Китай (中国) сьогодні

Огляд подій (04.12–10.12.2017)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Завдяки розвитку науки та техніки, зокрема у сфері інформаційних технологій, КНР впевнено виходить на передові світові позиції. Це підтвердила зайвий раз 4-та Всесвітня конференція з питань Інтернету, що відбулася 3–5 грудня ц. р. у китайському місті Учжень (провінція Чжецзян). На цьому заході присутні мали змогу ознайомитися з такими дослідженнями як «Доповідь про розвиток Інтернету в світі-2017» та «Доповідь про розвиток Інтернету в Китаї-2017», у яких вказувалося, що на сьогоднішній день близько 22 % світового ВВП пов’язані з цифровою економікою, яка виникла на базі мережі Інтернет та стала новим етапом науково-технічного прогресу. До середини 2017 року загальна кількість інтернет-користувачів у світі досягла 3,9 млрд, а коефіцієнт розповсюдження склав 51,7 %. Своєю чергою це підштовхнуло розвиток інших галузей, у т. ч. щодо штучного інтелекту та нанотехніки.

Загальновизнано, що за чисельністю інтернет-споживачів перше місце у світі посідає Китай — 751 млн осіб. У 2016 році обсяг його цифрової економіки досяг 22,58 трлн юанів (3,2 трлн дол. США), а частка даної галузі у ВВП країни склала 30,3 %, що є другим показником у світі. Китайські науково-технічні корпорації Tencent та Alibaba з капіталізацією понад 440 млрд дол. США входять до першої десятки провідних світових компаній, які працюють в сфері інформаційних технологій, поряд з Apple, Google, Microsoft, Amazon и Facebook.

Крім того, КНР лідирує за обсягами видатків на вирішення проблем кібернетичної безпеки. У поточному 2017 році асигнування китайських компаній на безпеку своїх комп’ютерних систем на 23,5 % перевищили середні світові видатки на згадані цілі. Найбільше такі видатки зростають у китайських фінансових та телекомунікаційних секторах, електронній торгівлі та медіапросторі. Причина — китайський бізнес намагається уникнути значних збитків через атаки на комп’ютерні мережі країни та окремих суб’єктів підприємницької діяльності.

За словами виконавчого директора групи Alibaba Чжана Юна, брав взяв участь у конференції, глибока інтеграція цифрової економіки у реальний сектор економіки вже стала цілковитою реальністю. Цифрові технології нового покоління у вигляді мобільного Інтернету, великих баз даних, «хмарових» обчислень, інтернету речей та штучного інтелекту вивели економіку Китаю та всього світу на якісно новий рівень. Зважаючи на це, Чжан Юн прогнозує, що вже у найближчій перспективі КНР має всі шанси посісти перше місце у світі в цифровій сфері.

Під час конференції сім країн-учасниць китайської ініціативи «Пояс і шлях» (Китай, Лаос, Саудівська Аравія, Сербія, Таїланд, Туреччина та ОАЕ) виступили з ініціативою про об’єднання зусиль у справі розвитку цифрової економіки. Насамперед це стосується розширення можливостей доступу до мережі Інтернет, що сприятиме активізації міжнародної електронної комерції та інтернет-підприємництва, стимулюватиме збільшення обсягів інвестицій у галузі інформаційних технологій і телекомунікацій.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Китайська ініціатива «Пояс і шлях» супроводжується широким комплексом заходів у політичній, економічній та безпековій сферах. 3 грудня ц. р. у Пекіні відбувся форум на тему теорії та практики побудови «Поясу і шляху» та дипломатії крупної держави з китайською специфікою у нову епоху, у якому брали участь більш ніж 100 представників дипломатичних кіл різних країн. Обговорюючи питання порядку денного, вони дійшли спільної думки щодо значення «Поясу і шляху» як об’єднуючої сили всіх сторін, яка надає нового імпульсу їх дипломатичним зусиллям у формуванні глобального суспільства зі спільною долею.

Крім того, тема «Поясу і шляху» порушувалась під час 3-го Форуму «Середземноморські діалоги» у Римі (Італія), де голова Банку КНР Чень Сіцін зробив наголос на стратегічній ролі Середземноморського регіону у будівництві «Поясу і шляху». За його словами, незабаром цей регіон стане одним із важливих центрів торгівлі в рамках «Поясу і шляху», в т. ч. такими видами товарів як вино, оливкове масло, текстиль та шкіряні вироби. Водночас Середземномор’я залишатиметься найпопулярнішим туристичним центром для китайських громадян. До реалізації спільних проектів КНР з країнами Середземноморського регіону планується активно залучати Банк Китаю, який посідає четверте місце у світі за обсягом капіталів.

