Чи будуть єдиними країни Євросоюзу у прийнятті своїх рішень?
19.05.2022 р. «Die Zeit», Німеччина
Питання єдності в лавах Євросоюзу давно викликає стурбованість, як і його ефективність у критичних ситуаціях для Європи. Черговим випробування для ЄС стало погодження позиції щодо протидії агресії Росії в Україні, зокрема накладення вето на експорт енергоносіїв з Росії до країн Європи. Найбільш відчутним ударом по економіці Росії та, відповідно, її спроможностям ведення агресивної війни в Україні може стати заборона на купівлю у неї нафти.
Існуючі механізми прийняття політичних рішень в ЄС у деяких важливих питаннях ґрунтуються на принципі одноголосності, тобто проект ембарго на постачання російської нафти мають підтримати всі члени Євросоюзу. Проте, зважаючи на створені Росією в ЄС механізми лобіювання власних інтересів, активізації нею власних агентів впливу на рівні глав держав і урядів серед окремих країн ЄС, консенсусу з приводу ембарго на російську нафту досягти поки що не вдалося.
Нафтове ембарго: більше немає палива
— міністр економіки та проблем клімату Хабек бачить ризик доставки на північному сході.
Джерело: «Der Nordkurier», https://www.nordkurier.de/
ЄС має намір запровадити ембарго на постачання російської нафти, зазначає видання «Die Zeit» 18 травня ц. р. у статті власного кореспондента Маттіаса Крупа (Matthias Krupa), але проти цього виступає Угорщина. Принцип ЄС щодо необхідності прийняття одноголосних рішень у галузі зовнішньої політики знову викликає сумніви. Все більше голосів лунають щодо необхідності відмовитися від практики одноголосності з процедурних рішень, коли лише одна країна, користуючись власними егоїстичними міркуваннями, фактично застосовує свій голос в якості вето та бере у заручники всіх інших членів європейської спільноти.
ЄС хоче якнайшвидше прийняти рішення про поступове нафтове ембарго проти Росії.
Джерело: «ZEIT ONLINE», фото Ints Kalnins/Reuters
Ті, хто вважає Європейський Союз незграбним, нерішучим об’єднанням з невеликим потенціалом загальносвітової могутності, можуть вважати свої відчуття справедливими, зазначає німецьке видання. Адже два тижні тому Єврокомісія запропонувала рішення щодо введення нафтового ембарго проти Росії, і відтоді серед країн Євросоюзу триває багаторівнева і поки що безрезультатна боротьба. У понеділок 16 травня ц. р., зазначає «Die Zeit», міністри закордонних справ ЄС так і не змогли досягти єдності позицій з цього приводу. Вирішення питання щодо нафтового ембарго для Росії покладається тепер на глав держав і урядів, наступний саміт ЄС відбудеться наприкінці травня ц. р.
Проти ембарго виступає Угорщина. Країна обґрунтовує своє рішення тим, що вона побоюється економічних наслідків нафтового ембарго для вітчизняної економіки та вимагає від ЄС компенсації в розмірі від 15 до 18 мільярдів євро. Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс (Gabrielius Landsbergis) висловив з цього приводу у своїй заяві думку про те, що багато хто підтримує в Європі: весь Євросоюз є «заручником однієї країни-члена».
Щоправда, зазначає автор статті, уряд у Будапешті не безпідставно виловлює власну стурбованість, з огляду на тотальну економічну залежність економіки Угорщини від російських енергоносіїв, але звинувачення, що пролунали від Габріеліуса Ландсбергіса, неможливо відкинути просто так. Зрештою, зазначає «Die Zeit», прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (Viktor Orbán) вже не вперше блокує прийняття рішень Євросоюзу.
Такий спосіб «взяття заручників», зазначає німецьке видання, можливий лише тому, що зовнішньополітичні рішення в ЄС мають прийматися одноголосно. Кожна з 27 держав-членів де-факто має своєрідне право вето, і не тільки Угорщина користувалася цим у минулому. Зокрема Кіпр два роки тому зупинив санкції проти Білорусі в обмін на вимогу посилити ставлення ЄС проти Туреччини.
Тому принцип одностайності уже тривалий час викликає гострі суперечки серед країн ЄС, і чим більше виникає суперечок та непорозумінь з цього приводу, тим голоснішими будуть голоси, які закликають приймати майбутні рішення у зовнішньополітичній сфері простою більшістю голосів. У Німеччині, зокрема, за це у своїй коаліційній угоді висловилися партії так званого «світлофорного» (за кольорами партій-учасниць) коаліційного уряду.
Більш дієздатні та єдині
На перший погляд, правила голосування – це одне з досить рутинних, технічних питань у прийнятті політичних рішень. Але за регламентом нерідко йде гостра суперечка з принципових та засадничих питань. Правила голосування в ЄС не просто змінюють баланс сил, вони змінюють природу європейської спільноти. Ті, хто погоджується з тим, що існуючі правила можна відмінити, зазначає видання, поділяють свій суверенітет. Перехід від одностайності до голосування більшістю фактично знаменує собою перехід від союзу держав до федеративного союзу.
