США також термін повноважень президента обмежений двома законодавчими періодами, зазначає «Die Welt». Хоча спочатку це не було закріплено в Конституції, але стало традицією та стандартною практикою після відмови президента Джорджа Вашингтона від третього терміну перебування при владі. Традиція зберігалася від 1797 року, за винятком перебування на посаді Франкліна Д. Рузвельта під час Другої світової війни. Лише тоді в Конституцію США було включено положення щодо обмеження повноважень президента двома законодавчими періодами.

Після розпаду Радянського Союзу Росія спочатку також орієнтувалася на такі терміни повноважень лідера. Навіть Владімір Путін після перших двох президентських термінів дозволив перебування на найвищій посаді свого колеги Дмитра Медведєва, але реально керував країною сам з посади прем’єр-міністра. Потім він знову став президентом, тепер вже з майже необмеженим терміном перебування на посаді.

Навіть у диктаторських системах необмежена влада не позбавлена ​​ризику для самої системи. Правитель і його оточення контролюють усе, але зрештою вони дбають лише про збереження власної влади. Це часто призводить до збереження власної влади через участь своєї держави у війні, що наразі вже не вперше відбувається в Росії. Або має прояви маніакального жорсткого тотального контролю, як у випадку із заходами ізоляції територій, запровадженими в Китаї начебто для стримування пандемії.

Організована передача влади в епоху після Мао функціонувала досить добре. Але реформатор Ден Сяопін (Dеng Xiǎopíng) не врахував жагу до влади своїх послідовників. Тоді як наступні лідери партії та держави Цзян Цземінь (Jiang Zemin) і Ху Цзіньтао (Hu Jintao) ще дотримувалися цього правила, нинішній президент Китаю Сі Цзіньпін скасував його для себе.

У той час як Ху Цзіньтао відкрив з’їзд партії в Пекіні промовою,
його попередник Цзян Цземінь відволікався.
Джерело: REUTERS

Вірогідно, зазначає «Die Welt», тому що у нього є великі плани, а саме зробити Китай політично й економічно провідною країною світу, повернути Тайвань додому до Піднебесної. Йому мало того, що колись щось подібне станеться у майбутньому, він хоче особисто бути учасником і реалізатором такого наміру.

 Сі Цзіньпін претендує на третій термін

Тому 20-й з’їзд Комуністичної партії Китаю має затвердити його кандидатуру на третій термін владарювання. Повідомляється, що він відбудеться після звичайного п’ятирічного циклу, в другій половині цього року, тобто у жовтні або в листопаді. Але точні дати ще не оприлюднено і це підігріває чутки в Китаї стосовно того, що може, все йде не за планом?

Для того, хто намагається отримати владу на такий значний термін, існує проблема, зазначає німецьке видання. Йому не лише дякують за те, що в країні відбувається добре. Його також можна звинуватити в тому, що не працює. З огляду на це, справи Сі Цзіньпіна цими тижнями йдуть не дуже добре. У другому кварталі 2022 року економіка Китаю зросла лише на 0,4 відсотка, що є катастрофічним результатом для країни, яка звикла до темпів зростання до 13 відсотків. Ключовою причиною затримки темпів зростання є політика нульової боротьби з COVID-19, яку Сі пов’язав зі своїм іменем.

Сі Цзіньпін під час новорічної промови цього року.
Джерело: dpa

Така прив’язаність до імені Сі призводить до жорстоких наслідків для китайського населення. Адже, якщо кілька десятків людей десь складуть позитивний тест на коронавірус, це призводить до повного локдауну в китайських містах з населенням понад мільйон жителів, нікому не дозволяється виходити з дому, підприємства та магазини закриваються. Усіх, хто спробує вирватися, на вулицях б’ють силовики в білих захисних костюмах.