Посилену увагу уряд КНР приділяє також питанням розвитку та інтеграції транспортної інфраструктури «Поясу і шляху». 7–8 грудня ц. р. у китайському місті Тяньцзінь відбувся Міжнародний форум з питань портових міст країн-учасниць «Поясу і шляху». Ініціювали захід мерія м. Тяньцзінь та Союз мозкових центрів «Поясу і шляху», створений при Відділі міжнародних зв’язків Центрального комітету Комуністичної партії Китаю. У форумі брали участь політичні діячі, керівники міст, підприємці та експерти аналітичних центрів з близько 40 країн. Розглядались питання узгодження планів розвитку портів в межах «Поясу і шляху» та комунікацій між ними.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Одним із головних пріоритетів своєї зовнішньої політики Пекін вважає поглиблення співробітництва з країнами, які є основними торговельними партнерами КНР.

4 грудня ц. р. у Пекіні пройшов другий щорічний діалог голів урядів Китаю та Канади. Голова Державної ради КНР Лі Кецян та прем’єр-міністр Канади Дж. Трюдо високо оцінили розвиток китайсько-канадських відносин та твердо пообіцяли в подальшому зміцнювати зв’язки між двома країнами. При цьому як основні напрямки у двосторонній співпраці визначили: торгівлю та інвестиції, узгодження діяльності на ринках третіх країн, реалізацію спільних проектів у космічній, авіаційній та енергетичній галузях, розвиток сільськогосподарських технологій, гуманітарні обміни. КНР та Канада планують також поглиблювати взаємодію у вирішенні світових та регіональних проблем, які становлять взаємний інтерес.

Перебуваючи у КНР, Дж. Трюдо відвідав штаб-квартиру китайської інтернет-компанії Sina Corp, взяв участь у церемонії відкриття року китайсько-канадського туризму. На сьогоднішній день Китай для Канади за обсягами туристичних потоків вже став третім партнером у туристичній галузі. До 2021 року такі обсяги планується збільшити вдвічі.

 

5 грудня ц. р. віце-прем’єр Державної ради КНР Лю Яньдун зустрілась з прем’єр-міністром Великобританії Т. Мей. Сторони обговорили хід реалізації домовленостей щодо поглиблення взаємодії між двома країнами у політичній, торговельно-економічній та інвестиційній галузях, які були досягнуті під час переговорів лідерів двох країн у липні поточного року. Зважаючи на досягнення у цих питаннях, сторони погодилися і надалі поглиблювати китайсько-британські відносини.

Поряд з цим Лю Яньдун та Т. Мей досягли домовленості про розширення співробітництва між Китаєм та Великобританією в гуманітарній сфері. Напрями такої діяльності були узгоджені під час 5-го засідання китайсько-британського механізму гуманітарних обмінів, на якому основною темою стало визначення можливостей налагодження більш тісних контактів у сфері охорони здоров’я.

 

Значну увагу Китай приділяє Російській Федерації. 7 грудня ц. р. у Москві пройшли переговори між членом Політбюро ЦК КПК, заступником голови Центральної військової ради КПК Чжаном Юся та президентом Росії В. Путіним. Під час зустрічі Чжан Юся висловив наміри продовжувати взаємодію з Росією у реалізації спільних інтересів, включно з зі зміцненням безпеки двох країн. Своєю чергою В. Путін наголошував на стратегічній важливості Китаю для Російської Федерації як основного партнера у політичній, економічній та безпековій сферах. При цьому він підкреслив спільність позицій сторін з основних світових та регіональних проблем.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Досягнення КНР в економічній сфері підтверджують, що ця країна перетворюється на один з найбільш потужних світових лідерів. Так, за оцінками експертів, протягом найближчих п’яти років Китай перевершить США і стане найкрупнішим світовим імпортером. Зокрема, за перші десять місяців поточного року обсяги імпорту КНР зросли на 21,5 % у порівнянні з тим же періодом минулого року, що значно перевищує аналогічні показники інших країн.

 

Уряд КНР вживає подальших заходів для покращення інвестиційного клімату. Державною радою Китаю ухвалене рішення про спрощення доступу приватних капіталів до акціонування підприємств оборонно-промислового комплексу. Крім того, передбачається пожвавлення обміну ресурсами між військовим та цивільним секторами китайської промисловості. З одного боку за рахунок цього планується підвищити мобілізаційний потенціал ОПК, а з іншого — більш широко залучити передові військові технології для виготовлення цивільної продукції.

