Експрес-аналіз подій тижня № 23(54)/06

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(05.06–11.06.2017 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

Принципово важливе значення для України має збереження єдності країн Європейського Союзу щодо проведення політики стримування Росії, а також підтримки нашої Держави. Так, 5 червня ц. р. Комітет постійних представників (послів) країн ЄС одностайно погодився ще на один рік продовжити санкції проти Росії за анексію Криму. Остаточне рішення з даного питання ухвалюватиметься Радою ЄС 19 червня ц. р. Санкціями передбачається заборона на імпорт країнами ЄС будь-яких кримських товарів, а також на діяльність європейських інвесторів в Криму.

Посли країн Європейського Союзу домовилися також про розширення торговельних квот для України. Передбачається скасування митних тарифів для деяких видів української сільськогосподарської продукції терміном на три роки, повне або часткове зняття імпортних мит на деякі промислові товари. Це створить передумови для більш широкого виходу України на ринки ЄС, подальшого зниження її торговельно-економічної залежності від Росії.

 

Однак військова напруженість довкола України не спадає. Триває підготовка стратегічного командно-штабного навчання (СКШН) ЗС Росії та Білорусі «Захід-2017», яке планується провести з 14 по 20 вересня ц. р. на території Росії та Білорусі на Північно-Східному (Балтійському) стратегічному напрямку. Міністр оборони РФ С. Шойгу вважає, що СКШН «Захід-2017» — головна подія літнього навчального періоду у збройних силах Російської Федерації. Їй передуватиме комплексне мобілізаційне тренування, під час якого вирішуватимуться завдання з переведення федеральних і регіональних органів виконавчої влади, а також підприємств оборонно-промислового комплексу на роботу в умовах військового часу.

Росія також посилює свою військову активність на Південному (Кавказькому) та Південно-Західному (Чорноморському) стратегічних напрямках. Під час оголошеної командувачем військами Південного військового округу (ВО) генерал-полковником О. Дворніковим перевірки ПівдВО ЗС РФ, що розпочалася 8 червня, серед інших опрацьовуються питання підсилення угруповання російських військ в окупованому Криму.

Зокрема, батальйон морської піхоти Каспійської флотилії Росії був передислокований на невідомий для себе кримський полігон Опук, де піхотинці приступили до активної фази тактичних занять. Згодом підрозділи морської піхоти Каспійської флотилії перемістяться з Криму на загальновійськовий полігон у Дагестані, де у взаємодії з морською піхотою Чорноморського флоту РФ (1 червня ц. р., в рамках перевірки боєготовності, було піднято по тривозі окремий батальйон морської піхоти ЧФ РФ, дислокований у Краснодарському краї) братиму участь у спільному тактичному навчанні із застосуванням розвідувальних та ударних БПЛА (безпілотників).

Військові експерти звертають увагу на деякі події і заходи, що відбуваються останнім часом на Південному (Кавказькому) та Південно-Західному (Чорноморському) стратегічних напрямках. А саме: погрози з боку російської сторони Грузії з вимогою щодо надання нею повітряного і наземного коридорів для налагодження логістичного постачання для 102-ї військової бази ЗС РФ у Гюмрі (Вірменія); посилення угруповання російських військ на 7-й військовій базі в Абхазії (Гудаута-Очамчира) і 4-й військовій базі в Південній Осетії (Цхінвалі-Джава), а також їх переоснащення новими зразками озброєння та військової техніки; формування нової 8-ї загальновійськової армії ЗС РФ у Південному ВО (штаб — м. Новочеркаськ) як другого ешелону і резерву на Південному (Кавказькому) стратегічному напрямку тощо.

Вживаються заходи з підвищення бойового потенціалу Стратегічних ядерних сил РФ. Керівництво РФ ухвалило рішення відновити серійне виробництво стратегічних ракетоносців Ту-160, виготовлення основних агрегатів яких вже розпочалося. Крім того, ведуться роботи з модернізації і продовження ресурсу літаків Ту-160 та Ту-95МС, які знаходяться в експлуатації.

 

Плани проведення СКШН «Захід-2017» непокоять керівництво НАТО, яке не виключає можливості нападу Російської Федерації на країни Балтії. Тому в рамках навчання ОЗС НАТО «Saber Strike» превентивно нарощуються Сили швидкого розгортання (СШР) Альянсу в Балтійському регіоні, опрацьовуються заходи з відбиття російської збройної агресії.

