Україна в центрі світової уваги
Іван Січень
Розв’язана Росією війна проти України, як одна з головних подій ХХІ століття, відчутно вплинула на більшість глобальних процесів, що відбуваються у світі, у тому числі в економічній сфері. Так, сталися суттєві зміни у структурі світової економіки, що стало наслідком взаємних санкцій США/ЄС і Росії та переорієнтації їх торговельно-економічних стосунків. В тій, чи іншій мірі такі зміни зачепили також і інші країни, які стали на бік Заходу або Москви, чи навіть вибрали нейтральну позицію. Такі факти мають досить неоднозначні наслідки. Зокрема, Європа фактично позбулася енергетичної залежності від Росії, що сприяло підвищенню її економічної безпеки, а з нею — і економічної безпеки всього Західного світу. В той же час виникла низка нових викликів та загроз економічній стабільності у світі, як локального, так і всеохоплюючого характеру. Насамперед це переорієнтація фінансових потоків з мирних на військові цілі, що знижує темпи розвитку окремих країн та, загалом, світової економіки, посилює нестабільність на світових ринках, а також загострює гуманітарні і продовольчі проблеми. Це, так чи інакше, стосується ключових інтересів світової спільноти, а тому викликає підвищену увагу з її боку. Основним майданчиком для обговорення ключових економічних викликів сучасності залишається щорічний Всесвітній економічний форум у швейцарському Давосі за участю керівників бізнесу, впливових політиків, експертів і журналістів. Як відомо, черговий 54-й із таких форумів відбувся 15–19 січня 2024 року. З огляду на те, що він має безпосереднє відношення до України, то слід розглянути його підсумки більш детально.
Всесвітній економічний форум у Давосі, виступи його учасників та підсумкові звіти і документи досить широко висвітлювались і оприлюднювались у засобах масової інформації. Нагадаємо, що у заході брали участь понад сто урядовців та близько тисячі представників компаній-партнерів Всесвітнього економічного форуму та експертів.
Зустріч проходила під загальним гаслом «Відновлення довіри», що передбачає забезпечення важливого простору для того, щоб зосередитись на фундаментальних принципах довіри, включно з прозорістю, послідовністю і підзвітністю, після того, як світові економічні зв’язки були порушені внаслідок нападу Росії на Україну.
У програмі форуму порушувалися чотири основні теми, в тому числі: «Досягнення безпеки та співпраці у розколотому світі», «Забезпечення економічного зростання та створення робочих місць для нової ери», «Штучний інтелект як рушійна сила економіки та суспільства», «Довгострокова стратегія щодо клімату, природи та енергії».
Відразу ж перейдемо до висновків, які стосуються України.
1. Незважаючи на певні розбіжності, у бізнесовому, політичному та експертному середовищах країн демократичного світу зберігається спільне бачення викликів і загроз глобальній безпеці. Насамперед:
- війна Росії проти України; напади ісламістів на Ізраїль; претензії Китаю щодо Тайваню та інші джерела напруженості і осередки конфліктів. Вони руйнують глобальні торговельно-економічні зв’язки, перешкоджають роботі фінансових ринків, підривають політичну стабільність, а також становлять загрозу людській безпеці в усьому світі. У такому контексті суттєвими негативними чинниками визначаються: збереження у Росії можливостей отримувати доходи від експорту енергетичних та інших ресурсів, що дозволяє їй продовжувати війну і проводити агресивну зовнішню політику; поширення проросійських чи нейтральних настроїв у країнах Центрально-Східної Європи та, відповідно, зниження їх мотивації у справі з продовження підтримки України; послаблення здатності Вашингтону надавати допомогу Україні внаслідок ускладнення політичної ситуації у США з наближенням тамтешніх президентських виборів;
- зовнішній вплив на виборчі процеси у різних, в тому числі провідних країнах світу із застосуванням інформаційних маніпуляцій та дезінформацій, заснованих на використанні сучасних технічних засобів. Серед таких особливо виділяються методи штучного інтелекту, які більше не вимагають спеціального набору навичок, однак вже створили можливості масованого інформаційного впливу або навіть «інформаційного насильства». У цьому зв’язку зосереджується увага на тому, що протягом наступних двох років близько трьох мільярдів людей мають брати участь у виборах у країнах з потужними економіками, а саме — в США, Індії, Великобританії, Мексиці та Індонезії. На думку політологів, навмисна і, навіть, ненавмисна дезінформація в таких виборчих процесах може викликати сумніви щодо легітимності новообраних урядів та, як наслідок, призвести до політичних заворушень, проявів насильства і тероризму;
- відновлення російського імперіалізму, який прагне «підпалити» світ через тридцять років після розпаду СРСР. Нині цей світ став свідком найбільшого військового конфлікту з часів Другої світової війни із вбивствами мирного населення, обстрілами цивільної інфраструктури, тортурами і розстрілами полонених, провокуваннями голоду в різних світових регіонах та іншими порушеннями норм міжнародного права.
