Китай (中国) сьогодні

Огляд подій (25.09–01.10.2017)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Головною подією в Китаї стало проведення національного свята — Дня створення КНР, яке відмічається 1 жовтня з 1949 року. Найбільш масштабні церемонії — підняття державного прапору країни, а також покладання квітів до Пам’ятника загиблим героям, відбулись в Пекіні за участю понад 100 тис. осіб. Напередодні — 30 вересня ц. р. Державною радою КНР було проведене урочисте прийняття з приводу 68-ї річниці заснування Китайської Народної Республіки. На заході були присутні Голова КНР Сі Цзіньпін, прем’єр Держради Китаю Лі Кецян, а також інші представники керівництва країни та зарубіжні гості.

Виступаючи на заході, Сі Цзіньпін відмітив значні успіхи Китаю у побудові «соціалізму з китайською специфікою». Насамперед, в цьому плані було відмічено перетворення КНР на одну з найбільш потужних держав світу, що дозволило створити передумови для вирішення соціально-економічних проблем країни, а також її виходу на передові рубежі науки і техніки. З урахуванням зазначеного, Сі Цзіньпін висловив плани китайського уряду продовжити активний розвиток КНР шляхом більш активного використання внутрішніх ресурсів, а також посилення відкритості економіки та розширення зв’язків з партнерами Китаю.

Урочисте прийняття керівництва КНР з приводу 68-ї річниці заснування Китайської Народної Республіки
Урочисте прийняття керівництва КНР з приводу 68-ї річниці заснування Китайської Народної Республіки

Крім того, Сі Цзіньпін підкреслив важливість 19-го з’їзду Комуністичної партії Китаю, який розпочнеться 18 жовтня ц. р. За словами Голови КНР, з’їзд пройде у ключовий період всебічного формування суспільства середнього класу та соціалістичного розвитку країни.

 

Офіційні прийняття з приводу 68-ї річниці створення КНР були організовані також посольствами Китаю в інших країнах, у т. ч. в Україні. Так, у прийнятті в дипломатичному представництві КНР у Києві взяли участь понад 500 осіб, що включали дипломатів, політиків, діячів культури та бізнесменів, які співпрацюють з Китаєм. Серед почесних гостей були запрошені колишні Президенти України Л. Кравчук та В. Ющенко. Від українського уряду привітання китайському народу з нагоди свята висловив міністр культури Є. Нищук. Під час свого виступу він зробив наголос на зустрічі лідерів України та КНР у Давосі в січні ц. р., яка заклала фундамент для активізації відносин між двома країнами.

Надзвичайний та Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей
Надзвичайний та Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей

В свою чергу, Надзвичайний та Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей підкреслив успіхи його країни в проведенні економічних та соціальних реформ, які дозволили забезпечити стабільне зростання Китаю. Як відмітив Ду Вей, Китай вивів з бідності 790 млн осіб та має безпрецедентні темпи розвитку економіки — у середньому 10 % за рік, що зробило його могутньою державою. При цьому у своїй новітній історії Китай ніколи не використовував війну, експансію та захоплення чужих земель для досягнення рівня другого за своїм потенціалом світового лідера.

Окремо Ду Вей зупинився на китайській ініціативі «Пояс і шлях», яка була названа найважливішим інструментом реалізації спільних інтересів її учасників. Зокрема, участь України у проектах «Поясу і шляху» вже дозволила збільшити обсяги іноземних інвестицій в українську економіку. Водночас українська аграрна продукція впевнено просувається на ринок Китаю.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Розвиток стратегічної ініціативи «Пояс і шлях» послідовно використовується КНР як один із найбільш дієвих механізмів посилення китайського впливу у різних регіонах світу та міжнародних організаціях. Зокрема, на минулому тижні у м. Сіань (провінція Шеньсі) був проведений Євразійський економічний форум – 2017: поєднання стратегій розвитку, спільне будівництво «Поясу і шляху». (Цей форум є механізмом економічного співробітництва в рамках ШОС та проводиться 1 раз на два роки).