Тому під час окремих навчань та тренувань, в рамках «Saber Strike», вирішуються наступні завдання: налагодження взаємодії між штабами різних рівнів; прийом військ країн-членів НАТО, що прибувають сухопутним, морським та повітряним шляхом; ведення оборонних та контрнаступальних бойових дій. Зокрема, частково розгортається Об’єднаний армійський корпус СШР НАТО (штаб у м. Щецин, Польща; включає механізовані/мотопіхотні дивізії Польщі, ФРН та Данії), який є основою сил субрегіонального командування «Північний Схід» Регіонального командування «Північ» ОЗС НАТО в Європі.

Крім того, посилюється стратегічний ядерний компонент ЗС США в Європі. На початку червня на авіабазу Ферфорд (Велика Британія) перемістилися три стратегічні бомбардувальники В-52Н ВПС США. Вперше після завершення «холодної війни» ці літаки розпочали польоти над Балтійським морем.

Одночасні військові заходи Росії та США/НАТО в одному і тому ж регіоні значно підвищують загрозу інцидентів чи прямих зіткнень сторін, у т. ч. за участю носіїв ядерної зброї, що може призвести до непередбачуваних наслідків. Так, 6 червня російські винищувачі Су-27 перехопили та супроводжували два бомбардувальники В-52Н ВПС США, які вилетіли з авіабази Ферфорд та проводили польоти над Польщею і Балтійським морем поблизу Калінінградської області РФ.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

Поточні події на сході України свідчать про фактичну відмову Росії від виконання Мінських домовленостей. Вона свідомо ускладнює ситуацію в так званій «зоні конфлікту». Зокрема, 8 червня російсько-терористичні війська спробували захопити опорні пункти сил АТО в районі н.п. Жолобок (поблизу м. Стаханов) на Луганському напрямку. Підвищилась й інтенсивність обстрілів позицій Збройних Сил України до понад 70–75 за добу. Спостерігачі ОБСЄ відмічають активізацію переміщень військової техніки на луганському напрямку.

Питання про посилення збройного протистояння на Донбасі українська сторона порушила на черговому засіданні Тристоронньої контактної групи у Мінську 7 червня ц. р. Факт активізації бойових дій підтвердив також представник ОБСЄ на переговорах М. Сайдік. Але через традиційно деструктивні позиції Росії разом з «ДНР» і «ЛНР» жодні рішення з даного питання не ухвалювалися. Певні поступки були лише при узгодженні окремих економічних проблем, наприклад, стосовно повернення самопроголошеними республіками боргів за водопостачання.

 

2.2. Кримський півострів

Постійно наголошуючи на «російській належності Криму», керівництво Російської Федерації відверто нехтує суверенітетом України, міжнародними нормами та резолюціями ООН, Міжнародного суду ООН та Парламентської асамблеї ОБСЄ. Минулого тижня відбувся демонстраційний візит до Криму глави Ради Федерації Федеральних зборів РФ В. Матвієнко.

А глава Меджлісу кримськотатарського народу Р. Чубаров заявив, що після того, як Міжнародний суд ООН оприлюднив своє рішення з вимогою припинити переслідування кримських татар, Москва не тільки знехтувала цим рішенням, а ще й посилила на півострові репресії щодо активістів кримськотатарського руху.

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

Дії Москви з демонстрації сили перед США і НАТО супроводжуються агресивною риторикою керівництва РФ з погрозами на адресу країн Заходу. Насамперед, це стосується прийняття нових членів до складу Північноатлантичного союзу та планів подальшого розширення Альянсу.

Також росіяни різко негативно відреагували на рішення Верховної Ради України від 8 червня ц. р., у якому вступ України до НАТО визначався пріоритетом її зовнішньої політики. За заявою прес-секретаря президента РФ Д. Пєскова, це рішення «загрожує безпеці Росії та балансу сил в Євразійському регіоні». Зважаючи на це, він оприлюднив наміри Кремля «вжити всіх необхідних заходів для збалансування ситуації та захисту своєї безпеки».