Взаємозв’язки глобальних ризиків.
Джерело: World Economic Forum Global Risks Report 2024
На жаль, путінська агресія проти України формує у світі «коаліцію зла», а модель світової безпеки, яка створювалася роками, нині руйнується. Росія, якщо зможе перемогти, не зупиниться в Україні. Ба більше, це додасть снаги іншим агресорам, а наступними її жертвами російської агресії можуть стати країни Східної Європи, Кавказу чи Центральної Азії.
2. Західні країни та міжнародні організації повністю підтримують «Формулу миру», яку запропонувала наша держава. На Всесвітньому економічному форумі в Давосі розглядалися ключові пункти «Формули миру» щодо: виведення російських військ з української території та припинення бойових дій; відновлення справедливості; забезпечення екологічної безпеки; недопущення ескалації та повторення агресії; підтвердження закінчення війни.
Міністр оборони України Р. Умеров та литовські урядовці надали напрацювання робочої групи щодо пунктів про «виведення російських військ і припинення бойових дій». Зокрема, пропонується створити міжнародну робочу групу на рівні міністрів оборони та радників з національної безпеки країн-партнерів України. Головним її завданням буде розробка і ухвалення міжнародної угоди, яка б спонукала до виконання згаданих вимог.
Напрацювання за пунктом «відновлення справедливості» презентували представники Нідерландів та генеральний прокурор України А. Костін. Ними були визначені п’ять компонентів із притягнення Росії до відповідальності, а саме: ефективне розслідування на національному рівні; визначення російських злочинів під час агресії; подальше стратегічне партнерство з міжнародними механізмами правосуддя; сприяння двосторонньому та багатосторонньому міжнародному партнерству; примушення Москви виплатити репарації Україні та українському народу згідно з міжнародним правом.
Підкреслена важливість не лише подальшого посилення санкційного тиску на країну-агресора, але й створення компенсаційного механізму для відшкодування збитків та відновлення України. Досягнуто згоди щодо включення до такого механізму трьох основних елементів, в тому числі міжнародного реєстру збитків, компенсаційної комісії, а також компенсаційного фонду, який має наповнюватись російськими суверенними активами.
Питання екологічної безпеки порушувались першою віце-прем’єркою України Ю. Свириденко та представниками Німеччини, Фінляндії і Болгарії. Основна увага зосереджувалась на завданій шкоді екології внаслідок війни, включно зі збільшенням викидів вуглекислого газу, підривом росіянами дамби Каховської ГЕС та окупацією і знищенням природних заповідників. З огляду на це було наголошено на необхідності уніфікувати методику підрахунків збитків та впровадити визначення «екоцид» у міжнародне право, чим зараз займається міжнародна робоча група з екологічних наслідків війни.
