Експрес-аналіз подій тижня № 8/07

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ

(18.07.-24.07.2016 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

Протягом двох останніх тижнів головний резонанс мали події, пов’язані з активізацією екстремізму та тероризму практично у всьому світі. Свідченням цього стали: теракт з масовими жертвами у Франції (курортному місті Ніцца); спроба військового перевороту в Туреччині; збройні заворушення у Вірменії (захоплення радикальною опозицією будівлі полку патрульно-постової служби в Єревані та сутички демонстрантів з поліцією); нові прояви екстремізму в Казахстані (напади на будівлі районного відділу внутрішніх справ та департаменту Комітету національної безпеки в Алмати); вбивство у Києві (унаслідок підриву автомобіля) відомого журналіста Павла Шеремета; напад джихадистів на базу миротворців ООН у Малі; масштабний теракт під час демонстрації хазарейської меншини в Кабулі, а також серія обстрілів поліцейських у США.

Зазначені події викликали вторинну хвилю інцидентів, які були здійснені окремими особами як у рамках дій терористичних організацій, так і з особистих причин. Прикладами цього стали напад афганського молодика на пасажирів потягу у ФРН 18 липня ц. р., обстріл невідомими мирних жителів в графстві Лінкольншир (Велика Британія) 19 липня ц. р. та у Мюнхені (ФРН) 22 липня ц. р. Крім того, 21 липня ц. р. спецслужбами Бразилії була затримана група осіб, які планували здійснення терактів під час літніх Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро (5-21.08.2016 р.).

Все це підтверджує реальність загроз екстремізму та тероризму для будь-якої країни світу, а також наявність конфліктного потенціалу як у традиційно проблемних, так і в цілком спокійних країнах із багаторічними демократичними традиціями. Наведені виклики та загрози є актуальними також і для України та здійснюють безпосередній вплив на її інтереси та безпеку.

Насамперед, це стосується відволікання уваги світової спільноти від збройної агресії Росії проти України, яка за таких обставин відходить на другий план ключових міжнародних проблем. Водночас, наведені вище події створюють загрозу послаблення ЄС та НАТО, які на сьогоднішній день є впливовими західними партнерами нашої Держави і виступають основним стримуючим фактором для Російської Федерації у її агресії проти України.

Причинами останнього стали: загострення ситуації в Туреччині, що прикриває південний фланг НАТО у Чорноморському регіоні; виникнення нових проблем у відносинах між Туреччиною та США (через відмову Вашингтону видати ісламського проповідника Ф. Ґюлена, який вважається Анкарою лідером заколотників); посилення розбіжностей між країнами Європейського Союзу (у т. ч. з питань можливого членства Туреччини в ЄС, міграційної проблеми країн Європи, візових обмежень і т. ін.), що призводить до подальшого поширення євроскептичних настроїв у ЄС.

Вкрай небезпечним наслідком спроби військового перевороту у Туреччині для всіх країн Чорноморського регіону став вихід з-під контролю Анкари частини турецьких збройних сил, включаючи бойові літаки та кораблі з ракетною зброєю. Зазначене може призвести до нових збройних інцидентів з непередбачуваними наслідками.

Наведені обставини вже зараз використовуються і безумовно й надалі будуть використовуватися Росією у власних цілях у рамках продовження агресії проти України, зміцнення російських позицій у Чорноморському регіоні, а також з метою підриву єдності та залякування країн-членів ЄС і НАТО.

Одночасно суттєві загрози російським інтересам створює загострення внутрішньої обстановки у Вірменії і Казахстані, які є партнерами Москви по Євразійському економічному союзу та ОДКБ. Все це розширює «дугу нестабільності» навколо Росії, а також підвищує загрозу поширення екстремізму і на Російську Федерацію.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

Протягом тижня ситуація в зоні конфлікту на Донбасі зберігала підвищений рівень напруженості. Так, середня інтенсивність обстрілів позицій сил АТО та мирних населених пунктів становила до 80 за добу, в т. ч. із застосуванням важких озброєнь, що призвело до збільшення кількості втрат українських військовослужбовців та жертв серед цивільного населення. Найбільш складна ситуація залишалась в районах Світлодарської дуги (насамперед Горлівки), Донецька, Авдіївки та Маріуполя.