В той же час Росія намагається вплинути і на європейські парламентські структури. Наприклад, у зв’язку з обмеженням повноважень російської делегації, керівництво РФ на третину скоротило свій внесок у фінансування Парламентської асамблеї Ради Європи, щорічні обсяги російських видатків на потреби якої становили 33 млн євро.

На цьому фоні досить показовим є інцидент з підривом вибухового пристрою біля посольства США в Україні 7 червня ц. р. І хоча цей інцидент правоохоронні органи визнали не терактом, а «хуліганським актом», він за великим рахунком «грає на користь» Росії. По суті було продемонстровано можливість терактів на українській території проти американських громадян у відповідь на підтримку України Сполученими Штатами Америки.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

3.1. Міжнародні організації

Підвищення рівня військово-терористичних загроз з боку Росії обумовлює необхідність зміцнення єдності НАТО та ЄС як у воєнно-політичній, так і в інших сферах, що стосуються європейської та євроатлантичної безпеки.

НАТО. За заявою Генерального секретаря НАТО Є. Столтенберга, члени Північноатлантичного союзу, зважаючи на збройну агресію Росії проти України, вперше за багато років цілковито згуртувались довкола питання зміцнення оборони Європи від загроз зі східного напрямку. Оскільки агресивний характер московської політики не зменшується, Альянс вирішив і надалі посилювати заходи з колективної безпеки.

Єдність НАТО підтримало і керівництво США. 9 червня ц. р. президент США Д. Трамп вперше публічно підтвердив, що Сполучені Штати Америки підтримують статтю 5 Північноатлантичного договору, де напад на одного з членів НАТО вважається нападом на весь Альянс. Він визначив і основні завдання НАТО на майбутнє, а саме: «…зосередитися на тероризмі і міграції, а також на загрозах з боку Росії і зі сходу та півдня». Глава Білого дому підкреслив, що для забезпечення потужності Альянсу необхідне належне фінансування, та вкотре наголосив на необхідності всіх членів НАТО робити «справедливий внесок» у колективну оборону на рівні мінімум 2 % від ВВП.

Європейський Союз. Європейська комісія готує законопроект, який передбачає створення до 2021 року спільного оборонного фонду Європейського Союзу в розмірі понад 1 млрд євро. З цих коштів 250 млн євро виділятимуться на науково-технічні дослідження в оборонній сфері. Згідно з попередніми планами, фонд має стати частиною загального бюджету ЄС (у 2016 році складав 155 млрд євро).

 

3.2. Провідні західні країни

США. Адміністрація США, ведучи пошук точок дотику з Росією, і надалі дотримується відносно неї жорстких позицій. У своєму виступі в аналітичному центрі Atlantic Council 5 червня ц. р. віце-президент США М. Пенс включив політику Росії до переліку трьох основних загроз світовій безпеці (окрім Російської Федерації, до них віднесено Іран та міжнародний тероризм). За його словами, на сьогоднішній день дії Москви утворили в світі більш конфліктний потенціал, ніж це було за часів «холодної війни».

Зважаючи на це, США мають намір дотримуватися політики стримування Російської Федерації. За заявою заступника офіційного представника Білого дому С. Сандерс від 8 червня ц. р., США не планують скасовувати санкції, які були введені проти Росії через її політику з українського питання. При цьому вона назвала такі санкції найкращим інструментом для примушення Москви виконувати свої зобов’язання.

Країни Балтії та Польща. Керівництво країн Балтії також занепокоєне діями Російської Федерації. На зустрічі президентів Литви Д. Грібаускайте та Естонії К. Кальюлайд 5 червня ц. р. у Таллінні обговорювалася агресивна мілітаризація Росією Калінінградської області РФ, що загрожує стабільності та безпеці Балтійського регіону. Серед таких загроз називалися і російські атаки у кіберпросторі.

Президент Литви висловилась за необхідність поглиблення взаємодії Литви, Естонії та Латвії з НАТО і ЄС у безпековій сфері, а також за збільшення підтримки України, Грузії та інших східних партнерів Європейського Союзу. Повідомила вона і про наміри литовського уряду продовжити спорудження системи інженерних загороджень на кордоні з Росією.