Нікому в Китаї правителя Сі Цзіньпіна не дозволено відкрито суперечити цій політиці. Для китайських реалій прозвучало як бунт, коли прем’єр-міністр Лі Кецян у травні ц.р. поскаржився десяткам тисяч офіційних осіб під час відеоконференції, що в деяких провінціях країни відкрито лише 30 відсотків підприємств, і вимагав, щоби «квота працюючих підприємств була збільшена до 80 відсотків у межах короткого проміжку часу». Поки залишається незрозумілим, яку саме мету переслідував Лі Кецян своєю заявою. Чи він як прагматик виступає проти ідеолога Сі Цзіньпіна? Чи прем’єр-міністр Лі, який, на відміну від президента Сі, має піти на пенсію в кінці свого нинішнього терміну перебування у владі, просто хоче, щоби про нього мали добру згадку.

У такій непрозорій країні, як Китай, чутки поширюються швидко. Нещодавно гонконгська газета «South China Morning Post» із розвиненою мережею, яка належить провідному інтернет-підприємцю Китаю Джеку Ма (Jack Ma), написала, що Сі Цзіньпін запросив Олафа Шольца (Olaf Scholz), Еммануеля Макрона (Emmanuel Macron) та глав урядів Італії та Іспанії Маріо Драгі (Mario Draghi) та Педро Санчеса (Pedro Sánchez), на зустріч у Пекін у листопаді. Речник МЗС Китаю Чжао Ліцзянь (Zhao Lijian), заперечує таку інформацію, заявивши, що «я можу сказати вам, що це фейкові новини». Німецьке видання ставить запитання, чи є таке протиріччя простим непорозумінням, чи висловлюється сумнів стосовно того, чи буде Сі Цзіньпін ще на посаді в листопаді?

Одне можна сказати напевно, вважає «Die Welt», Сі боїться за своє життя. У 25-ту річницю повернення Гонконгу до Китаю він, щоправда, відвідав цю колишню колонію британської імперії та перебував там протягом двох днів. Але зустрівся там лише з кількома офіційними особами та залишився на ніч у сусідньому Шеньчжені (Shenzhen) на материку. Як припускають, ймовірно через страх заразитись коронавірусом, адже у Гонконзі менш суворі протиепідемічні обмеження.

Коли Сі Цзіньпін від 12 до 14 липня відвідав так званий Сіньцзян-Уйгурський автономний район (Xinjiang), факт цього візиту залишався таємницею аж до його повернення. Лише після повернення Сі до Китаю китайське телебачення показало фотографії місцевих жителів у традиційних костюмах, які йому аплодували.

Китайські користувачі мережі Інтернет відзначили , що Сі був значно товстіший, ніж зазвичай, оскільки на ньому під сорочкою, напевно був одягнений бронежилет. Так це було чи ні, залишилося нез’ясованим. Але це поганий знак, коли про щось подібне говорять публічно, зазначає видання.

Найбільшу небезпеку для Комуністичної партії Китаю становлять спонтанні народні демонстрації проти її чиновників. Такий розвиток подій стався цього місяця в Чженчжоу (Zhèngzhōu), мегаполісі з населенням майже 13 мільйонів людей, столиці провінції Хенань (Henan).

Під час пандемії коронавируса Китай продовжував посилювати спостереження за своїм населенням.
Джерело: Getty Images/Kevin Frayer; Монтаж: інфографіка СВІТ

Коронавірус не єдина гостра проблема китайської економіки. Ще однією проблемою є крах компаній з нерухомістю, які мають надмірну заборгованість, і пов’язаних з ними банків. Чотири банки в провінції заморозили заощадження своїх клієнтів. Наразі вони відчайдушно борються за свої гроші. Коли вкладники вийшли на вулицю, поліцейські в цивільному побили їх, багато хто серйозно поранений, зокрема вагітна жінка. Місцева влада перевела програми попередження клієнтів банку про коронавірус на червоний колір, що в Китаї еквівалентно забороні на пересування. Демонстранти несли плакати з написами «Ні депозитів, ні прав людини» і «Ми виступаємо проти корупції та насильства в уряді у Хенань».