Євразійський економічний форум – 2017 у м. Сіань
Євразійський економічний форум – 2017 у м. Сіань

У заході взяли участь представники країн-членів ШОС, а також інших країн та регіонів, у т. ч. урядові діячі, дипломати та вчені. Обговорювались шляхи та напрями співробітництва в галузях промислового виробництва, сільського господарства, інвестицій, науки, освіти, медицини та метрології. За словами віце-прем’єра Державної ради КНР Ван Яна, Пекін має намір поєднати ініціативу «Пояс і шлях» зі стратегіями розвитку країн Євразії. В цьому зв’язку Ван Ян наголосив на необхідності поглиблення всебічної взаємодії в регіоні, а також подоланні стримуючих факторів у міжнародній торгівлі. Китай продовжить реалізацію програм підтримки такої співпраці через свої фінансові інституції, зокрема Фонд Шовкового шляху та Азіатський банк інфраструктурних інвестицій (AIIB).

В ході форуму було укладено ряд договорів щодо співробітництва в сферах передачі технологій, підготовки кадрів, гірської справи та георозвідки, а також створення спільних бізнес-центрів.

Крім того, 1 жовтня ц. р. була підписана Спільна заява про завершення переговорів між КНР та Євразійським економічним союзом (ЄАЕС; Росія, Білорусь, Казахстан, Вірменія та Киргизстан) щодо торговельно-економічної взаємодії сторін. Це стало першою системною домовленістю, яка була укладена між Китаєм і ЄАЕС. За оцінками провідних експертів, підписання відповідної угоди матиме важливе значення для КНР та країн-членів ЄАЕС і сприятиме поглибленню інтеграції Євразійського економічного союзу до «Поясу і шляху».

1 жовтня була підписана Спільна заява про завершення переговорів між КНР та ЄАЕС
1 жовтня була підписана Спільна заява
про завершення переговорів між КНР та ЄАЕС

В рамках реалізації проектів «Поясу і шляху» також поглиблюються двосторонні зв’язки між КНР та країнами колишнього СРСР, у т. ч. партнерами Росії по Євразійському економічному союзу. За словами глави вірменського уряду К. Карапетяна в інтерв’ю для ЗМІ, Вірменія може стати однією зі складових транспортних коридорів у рамках «Поясу і шляху». Зокрема, це стосується залізниці та автомобільної магістралі, які з’єднують Чорноморський та Каспійський регіони через Грузію, Вірменію та Іран. У цьому плані було відмічено важливе значення належного виконання угоди між китайською корпорацією «Sinohydro Corporation» та Міністерством транспорту і комунікацій Вірменії щодо співробітництва з модернізації вірменських ділянок цих шляхів, яка була укладена в 2015 році.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Головним пріоритетом у розвитку двосторонніх відносин КНР з іншими країнами залишається побудова стратегічного партнерства зі США. 30 вересня ц. р. в Пекіні відбулась зустріч Голови КНР Сі Цзіньпіна та Державного секретаря США Р. Тіллерсона. Обговорювалася тематика візиту президента США Д. Трампа до Китаю, який планується в листопаді поточного року. За словами Сі Цзіньпіна, візит має найважливіше значення для КНР і стане ключовою подією у розвитку китайсько-американських відносин. У цьому зв’язку Голова КНР відмітив позитивний характер стосунків між Китаєм та США як найбільшими країнами світу, на основі поваги інтересів одна-одної, взаємної вигоди та компромісів при вирішенні існуючих проблем.

Зустріч Голови КНР Сі Цзіньпіна та Державного секретаря США Р. Тіллерсона
Зустріч Голови КНР Сі Цзіньпіна та Державного секретаря США Р. Тіллерсона

Зі своєї сторони Р. Тіллерсон також надав важливого значення візиту Д. Трампа до КНР, у ході якого планується продовжити діалог сторін на вищому рівні. При цьому Р. Тіллерсон підтвердив наміри США зміцнювати взаємну довіру з КНР, посилювати контакти в різних сферах, а також спільними силами протистояти світовим і регіональним викликам.

Водночас 28 вересня ц. р. у Вашингтоні був проведений перший Китайсько-американський соціальний і гуманітарний форум, який проходив під спільним головуванням віце-прем’єра Державної ради КНР Лю Яньдун та Державного секретаря США Р. Тіллерсона. Сторони розглянули питання гуманітарних обмінів між двома країнами. За словами Лю Яньдун, співробітництво між Китаєм та США у соціальній та гуманітарній сферах має широкі перспективи, незважаючи на різні культури двох країн. Зокрема, це стосується можливості активізації гуманітарних обмінів як на державному рівні, так і через громадські організації. В свою чергу, зазначене сприятиме розвитку китайсько-американських зв’язків також і в інших сферах, у т. ч. торгівлі, економіки, науки та техніки.