Керівник офісу президента України А. Єрмак спільно з представниками Великобританії презентували пункт «недопущення ескалації війни та повторення агресії». Йшлося про проєкт Київського безпекового договору, який покладений в основу спільної декларації країн G7 про підтримку України, ухваленої в липні 2023 року у Вільнюсі. Як відомо, положення документу були розширені в рамках безпекового договору між Україною та Великобританією. Він охоплює всі найбільш важливі аспекти співпраці двох країн, що стало прикладом для 30-ти інших підписантів спільної декларації G7. Як було сказано на Всесвітньому економічному форумі, важливо щоб за межами європейського регіону та Північної Америки люди зрозуміли, що жорстка агресивна війна, яку Росія розв’язала проти України, має глобальні наслідки і стосується всіх країн у світі.
Такою ж глобальною, по суті, стала і українська «Формула миру». Весь світ вже використовує досвід України, вчиться на наших уроках, а також використовує наші інструменти та готові рішення. Спільна декларація G7 про підтримку України стала основою для нової комплексної системи запобігання ескалації війни та повторення агресії.
Вкрай важливе значення має положення «Формули миру» про «підтвердження закінчення війни». Як згадувалося на Всесвітньому економічному форумі, Україна неодноразово намагалась домовитись з Росією про взаємні відносини та оформити відповідний міжнародний договір і щоразу Москва ігнорувала такі пропозиції. Україна зробила висновок з минулих помилок. Договір, яким буде підтверджено закінчення війни, базуватиметься на «Формулі миру», матиме комплексний характер і буде багатостороннім (підписаний не тільки Україною та Росією, але й країнами-гарантами), та зважатиме на всі сфери, на які вплинула війна.
Окрему увагу приділено продовольчій безпеці у світі. Україні вдалось прорвати російську блокаду своїх портів та відновити постачання зерна на світові ринки. Наприкінці 2023 року нашій країні вдалося вийти на майже довоєнні обсяги постачань сільськогосподарської продукції. Так, минулому грудні Україна відправила на світові ринки 7 млн тон сільськогосподарської продукції і не планує зупинятися на досягнутому. Важливим завданням залишається забезпечення безпеки судноплавства у Чорному морі від агресивних дій Росії.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Д. Лубінець та юристи міжнародних організацій на спеціальній сесії «гуманітарні питання» розглянули проблеми примусового переміщення та депортації Росією українських дітей, незаконно викрадених і ув’язнених цивільних громадян та військовополонених. Було визначено головне завдання — повернути всіх.
3. Допомога Україні у військовому протистоянні з Росією з боку наших партнерів буде надаватися і надалі всупереч спробам окремих країн чи політичних сил цьому перешкодити. Під час Всесвітнього економічного форуму представники Європейського Союзу та НАТО надали позитивні сигнали зі згаданого приводу. По суті, такий сигнал зробили і США.
Представники ЄС, НАТО і США оприлюднювали подібні наміри як під час своїх виступів, так під час зустрічей з президентом України В. Зеленським і іншими посадовцями. Була підтверджена підтримка прагнення України приєднатись до НАТО. А Швейцарія погодилась прийняти Глобальний саміт миру для нашої держави. Деталі майбутніх переговорів поки що опрацьовуються. За словами В. Зеленського, Україна відкрита для всіх країн, які поважають її суверенітет та територіальну цілісність. На Глобальний саміт миру були запрошені і представники так званого Глобального Півдня.
Попередньо «Формула миру» обговорювалась у Давосі на рівні радників з національної безпеки з понад 80 країн. Учасники зустрічі з числа західних партнерів України та країн, які дотримуються нейтралітету, обговорювали можливості з завершення війни.
Як і слід було очікувати, російської делегації на саміті не було, а В. Путін в цей же вчергове відкрито визнав загарбницьку сутність війни Росії проти України.