Європейський Союз вже досяг суттєвого прогресу на цьому шляху. У більшості сфер та питань поточної політики, за які відповідає ЄС, тепер рішення приймаються більшістю голосів. Вимога одностайності застосовується лише в окремих випадках, зокрема, у процедурі прийому нових членів до ЄС або у зовнішній політиці.
Аргументи за прийняття рішень більшістю у майбутньому очевидні. А саме, окремі країни, такі як Угорщина, втратили би право вето. Євросоюз міг би швидше і більш рішуче реагувати на міжнародні кризи. Саме так коаліційні Соціал-демократична партія Німеччини, партія «Зелені» та Вільна демократична партія Німеччини обґрунтовують свою позицію в коаліційній угоді.
Вони вимагають, щоби «ЄС був більш ефективним і об’єднаним у міжнародному плані. Тому вони хочуть замінити правило одностайності голосуванням кваліфікованою більшістю». Коаліційна угода уряду Німеччини була написана ще до нападу Росії на Україну, нинішня суперечка щодо нафтового ембарго лише доводить вірність підходів партій правлячої коаліції.
«Світло в регіоні не повинно гаснути» — Роберт Хабек про нафтове ембарго (відео німецькою мовою).
Джерело: «ZEIT ONLINE», відео є частиною стрічки новин Reuters, ескіз зображення: Ганнібал Ганшке/Getty Images
Але якщо придивитися уважніше, то за їхніми аргументами криється фундаментальне протиріччя, відзначає «Die Zeit». Адже, відмовившись від принципу одностайності, ЄС має бути в кінцевому підсумку більш єдиним. Як це поєднується?
Якщо припустити, що правила прийняття рішень в ЄС вже змінені і міністри закордонних справ ЄС проголосували за нафтове ембарго проти Росії, а Угорщина не змогла зупинити рішення ЄС та її позиція була подолана більшістю внаслідок голосування, тоді ситуація може отримати подальший тривожний розвиток. Зокрема, Чехія та Словаччина можливо також утрималися би від голосування за резолюцію ЄС.
Ембарго, щоправда, набуло би чинності, адже ЄС здатний швидко вирішити це питання. Але чи підтримають це рішення уряди в Будапешті, Празі та Братиславі? Маючи на увазі внутрішню ситуацію у країнах, по відношенню до власного населення, якому доведеться жити з наслідками ембарго. І, що важливіше, маючи на увазі зовнішньополітичний аспект, по відношенню до Росії? Чи справді Євросоюз буде «єдиним», як записано в коаліційній угоді? Або, навпаки, чи не викличе таке рішення новий гнів до чиновників у Брюсселі, замість тиску на тих, хто приймає рішення у Москві?
«Аргумент про енергію — це зброя», — каже Роберт Хабек (відео німецькою мовою).
Джерело: «ZEIT ONLINE», відео є частиною стрічки новин Reuters, авторське право на ескіз: Sean Gallup/Getty Images
Восени 2015 року ЄС вже намагався вирішити таку ж далекосяжну проблему більшістю голосів. У той час, у розпал кризи біженців та міграції, переважна більшість держав-членів вирішила розподілити прибулих біженців за певним алгоритмом у межах ЄС. Угорщина, Чехія, Словаччина та Румунія вимушені були погодитися з результатами голосування. Формально рішення було справедливим, адже у міграційній політиці не обов’язково приймати рішення одноголосно. Але наслідки такого голосування ЄС були руйнівними, – запекла суперечка, яка тривала роками, не допомогла жодному біженцю та коштувала ЄС значної втрати довіри.
___________________________
Європейський Союз, як інституція, вже тривалий час перебуває перед сучасними викликами і небезпеками, на які у нього не завжди знаходяться ефективні і швидкі відповіді. Очевидно, що механізм прийняття рішень в ЄС потребує осучаснення і врегулювання в інтересах всіх держав-учасниць. З огляду на існування у складі ЄС низки держав, позиція яких суттєво залежить від інтересів країни-агресора Росії, все більш очевидним стає необхідність перегляду засадничих принципів функціонування Євросоюзу, принципів прийняття важливих рішень, насамперед у галузі міжнародної політики.
Угорщина на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном продовжує саботувати діяльність ЄС та відверто сприяє політиці Росії, спрямованій на розкол європейської єдності. Очевидно, ці питання також будуть предметом обговорення на черговому саміті ЄС наприкінці травня ц. р. Неефективність роботи головної європейської інституції під час війни у центрі Європи має бути подолана.
Внутрішні інтереси окремих країн не повинні домінувати над інтересам всієї європейської спільноти, якими б важливими не були їх внутрішні обґрунтування. Європейський колабораціонізм окремих лідерів країн ЄС повинен бути усунений з політичного поля діяльності країн континенту. До ЄС має намір та гарні перспективи долучитися Україна. Позиція Угорщини та деяких інших країн-сусідок України викликають справедливі претензії як у країн-засновниць ЄС, так і у нових членів європейської спільноти.
У заголовку матеріалу ілюстрація з сайту https://www.youtube.com/watch?v=IhGqzPNNELg
