«Історичний» візит кронпринца Мухаммеда бен Сальмана ас-Сауда до США

 

Олексій Волович

З 20 березня по 7 квітня спадкоємний принц Саудівської Аравії Мухаммед бен Сальман ас-Сауд здійснив унікальне за тривалістю й насиченістю різними зустрічами високого рівня майже тритижневе турне по США. Деякі політологи порівнюють цей візит з двотижневим візитом радянського лідера М. Хрущова до Америки у вересні 1959 року.

Це вже третій візит саудівського принца до Сполучених Штатів Америки. Перші два відбулися у червні 2016-го і у березні 2017-го року, коли Мухаммед бен Сальман був заступником наслідного принца. Втретє він вже прибув у статусі наслідного принца, практично будучи реальним правителем Саудівської Аравії. Основною метою цієї поїздки було намагання заручитися підтримкою адміністрації Д. Трампа і американської політичної еліти в запровадженні соціально-економічних реформ в Саудівській Аравії і її зовнішньої політики. Він також повинен був переконати скептично налаштованих американців в реальності планів модернізації Саудівської монархії і підтвердити її лідерство на Близькому Сході.

Переговори з Дональдом Трампом. 20 березня під час зустрічі з Д. Трампом кронпринц Мухаммед обговорив співпрацю у військовій сфері та сфері безпеки, а також питання залучення саудівських інвестицій в економіку США. Ще до початку переговорів Д. Трамп розповів про укладення угод на суму 12,5 млрд дол. у військовій сфері, додатково до тих угод, які були підписані у травні 2017 року на суму 110 млрд дол. в рамках його першого візиту до КСА. За його словами, завдяки військовим контрактами з КСА в США з’являться 40 тис. додаткових робочих місць. До Саудівської Аравії будуть постачатися новітні кораблі, системи ПРО, літаки і бойові машини піхоти. Крім того, торішню угоду про інвестиції КСА в економіку США на суму 200 млрд дол. в найближчі чотири роки вирішено збільшити до 400 млрд дол., причому протягом одного року. Це настільки значна сума, що експерти сумніваються в можливостях навіть потужної американської економіки освоїти її за один рік. Обсяг товарообігу між США і КСА у 2017 році склав 36 млрд дол. Якщо Китай посідає друге місце за товарообігом з КСА — на рівні 35 млрд дол. на рік, — то частка королівства у зовнішній торгівлі Росії у 2017 році склала близько 0,2 % — 915,1 млн дол. (для порівняння: між Україною і КСА — 700,1 млн дол.).

В рамках візиту кронпринц Мухаммед також зустрівся і провів переговори з багатьма членами адміністрації Д. Трампа: віце-президентом Майклом Пенсом, новим директором ЦРУ Джиною Хаспел, новопризначеними держсекретарем Майком Помпео, радником з національної безпеки президента США Джоном Болтоном та міністром оборони Джеймсом Меттісом. Кронпринц також зустрівся зі старшим радником Д. Трампа і його зятем Джаредом Кушнером, колишніми президентами Джорджем Бушем-молодшим і Джорджем Бушем-старшим, Біллом Клінтоном і Бараком Обамою, колишніми держсекретарями США Джоном Керрі, Кондолізою Райс, Джеймсом Бейкером та Генрі Кіссінджером, колишнім міністром оборони Біллом Гейтсом, спеціальним посланцем по Близькому Сходу Джейсоном Грінблаттом.

Під час візиту кронпринц завітав до шести міст — Бостону, Нью-Йорку, Сіетлу, Сан-Франциско, Лос-Анджелесу і Х’юстону, де провів зустрічі з керівниками компаній Lockheed Martin, Boeing, Amazon, Walt Disney Company, Google, Apple, General Electric і Uber. Мухаммед бен Сальман зустрівся з багатьма представниками ділових кіл та бізнесових структур, зацікавленими у співпраці з Саудівською Аравією, зокрема з відомим фінансистом Петером Тілем, американськими медіа-магнатами Майклом Блумбергом і Рупертом Мердоком. На космодромі в Каліфорнійській пустелі він обговорив космічні подорожі з Річардом Бренсоном і президентом компанії Tesla Ілоном Маском. У Голлівуді кронпринц зустрічався з представниками американської кіноіндустрії і акторами Майклом Дугласом, Морганом Фріманом і Дуейном Джонсоном. У Сіетлі — з бізнесменом, філантропом, одним із засновників компанії Microsoft Біллом Гейтсом, а також засновником інтернет-компанії Amazon.com, власником аерокосмічної компанії Blue Origin і видавничого дому The Washington Post Джеффом Безосом. Кронпринц Мухаммед відвідав Гарвард та Массачусетський технологічний інститут і навіть зустрівся з Опрою Вінфрі, американської телеведучою, актрисою, продюсером і громадським діячем, першою чорношкірою жінкою-мільярдером в історії, статки якої оцінюється в 3 млрд дол. До речі, останнім часом в американських ЗМІ і соцмережах обговорюється питання про перспективи участі Опри Вінфрі в президентських виборах 2020 року…