 

Підвищення рівня загроз країнам Балтійського регіону з боку Росії також визнав міністр національної оборони Польщі А. Мацеревич. Під час слухань у Сеймі (парламенті) країни 8 червня ц. р. він навів факт підвищення військової активності Росії на північно-східному фланзі НАТО. Крім того, він не впевнений, що після завершення СКШН «Захід-2017» російські війська будуть виведені з Білорусі.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Росія. На початку червня ц. р. у Росії пройшов т. зв. Петербурзький економічний форум, який традиційно використовується керівництвом РФ для пропагування «економічних успіхів» країни та розширення її економічних зв’язків. Як і на попередніх заходах подібного характеру, наголошувалося на «подоланні Росією економічної кризи та відновленні позитивної динаміки розвитку російської економіки, незважаючи на західні санкції».

А ось незалежні експерти надають зовсім іншу оцінку реального стану економіки Росії. Так, за даними представників Вищої школи економіки РФ, у кращому випадку Росію очікує довгий період «загнивання», а найбільш ймовірним є новий «шоковий обвал».

Називається і причина — реальне скорочення фінансових резервів країни (а не їх «збільшення», як це стверджує керівництво РФ, перерозподіляючи кошти різних фондів), що призводить до втрати можливостей державної підтримки національної економіки. Водночас спостерігається і інша проблема: стрімке зниження конкурентоздатності російських товарів на іноземних ринках внаслідок того, що Росія втратила доступ до сучасних технологій та не має достатніх зовнішніх інвестицій.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

У найближчій перспективі одним із вагомих чинників, що позначатимуться на розвитку ситуації довкола України, може стати друга хвиля масових акцій протесту в Росії в середині літа. Перші мітинги та демонстрації за ініціативою О. Навального відбулися 12 червня ц. р. в День Росії. Сьогодні штаби з підготовки таких акцій вже створені у понад 200 російських містах. До них обіцяють долучитися інші політичні сили.

Таким чином супротивники режиму В. Путіна мають намір поступово розхитати ситуацію в країні з перспективою загострити її напередодні президентських виборів в Росії в березні 2018 року. Водночас підтверджується і скоординований характер акцій протестів, які керуються з єдиного центру.

За деякими оцінками, головним організатором та фінансовим спонсором антивладних акцій в Росії можуть бути й певні політичні сили в США, які намагаються підірвати позиції чинного російського керівництва та, відповідно, змінити курс Кремля. При цьому вони спираються як на різного роду опозиційні рухи в Російській Федерації, так і на невдоволених В. Путіним окремих представників російських правлячих кіл.

Так, з огляду на те, що будь-які перспективи налагодження відносин між теперішнім російським режимом та Заходом відсутні, (через що виключається можливість зняття санкцій з Росії), напрошується висновок, що В. Путін вже не може відповідати інтересам великого бізнесу РФ. Цей висновок підтверджує і корупційний скандал довкола голови російського уряду Д. Медведєва (особистої креатури В. Путіна), організований О. Навальним навесні цього року, коли використовувалися матеріали, отримані з джерел вищих ешелонів російської влади.

Отже В. Путін намагається зміцнити свою владу, в т. ч. шляхом масових «зачисток» свого близького оточення, а також губернаторів та керівництва силових відомств країни.

Триває нарощування бойових можливостей Федеральної служби військ національної гвардії РФ (ФСВ НГ, «Росгвардії»), яка фактично перетворюється на «паралельну армію». Так, згідно з Державною програмою озброєнь на період 2018–2025 років, для оснащення авіаційних частин «Росгвардії» планується придбати літаки Іл-76МД-90А, Ту-204-300, Ан-148, Іл-112В, вертольоти Мі-8АМТ, Мі-8ФМТШ, Мі-26Т2 та Мі-35М. Отож, частку нової авіаційної техніки в «Росгвардії» буде доведено до 70 %.

Варто нагадати слова заступника начальника відомства С. Мелікова про дійсне призначення «Росгвардії»: «…ФСВ НГ РФ є наступницею НКВС». Тим самим він фактично визнав суто репресивне призначення «паралельної армії» для дій проти власного народу.

Слід також очікувати й на подальші спроби режиму В. Путіна перевести увагу населення від внутрішніх проблем на «зовнішні загрози» з боку США і НАТО. З цією метою керівництво РФ активно використовує підготовку до СКШН «Захід-2017», що стає своєрідним підґрунтям для розгортання в Росії антизахідної та мілітаристської істерії.