Проте це гасло протесту також вказує на закономірність у діях правителя, яка дозволяла Сі Цзіньпіну не потрапляти в скрутне становище, а саме застосовуючи свою антикорупційну кампанію, він представляє себе сильною людиною, яка жорстко розправляється з норовливими місцевими чиновниками. П’ятьох чиновників, які ймовірно зловживали додатком Corona-App, наразі покарано. У провінції Шеньсі (Shaanxi) робітники-мігранти стали навколішки перед фотопортретом Сі Цзіньпіна, як віруючі біля вівтаря, молячись до нього та благаючи вжити заходів проти дорожньої будівельної компанії, яка обдурила їх із зарплатнею.

Сі ізолював Китай від зовнішнього світу

У Сі Цзіньпіна багато ворогів: це і посадовці, яких він ув’язнив або понизив у посаді за фактичну чи ймовірну корупцію, часто просто тому, що їх вважали потенційними ворогами. Це також підприємці, які втратили гроші через те, що він повернув прагматичну економічну політику своїх попередників і передав ці підприємства Комуністичній парті. До ворогів Сі належать також інтелектуали та журналісти, яким більше не дозволяють вільно висловлюватись, іноземці в Китаї та китайці, які раніше подорожували світом або навчалися за кордоном, а тепер не мають більше такої можливості.

Ці кола показують поліцейським, як швидко вони повинні реагувати у разі нападу на табір.
Чорний: три хвилини, червоний: чотири, синій: більше чотирьох.
Джерело: Фонд «Меморіал жертв комунізму»

Сі Цзіньпін ізолював Китайську Народну Республіку від зовнішнього світу, використавши привід пандемії коронавірусу, а також тому, що він підозріло ставиться до ідей, які надходили ззовні протягом останніх кількох десятиліть. Але всі ці вороги і противники є дуже незначними меншинами серед 1,4 мільярдів жителів Китаю. Подібно до Дональда Трампа чи Путіна, Сі зміг представити себе в якості лідера «маленьких людей», який вживає заходів проти «еліти», відокремленої від простих людей. У випадку Сі існує також культ особистості, який перетворив його на свого роду бога, щонайменше, на другого Мао.

Мавзолей Мао Цзедуна

А рештки Мао продовжують лежати в його мавзолеї на площі Тяньаньмень у Пекіні для публічного вшанування. Як запобіжний захід, його дружину зробили відповідальною за його злочини. І це є також проблемою, оскільки партії КПК потрібно було би багато що пояснювати, якби Сі Цзіньпін раптом перестав бути добродійним суперменом. Це не повністю виключає можливість того, що його скинуть з посади, вірогідно, цього не станеться. Як і багато інших речей на даний момент, це більше схоже на мрію Заходу, а в даному випадку також на мрію деяких демократичних китайців.

Китай продовжує перебувати у фокусі політичних подій світу та визначає порядок денний провідних геополітичних гравців світу. Напруженість навколо офіційного візиту Ненсі Пелосі до острівної держави Тайвань викрила багато неочевидних на перший погляд проблем, з якими насправді стикається сучасний Китай. Насамперед, економічного характеру, оскільки виявляється економічне диво Китаю має проблеми та невизначеність, навіть у найближчому часі.

Тим часом, надійшли повідомлення, що літак з Ненсі Пелосі таки здійснить приземлення в аеропорту Тайваню 2 серпня ц. р. Напруженість між двома державами знову зросла та визначається найвищими балами.

Такому підвищеному градусу нестабільності сприяють також додатково розгорнуті військові сили і засоби протидіючих сторін, зокрема авіаносна група кораблів США в регіоні, що покликана захищати Ненсі Пелосі, розгортання військ ВМС та ВПС Китаю поблизу спірного острова, випробування китайської гіперзвукової ракети тощо. Чи перейдуть держави межу військового протистояння та розгорнуть ще одну війну з непередбачуваними для людства наслідками, засвідчать найближчі години і дні.

https://www.welt.de/politik/ausland/plus240175471/China–Broeckelt–die–Allmacht–von–Xi–Jinping.html