Співпраця в нафтогазовій галузі. Перебуваючи у США, кронпринц Мухаммед намагався привернути увагу американських інвесторів до приватизації 5 % акцій державної нафтової компанії Saudi Aramco, розміщених на Нью-Йоркській фондовій біржі. З огляду на те, що капіталізація компанії Saudi Aramco оцінюється саудівським урядом в 2 трлн дол., то за продаж 5 % акцій компанії керівництво КСА розраховує отримати 100 млрд дол., які планується направити на створення нових робочих місць в Саудівській Аравії. Однак через ослаблений інтерес у американських інвесторів до Saudi Aramco і заниження експертами її вартості уряд КСА вирішив тимчасово не розпочинати торгів. З огляду на те, що Saudi Aramco є підприємством, яке забезпечує економічну безпеку КСА, рішення про приватизацію цієї компанії було неоднозначно сприйнято саудівським суспільством, в тому числі і окремими членами королівської сім’ї.

За деякими даними, Д. Трамп запропонував саудівському принцу погодитися на збільшення квот нафтовидобутку, щоб викликати обвал світових цін на нафту з нинішніх 66 доларів за барель, як мінімум, до 40 долларів з метою ослабити сировинну економіку Росії, подібно до того, як Б. Обама уклав негласну угода з саудівським королем під час свого візиту до Ер-Ріяду у квітні 2014 року — рівно через місяць після референдуму «про приєднання» Криму до Росії. Тоді ця угода призвела до обвалу цін на нафту марки Brent із 115 доларів за барель в середині 2014 року до 59 доларів до кінця того ж року. Однак навряд чи Ер-Ріяд зараз зважиться на цей крок, оскільки в результаті низьких цін на нафту протягом останніх років дефіцит держбюджету Саудівської Аравії сягнув 86 млрд доларів, і подальше зниження цін на нафту може призвести до дефолту саудівської економіки. Але навіть якщо саудівці не погодяться знову різко збільшити видобуток і продаж нафти, обсяг виробництва нафти в США до кінця поточного року сягне 10 млн барелів на добу, що призведе до зниження на світовому ринку цін на нафту.

Інтерв’ю кронпринца Мухаммеда. Напевно найбільший інтерес викликають численні інтерв’ю кронпринца Мухаммеда, які він давав протягом 18 днів свого перебування в США провідним американським ЗМІ, і в яких виклав свої погляди на подальший розвиток американсько-саудівських відносин, на ситуацію, що склалася на Близькому Сході і на перспективи розвитку саудівського суспільства.

Модернізація Саудівської Аравії. У розлогому інтерв’ю журналу TIME, кажучи про плани модернізації своєї країни, кронпринц зазначив, що до сьогоднішнього дня Саудівська Аравія реалізувала тільки 10 % своїх можливостей, і ще необхідно реалізувати 90 % потенціалу.

Кронпринц Мухаммед підкреслив, що розвиток саудівської економіки має базуватися на нафтогазовій промисловості, інших мінеральних ресурсах, транспорті, сонячній та вітровій енергетиці. За його словами, країна досі витрачає близько 230 млрд дол. на рік за межами Саудівської Аравії, і якщо нічого не робити, то до 2030 року ця сума зросте до 300–400 млрд дол. Отож завдання полягає в тому, що щоб хоча б половину цієї суми витрачати на внутрішньому ринку. Кронпринц також зазначив, що за якістю навчання його країна посідає 41-е місце, відразу після Франції, але він вважає, що через 10–12 років королівство може претендувати на місце за цим показником в першій двадцятці. На сьогодні на 33 млн населення в КСА проживає близько 10 млн в основному працюючих іноземців, і кронпринц сподівається, що їхня кількість зростатиме в міру того, як в Саудівській Аравії збільшуватиметься кількість робочих місць і для саудівських громадян, і для іноземців.