 

Окремим напрямом дій Державної ради КНР є посилення енергетичної безпеки країни як за рахунок збільшення обсягів видобутку власних ресурсів, так і диверсифікації джерел імпорту вуглеводнів. Згідно з планами китайського уряду, до 2020 року передбачається наростити внутрішній видобуток сирої нафти до 200 млн тонн, а газу — до 360 млрд куб метрів. Крім того, розширюється коло постачальників скрапленого газу (СПГ) до Китаю. Зокрема, на початку грудня ц. р. до КНР була відправлена перша партія СПГ із канадського Ванкувера.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Ситуація довкола Корейського півострова. В регіоні зберігається підвищений рівень напруженості, що пов’язано з продовженням реалізації Північною Кореєю її ракетно-ядерної програми, яка виходить на якісно новий рівень. За заявою радника президента США з національної безпеки Г. Макмастера, «загроза війни з КНДР зростає кожного дня». При цьому він назвав ракетно-ядерні амбіції Пхеньяну найбільшою безпосередньою загрозою для США та всього світу. В той же час Г. Макмастер відзначив, що можливості для переговорів з Північною Кореєю зберігаються, хоча для цього залишається все менше часу.

З огляду на зазначене, США посилюють свій тиск на КНДР, демонструючи в регіоні свою військову силу. 4–8 грудня ц. р. у районі Корейського півострова відбулися найбільш масштабні за всю історію навчання ВПС США та Південної Кореї Vigilant Ace. До них залучалися 12 тис. військовослужбовців та 230 військових літаків двох країн, у т. ч. американські винищувачі F-22, винищувачі-бомбардувальники F-35A та стратегічні бомбардувальники В-1В Lancer. Опрацьовувались питання знищення ракетно-ядерних об’єктів Північної Кореї.

А в цей же час на Гавайських островах, як на можливому об’єкті ракетного удару КНДР, розпочалося тестування системи протиракетної оборони. Зокрема, перевіряється система оповіщення населення про ракетну атаку з боку противника. З грудня ц. р. такі заходи відбуватимуться в перший робочий день кожного місяця.

 

У відповідь на такі дії керівництво КНДР заявило, що США вдаються до широкомасштабних військових провокацій та ведуть підготовку до ядерної війни. За заявою МЗС Північної Кореї, «США роблять війну на Корейському півострові фактично неминучою». Водночас були підтверджені рішучі наміри Пхеньяну застосувати ракетно-ядерну зброю проти США у випадку їх нападу на КНДР.

 

Коментуючи загострення ситуації довкола Корейського Півострова, міністр закордонних справ КНР Ван І закликав всі країни-члени ООН до безумовного виконання резолюцій Ради Безпеки ООН стосовно КНДР. При цьому Ван І засудив чергові ракетні випробування Північної Кореї, що підриває шанси на можливість врегулювання обстановки в регіоні. В той же час Ван І ще раз висловився за необхідність мирного вирішення проблем довкола ракетно-ядерної програми Північної Кореї та уникнення взаємних провокацій, пов’язаних із демонстраціями військової сили.

 

Діяльність Китаю у військовій сфері. З огляду на підвищення напруженості в АТР, Китай посилює власну військову активність в регіоні. На початку грудня поточного року військово-повітряні сили НВАК КНР провели навчання у міжнародних водах Жовтого та Східно-Китайського морів. Згідно з офіційним повідомленням, навчання мали на меті опрацювання питань захисту стратегічних інтересів КНР. До навчання залучались літаки дальнього радіолокаційного виявлення, винищувачі та літаки військово-транспортної авіації, які діяли в нових для ВПС НВАК районах. Під час опрацювання навчально-бойових заходів був висаджений повітряний десант на один із островів, включно з особовим складом та важкою військовою технікою.

Триває також реалізація програми нарощування бойового потенціалу ВМС НВАК. Зокрема, завершується будівництво першого власного авіаносця проекту 001А («Шаньдун»). Протягом найближчого часу передбачаються його ходові випробування. Авіаносець створений по типу важкого авіанесучого крейсера «Варяг» (радянський проект 1143.6), який Китай придбав свого часу в Україні та дістав назву «Ляонін». Новий китайський корабель має довжину 315 метрів, ширину 75 метрів, водотоннажність 50 тис. тонн та може нести до 36 винищувачів J-15 («Ляонін» — лише 25), а також літаки інших типів та вертольоти. Згідно з планами військового командування КНР, новий авіаносець буде включений до складу китайських ВМС у 2020 році.