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

Виходячи з теперішньої ситуації на Донбасі, можна дійти висновку, що російсько-терористичні війська можуть перейти до більш активних наступальних дій на одному або кількох напрямках. Насамперед, такі дії можливі на Світлодарській дузі, на ділянці Докучаєвськ-Мар’їнка-Авдіївка та на підступах до Маріуполя. Свідченням цього є відновлення спроб захопити опорні пункти та позиції ЗС України в окремих районах на лінії зіткнення сторін, перегрупування сил на згаданих напрямках, а також створення на окупованих територіях додаткових запасів озброєння, боєприпасів та матеріально-технічних засобів.

На тактичному рівні Росія може активізувати наступальні дії на Сході України для витиснення сил АТО з окремих важливих для «ДНР» і «ЛНР» районів (зокрема, прилеглих до Дебальцевого і Донецького аеропорту). На стратегічному рівні Москва посилюватиме тиск на Україну та її західних союзників внаслідок прийняття ними ключових політичних рішень у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України. Мається на увазі спрощення ЄС візового режиму з Україною, ратифікація парламентом Нідерландів Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, прийняття Верховною Радою України законопроекту, що визначає вступ до НАТО пріоритетом зовнішньої політики української держави.

Наведені обставини підвищують актуальність практичної реалізації планів ОБСЄ щодо збільшення чисельності Спеціальної моніторингової місії (СММ) в Україні. Незважаючи на недостатню ефективність СММ ОБСЄ, вона залишається одним із стримуючих чинників розширення масштабів військового вторгнення Росії до України.

 

5.3. Інші важливі події, що позначатимуться на національних інтересах і безпеці України

Росія. У зв’язку з акціями протестів 12 червня ц. р. в День Росії виникає небезпідставне занепокоєння щодо несподіваного призначення «прямої лінії Путіна з народом» на 15 червня ц. р. Зазвичай, «пряма лінія» проводилася щорічно навесні. Тому й вважалось, що цього року її вже не буде. Але раптом її оголошують, і це відразу ж після всеросійської антикорупційної акції 12 червня! До речі, демонстрація замовного серіалу американського режисера О. Стоуна про «великого і простого як правда Путіна» розпочинається на американському каналі Showtimes теж — саме 12 червня. Навряд чи це просто збіг обставин.

На думку незалежних експертів, найближче оточення В. Путіна не може дозволити його чергового публічного приниження — з’явитися 15 червня на «прямій лінії з народом» після гучного успіху демонстрацій по всій Росії. В цих умовах не виключено, що під час запланованих на 12 червня масових заходів варто сподіватися серйозних провокацій. Це можуть бути терористичні акти, жорстокі сутички, загибель демонстрантів і правоохоронців, звинувачення лідерів протестуючих у спробах організувати путч, «Майдан» і захоплення влади. А після цього, 15 червня В. Путін з’явиться на «прямій лінії» як вождь «Русского мира», що впорався з заколотом, організованим зовнішніми і внутрішніми ворогами Росії.

Саме такий підступний план може бути у найближчого путінського оточення, реалізація якого дасть змогу надалі тримати російський народ у покорі, а самому В. Путіну піти на чергові «переможні» президентські вибори в березні 2018 року. Тобто, підготовка до цих виборів вже розпочалася.

Таким чином, найближчі дні, з 12 по 15 червня ц. р., можуть стати надважливими датами в історії сучасної Росії та й в долі В. Путіна, а отже і безпосередньо позначитися на національних інтересах і безпеці України.

Польща-США. 8 червня ц. р. до Польщі прибув перший танкер з американським скрапленим газом. Налагодження таких поставок — важливий крок у вирішенні проблеми остаточної ліквідації енергетичної залежності Центрально-Східної Європи від російських енергоносіїв.

Водночас це створює сприятливі перспективи для посилення енергетичної безпеки України в плані можливості отримання більш широкого доступу до європейських джерел газу.

При цьому вихід США на європейський газовий ринок посилюватиме конкуренцію російському газу в Європі та, відповідно, підриватиме російську фінансово-економічну систему.

 

 

3d printing

Схожі публікації