Директива США щодо кібернетичної війни

Сергій Польовик

Одним із глобальних відчутних чинників, що й надалі впливатимуть на характер взаємовідносин між головними міжнародними гравцями у майбутньому, вважаються кіберзагрози, що останнім часом стали об’єктивною реальністю і дозволяють агресорам успішно проводити операції з вторгнення до комп’ютерних мереж органів державного управління та організацій, що займаються проведенням виборів (зокрема, у виборчій кампанії президента США), хакерські атаки чи тимчасове блокування систем управління об’єктами критичної інфраструктури, несанкціоноване вторгнення до управління системами забезпечення життєдіяльності великої кількості людей у мегаполісах, несанкціоноване заволодіння персональними даними користувачів соціальних мереж тощо. Окремою кібернетичною загрозою для держав можуть бути новітні війни, що ведуться у нетрадиційний спосіб. Так звані гібридні війни, їх підготовка, ведення чи протидія кібернетичним загрозам залишатимуться трендом у найближчому майбутньому, тому вони знаходяться у полі зору фахівців-аналітиків, органів державного управління основних геополітичних гравців. У зв’язку з цим не може не привернути увагу інформація, що з’явилася 16 серпня ц. р. у підконтрольному Кремлю інформаційному ресурсі «Новая газета», і що присвячена директиві адміністрації американського президента Д. Трампа щодо спрощення процедури протидії застосування власної кібернетичної зброї у випадку виникнення загроз національній безпеці США. Оскільки попередню таку директиву підписав колишній президент США Б. Обама, то тему такого протистояння можна вважати надактуальною.

Нинішній президент США, повідомляє Wall Street Journal (WSJ), підписав указ для спрощення застосування кібернетичної зброї. «Новая газета» пише, що російські аналітики, посилаючись на повідомлення американського видання, дійшли висновку, що тим самим Д. Трамп відреагував на претензії критиків, які звинувачують його у бездіяльності стосовно російських хакерів.

Presidential Policy Directive 20А ось WSJ нагадує, що скасування правил, викладених у попередній директиві президента США PPD-20, яка набула чинності у 2012 році, замінила також таємний документ щодо ведення кібероперацій адміністрації президента США Дж. Буша-молодшого. Остання директива суттєво послаблює існуючі обмеження та дасть змогу Д. Трампу швидше ухвалювати рішення про застосування, у разі необхідності, кібернетичних атак проти інших держав.

Виданням зазначається, що інформація набула розголосу у зв’язку з викриттями колишнього співробітника Агентства національної безпеки США (АНБ) Е. Сноудена. Відповідно до положень директиви PPD-20, будь-яке кібернетичне зламування, що здійснювалось владою США, потребувало схвалення кількох федеральних агентств. Саме таким шляхом адміністрація США мала намір тоді нормативно врегулювати власні кібернетичні атаки, впроваджуючи їх у легальне поле. Водночас, директива забороняла втручання у планування та проведення військових і розвідувальних операцій.

У російській «Новой газете» викладається погляд представника Центру міжнародної інформаційної безпеки та науково-технологічної політики Московського МГИМО А. Смірнова стосовно того, що така відміна віж попередньої директиви свідчить про спрощення президентом США процедур схвалення на проведення кібернетичних атак та отримання можливості оперативно реагувати на загрози. До того ж, зазначає видання, новий документ Д. Трампа може свідчити про потенційну підготовку американського істеблішменту до реалізації стратегічного плану силового протистояння США і Росії.

МГИМОДовідково:

МГИМО — Московський державний інститут міжнародних відносин (університет) Міністерства закордонних справ Російської Федерації — один з провідних російських вишів, де готуються фахівці за 12 освітніми програмами, в тому числі міжнародних відносин, релігієзнавства, міжнародного права, політології, державного управління, журналістики та зв’язків з громадськістю. До складу університету входять шість інститутів, вісім факультетів, військова кафедра, що готує офіцерів — військових лінгвістів.

Свої припущення щодо підготовки силового варіанту протистояння між обома глобальними суперниками росіяни намагаються підтвердити інформацією (бездоказовою — авт.) про начебто здійснене ще за часів правління президента Б. Обами закладення до об’єктів критичної інформаційної інфраструктури Росії так званих кібернетичних бомб. Їх призначення — спрацювання для руйнування економічної та соціальної стабільності російського суспільства. Деталі щодо характеру, технологій та потужності впливу цих засобів росіяни, зрозуміло, не наводять.

Один з фахівців згаданого наукового центру МГИМО А. Смірнов вважає, що ЦРУ розробляють так звані маскувальні програмні засоби здійснення комп’ютерних атак, зокрема й «під чужим прапором». Росіяни звертають увагу, що інформаційна складова американського потенціалу ведення гібридної війни посилюється, створюються системи глобального електронного стеження і так званого роботролінгу у соціальних мережах. А у Хельсінкі відкрито кібернетичний об’єкт НАТО, спільний з Центром ЄС з протидії гібридним загрозам.

Hybrid CoEПримітка:

Європейський центр з протидії гібридним загрозам (European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats, Hybrid CoE) — міждержавний європейський Центр боротьби з гібридними загрозами — кібератаками, пропагандою та дезінформацією, який, за меморандумом 2017 року, організували у Гельсінкі США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Швеція, Польща, Фінляндія, Латвія і Литва. Передбачається, що Центр формуватиме мережу відповідних експертів для країн-учасниць.

На думку російських фахівців, припущення про підготовку США силового сценарію також підтверджується їх відмовою від взаємодії з Росією в галузі запобігання інцидентам у середовищі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Зокрема, у лютому 2018 року США несподівано відмежувалися від участі у двосторонніх переговорах з кібербезпеки, що походили у Женеві. Тоді Росія планувала викласти свої міркування щодо угоди про припинення небезпечних воєнних дій у кібернетичному просторі.