Відповідаючи на питання про свою легітимність у якості спадкоємця престолу, кронпринц Мухаммед нагадав, що у червні 2017 року він отримав 31 з 34 голосів так званої «Ради вірності» (сімейної ради Дому Саудів, що складається з синів короля Абдель-Азіза, засновника Королівства Саудівської Аравії). Щодо складу своєї команди кронпринц Мухаммед зазначив, що до неї входять кілька десятків принців його покоління, які працюють в 13 регіонах країни, а також на різних посадах в урядових відомствах.

КСА–Ізраїль. В інтерв’ю відомому журналісту Джеффрі Гольдбергу з журналу The Atlantic кронпринц Мухаммед зробив ряд цікавих і вельми несподіваних заяв про саудівсько-ізраїльські відносини. Він став першим саудівським лідером, який на відміну від своїх попередників визнав «історичне право єврейського народу проживати на землі предків — в Палестині».

Відповідаючи на запитання про відносини КСА з Ізраїлем, кронпринц зауважив, що «в обох країн є спільний ворог (Іран) і багато потенційних сфер для економічного співробітництва». Однак, за його ж словами, відносини між двома країнами повністю нормалізуються лише тоді, коли врегулюється палестинсько-ізраїльський конфлікт. При цьому він жодного разу не згадав про право палестинських арабів на свою державу зі столицею в Єрусалимі. Але це «поправив» його батько — король Сальман, який 2 квітня провів телефонні переговори з Д. Трампом. Саудівський монарх наголосив на незмінності позиції королівства з палестинського питання і щодо законності прав палестинського народу на створення незалежної держави зі столицею в Єрусалимі. Король Сальман підтвердив непорушність своєї позиції щодо врегулювання палестинсько-ізраїльського конфлікту за схемою «дві держави для двох народів».

Кронпринц Мухаммед з бізнесменом іудеєм Ллойдом Бланкфейном

За даними американського видання Jewish Insider, 27 березня кронпринц Мухаммед зустрічався в Нью-Йорку з лідерами правих американських єврейських громад, зокрема з представниками Американсько-ізраїльського комітету з громадських зв’язків (AIPAC), Антидифамаційної ліги (ADL), Американського єврейського комітету (AJC), а також з представниками заснованої у 1843 році організації B’nai B’rith («Сини Завіту»), що має на сьогодні відділення у 40 країнах. На погляд деяких аналітиків, співпраці між Ізраїлем і Саудівською Аравією притаманна тенденція до зміцнення та розширення. Однак, на наш погляд, навряд чи це «таємне співробітництво» переросте в найближчій або навіть віддаленій перспективі в союзницькі відносини.

Кронпринц про ситуацію в Сирії. Кажучи про сирійську трагедію, кронпринц абсолютно несподівано припустив, що «Башар Асад швидше за все залишиться при владі, оскільки Сирія протягом тривалого часу була частиною російського впливу на Близькому Сході». Визнання можливості подальшого перебування «режиму Асада» при владі та ще й під захистом Москви означає приголомшливий поворот в сирійській політиці Ер-Ріяда, який протягом останніх семи років не тільки вимагав зміни «режиму Асада» в Дамаску, а й робив для цього все, витрачаючи мільярди доларів на підтримку сирійської збройної опозиції та операцій ЦРУ США в Сирії.

За словами кронпринца Мухаммеда, буде краще для Сирії, якщо Б. Асад залишиться маріонеткою Росії, а не Ірану, і навряд чи США перешкоджатимуть цьому, інакше виникне пряме зіткнення між США і Росією, що буде створить небезпеку для всього світу. Разом з тим кронпринц Мухаммед вважає, що американські війська мають залишатися в Сирії хоча б у середньостроковій перспективі, по-перше, для того, щоб впливати на результат мирних переговорів, і, по-друге, щоб перерізати шляхи сполучення між Іраном і ліванською «Хизбуллою». Цю заяву кронпринц зробив 30 березня, через кілька годин після того, як Д. Трамп оголосив, що війська США скоро виводитимуться із Сирії. Ця заява Д. Трампа здивувала найближче його оточення, яке поспішило якщо не дезавуювати чергове непередбачуване і ні з ким не узгоджене висловлювання господаря Білого дому, то, у будь-якому разі, «пом’якшити» його і належним чином «інтерпретувати».