Співголови першого Китайсько-американського соціально-гуманітарного форуму
Співголови першого Китайсько-американського
соціально-гуманітарного форуму

Триває також розвиток партнерських відносин між КНР та провідними європейськими країнами. Зокрема, 25 вересня ц. р. Сі Цзіньпін та прем’єр-міністр Великобританії Т. Мей обговорили перспективи поглиблення співпраці між двома країнами в контексті китайських інтересів у Європейському регіоні. При цьому була відмічена важливість Великобританії для КНР як одного з каналів виходу китайських товарів, послуг та інвестицій на європейський ринок.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Провідні міжнародні інституції у фінансово-економічній сфері демонструють незмінність своїх оцінок щодо позитивного росту економіки Китаю. За прогнозом Азіатського банку розвитку, в 2017 році приріст ВВП КНР становитиме 6,7 %, а у 2018 році — 6,4 %. При цьому серед основних чинників, що сприяють зміцненню китайської економіки, називаються високі рівні зовнішнього та внутрішнього попиту на китайську продукцію, ефективність економічних реформ, збалансованість державних та ринкових методів управління економічними процесами, а також активна фіскальна політика.

Так, протягом першого півріччя 2017 року ВВП Китаю зріс на 6,9 %. Водночас підвищились роль та значення нових інноваційних галузей економіки країни, а також обсяги споживання та послуг. За оцінками провідних експертів, зазначені чинники і надалі залишатимуться основними рушійними силами економічного розвитку Китаю на фоні зростання доходів китайського населення.

Прогноз зростання ВВП Китаю від Азіатського банку розвитку
Прогноз зростання ВВП Китаю від Азіатського банку розвитку

Разом з тим, керівництво КНР визнає збереження проблем в країні, зокрема в інвестиційній сфері. З огляду на це, в інтерв’ю для ЗМІ віце-прем’єр Державної ради КНР Ван Ян наголосив на необхідності активізувати зусилля по створенню більш відкритого, справедливого та прозорого середовища для ведення бізнесу, а також залучення іноземних капіталів. За його словами, Китай продовжуватиме політику скорочення обмежень доступу зовнішніх інвестицій на китайський ринок, а також покращення умов діяльності зарубіжних компаній в країні.

Зокрема, з цією метою уряд Пекіну планує послабити обмеження на доступ іноземних капіталів до столичного ринку. Насамперед, це буде стосуватись таких сфер як радіо і телебачення, кіно, послуг з корпоративного управління, а також юридичних та адвокатських послуг. На сьогодні пілотні проекти у столичній індустрії послуг за участю іноземних капіталів вже розпочаті у шести галузях, а саме: науково-технічних послуг; Інтернету та інформаційного обслуговування; культурно-освітніх послуг; фінансового обслуговування; торгівельних і туристичних послуг, а також охорони здоров’я.

Крім того, Державна рада КНР прийняла рішення щодо звільнення фінансових установ від сплати податків на добавлену вартість з доходів від процентів по запозиченням для малих та мікропідприємств, а також індивідуального бізнесу.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Ситуація довкола Корейського півострова. Діяльність КНДР у ракетно-ядерній сфері викликає суттєве занепокоєння світової спільноти. За заявою глави Міжнародного агентства з атомної енергії (IAEA) Ю. Амано, ядерні випробування, що здійснюються Північною Кореєю, є новою глобальною загрозою для всього людства. В цьому зв’язку він наголосив на необхідності зосередження зусиль всіх країн на протидії такій загрозі.

В свою чергу, 27 вересня ц. р. президент США Д. Трамп висловив готовність Сполучених Штатів Америки завдати «руйнівного удару» по Північній Кореї — у випадку якщо вона загрожуватиме американській безпеці. Разом з тим, Д. Трамп віддав пріоритет іншим методам впливу на КНДР, а саме — за рахунок подальшого посилення політико-економічних санкцій проти неї.

В цьому плані 26 вересня ц. р. Міністерство фінансів США оголосило про введення санкцій проти восьми банків та 26 громадян КНДР, причетних до реалізації її ракетно-ядерної програми. Всі їх активи, які знаходяться на території США, «заморожені».