Водночас відмічались ознаки підготовки противника до можливості відновлення більш активних бойових дій наступального характеру. Зокрема, свідченням зазначеного стало збільшення Росією поставок бронетанкової техніки, артилерійських засобів, боєприпасів та пального для потреб російсько-терористичних військ на окупованих територіях України. Особливої уваги заслуговує концентрація та накопичення бронетанкової техніки у Ростовській області. Крім того, здійснюється підготовка до протидії можливому розгортанню озброєної Поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі. Відповідні навчання з такої тематики, за участю проросійських активістів-провокаторів та найманців, були проведені у Луганську.

Як і раніше, зазначені дії Росії мали на меті примусити Україну виконати російські умови «врегулювання» ситуації на Донбасі. Такі умови ще раз були підтверджені під час телефонної розмови міністра закордонних справ РФ С. Лаврова з чинним головою ОБСЄ — міністром закордонних справ ФРН Ф-В. Штайнмаєром і включають: згоду України на визнання «ДНР» і «ЛНР» та проведення прямого діалогу з ними.

Поряд з цим Москва застосовувала й нові форми політичного тиску на Україну. Згідно з повідомленнями російських ЗМІ, у «ДНР» зібрано понад 300 тис. підписів місцевих жителів під петицією до Ради безпеки ООН щодо «порушення Україною Мінських домовленостей». Водночас лідери «ДНР» і «ЛНР» виступили з новими погрозами щодо можливості проведення виборів у самопроголошених республіках без узгодження з Україною. Була також висловлена готовність «надати жорстку відповідь» у випадку введення Україною військового стану в країні.

З метою посилення контрою над «ДНР» та надання її діям більш цілеспрямованого антиукраїнського характеру на посаду «першого заступника прем’єр-міністра» самопроголошеної республіки призначено В. Антюфеєва, який фактично керував російськими спеціальними («гібридними») операціями у Латвії, Грузії та Молдові (зокрема з 1999 до 2012 рр. займав посаду «міністра державної безпеки» самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки /ПМР/).

Разом з тим, соціально-економічна ситуація у самопроголошених республіках на Сході України набуває подальшого ускладнення, що викликає активізацію протестних настроїв у місцевого населення. 19 липня ц. р. група підприємців провела мітинг поблизу будівлі міської адміністрації Горлівки під гаслом «Влада — народу!». Під час акції окупаційній владі «ДНР» були висунуті вимоги щодо зниження податків до рівнів, які прийняті на неокупованих територіях України. Крім того, у Донецьку та Горлівці відбулось декілька акцій проти розміщення артилерійських позицій бойовиків поблизу житлових кварталів. Акції були розігнані бойовиками із застосуванням сили.

 

2.2. Кримський півострів

Головною проблемою Криму залишалось збереження складної економічної ситуації на півострові. Зокрема, це стосується неспроможності Росії забезпечити енергетичні потреби Криму шляхом постачання газу та нафтопродуктів з території РФ. З огляду на це, російська сторона розширює масштаби незаконного видобутку енергоносіїв на морському шельфі України в районі Кримського півострова. Дана діяльність пов’язана з продовженням РФ незаконних розвідувально-бурових робіт на морському шельфі України, що є грубим порушенням норм Конвенції ООН з морського права та Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України». Так, у липні ц. р. до розробки Голіцинського газового родовища у виключній (морській) економічній зоні України була залучена самопідйомна бурова установка «Сиваш», по-злодійські захоплена Росією у ДАТ «Чорноморнафтогаз» у 2014 році під час окупації Криму.

Водночас, з урахуванням можливості виникнення соціальних заворушень внаслідок ускладнення економічних проблем в Криму, керівництво Російської Федерації здійснює заходи зі зміцнення своєї влади на півострові. Зокрема, 18 липня ц. р. президент РФ В. Путін у черговий раз змінив ряд керівників силових структур Криму. Крім того, знову розпочались «чистки» особового складу правоохоронних органів Криму.

Продовжуються репресивні заходи у відношенні противників режиму В. Путіна на Кримському півострові. 20 липня ц. р. підконтрольний Росії Верховний суд Криму продовжив до жовтня ц. р. термін ув’язнення трьох основних фігурантів у справі «26 лютого» (представники Меджлісу кримських татар — організатори акції протесту в лютому 2014 року проти окупації півострова Росією).

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

Керівництво Росії здійснює спроби протидії міжнародному тиску на Москву через анексію Криму. 20 липня ц. р. уряд РФ ухвалив рішення про введення контрсанкцій стосовно шести країн (Україна, Грузія, Албанія, Чорногорія, Норвегія та Ліхтенштейн), які підтримали дії Ради Європи з продовження «кримського пакету» санкцій проти РФ до 23 червня 2017 року.