 

3.4. Наука та технології

За даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності ООН, Китай знаходиться на першому місці у світі за кількістю патентних заявок. Так, у минулому році кількість таких його заявок перевищила сукупну кількість запитів на отримання патентів від США, Японії, Республіки Корея та Європи. В цілому Китай подав 1,3 млн заявок на реєстрацію патентів із загальної кількості 3,1 млн, що стало рекордним показником. Крім того, КНР є світовим лідером за числом заявок на реєстрацію торгівельних марок та промислових проектів. За оцінками експертів, все це свідчить про інноваційний розвиток Китаю, який випереджує інші країни.

 

Прикладом наведеної тенденції є успіхи КНР в освоєнні космічного простору та супутніх технологій. 5 грудня ц. р. на саміті з військово-цивільних технологій у китайському місті Чанша (провінція Хунань) був оприлюднений перший план Китаю з комерційних космічних проектів. Згідно з планом, Китайська корпорація аерокосмічної науки та технологій (CASIC) зосередить зусилля на реалізації крупних програм комерційної космонавтики, включно з розробкою, виробництвом та запуском космічних супутників на замовлення приватних компаній та іноземних країн, створенням космічних матеріалів, проведенням різного роду наукових досліджень, а також підготовкою спеціалістів.

 

Іншим свідченням досягнень КНР у розробці передових технологій є створення систем автоматичного управління громадським транспортом. Так, на початку грудня ц. р. у китайському місті Шеньчжень (провінція Гуандун) були успішно введені у пробну експлуатацію автобуси, які працюють в автоматичному режимі управління. Система Alphabus, яка керує транспортними засобами, поєднує в собі штучний інтелект, автоматичне управління та візуальне спостереження за обстановкою. Автобуси обладнані відеокамерами, радіолокаційною станцією міліметрового діапазону, лазерним радаром, навігаційною системою GPS, а також комп’ютером, здатним аналізувати ситуацію та своєчасно реагувати на дії інших учасників дорожнього руху.

 

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР і Україною

Важливою подією у розвитку українсько-китайських відносин стало третє засідання Комісії зі співробітництва між урядами України та КНР 5 грудня ц. р. у Києві, яке пройшло під головуванням першого віце-прем’єр-міністра України — міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва та віце-прем’єра Державної ради КНР Ма Кая.

На цьому заході був підтверджений стратегічний характер партнерства двох країн, що створює сприятливі умови для виведення взаємодії сторін на якісно новий рівень. При цьому керівники українського та китайського урядів відзначили послідовну підтримку України Китаєм, який вже вийшов на третє місце серед її торговельно-економічних партнерів.

Так, на сьогоднішній день сторони реалізують широкий спектр спільних проектів на загальну суму 7 млрд дол. США. За рахунок цього лише протягом 9 місяців поточного року товарообіг між Україною та Китаєм зріс на 14 % — до 5,6 млрд дол. США. За словами С. Кубіва, з метою подальшого збільшення обсягів двосторонньої торгівлі Україна реалізує комплекс заходів, спрямованих на залучення китайських інвестицій насамперед у сільськогосподарську сферу, промисловість, банківську сферу та інфраструктурні проекти.

У свою чергу віце-прем’єр Держради КНР Ма Кай зробив наголос на важливості України для КНР у контексті розвитку китайської ініціативи «Пояс і шлях» як одного з транспортних, логістичних та промислових центрів на шляху із АТР до Європейського Союзу. З урахуванням наведених обставин Ма Кай висловив готовність КНР сприяти зростанню України шляхом збільшення обсягів інвестицій в українську економіку. Крім того, він запропонував розширити взаємодію між двома країнами за рахунок більш активної участі китайської сторони у створенні технопарків на території України, а також поглиблення співпраці у галузях авіабудування, освоєння космосу та енергетики.

За результатами засідання була підписана низка документів, серед яких План дій Україна-КНР з реалізації ініціативи побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ століття»; Меморандум про взаєморозуміння у сферах енергоефективності, відновлювальної енергетики та енергозбереження; Програма культурного співробітництва на 2018–2022 роки; Угода про співробітництво в галузі освіти; Меморандум про співробітництво в галузі охорони здоров’я і медичної науки; Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі.

Віце-прем’єр Держради КНР Ма Кай мав зустрічі також із президентом України П. Порошенком та прем’єр-міністром В. Гройсманом.

 

Схожі публікації