Увагу привертає нещодавня зустріч у Женеві секретаря Ради безпеки РФ М. Патрушева з радником президента США з питань національної безпеки Дж. Болтоном. За інформацією WSJ, саме Дж. Болтон був одним з ініціаторів відміни директиви Б. Обами, що спростила для Д. Трампа застосування його країною кібернетичної зброї. Вірогідно, на зустрічі у Женеві Росія намагалася обговорити причини, що спонукали США до такого кроку.

Ще однією важливою подією у галузі кібернетичної безпеки фахівці вважають 73-тю сесію Генеральної асамблеї ООН, призначену на другу половину вересня ц. р. Росія на цьому форумі має намір представити одразу два проекти резолюції на тему кібернетичної безпеки. Зокрема, йтиметься про документ під назвою «Досягнення у сфері інформатизації та телекомунікацій у контексті міжнародної безпеки», у основу якого покладені «Правила поведінки в галузі забезпечення міжнаціональної інформаційної безпеки», розроблені Шанхайською організацією співробітництва (ШОС). За своєю суттю це своєрідний кібернетичний кодекс, яким передбачається заборона використання ІКТ для втручання у внутрішні справи інших держав та з метою підриву їх політичної, економічної та соціальної стабільності, а також гарантії того, що всі держави повинні відігравати однакову роль у міжнародному управлінні.

Довідково:

Країни ШОС, до якої входить також і Росія, оприлюднили ці Правила у 2015 році серед країн-членів ООН, але як резолюцію не оформляли, оскільки вони не дістали підтримки. Зокрема, США і країни Євросоюзу побачили в ньому спробу посилення контролю держав над Інтернетом і обмеження свобод користувачів.

Другий документ, який Росія намагатиметься оприлюднити на сесії Генасамблеї ООН, — резолюція під назвою «Протидія використанню інформаційно-комунікаційних технологій у кримінальних цілях», що закликатиме країни-члени ООН ухвалити конвенцію з боротьби зі світовою кіберзлочинністю. Ця конвенція, на погляд росіян, повинна прийти на зміну Будапештській конвенції Ради Європи від 2001 року щодо комп’ютерних злочинів.

 Конвенція про кіберзлочинністьДовідково:

Єдиною країною-членом Ради Європи, що не підписала Будапештську конвенцію, була саме Росія. Вона пояснює це тим, що конвенція надає можливість без офіційного повідомлення проводити операції у комп’ютерних мережах третіх країн. Російський документ не дозволяє цього іноземним спецслужбам. Росія офіційно декларує спрямованість свого документу на боротьбу з такими злочинами як неправомірний доступ і перехоплення інформації в електронній формі, створення і розповсюдження шкідливих програм і спаму, збір інформації в електронній формі шляхом омани користувача, порушення авторських прав з використанням ІКТ тощо.

Цікаво, що всі задекларовані Росією в резолюції цілі і наміри нею ж постійно і скрізь грубо порушуються. Цьому є незаперечні докази. Політика сучасної Росії з декларування благовидних ідей та принципів та одночасне їх порушення давно відома міжнародній спільноті. Тому шанси на ухвалення російської згаданої резолюції міжнародними аналітиками оцінюються як незначні.

Робота комісії під керівництвом спецпрокурора Р. Мюллера зосереджена саме на викритті вірогідного втручання Росії у перебіг виборчої компанії президента США, в якій переміг Д. ТрампТакож очевидно, що ухвалення відповідного указу та директиви президентом США Д. Трампом про спрощення застосування американської кібернетичної зброї, окрім головного його змісту, має ще одне значення. Очевидно, це повинно мінімізувати негативний вплив та викривальні підсумки роботи комісії Конгресу США під керівництвом спецпрокурора Р. Мюллера, яка зосереджена саме на викритті вірогідного втручання Росії у перебіг виборчої компанії президента США, в якій переміг Д. Трамп. У випадку, якщо буде доведене таке втручання в роботу виборчого штабу конкурента Д. Трампа, тобто, кандидата від демократичної партії США Г. Клінтон, та встановлена причетність до цієї операції спецслужб Росії, то це матиме для чинного президента США негативні наслідки.

Ще однією метою російських пропозицій щодо нових резолюцій та закликів до підписання нової конвенції, є спроба Росії перехопити ініціативу у США щодо умов ведення кібернетичної війни. Ухвалення резолюцій Генасамблеї ООН для Росії зовсім не важливе, оскільки не матиме жодних негативних наслідків, оскільки вона, в якості постійного члена Ради безпеки ООН блокуватиме всі невигідні для себе резолюції у тих випадках, коли ООН спробує покарати її за порушення цієї конвенції. Практика застосування Росією у міжнародній політиці добре підготовлених маніпуляцій та ґрунтовно підготовлених політичних конструкцій, що зведені за принципами формальної логіки та з намаганням видати бажане за дійсне, залишається проблемою для світового співтовариства. Поки що свавіллю росіян у зовнішньополітичній сфері та їх демонстративному зневажанню нормами мирного співіснування світова спільнота нічого протиставити не спроможна. А сама Росія, користуючись своїми геополітичним перевагами та статусом світового ядерного суб’єкта, продовжує вести політику зневажання інтересами інших держав і народів, цинічно заявляючи, що не змінить своєї позиції навіть тоді, коли, їх ціна буде пов’язана з ризиком глобальної війни та знищенням всієї людської цивілізації.

Гібридні війни та кібернетичні інструменти їх ведення є лише окремим елементом у глобальній загрозі людству, що створює сьогоднішня Росія.

 

Схожі публікації