Іран — спільний ворог. Напевно на різнорівневих переговорах і в численних інтерв’ю кронпринц Мухаммед приділив найбільше уваги «іранській загрозі». За два дні до зустрічі з Д. Трампом він застеріг, що якщо Іран розробить ядерну зброю, то Саудівська Аравія зможе дуже швидко зробити те ж саме. На тлі повідомлень про майбутній продаж американських реакторів для мирної ядерної програми Саудівської Аравії заяви кронпринца про «саудівську атомну бомбу» видаються не такими вже й нездійсненними, особливо якщо взяти до уваги, що уряд КСА має намір самостійно видобувати і збагачувати уран на території королівства, де за деякими даними знаходиться близько 5 % таких світових родовищ. Втім, можливий намір Ер-Ріяда володіти ядерною зброєю навряд чи матиме підтримку і розуміння у Вашингтоні і Єрусалимі.

Кронпринц Мухаммед заявив, що «правлячий режим в Ірані захопив державну владу в країні і використовує її для поширення своєї ідеології по всьому світу». На його думку, у всіх близькосхідних країнах, де тривають громадянські війни і спостерігається нестабільність (Ірак, Сирія, Ємен), присутній Іран. При цьому кронпринц чомусь не бере до уваги, що Іран має нормальні стосунки з такими сусідніми країнами Перської затоки, як Катар, Кувейт і Оман, а також багатьма іншими близькосхідними країнами. Іран має в цілому дружні і партнерські відносини з Пакистаном, Індією, Китаєм, Росією, Вірменією, Азербайджаном, центрально-азійськими країнами і практично з усіма європейськими країнами, включно з Україною. Простіше сказати з ким у Ірану погані відносини. Це всього 3 країни — США, КСА та Ізраїль.

Безпосередньо перед візитом до Сполучених Штатів в інтерв’ю телеканалу CBS кронпринц Мухаммед сказав, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї «гірше, ніж Гітлер, позаяк Гітлер хотів поневолити тільки Європу, а Хаменеї мріє завоювати увесь світ»… На нашу думку, кронпринц Мухаммед явно переоцінює можливості і наміри Ірану і його лідера аятоли Алі Хаменеї «завоювати увесь світ». У своїх численних заявах на іранську тему він закликав США зупинити Іран за допомогою санкцій і інших способів тиску. На його погляд, якщо цього не зробити, то через 10–15 років у Перській затоці спалахне велика війна…

Кронпринц про ЗС КСА. Кронпринц Мухаммед стверджує, що Іран не може загрожувати Саудівській Аравії, оскільки він, так би мовити, «не входить до першої п’ятірки близькосхідних країн ні за своїм економічним потенціалом, ні за потужністю своїх збройних сил». Однак слід зазначити, що це твердження кронпринца не зовсім відповідає дійсності. Спробуємо довести це фактами. Якщо вимірювати економічний потенціал за величиною ВВП (за паритетом купівельної спроможності), то за даними CIA World Factbook за 2017 рік перша п’ятірка близькосхідних країн формується у такому порядку: Туреччина — 2,133 трлн дол.; КСА — 1,789 трлн дол.; Іран — 1,631 трлн дол.; Єгипет — 1,199 трлн дол. і ОАЕ — 691 млрд дол. Що стосується першої п’ятірки близькосхідних країн за обсягом військового бюджету, то за даними SIPRI за 2016 рік Саудівська Аравія посідає перше місце на Близькому Сході і четверте місце у світі: КСА — 63,6 млрд дол.; Ізраїль — 18 млрд дол.; Туреччина — 14,8 млрд дол.; Іран — 12,6 млрд дол.; Кувейт — 6,5 млрд дол. Проте, як відомо, потужність збройних сил будь-якої країни визначається не лише обсягом військового бюджету, але й а багатьма іншими параметрами. Так, за версією міжнародної компанії Global Firepower, станом на серпень 2017 року перша п’ятірка близькосхідних країн за потужністю збройних сил представлена наступним чином: Туреччина, Єгипет, Ізраїль, Іран і КСА. В цілому ці оцінки збігаються і з оцінками швейцарської міжнародної фінансової групи Credit Suisse.