Водночас США продовжують посилення своєї військової присутності на Корейському півострові. За результатами зустрічі президентів США Д. Трампа та Південної Кореї Мун Чже Іна 21 вересня ц. р. у Нью-Йорку було досягнуто домовленості щодо розгортання на території Південної Кореї американських сил стратегічного призначення.

Зустріч президента США Д. Трампа та президента Південної Кореї Мун Чже Іна
Зустріч президента США Д. Трампа та президента Південної Кореї Мун Чже Іна

Крім того, в жовтні ц. р. планується направлення до району Корейського півострова авіаносної ударної групи (АУГ) ВМС США на чолі з авіаносцем «Рональд Рейган», яка візьме участь у спільних навчаннях з ВМС Південної Кореї. До складу АУГ увійдуть крейсер і есмінці, обладнані системами керованої ракетної зброї «Іджис» та атомний підводний човен.

 

Китай також посилює тиск на Північну Корею. Згідно з рішенням РБ ООН від 11 вересня ц. р., Китай закриває всі північнокорейські компанії, які працюють на китайській території. Раніше Китай вже прийняв рішення щодо припинення постачання газу та обмеження поставок сирої нафти до КНДР з 1 січня 2018 року.

 

Діяльність Збройних сил КНР. Китай продовжує активне міжнародне співробітництво у військовій сфері. 25–30 вересня ц. р. був проведений дружній візит до м. Копенгаген (Данія) 26-го конвойного загону ВМС НВАК. До складу загону входять ракетні фрегати «Хуанган» і «Янчжоу», а також корабель комплексного постачання «Гаоюху».

Триває переоснащення НВАК на нові види озброєння та військової техніки. Зокрема, у вересні ц. р. на озброєння ВПС КНР був прийнятий новітній винищувач Chengdu J-20, розроблений за технологією «Стелс», який є винищувачем середнього і дальнього радіусу дії 5-го покоління (за китайською номенклатурою — 4-го покоління). Компанія «Chengdu Aerospace Corporation» розпочала розробку J-20 в січні 2002 року; перший випробувальний політ був здійснений в 2011 році.

 

Поряд з цим Китай відіграє активну роль у боротьбі з міжнародною злочинністю. 26–29 вересня 2017 року в Пекіні відбулась 86-та сесія Генеральної асамблеї Інтерполу. З вітальним словом виступили Голова КНР Сі Цзіньпін і генеральний секретар Інтерполу Ю. Шток. За словами Сі Цзіньпіна, протягом найближчого часу у КНР планується відкриття міжнародної академії правоохоронних органів для підготовки фахівців з країн, що розвиваються. Китай також посилить підтримку міжнародних операцій Інтерполу в боротьбі з тероризмом, кіберзлочинністю та новими видами організованої злочинності.

Учасники 86-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу в Пекіні
Учасники 86-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу в Пекіні

3.4. Наука та технології

КНР демонструє вагомі успіхи у розвитку високих технологій, зокрема у космічній сфері. За інформацією Державного управління по науці, технологіям та оборонній промисловості КНР (SASTIND), 25 вересня ц. р. був офіційно зданий в експлуатацію геостаціонарний метеорологічний супутник нового покоління «FengYun-4A». Технічні характеристики апарату знаходяться на рівні провідних світових показників, у т. ч. по розрізнювальній здатності, точності прив’язки координат об’єктів, що спостерігаються, а також швидкості обробки інформації.

Крім того, 29 вересня 2017 року з космодрому Січан у провінції Сичуань була успішно запущена перша група супутників дистанційного зондування Землі «Yaogan-30». Запуск здійснено за допомогою ракети-носія «Long March-2С», яка вивела 3 супутника на задану орбіту. Супутники і ракета-носій розроблені і виготовлені Інститутом з вивчення малих супутників при Академії наук Китаю і Китайським дослідним інститутом ракетної техніки. Це 251-й запуск ракети-носія серії «Long March».