Водночас на фоні активізації бойових дій на Донбасі тривають провокації Росії проти країн НАТО. Зокрема, 20-21 липня ц. р. корвет «Бойкий» та десантний катер «Денис Давыдов» Балтійського флоту РФ провокаційно демонстрували свою військову діяльність у безпосередній близькості від морського кордону Латвії.

 

ІІІ. Україна та її союзники і партнери

3.1. Міжнародні організації

ООН. 20 липня ц. р. в ООН була оприлюднена доповідь місії організації з прав людини, яка, зокрема, стосується ситуації на Сході України. Згідно з висновками експертів ООН, амністія щодо бойовиків на Донбасі не може бути поширена на осіб, причетних до здійснення військових злочинів, а також злочинів проти людства. Крім того, амністія не може бути припустимою у випадках, коли вона ставитиме під загрозу життя жертв або порушуватиме їх права.

Європейський Союз. Незважаючи на певне поширення проросійських настроїв в окремих країнах ЄС, керівництво Європейського Союзу демонструє незмінність своїх позицій у відношенні України. Зазначене було підтверджено у ході зустрічей прем’єр-міністра України В. Гройсмана 19-20 липня ц. р. з президентом Європейської комісії Ж-К. Юнкером, президентом Європейської Ради Д. Туском та Верховним представником ЄС із закордонних справ Ф. Могеріні.

Європейські представники надали позитивну оцінку ходу реформ в Україні. При цьому були висловлені наміри ЄС продовжити надання допомоги Україні у процесі її європейської інтеграції. Так, головним пріоритетом Європейського Союзу було названо завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Була також виказана надія на можливість спрощення візового режиму між ЄС та Україною вже восени поточного року.

Крім того, керівництво ЄС підтвердило свої плани щодо продовження санкцій проти Росії до повного виконання нею Мінських домовленостей. Було наголошено на неможливості проведення виборів на окупованих територіях України до припинення бойових дій на Донбасі. Поряд з цим, представники ЄС визнали ускладнення ситуації в Криму та погодились з необхідністю залучення Європейського Союзу до вироблення стратегії демілітаризації і деокупації півострова.

ОБСЄ. 20 липня ц. р. у звіті Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ стосовно ситуації на Сході України були наведені докази безпосередньої причетності Росії до активізації збройного протистояння на Донбасі. Серед них було названо факт систематичного підвезення боєприпасів до лінії фронту з Росії.

У свою чергу, постійний представник США при ОБСЄ посол Д. Байєр звинуватив Росію у її черговій відвертій брехні щодо надання терористами повного доступу міжнародним спостерігачам до непідконтрольних Україні територій на Донбасі.

НАТО. У статті для видання The Wall Street Journal Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг підтвердив позицію Альянсу щодо визнання Росії та ісламських терористів найбільшою загрозою для Північноатлантичного союзу. На підтвердження цього були названі дії Росії з анексії Криму та організації збройного конфлікту на Донбасі, а також здійснення провокацій проти країн НАТО. Все це змушує Альянс проводити найбільш адекватні заходи в плані зміцнення колективної безпеки з часів завершення «холодної війни».

 

3.2. Провідні західні країни

США. 18 липня ц. р. у ході національного з’їзду Республіканської партії (РП) США була прийнята програма, яка містить заклик продовжити підтримку України, надати допомогу нашій Державі у реформуванні її оборонної сфери до стандартів НАТО, а також посилити тиск на Росію. При цьому збройна агресія Росії проти України була названа найбільшим викликом Європі після завершення «холодної війни». В той же час, на вимогу кандидата в президенти США від РП Д. Трампа, з програми було виключено положення щодо можливості передачі Україні летальної зброї.

У свою чергу, 19 липня ц. р. Державний департамент США висловив глибоку стурбованість активізацією бойових дій та збільшенням кількості жертв у зоні конфлікту на Донбасі. З урахуванням цього, розвиток ситуації довкола України став однією з основних тем переговорів Державного секретаря США Дж. Керрі з новим міністром закордонних справ Великої Британії Б. Джонсоном 20 липня ц. р. та главою МЗС ФРН Ф-В. Штайнмаєром 21 липня ц. р. Сторони узгодили свої позиції з питань надання допомоги Україні, а також імплементації Мінських домовленостей.