Кронпринц Мухаммед справедливо стверджує, що саудівські збройні сили, чисельністю в 227 тис. військовослужбовців, мають найсучасніше озброєння на Близькому Сході. Однак виникає запитання: наскільки ефективно воно використовується? Наприклад, в Ємені Саудівська Аравія, очолюючи «аравійську коаліцію» у складі 12 арабських країн, вже четвертий рік поспіль безуспішно веде бойові дії проти погано озброєних єменських повстанців-хуситів, які до того ж регулярно обстрілюють саудівську територію застарілими радянськими балістичними ракетами «Скад», що модернізовані в Ірані. На нашу думку, які б не були потужні збройні сили, але їх використання в умовах громадянської війни і партизанських бойових дій не буде ефективним, ба більше — їх застосування веде до великих жертв серед мирного населення, що і спостерігається в Ємені, Сирії чи Лівії. В громадянських війнах не може бути альтернативи переговорам і пошуку компромісів.

За день до зустрічі кронпринца Мухаммеда з Д. Трампом американське видання The Hill, посилаючись на свої джерела в адміністрації Білого дому, повідомило, що США мають намір переконати кронпринца не купувати у Росії зброю (ЗРК ППО С-400, протитанкові ракетні комплекси «Корнет-ЭМ», важкі вогнеметні системи ТОС-1А «Буратино» і гранатомети АГС-30) та обмежити співпрацю в енергетичній сфері у відповідь на «безрозсудну політику Москви на Близькому Сході і в Україні».

Кронпринц про ситуацію в Ємені. У вищезгаданому інтерв’ю журналу The Atlantic кронпринц Мухаммед заявив, що критична ситуація в Ємені виникла не в березні 2015 року, коли «аравійська коаліція» розпочала там бойові дії, а ще навесні 2014 року, коли «в країні почався крах державних інститутів внаслідок перевороту, вчиненого шиїтським бунтівним рухом хуситів «Ансар Аллах» проти законного уряду». З іншого боку, на думку кронпринца, «аль-Каїда» намагалася використовувати єменську кризу в своїх інтересах і просувати свою ідеологію. «Якби ми не розпочали ці дії у 2015 році, Ємен був би поділений між хуситами і аль-Каїдою», — доводить кронпринц Мухаммед. Він вважає, що політика Саудівської Аравії має на меті надати допомогу законному уряду (президента Абд Раббо Мансура Хаді — О.В.) в Ємені та досягти стабільності, при цьому будучи найбільшим донором Ємену. Ці заяви кронпринца Мухаммеда прозвучали через кілька днів після того, як єменські повстанці-хусити 25 березня виконали чергові пуски балістичних ракет по столиці Саудівської Аравії — Ер-Ріяду. Обстріл балістичними ракетами саудівської території кронпринц вважає «ознакою слабкості» хуситів. За його словами, «вони прагнуть зробити все можливе перед тим, як зламаються»…

На думку деяких американських оглядачів, адміністрація Д. Трампа не має особливого бажання «по-серйозному» втручатися в єменську кризу. Під час переговорів у Вашингтоні кронпринцеві Мухаммеду порадили не припиняти пошуків мирного вирішення конфлікту з метою уникнення масштабної гуманітарної кризи, відповідальність за яку світова спільнота покладає і на США, як на стратегічного союзника Саудівської Аравії. У цьому питанні Вашингтон практично солідаризується з позицією ОАЕ — основного союзника КСА по «аравійській коаліції», який пропонує домовлятися з хуситами, що сьогодні контролюють більшу частину території Ємену і його столицю Сану. Пропозиції Вашингтона і Абу-Дабі про переговори з хуситами викликають в Ер-Ріяді приховане роздратування, оскільки практично зводять нанівець всю політику КСА в Ємені, на реалізацію якої було, як з’ясовується, марно витрачено багато коштів і зусиль — дипломатичних, економічних та військових.

28 березня кронпринц Мухаммед зустрівся з Генеральним секретарем ООН Антоніо Гутеррешем в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, де обговорив ситуацію на Близькому Сході, зокрема в Сирії та Ємені. Під час бесіди з Генсек ООН з вдячністю відзначив помітний внесок Саудівської Аравії на суму в 1 млрд дол. для «пом’якшення гуманітарної кризи в Ємені».

При цьому слід зазначити, що раніше ООН повідомляло про загибель близько 10 тис. єменців і руйнування близько 80 % єменської інфраструктури за три роки ведення «аравійською коаліцією» на чолі з КСА бойових дій проти єменських повстанців-хуситів.