Запуск ракети-носія «Long March-2С» із супутниками «Yaogan-30» з космодрому Січан
Запуск ракети-носія «Long March-2С» із супутниками «Yaogan-30»
з космодрому Січан

Водночас у КНР здійснюється реалізація масштабної суднобудівної програми. Зокрема, на верфі компанії «Fujian Mawei Shipbuilding» у провінції Фучжоу (південно-східний Китай) завершено збирання корпусу першого в світі судна для глибоководного видобутку корисних копалин та розпочатий монтаж бортового обладнання. Довжина судна становить 227 метрів, довжина 40 метрів, а висота близько 75 метрів. Судно здатне брати на борт до 40 тис. тонн породи, здобутої на глибині 2,5 тис. метрів.

Розпочато будівництво нового криголаму «Xue Long-2» океанського класу. Згідно з планом, судно буде спущено на воду до 2019 року. Основне проектування криголаму було здійснено іноземною компанією, проте за деталі, робочий проект і технологію будівництва відповідають китайські проектні інститути і суднобудівні підприємства. 12 вересня 2017 року Центр полярних досліджень Китаю підписав контракт щодо придбання вертольота AW169 компанії «Leonardo Helicopters», який базуватиметься на криголамі та виконуватиме завдання з розвідки маршруту його руху.

 

Важливе значення мають досягнення КНР у сфері телекомунікацій. 29 вересня ц. р. між Пекіном і Шанхаєм була відкрита перша в світі квантова магістральна комунікаційна лінія довжиною 2 тис. км. До контуру лінії входять міста Цзінань провінції Шаньдун і Хефей провінції Аньхой. Телекомунікаційна лінія приєднана через станцію в Пекіні до першого в світі квантового супутнику «Mozi» («Micius»), який був запущений Китаєм в серпні 2016 року. Квантові комунікації дозволяють забезпечувати високу ступінь безпеки даних і виключають можливість прослуховування, перехоплення або злому переданої інформації.

Відкриття першої в світі квантової магістральної комунікаційної лінії довжиною 2 тис. км
Відкриття першої в світі квантової магістральної комунікаційної лінії
довжиною 2 тис. км

 

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР та Україною

Розвиток співробітництва між КНР та Україною на державному рівні супроводжується активним виходом китайського бізнесу до українських регіонів. Зокрема, 21 вересня ц. р. у Харківській торговельно-промисловій палаті був проведений Українсько-Китайський бізнес-форум за участю Посольства КНР в Україні, Китайської торговельної асоціації та представників китайських ділових кіл. У ході заходу обговорювалися можливі напрями співробітництва між харківськими та китайськими компаніями у галузях машинобудування, альтернативної енергетики, інформаційних технологій, телекомунікації та будівництва. Окрема увага приділялась сільськогосподарському сектору, як виробнику основної частини української експортної продукції до КНР.

Учасники Українсько-Китайського бізнес-форуму в Харкові
Учасники Українсько-Китайського бізнес-форуму в Харкові

В свою чергу, 26 вересня ц. р. була підписана угода про співробітництво між Сумським національним аграрним університетом та китайським Університетом науки і технологій (м. Сіньсян, провінція Хенань). Угода передбачає обмін студентами, підготовку аспірантів навчальних закладів та стажування. Китайська сторона висловила пропозиції щодо створення філії Сумського НАУ у КНР для спільної підготовки фахівців за освітніми програмами «Аграрний менеджмент» і «Агроінженерія».

Крім того, триває реалізація спільних транспортних та інфраструктурних проектів. 28 вересня ц. р. компанія «Міжнародні авіалінії України» отримала офіційний дозвіл на здійснення прямих перельотів між Києвом і південно-китайським містом Гуанчжоу (провінція Гуандун). Рейс до Гуанчжоу стане другим маршрутом до Китаю, відкритим МАУ. На сьогодні авіакомпанія виконує прямі польоти до КНР за напрямком Київ-Пекін. Дозвіл на експлуатацію нової повітряної лінії вступив в силу 1 жовтня ц. р., але польоти розпочнуться в період літньої навігації 2018 року. Передбачається, що рейси будуть виконуватися тричі на тиждень.

На початку 2018 року, за участю китайської державної корпорації «China Road and Bridge Corporation» (CRBC), планується початок будівництва нової автомобільної дороги, яка з’єднає порти «Великої Одеси» з портами Миколаїв та Херсон. Згідно з укладеним договором, фінансування проекту буде здійснюватись спільно за рахунок коштів державного бюджету України та Китайського державного експортно-імпортного банку. Орієнтовний обсяг китайських інвестицій — 100 млн дол. США.

 

Схожі публікації