Велика Британія. У рамках першого виступу в парламенті країни новий прем’єр-міністр Великої Британії Т. Мей визнала збереження реальної загрози з боку Російської Федерації як для Сполученого Королівства, так і для інших європейських країн. З огляду на це, Т. Мей висловилась за необхідність збереження ядерної зброї у Великій Британії, як невід’ємної складової її безпеки та оборони.

Позиція Т. Мей була підтримана британським парламентом, який прийняв рішення щодо модернізації ядерних сил країни. Відповідна програма загальною вартістю 31 млрд фунтів стерлінгів (41,4 млрд дол. США) передбачає будівництво трьох нових підводних човнів, оснащених модернізованими балістичними ядерними ракетами типу «Трайдент».

Польща. На фоні позитивного ставлення більшості західних країн до України суттєвою проблемою для нашої Держави поставатиме можливість ускладнення польсько-українських відносин у зв’язку з прийняттям 22 липня ц. р. Сеймом (парламентом) Польщі резолюції про визнання 11 липня «Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА». Основою даної резолюції став проект правлячої партії Право і справедливість. У ньому наголошується, що злочин мав місце у 1943-1945 роках.

За попередніми оцінками експертів, односторонні дії польських парламентарів фактично «грають на руку» Москві (цілком можливо, що і були спровоковані нею!) та підривають стратегічні відносини між Україною і Польщею, яка до цього часу виступала головним провідником українських інтересів у ЄС і НАТО та її надійним адвокатом на Заході.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Ускладнення економічної ситуації в Росії внаслідок західних санкцій обумовлює посилення протестних настроїв серед населення країни. Зокрема,

18 липня ц. р. у зв’язку із затримками видачі заробітної плати за 2014 та 2015 роки оголосила голодування група робітників металургійного заводу у Свердловській області РФ. У свою чергу, об’єднана профспілка працівників бюджетної сфери Забайкалля попередила органи місцевої влади про підготовку загального страйку в регіоні. Загалом, протягом року заборгованість по виплаті заробітної плати в Росії зросла на 15 %, а саме: з 3,3 до 3,8 млрд руб.

Загострення соціальних проблем у РФ призводить також і до зростання рівня злочинності в країні. Так, протягом першого півріччя 2016 року в Росії було скоєно майже 1,2 млн злочинів, що призвело до збитків у понад 200 млрд руб. Більш ніж половина з них мала економічне підґрунтя, включаючи шахрайства та викрадення чужої власності.

З урахуванням наведених тенденцій, керівництво РФ здійснює пошук додаткових джерел покриття дефіциту державного бюджету країни. У липні ц. р. Міністерство фінансів Росії виступило з пропозицією щодо продовження дії підвищеного мита на видобуток корисних копалин підприємствами нафтогазової галузі Російської Федерації.

У минулому році в якості такого податку у нафтових компаній РФ було вилучено 200 млрд руб., а у «Газпрому» — 100 млрд руб., що було названо «одноразовою акцією». В той же час, за прогнозами експертів, у випадку продовження такого навантаження на «Газпром», вже у 2017 році він може повністю втратити свої доходи та завершити рік зі збитками.

Погіршення економічного стану відмічається також в країнах-партнерах Росії по Євразійському економічному союзу. За даними Белстата, протягом першого півріччя ВВП Білорусі знизився на 2,5 %, промислове виробництво та товарообіг скоротилися на 1,6 %, інвестиції в основний капітал знизилися на 14,9 %, а реальні доходи населення зменшилися на 7 % (найгірший показник з середини 90-х років). За оцінками експертів, причиною цього є негативний вплив з боку економічних проблем в Росії, що вимагає від Білорусі диверсифікації її зовнішніх зв’язків.

Крім того, політика режиму В. Путіна викликає негативну реакцію і збоку інших партнерів Москви на пострадянському просторі. Зокрема, 21 липня ц. р. керівництво Таджикистану заборонило друк та розповсюдження в країні російської газети «Комсомольская правда» за «шовінізм та пропагування ідей «Русского мира».

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події, що матимуть найбільш важливе значення для України

У найближчій перспективі головним чинником впливу на ситуацію довкола України залишатимуться наслідки згаданих вище подій, пов’язаних із активізацією тероризму та екстремізму. Так, слід очікувати нових різного роду інцидентів та масштабів, таких як продовження хвилі насильств, що набула поширення минулого тижня.