 

Висновки

На наш погляд, основною метою майже тритижневого турне кронпринца Мухаммеда по США було його намагання змінити усталену думку американців про КСА як про консервативну теократичну монархію, дуже далеку від західної демократії, і дати зрозуміти, перш за все, представникам американського істеблішменту, що під його фактичним керівництвом в Саудівській Аравії вже проводяться глибокі суспільно-економічні реформи, які дозволяють ще більше зблизити саудівське суспільство з американським, а сам він є другом Америки. І дійсно, під час багатоденного візиту кронпринцеві Мухаммеду значною мірою вдалося позиціонувати себе як сучасного лідера і модернізатора — такого собі «саудівського Петра Першого», зовсім не схожого на своїх попередників — консервативних монархів минулих поколінь.

Масштабний і навіть «історичний» візит саудівського кронпринца до США ще раз підтверджує той факт, що керівництво КСА, яке час від часу веде з Москвою переговори про співпрацю в енергетиці і військовій сфері, схоже, робить це лише для того, щоб з вигодою для себе поторгуватися з американцями. Візит спадкоємного принца до США, безсумнівно, сприятиме подальшому зміцненню та розширенню політичного, військового та економічного співробітництва між двома країнами і закріпить традиційний проамериканський курс Саудівської Аравії.

Вважаємо, що нинішнє неофіційне зближення КСА з Ізраїлем має тимчасовий і тактичний характер, яке пояснюється прагненням кронпринца Мухаммеда заручитися підтримкою Вашингтона в його просуванні до королівського трону, долаючи при цьому спротив деяких представників Дому Саудів. Але з огляду на молодість кронпринца Мухаммеда (32 роки), він може знаходитися на троні не один десяток років, протягом яких в США зміниться не один президент, а також зазнає змін зовнішня політика Вашингтону. Тому навряд чи Єрусалим і Ер-Ріяд стануть союзниками в найближчій чи віддаленій перспективі. Швидше за все, між ними встановиться формат співіснування і взаємодії щодо окремих аспектів в окремі періоди часу.

На наш погляд, демонізація іранського режиму керівництвом США і КСА багато в чому є ірраціональною і невиправданою, що не тільки ще більше ускладнює і без того вельми складну військово-політичну обстановку на Близькому Сході, але й послаблює позиції цих двох країн в цьому регіоні. Напевне, антиіранська політика офіційного Вашингтону значною мірою формується під впливом американського ВПК, основна мета якого полягає в тому, щоб продати якомога більше озброєнь і бойової техніки платоспроможним арабським монархіям Перської затоки і, перш за все, — Саудівській Аравії. Однак навряд чи адміністрація Д. Трампа зважиться на розв’язання широкомасштабної війни проти Ірану, оскільки, за задумом американських стратегів, ця країна має виступати в ролі довготривалого «опудала» для арабських країн Перської затоки, що дозволяло б і надалі завалювати їх горами найсучаснішої зброї, отримувати незбагненні прибутки для американського ВПК та створювати робочі місця для американських громадян.

Якщо Держсекретар США Майк Помпео ще на початку квітня зміг провести сенсаційні таємні переговори з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином про його можливу зустріч з президентом США, то чому б Дональду Трампу і кронпринцеві Мухаммеду бен Сальману не провести «історичні зустрічі» з верховним лідером Ірану Алі Хаменеї? Чому б їм не зустрітися з законним лідером Сирії Башаром Асадом? Чому б не перейти від силового тиску на лідерів Ірану і Сирії до діалогу з ними з метою досягнення компромісу і вирішення бодай безпекових проблем у відносинах США і КСА з цими країнами? Чому б кронпринцеві Мухаммеду не провести переговори зі своїм «братом» — еміром Катару Тамімом бен Халіфою Аль Тані, з яким донедавна він мав теплі стосунки? Чому б президентам США і РФ не зустрічатися частіше, аби розв’язати накопичені міжнародні проблеми, включно з агресією Росії в Україні? Адже коли світові лідери ведуть переговори і досягають хоча б обмеженого порозуміння, то тим самим вони рятують сотні тисяч життів пересічних громадян, які гинуть в локальних конфліктах, в тому числі через непомірні амбіції цих лідерів, які покладаються лише на свою силу. А, як відомо, там, де абсолютно панує сила, там майже повністю відсутній розум, тобто, згідно прислів’я: «є сила — розум зайвий»…

 

Reliable Counter

Схожі публікації