4. Після певного періоду коливань цивілізований світ нарешті остаточно впевнився у необхідності завдати поразки Росії та забезпечити перемогу України як головної передумови довготривалої міжнародної безпеки. Такі висновки були зроблені під час Українського сніданку в Давосі. За словами міністра закордонних справ України Д. Кулеби, у планах України на найближчі місяці — боротися і перемагати. Водночас він відзначив спроможність Росії оминати західні санкції, що є наслідком недостатньої уваги США та ЄС до такого питання. Так, значна частина комплектуючих до російської техніки досі західна за походженням. Як наслідок, Захід сплачує двічі. Першого разу, коли допомагає Україні, а другого — коли доводиться розраховуватися своєю репутацією.
Крім того, Д. Кулеба закликав західні країни не лякатися ескалації війни. Росія і так уже вивела її на найвищий рівень, якого тільки змогла досягти. А тому Україна потребує посилення військової підтримки, насамперед в протиповітряній обороні, яка складається із ЗРК, літаків та засобів РЕБ. Як сказав Д. Кулеба, деякі з країн-партнерів довго дискують про надання допомоги Україні, в той час як щодня гинуть українські громадяни.
Виходячи з цього, український урядовець наголосив, що західним фахівцям необхідно сісти за стіл переговорів і узгодити плани взаємодії в сфері оборонної промисловості, оскільки жодна з країн не може самостійно виробляти необхідну кількість озброєння та військової техніки для забезпечення потреб війни. Також наголошувалося на важливості передачі Україні заморожених російських активів. Лише за рахунок тих коштів, які зберігаються на банківських рахунках у Великобританії, Люксембурзі та Швейцарії, Україна може відновити всю свою інфраструктуру. А якщо Україні буде виділено 180 млрд євроактивів, які зберігаються в депозитарії Euroclear у Бельгії, то їх вистачить, щоб придбати достатню кількість техніки, а також відновити зруйновані лікарні та школи.
Характерним був виступ міністра фінансів Канади Х. Фріланд. Згідно з її твердженням, В. Путін ненавидить весь світ, адже він програє у ньому. Тому він хоче повернутися до життя, яке було характерне для ХІХ століття, коли країни конкурували у військовий спосіб. При цьому російському президенту байдужі людські життя. Така його позиція загрожує усьому світу. А тому — успішна Росія є небезпекою для нього. Як вважає Х. Фріланд, усі країни цивілізованого світу мають бути вдячними ЗСУ, які боронять їх від агресора.
Своєю чергою міністр закордонних справ Великобританії Д. Камерон піддав критиці тих, хто вважає, що війна в Україні «йде не туди». Загалом, так звана спеціальна військова операція стала стратегічною катастрофою для Москви, оскільки не дала жодних здобутків, окрім окупації частини українських територій. У війська РФ понад 300 тис. загиблих, втрачено 20 % Чорноморського флоту, тому росіяни були змушені відійти з понад половини захоплених ними з початку війни земель України. Наша держава успішно протистоїть нападнику. Отож українські партнери мають проявити терпіння і не припиняти надавати свою допомогу.
Тим паче, що за оцінкою Д. Камерона, економіка країн ЄС та США у 25 разів потужніша за російську, що дає змогу Заходові зосередити достатньо ресурсів для належної підтримки України. А процес «замирення» з Росією жодним чином не покладе край російській агресії, оскільки вона за кілька років може відновитися з більшою силою. З 2022 року США витратили лише 10 % свого військового бюджету на надання допомоги Україні, внаслідок чого було знищено 50 % російської військової техніки.
Звичайно, окрім проблем України, на саміті в Давосі розглядалися й інші теми, зокрема про розвиток штучного інтелекту, подолання глобальної рецесії, усунення проблем глобальних кліматичних змін, перехід на «зелену» енергетику. Всі ці питання важливі, але не мають прямого відношення до того, чим сьогодні переймається Україна. Головним підсумком Всесвітнього економічного форуму в Давосі стало все ж таки підтвердження факту того, що Україна залишається в центрі міжнародної уваги, а її партнери — і надалі надаватимуть всебічну допомогу. Росія ж, по суті, опинилася у ще більшій міжнародній ізоляцій. Ніхто з її більш-менш впливових представників навіть не отримав запрошення на форум.