Зокрема, за оцінкою міністра внутрішніх справ ФРН Т. Мезьєра, Німеччина може стати мішенню для терактів ісламістських «вовків-одинаків» та інших екстремістів. На думку глави німецького МВС, це можуть бути атаки, подібні до нападу афганського молодика на пасажирів потягу в Баварії. Аналогічні прогнози надають і представники спецслужб інших країн.

Все це і надалі відвертатиме увагу провідних країн світу з ключових міжнародних проблем на питання забезпечення внутрішньої безпеки. Прикладом зазначеного є рішення керівництва Франції після теракту у Ніцці щодо призову 30 тис. резервістів для недопущення нових проявів тероризму.

Наведена ситуація буде використовуватись Росією у власних цілях, насамперед щодо реалізації своїх інтересів стосовно України. Так, в умовах підвищення занепокоєння світової спільноти проблемами тероризму та екстремізму, Росія може піти на організацію резонансних провокацій в Україні в т. ч. з людськими жертвами.

За рахунок цього режим В. Путіна намагатиметься довести США, ЄС та загалом Заходу «хронічну неспроможність» керівництва України забезпечити стабільність в країні. У свою чергу, це буде використовуватись як доказ «відповідальності» Києва також і за конфлікт на Донбасі та, відповідно, «відсутність причин» для продовження західних санкцій проти Росії.

Така думка буде цілеспрямовано нав’язуватись Росією через прихильні до неї політичні сили і бізнесові кола у західних країнах. Зокрема, після вбивства журналіста П. Шеремета, лідери ряду проросійські налаштованих та фінансово залежних від Кремля політичних сил Італії вже закликали США, ЄС та НАТО посилити увагу до «погіршення ситуації з дотриманням прав людини в Україні», а також «відновити стосунки з Росією».

 

5.2. Перспективи розвитку подій в зонах конфліктів на території України та довкола неї

У контексті наведених підходів Москви досить ймовірною є подальша активізація Росією бойових дій на Донбасі. При цьому будуть посилені обстріли як позицій АТО та мирних населених пунктів на українській стороні, так і житлових кварталів селищ і міст, підконтрольних бойовикам. Зазначене використовуватиметься Росією, як додатковий чинник тиску на Україну та її дискредитації перед Заходом шляхом перекладання на неї «відповідальності» за порушення Мінських домовленостей.

Водночас, у відповідь на рішення НАТО щодо посилення своєї військової присутності у Чорноморському регіоні, 31 липня ц. р. в рамках святкування Дня ВМФ Росії, планується масштабна демонстрація військової сили РФ в Криму. З цією метою, до участі у святкових заходах в Севастополі будуть залучені понад 20 бойових кораблів і катерів Чорноморського флоту РФ, 10 допоміжних суден, а також до 50 одиниць бойової техніки берегових військ. Вперше будуть представлені новий фрегат «Адмирал Григорович», сучасні малі ракетні кораблі «Серпухов» і «Зеленый Дол», дизельні підводні човни «Новороссийск» та «Ростов-на-Дону». Очікується, що на святкуванні будуть присутні президент РФ В. Путін та міністр оборони С. Шойгу.

Особливої уваги заслуговує масштабна підготовка (що вже розпочалась з 1 червня ц. р.) до проведення у вересні ц. р. стратегічного командно-штабного навчання Південного військового округу ЗС РФ «Кавказ-2016», до участі в якому залучатиметься Чорноморський флот РФ у повному складі.

 

Висновки

Таким чином, серія резонансних актів екстремізму та тероризму, які відбулись протягом двох останніх тижнів, підтвердила високий рівень актуальності даної загрози для світової і європейської безпеки, а також створила нові ризики і виклики для України, ЄС, США/НАТО та загалом як для західних, так і для пострадянських країн.

Беззаперечно, що всі ці події цілеспрямовано використовуються Росією для реалізації своїх задумів і планів на фоні її збройної агресії проти України та конфронтації із Заходом, з метою залякування населення західних країн ростом рівня екстремізму та, відповідно, здійснення тиску на їх керівництво (перш за все, Франції та Німеччини), а також відволікання уваги Заходу від російсько-українського конфлікту на Донбасі та анексії українського Криму.

За таких обставин, ряд незалежних західних експертів виказують небезпідставну думку щодо можливості підготовки Росії до розв’язування третьої світової війни. Разом з цим, незважаючи на існування такого роду проблем та реальних загроз, міжнародні організації та західні країни-партнери продовжують підтримувати нашу Державу у її визвольній боротьбі проти путінської Росії.

 

www.reliablecounter.com

Схожі публікації